КОНСУЛЬТУЄ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
Відділ з питань призначення пенсій
Порядок нарахування пенсії за віком у 2016 році
Розмір пенсії в солідарній системі залежить від страхового стажу особи та заробітку (доходу), який вона одержувала впродовж своєї трудової діяльності і з якого було сплачено внески до Пенсійного фонду України. Основний закон, який регулює порядок обчислення пенсій у солідарній системі, - це Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Пенсія за віком визначається як добуток коефіцієнта страхового стажу застрахованої особи на осучаснений заробіток для обчислення пенсії.
Коефіцієнт страхового стажу визначається за формулою, зазначеною ст. 25 Закону.
Наприклад, страховий стаж особи становить 33 роки дев'ять місяців. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року стажу (1,35%) - 0,45563 [(33 х 12 +9) х 1,35): 1200].
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р. - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. На бажання пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також може враховуватися заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 30 червня 2000 р. незалежно від перерв.
Якщо страховий стаж особи після 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, крім заробітку за даними системи персоніфікованого обліку для обчислення пенсії обов'язково враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 30 червня 2000 р. незалежно від перерв на підставі довідки підприємства чи архівної-установи.
Якщо страховий стаж особи становить менший період, ніж передбачено вище, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Тобто, якщо особа, яка звернеться за призначенням пенсії, скажімо, в серпні поточного року, після липня 2000 р. увесь час працювала і її заробіток з 2004 р. був не менший від мінімального, то розмір її пенсії визначатиметься із заробітку, визначеного за 16 років або за 193 місяці. Ймовірно, що не завжди в цей період вона мала високий заробіток, тобто в деяких місяцях коефіцієнти заробітку будуть невисокими.
Ще трапляється, що у певні періоди (після липня 2000 р.) особа перебувала на обліку в центрі зайнятості й одержувала відповідну допомогу (у період одержання допомоги, який зараховується до страхового стажу, в заробітку для обчислення пенсії враховується мінімальна заробітна плата), тобто коефіцієнти заробітку в цей період будуть мізерними.
У такому разі закон передбачає можливість проведення оптимізації заробітку. Спробуємо розібратися, що це.
Як було зазначено, заробіток для обчислення пенсії визначається за чималий період. Так от із цього періоду Закон дозволяє вилучити (за вибором пенсіонера*) періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів одержання допомоги по безробіттю незалежно від перерв, та будь-якого періоду страхового стажу поспіль за умови, що такі періоди в сумі становлять не більш як 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Наприклад, страховий стаж особи становить 40 років, у тому числі 12 місяців (два рази по півроку у 2001 й у 2007 р.) - одержувала допомогу в центрі зайнятості. Загалом із заробітку можна буде вилучити 48 місяців (10% страхового стажу). Період одержання допомоги впродовж 12 місяців (хоча й не поспіль) вилучаємо із підрахунку заробітку, а потім шукаємо ще будь-які 36 місяців страхового стажу з низькими коефіцієнтами, але вже поспіль.
Вилучаються лише коефіцієнти заробітку, а стаж за ці місяці особа не втрачає. До страхового стажу вилучені періоди будуть зараховані.
Отже, оптимізація заробітку завжди сприяє підвищенню коефіцієнта заробітку і, як наслідок, - розміру пенсії.
Крім цього, додатково (понад 10 % страхового стажу), на бажання особи, може бути вилучено періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку**, за період з 1 липня 2000 до 1 січня 2005 р.
Також (понад 10% страхового стажу) може бути вилучено періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п. 8 (особи, які проходили строкову військову службу), 13 (особи, які відповідно до законів одержували допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) і 14 (один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично доглядали за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які доглядали за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи одержували допомогу або компенсацію відповідно до законодавства) ст. 11 Закону.
При цьому в усіх випадках (крім випадку, коли страховий стаж особи становить менший період) період, за який ураховується заробітна плата, не може бути менш ніж 60 календарних місяців.
Приклад. Особа, якій пенсію буде призначено з 22 серпня 2016 p., виявить бажання обчислити пенсію із заробітної плати за періоди: з 1 червня 1995 до 31 травня 2000 р. та за всі періоди страхового стажу з 1 липня 2000 до серпня 2016 р. (до місяця подання заяви на призначення пенсії). Період заробітку становить 253 місяці, її страховий стаж - 38 років (у тому числі в період з 1 липня 2006 до 30 квітня 2007 р. одержувала допомогу по безробіттю, 1 травня 2007 р. влаштувалася на роботу та у 2009-2011 pp. упродовж одного року 10 місяців перебувала у відпустці для догляду за онукою до досягнення нею трирічного віку й одержувала відповідну допомогу.
За статтею 11 Закону особи, які відповідно до законів одержують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому весь час перебування в частково оплачуваній відпустці буде зарахований до страхового стажу для призначення пенсії цій особі.
Страховий стаж 38 років - це 456 місяців. Отже, максимально може бути вилучено 45 місяців. Спочатку вилучаємо 10 місяців, коли вона одержувала допомогу в центрі зайнятості з 1 липня 2006 до 30 квітня 2007 p., а потім - 35 місяців поспіль (припустимо, що це будуть періоди з 1 до 31 травня 2000 р. і з 1 липня 2000 до 30 квітня 2003 p.).
Крім того, вилучаємо весь період одержання допомоги по догляду за онукою - один рік 10 місяців (понад 10% страхового стажу). Коефіцієнт заробітку цієї особи буде визначено за 186 місяців.
Припустимо, що розрахований відповідно до ст. 40 Закону коефіцієнт заробітку цієї особи після оптимізації становить 2,11115 (розрахований співставленням її щомісячного заробітку із щомісячною середньою заробітною платою в Україні за 186 місяців (у періоди, за які визначається заробіток для обчислення пенсії) та в результаті ділення суми цих коефіцієнтів заробітку на 186 (на кількість місяців страхового стажу у цих періодах).
Коефіцієнт страхового стажу визначений відповідно до ст. 25 Закону, з урахуванням величини оцінки одного року стажу (1,35%) - 0,51300 (456 х 1,35 : 1200).
Розрахунок пенсії:
* 3263, 44 грн х 2,11150 х 0,51300 = 3534,96 грн.
Доплата за вісім років страхового стажу понад 30 років (ст. 28 Закону):
** 1130 грн х 8% = 90,40 грн.
Підвищення за вихід на пенсію на два роки шість місяців пізніше, встановлене відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону в розмірі 12,5% пенсії, обчисленої згідно зі ст. 27 Закону, - 441,87 грн (3534,96 грн х 12,5%).
Загальний розмір пенсії становитиме 4067,23 грн.
* 3263, 44 грн - показник середньої заробітної плати за 2013-2015 рр.
**1130 грн - прожитковий мінімум, установлений законодавством для непрацездатних осіб.
Розмір пенсії кожної особи визначається індивідуально з урахуванням її страхового стажу та заробітку. При цьому згідно зі ст. 28 Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності в чоловіків - 35, у жінок - 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж зазначено вище, пенсія за віком установлюється в розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням таких осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років (чоловіки) та сім років шість місяців (жінки) за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Начальник відділу,
Галина МАСТЮГІНА
"Праця i зарплата" N 28 (992), 27 липня 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214