КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
Департамент з питань праці
Приймання на роботу іноземця
Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, тендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання, що передбачене ст. 2-1 КЗпП.
За пунктом 2 ст. 17 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон) іноземці та особи без громадянства мають цивільну правоздатність в Україні нарівні з громадянами України, крім випадків, передбачених законом або міжнародними договорами України.
Згідно зі ст. 54 Закону трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в такому разі:
якщо іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачене міжнародним договором України;
іноземці та особи без громадянства поза межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачене договорами чи міжнародним договором України.
Відповідно до п. 1 і 4 ст. 3 Закону України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067) кожен має право на вільно обрану зайнятість.
Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному Законом, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 17 ст. 22 Закону № 5067 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань видають роботодавцям дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів.
За статтею 42 Закону № 5067 підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається центрами зайнятості, на строк до одного року, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності застосування їхньої праці, якщо іншого не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Дозвіл видається також на застосування праці:
іноземців, направлених закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору;
іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до COT (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії»;
осіб, щодо яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.
Порядок видачі, продовження та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, щодо яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, плата за видачу дозволу не справляється.
Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.
Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або провадити трудову діяльність, якщо відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов'язане з належністю до громадянства України, якщо іншого не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Без передбаченого цією статтею дозволу працевлаштовуються:
іноземці, які постійно проживають в Україні;
іноземці, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
іноземці, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
представники іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
працівники закордонних засобів масової інформації, акредитовані для роботи в Україні;
спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом;
працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
працівники іноземних представництв, зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
священнослужителі, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише в таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який зареєстрував статут (положення) відповідної релігійної організації;
іноземці, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їхнє запрошення;
інші іноземці у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Висококваліфіковані іноземні спеціалісти і робітники, потреба в яких є відчутною для національної економіки, залучаються на підставах, визначених Законом України «Про імміграцію».
За пунктами 1-20 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 р. № 437 (далі - Порядок), Порядок визначає процедуру видачі, продовження та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі - дозвіл).
Територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за місцезнаходженням підприємства, установи, організації (далі - роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці:
іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи; .
іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їхньої праці, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
іноземців, направлених закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що число кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загального числа осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів);
іноземців, які відповідно до графіка специфічних е зобов'язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до CОT (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії»; іноземців чи осіб без громадянства, щодо яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Чинність Порядку не поширюється на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, зазначених ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення».
Застосування праці іноземців та осіб без громадянства е доцільним та достатньо обґрунтованим у тому разі, якщо іноземець чи особа без громадянства:
претендує на обіймання посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або учасником підприємства, установи, організації;
претендує на обіймання посади, яка передбачає створення об'єктів авторського права та (або) суміжних прав як основний трудовий обов'язок;
претендує на обіймання у суб'єкта індустрії програмної продукції посади керівника або посади, назва якої визначається відповідно до кодів професій 2131.2, 2132.2, 3121, зазначених у розділі 2 «Професіонали» та розділі 3 «Фахівці» Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»;
має диплом про вищу освіту одного з навчальних закладів, віднесених до першої сотні в одному з таких світових рейтингів:
Тайме Хайер Едьюкейшн (Times Higher Education) за і відповідною категорією професії;
Академік Ренкінг ов Волд Юніверситіз, підготовлений Центром університетів світового класу при Шанхайському університеті Цзяо Тун (Academic Ranking of Worfd Uni-Jiversities by the Center for World-Class Universities at Shanghai Jiao Tong University);
КьюЕс Волд Юніверситі Ренкінгз бай Фекелті (QS World University Rankings by Faculty);
Вебометрікс Ренкінг ов Волд Юніверситіз (Webometrics Ranking of World Universities).
Під час ухвалення рішення про видачу дозволу застосовується рейтинг поточного, минулого або позаминулого років.
Для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що дає право роботодавцю впродовж визначеного строку застосовувати працю іноземців та осіб без громадянства, роботодавець не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати звернення для отримання дозволу подає територіальному органові інформацію про попит на робочу силу (вакансії), на підставі якої провадиться сприяння в працевлаштуванні громадян України.
Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, роботодавець подає територіальному органові:
заяву згідно з Додатком до Порядку;
копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 см;
документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;
довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов'язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. За наявності в роботодавця режимно-секретного органу така довідка подається також за підписом керівника цього органу;
довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та щодо них не провадиться кримінальне провадження;
довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають поза межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та щодо них не провадиться кримінальне провадження.
