ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
02.11.2016 N 826/22073/15

Про визнання незаконним, нечинним та скасування
розпорядження від 30.04.2015 N 442

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді - Літвінової А. В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради про визнання незаконним, нечинним та скасування розпорядження від 30.04.2015 N 442,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним, нечинним з дати прийняття та скасування розпорядження виконуючого обов'язки Київської міської ради від 30.04.2015 N 442 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконуючого обов'язки Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", яке зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 22.05.2015 за N 57/1168.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2015 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Київську міську державну адміністрацію, як виконавчий орган Київської міської ради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2016 позовну заяву в частині позовних вимог до Київської міської ради в адміністративній справі N 826/22073/15 залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване розпорядження прийнято неналежним органом, у якого відсутні відповідні повноваження. Крім того, за твердженням позивача, таке розпорядження підписано невідомою особою, а додатки підписано особою, яка працює в іншій юридичній особі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що виконавчий орган Київської міської ради, функції якого виконує Київська міська державна адміністрація, створений на виконання положень Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ". При цьому, функції з встановлення тарифів на комунальні послуги, у відповідності до положень підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", покладено саме на виконавчі органи міських рад, яким і прийнято оскаржуване розпорядження. При цьому, останнім наголошено, що вказане розпорядження підписано належними особами.

Розгляд справи N 826/22073/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" від 30.04.2015 N 442, зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві від 22.05.2015 за N 57/1168, відповідно до підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", від 01 червня 2011 року N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року N 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" з метою надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на належному рівні, для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій, в межах функцій органу місцевого самоврядування встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що додаються.

Вважаючи прийняття вказаного розпорядження виконавчим органом Київської міської ради, як неналежним органом, безпідставним, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначені у положеннях статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до пункту другого частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина друга статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині (частина восьма статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

В даному випадку ОСОБА_1 є громадянином України, мешкає у місті Києві і може користуватися комунальними послугами.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.

Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам (стаття 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ").

У силу частини першої статті 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.2003 N 21-рп/2003 зазначено, що у частині другій статті 118 та частині другій статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини третьої статті 133 мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України, і до прийняття таких законів виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації (пункт 10 розділу XV "Перехідні положення"). Отже, Конституція України уповноважила визначити законом, якими мають бути особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві порівняно із загальним порядком здійснення виконавчої влади в областях і районах та із загальним порядком здійснення місцевого самоврядування в інших, ніж міста Київ та Севастополь, населених пунктах.

Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначив спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (статті 14, 16 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ").

При здійсненні повноважень у сфері виконавчої влади Київська міська державна адміністрація є підзвітною та підконтрольною Кабінету Міністрів України. При здійсненні повноважень місцевого самоврядування Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган є підконтрольною, підзвітною і відповідальною перед Київською міською радою (частина сьома статті 118 Конституції України, частина друга статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, створення в місті Києві єдиного в організаційному відношенні органу, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади і який з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, є підзвітним і підконтрольним відповідній раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (Кабінету Міністрів України), відповідає положенням частин першої, другої статті 118, частин першої, другої статті 140 Конституції України. Створення такого органу також узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування, яка визначає місцеве самоврядування як право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення (пункт 1 статті 3).

З огляду на викладене, Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, з моменту свого створення паралельно виконує функції органу місцевого самоврядування та місцевого органу виконавчої влади.

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який, відповідно до Конституції України, визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, згідно з підпунктом 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, серед яких визначено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Крім того, приписами пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, у тому числі, належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відтак, з вказаних законодавчих положень вбачається, що до повноважень Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради, належать повноваження в частині встановлення тарифів на комунальні послуги, що і було зроблено у відповідності до оскаржуваного рішення.

Щодо тверджень позивача про підписання додатків до оскаржуваного розпорядження особою, у якої відсутні такі повноваження, суд зазначає про таке.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, додатки останнього підписано керівником апарату ОСОБА_2.

У відповідності до п. 4.4 глави 4 розділу VII Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 N 1810, додатки до розпоряджень підписує керівник апарату.

У той же час, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.08.2014 N 147, керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) призначено ОСОБА_2, відтак, останній, згідно з положеннями Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), наділений повноваженнями на підписання додатків до оскаржуваного розпорядження.

У свою чергу, безпосередньо розпорядження від 30.04.2015 N 442 підписано виконуючим обов'язки голови ОСОБА_3.

Так, приписами частини першої статті 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.

При цьому, пунктом 5 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.09.2014 N 979 встановлено, що у разі відсутності (відрядження, відпустка, хвороба) Київського міського голови його обов'язки як керівника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконує перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з окремим розпорядженням Київського міського голови. Виконання обов'язків заступника голови Київської міської державної адміністрації у разі його відсутності (відрядження, відпустка, хвороба) здійснюється іншим заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з додатком 1.

На підставі викладеного, згідно з розпорядженням Київського міського голови від 30.08.2014 N 198 "Про призначення ОСОБА_3", заступником голови Київської міської державної адміністрації призначено ОСОБА_3, а розпорядженням Київського міського голови від 22.04.2015 N 224 "Про виконання обов'язків голови Київської міської державної адміністрації" виконання обов'язків голови Київської міської державної адміністрації 30.04.2015 покладено на заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3.

Таким чином, оскаржуване розпорядження та його додатки підписані уповноваженими на те особами.

Крім того, з урахуванням викладених законодавчих положень, суд звертає увагу, що заявлене представником позивача клопотання про передачу даної адміністративної справи за предметною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, оскільки предметом оскарження у даній справі є рішення органу місцевого самоврядування, суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що Київська міська державна адміністрація є органом державної влади, а тому за правилами предметної підсудності дана справа підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі N 826/3401/14.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про відсутність, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. В. Літвінова