ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
17.12.2014

Справа N Б26/161-09

Про визнання банкрутом

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б. М. - головуючого, Коваленка В. М. (доповідач у справі), Короткевича О. Є., розглянувши касаційну скаргу товарної біржі "ДЕПОРТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на постанову від 06.11.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N Б26/161-09 господарського суду Дніпропетровської області за заявою боржника - відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, про визнання банкрутом (ліквідатор - арбітражний керуючий Москаленко Т. О.) (в судовому засіданні взяли участь представники: товарної біржі "ДЕПОРТ" - Т. Г. Г., довір., ТОВ "Інтерзбут КР" - Р. Т. В., довір.,ТОВ "Санторин" - Ж. Р. Р., довір.), встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2009 року порушено провадження у справі N Б26/161-09 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" (далі - Боржник, Завод) в порядку норм ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013 року Завод був визнаний банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого А. В. В. При цьому ухвалено подальшу ліквідаційну процедуру Боржника проводити відповідно та в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 року - далі Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року припинено повноваження арбітражного керуючого А. В. В., як ліквідатора Боржника, та призначено ліквідатором Заводу арбітражного керуючого М. Т. О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року (суддя - Камша Н. М.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Ремгірмаш" (далі - Кредитор, Товариство) у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу частини майна Боржника, оформлених протоколом від 29.07.2014 року, та покладення судових витрат на товарну Біржу "Депорт" (далі - Біржа). При цьому ухвалено скасувати арешт на майно Боржника, накладений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2014 року.

Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Ремгірмаш" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити вимоги Товариства у повному обсязі, а судові витрати покласти на її учасників.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року (головуючий суддя - Вечірко І. О., судді: Джихур О. В., Лисенко О. М.) апеляційну скаргу задоволено частково: ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року скасовано в частині відмови Товариству у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу частини майна Боржника, оформлених протоколом від 29.07.2014 року, а заяву Товариства про визнання недійсними результатів аукціону з продажу частини майна Боржника, оформлених протоколом від 29.07.2014 року, задоволено. Визнано недійсними результати цього аукціону; в решті ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням апеляційного суду, товарна біржа "ДЕПОРТ" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 року залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 49, 50, 60, 63, 64, 71 Закону про банкрутство, ст. 640 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників скаржника, ТОВ "Інтерзбут КР" та кредитора - ТОВ "Санторин", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви Товариства про визнання недійсними результатів аукціону з продажу частини майна Боржника, який відбувся 29.07.2014 року, місцевий суд встановив, що для проведення цього аукціону було визначено його організатора - Біржу. Порядок проведення аукціону відповідає вимогам Закону про банкрутство, а протокол торгів від 29.07.2014 року підписаний ліцитатором та всіма учасниками аукціону. Також суд встановив, що на дату проведення судового засідання у справі переможцем аукціону не був підписаний договір купівлі-продажу, а кошти не сплачені. Визначені ж Товариством порушення - щодо недопуску на аукціон представників засобів масової інформації (за наявності відеозапису проведення спірного аукціону), недотримання процедури організації процесу підвищення ціни та невідповідність протоколу аукціону не вплинули на процедуру проведення аукціону, визначення його переможця та не призвели до порушення прав його учасників. Дії ж організатора аукціону до дати проведення аукціону не були оскаржені, а питання повернення гарантійного внеску для участі на аукціоні вирішується в окремому порядку. До того ж окрім переможця аукціону такий внесок був повернутий кожному із інших учасників, що прийняли участь в аукціоні. У зв'язку із викладеним суд також дійшов висновку, що аукціон відбувся, та наявність підстав для скасування арешту, накладеного в межах розгляду даної заяви Товариства.

Скасовуючи рішення суду та задовольняючи заяву Товариства, апеляційний суд зазначив, що не був дотриманий порядок визнання учасників, допущених для участі на спірному аукціоні, а порядок його проведення та критерії визначення переможця не відповідають порядку, визначеному в оголошенні про проведення цього аукціону. Також апеляційний суд вказав про невідповідність визначеному ліцитатором в оголошенні розміру кроку на пониження та підвищення ціни проданого майна, і ліцитатором також була розголошена інформація стосовно Товариства (отримання ним кредитних коштів для здійснення розрахунків за придбане на спірному аукціоні майно). Крім цього апеляційний суд зазначив про порушення норм щодо оформлення протоколу спірного аукціону - без визначення в ньому або додання переліку майна, що було продано, без зазначення адреси сторінки веб-сайту, на якому розміщено відомості про проведення аукціону. За викладених підстав та враховуючи, що переможець відмовився укласти договір купівлі-продажу по результатах аукціону та сплатити за таким договором кошти, апеляційний суд дійшов висновку, що на Товариство впливають негативні наслідки порушення порядку проведення спірного аукціону, вказавши при цьому, що цілі аукціону так і не були досягнуті - продажу та отримання грошей за продане майно не відбулось.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені із невірним застосуванням норм Закону про банкрутство.

Так, за приписами ч. 1 ст. 63 Закону про банкрутство для представників засобів масової інформації організатор аукціону (у даному випадку - Біржа) має забезпечити лише доступ до місця проведення аукціону, тобто проведення аукціону це відкрита подія. Відсутність же представників цих засобів, за наявності відеозапису спірного аукціону (що було встановлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи - т. 19 а. с. 102), як цього вимагають норми ст. 62 Закону про банкрутство, свідчить про відсутність порушень з боку Біржі при організації та проведенні спірного аукціону.