Документи, зазначені в абзацах третьому, шостому та дев'ятому цього пункту, мають бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їхньої видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо іншого не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Роботодавець додатково подає для отримання дозволу щодо іноземців чи осіб без громадянства, зазначених:
в абзаці четвертому п. 2 Порядку, - копію договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб'єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, направлених закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг);
в абзаці п'ятому п. 2 Порядку, - рішення іноземного суб'єкта господарювання про переведення іноземця чи особи без громадянства на роботу в Україну та копію контракту, укладеного між іноземцем чи особою без громадянства та іноземним суб'єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;
в абзаці другому п. 5 Порядку, - копії установчих документів, засвідчених в установленому порядку;
в абзаці третьому п. 5 Порядку, - засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об'єкт авторського права й (або) суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право).
Якщо такі документи видані поза межами України, вони мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо іншого не передбачена міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову.
Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, щодо яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, роботодавець подає:
заяву згідно з додатком до Порядку;
копії рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та довідки про звернення за захистом в Україні;
дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 см.
Для продовження дозволу роботодавець подає територіальному органові не пізніше ніж за 20 календарних днів до його закінчення:
заяву згідно з додатком до Порядку;
дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 см;
довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не відкрито кримінального провадження.
Інші документи, визначені Порядком, подаються в разі внесення до них змін.
Територіальний орган приймає та реєструє заяву й документи в день отримання за описом, копія якого видається роботодавцю або уповноваженій ним особі з відміткою про дату та номер реєстрації таких документів, і впродовж одного робочого дня розглядає їх щодо відповідності Порядку.
Посадовим особам територіального органу забороняється вимагати від роботодавців документи, не передбачені Порядком.
Територіальний орган упродовж семи робочих днів з дня реєстрації документів ухвалює рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження чинності, відмови у продовженні чинності або анулювання дозволу.
Рішення оформлюється наказом територіального органу та не пізніше ніж упродовж двох робочих днів з дня його ухвалення надсилається роботодавцю поштою з повідомленням про вручення та електронною поштою із зазначенням платіжних реквізитів для сплати за видачу дозволу і розміщується на офіційному сайті територіального органу із зазначенням таких платіжних реквізитів.
Після ухвалення рішення територіального органу про видачу дозволу роботодавець перераховує кошти на зазначений територіальним органом рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підтверджується квитанцією про внесення плати. У разі невнесення роботодавцем такої плати впродовж 10 робочих днів з дня отримання ним рішення про видачу дозволу, надісланого поштою з повідомленням про вручення, таке рішення скасовується.
Територіальний орган оформлює та видає дозвіл упродовж трьох робочих днів з дня зарахування коштів на рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зазначений територіальним органом.
Технічний опис та зразок бланка дозволу затверджується Державною службою зайнятості.
Дозвіл видається на строк, зазначений у трудовому договорі (контракті), але не більш як на один рік. Якщо трудовий договір (контракт) є безстроковим, то дозвіл видається на один рік. Такий дозвіл може бути продовжений багато разів на той самий строк.
Дозвіл на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, зазначених в абзаці п'ятому п. 2 Порядку, видається не більш як на три роки. Дозвіл може бути продовжено на два роки багато разів.
Дозвіл на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, щодо яких ухвалено рішення про. оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видається на строк чинності довідки про звернення за захистом в Україні, але не більш як на один рік. Дозвіл може бути продовжений у разі продовження чинності такої довідки.
Водночас отримання дозволу на використання праці іноземця є підставою.для отримання іноземцем візи відповідного типу, реєстрації місця тимчасового проживання в Україні та оформлення посвідки на тимчасове проживання на строк чинності дозволу.
Засвідчені в установленому порядку копії дозволу на використання праці іноземця роботодавець подає іноземцеві, надсилає консульській установі України за місцем постійного проживання іноземця з метою оформлення візи відповідного типу для в'їзду його в Україну, а також органу міграційної служби для реєстрації місця тимчасового проживання іноземця в Україні.
Згідно з Правилами оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.99 р. № 227, особам, які в'їжджають в Україну з метою працевлаштування, оформляється імміграційна віза ІМ-1.
Відповідальність за неналежне працевлаштування іноземців передбачена ст. 265 КЗпП, п. 5 ст. 53 Закону № 5067 та ч. 3 і 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування й сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до п. 5 ст. 53 Закону № 5067 у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, щодо яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця:
на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, - стягується штраф за кожну особу в 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, - стягується штраф за кожну особу в 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Відповідно до ч. 3 і 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення в разі допуску до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, щодо яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне впродовж року вчинення порушення, передбаченого ч. 3 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Головний спеціаліст,
Анатолій ГАЛАЙ
"Праця i зарплата" N 37 (1001), 05 жовтня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214