ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ
ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ЛИСТ
16.11.2016 N 9-2859/0/4-16

Головам апеляційних судів областей, апеляційного
суду міста Києва

Щодо підстав обмеження права
на апеляційне оскарження вироку
згідно з вимогами ч. 3 ст. 349
Кримінального процесуального кодексу України

У ВССУ розглянуто звернення Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 31 жовтня 2016 року N 7491/12.0.1/22-16 (вх. N 1476/0/1-16 від 02 листопада 2016 року) (копія додається) щодо справи "Ростовцев проти України", яка перебуває на розгляді Європейського суду з прав людини справи. У заяві, яка зумовила розгляд зазначеної справи ЄСПЛ, порушується питання про дотримання права заявника на апеляційне оскарження відповідно до ст. 2 Протоколу N 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. На думку заявника, відмова у відкритті апеляційного провадження, що ґрунтувалась на положеннях ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), не відповідала вимогам КПК.

За результатами обговорення на оперативній нараді суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ питання щодо визначених кримінальним процесуальним законодавством підстав обмеження права на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції у разі, коли судовий розгляд здійснено в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, судді судової палати у кримінальних справах зазначають таке.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Разом із тим заборона оскаржувати в апеляційному порядку такі фактичні обставини кримінального провадження не позбавляє його учасників права оскаржувати судове рішення з інших підстав, визначених процесуальним законодавством, зокрема: п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК (істотне порушення вимог кримінального процесуального закону), п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК (неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність), ч. 2 ст. 409 КПК (невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого). Зазначене узгоджується з позиціями ВССУ, викладеними, зокрема, в ухвалах від 16 червня 2016 року та від 04 жовтня 2016 року.

Зміст цього листа прошу довести до відома суддів судових палат у кримінальних справах апеляційних судів областей та апеляційного суду міста Києва.

Заступник Голови С. Кравченко