КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Про робочі (посадові) інструкції та
виконання додаткового обсягу робіт

ПИТАННЯ 1: Чи потрібно роботодавцю обов'язково розробляти робочі інструкції на всі робітничі професії згідно з кваліфікаційними розрядами, передбаченими штатним розписом підприємства, або достатньо користуватися кваліфікаційними характеристиками (завдання та обов'язки) відповідних Довідників кваліфікаційних характеристик професій робітників?

ВІДПОВІДЬ 1: Згідно зі ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний роз'яснити працівникові його права й обов'язки, поінформувати.під підпис про умови праці та визначити його робоче місце.

Робоча (посадова) інструкція є тим документом, у якому визначено конкретні завдання та обов'язки працівника, його права та відповідальність.

Отже, за наявності робочої (посадової) інструкції потенційний працівник буде чітко знати права та обов'язки, що покладаються на нього під час виконання ним роботи, що унеможливить конфлікт між ним і роботодавцем з приводу їхнього виконання.

Відповідно до Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Загальні положення), які містяться у випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, робочі (посадові) інструкції складаються для працівників усіх посад, зазначених у штатному розписі. Виняток можуть становити окремі керівники, правове положення яких визначено статутом (положенням) підприємства, установи, організації або відповідного підрозділу, де зазначено основні завдання, обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій.

Загальними положеннями також передбачено, що конкретний перелік робочих (посадових) обов'язків визначається робочими (посадовими) інструкціями працівників усіх категорій, які розробляються і затверджуються роботодавцями на базі типових кваліфікаційних характеристик з урахуванням конкретних завдань та обов'язків, функцій, прав, відповідальності працівників й особливостей штатного розпису підприємства, установи, організації.

Якщо виникає потреба, завдання та обов'язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї чи іншої професії (посади), можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов'язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій (посад), рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

Крім того, в усіх записах про виконувані роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) має вживатися повна назва професії (посади) відповідно до кваліфікаційної характеристики з кваліфікаційною категорією або розрядом, наприклад, «інженер І категорії»; «слюсар-інстру-ментальник шостого розряду»; «лаборант електромеханічних випробувань та вимірювань п'ятого розряду» тощо.

Таким чином, на кожну професію (посаду), зазначену в штатному розписі, складається окрема робоча (посадова) інструкція. Якщо за певними професіями (посадами) працівників відповідного підприємства визначаються однакові завдання, обов'язки, права та відповідальність, то в цьому разі може складатися одна робоча (посадова) інструкція.

Слід зауважити, що до робочих (посадових) інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згоди працівника.

ПИТАННЯ 2: Водієві-вантажного автомобіля організації після навчання за програмою підготовки машиністів підйомників у місцевому навчальному центрі робітничих професій доручено керівництво самохідним підйомником.

Чи є суміщенням виконання працівником поряд зі своєю основною роботою водія, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за іншою професією - машиніста підйомника і як має оплачуватися його праця за двома професіями в разі відсутності в штатному розписі професії машиніста автовишки і автогідропідіймача?

ВІДПОВІДЬ 2: За статтею 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених колективному договорі.

Водночас пунктом 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» (є чинним на території України згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» у частині, що не суперечить Конституції та законам України) передбачено, що суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником водночас зі своєю основною роботою за трудовим договором додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи на одному й тому самому підприємстві, в установі, організації за згоди працівника впродовж установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призводить до погіршення якості продукції, виконання робіт, обслуговування населення.

Основною вимогою під час суміщення професій (посаді мають бути вакантні штатні одиниці у штатному розписі підприємства за сумішуваною професією (посадою).

У Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі - Класифікатор професій), затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327, передбачено дві різні назви професій: «водій автотранспортних засобів» (код 8322) і «машиніст автовишки та автогідропідіймача» (код 8333).

Отже, якщо в штатному розписі підприємства відсутня штатна одиниця за професією «машиніст автовишки та автогідропідіймача», то виконання робітником додаткового обсягу робіт за цією професією поряд зі своєю основною роботою водія автотранспортних засобів, обумовленою трудовим договором, не є суміщенням й оплата йому цієї додаткової роботи не провадиться.

Слід зауважити, що згідно зі ст. 31 КЗпП власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Розширення трудових обов'язків працівників можливе лише за згоди працівника.

Головний спеціаліст,
Тетяна КОСУХІНА

"Праця i зарплата" N 36 (1000), 28 вересня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214