Також слід погодитись із висновком місцевого суду, який не був спростований апеляційним судом, що претензій, заперечень та оскарження дій стосовно доаукціонної підготовки не мали місце, а допущення Біржею ще двох учасників-фізичних осіб - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відбулось за поданням прокурора Центрально-міського району Кривого Рогу від 23.07.2014 року N 90вх.14 (т. 17 а. с. 56 - 57).

Щодо оформлення протоколу спірного аукціону від 29.07.2014 року, колегія суддів, виходячи з норм ч. 5 ст. 69 та ч. 3 ст. 71 Закону про банкрутство, зазначає, що норми останнього не вимагають підписання протоколу аукціону з боку замовника - продавця (у даному випадку - Боржника), оскільки такий протокол лише надсилається замовнику аукціону. Наявний же у справі додаток до протоколу N 1 від 29.07.2014 року та додаток до надісланого проекту договору купівлі-продажу містять перелік майна (380 позицій), продаж якого відбувся на спірному аукціоні 29.07.2014 року (т. 16 а. с. 48 - 59, т. 19 а. с. 68 - 82).

Стосовно ж висновків апеляційного суду про негативні наслідки для Товариства (заявника апеляційної скарги) у зв'язку із визначеними цим судом порушеннями при проведенні аукціону 29.07.2014 року з продажу частини майна Боржника, колегія суддів зазначає про таке.

Як вказав апеляційний суд в оскаржуваній постанові такі негативні наслідки настали саме для Товариства (що запропонував найбільшу, після переможця спірного аукціону, ціну за майно Боржника, що продавалось на такому аукціоні, порівняно з його іншими учасниками), у зв'язку із тим, що переможець відмовився укласти договір купівлі-продажу по результатах аукціону та сплатити за договором кошти.

Однак, здійснюючи такі висновки, апеляційний суд не врахував та не застосував наступні норми законодавства.

Так, нормами ст. 73 Закону про банкрутство передбачено, що у разі відмови або ухилення переможця торгів від підписання договору купівлі-продажу майна протягом п'яти днів з дня отримання цього договору гарантійний внесок йому не повертається і замовник аукціону має право запропонувати укласти договір купівлі-продажу майна учасникові торгів, яким запропонована найбільш висока ціна порівняно з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів.

Отже, наведене право організатора аукціону саме запропонувати укласти договір купівлі-продажу майна учасникові торгів (за спірним аукціоном це Товариство), яким запропонована найбільш висока ціна порівняно з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів, не породжує обов'язок для такого учасника (Товариства) укладати вказаний договір купівлі-продажу або санкції за відмову від його укладення. До того ж, як вбачається з вказаної норми, для цього учасника не настають негативні наслідки у вигляді неповернення сплаченого таким учасником гарантійного внеску за участь у спірному аукціоні. При цьому, як було вказано представником Біржі, а також не спростовано жодним із судів попередніх інстанцій, вказаний гарантійний внесок був повернутий Товариству у повному обсязі.

Крім цього касаційний суд звертає увагу на те, що за вимогами ч. 2 ст. 73 вказаного Закону, якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, вже замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна.

Також колегія суддів зазначає і про інші правові наслідки неукладення переможцем аукціону за результатами його проведення договору купівлі-продажу майна або несплати переможцем аукціону належної суми за придбане майно.

Так, нормами частин 1, 2 ст. 55 Закону про банкрутство визначено, що аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;

коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);

несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.

Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.

Результати ж аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

З викладеного вбачається, що у разі відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу та несплати ним належної суми за придбане на такому аукціоні майно негативні наслідки настають лише для цього учасника. Жодних негативних наслідків при цьому для учасника цих же торгів, яким запропонована найбільш висока ціна порівняно з ціною майна, запропонованою іншими учасниками торгів, за винятком переможця торгів, не настають.

Отже, ні наведеними нормами Закону про банкрутство, ні будь-якими іншими нормами законодавства для вказаного учасника (яким є Товариство) не передбачено негативних наслідків, а лише зберігається право на придбання проданого на торгах майна за ціною, визначеною саме ним на таких торгах та укладення відповідного договору купівлі-продажу (у разі наявності пропозиції з цього приводу від організатора аукціону), або право відмовитись від такої пропозиції та брати участь у повторних торгах (у разі їх проведення).

У зв'язку з викладеним касаційний суд дійшов висновку про те, що задовольняючи апеляційну скаргу Товариства та ухвалюючи рішення про визнання недійсним спірного аукціону від 29.07.2014 року саме за заявою та на підставах, вказаних Товариством, апеляційним судом, окрім іншого, не було встановлено в контексті наведених норм законодавства, а також виходячи з приписів ст. 1 ГПК України, у чому полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства або негативні наслідки саме для цієї особи у зв'язку із проведенням спірного аукціону.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу частини майна Боржника, що відбувся та був оформлений протокол від 29.07.2014 року. Протилежне ж рішення апеляційного суду (що оскаржується) з цього приводу слід скасувати, як незаконне, залишивши в силі скасовану ним ухвалу місцевого суду від 17.09.2014 року (п. 6 ст. 111-9 ГПК України).

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. ст. 1, 55, 69, 71, 73, п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 р.) та ст. ст. 1, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу товарної біржі "ДЕПОРТ" задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 р. у справі N Б26/161-09 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 р. у справі N Б26/161-09 залишити в силі.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич