Повернення на загальну систему оподаткування платниками
єдиного податку третьої та четвертої груп

Перейти зі спрощеної системи оподаткування на загальну юридична особа - платник єдиного податку може в силу різних причин: як добровільно (за власним бажанням), так і в обов’язковому порядку.

Зокрема, згідно з пп. 298.2.3 п. 298.2 cт. 238 гл. 1 розд. XIV ПК України платники єдиного податку третьої групи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення юридичними особами платниками єдиного податку третьої групи протягом календарного року встановленого обсягу доходу (у 2016 році - 5 000 000 грн) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платника єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Процес переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну систему по своїй суті не складний, але при цьому виникає низка питань, пов’язаних з поданням заяви про зміну системи оподаткування, порядком подання звітності, сплати інших податків, від яких був звільнений єдиноподатник, та налаштуванням бухгалтерського обліку.

Подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України.

Відповідно до cт. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу подає до контролюючого органу заяву.

Форма заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування затверджена Наказом N 1675. Слід зауважити, що це знайома платникам єдиного податку заява про застосування спрощеної системи оподаткування. В розділі 5.4 суб’єктам господарювання, яким в установленому порядку видано свідоцтво про сплату єдиного податку, треба зазначити причину та дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Наприклад, проставити відмітку біля типу причину: "самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів", або "припинення провадження господарської діяльності" тощо.

Заява подається до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в один з таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Хоча, як зазначила ДФС у підкатегорії 108.01.01 "ЗІР", можливість подання такої заяви засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб наразі не реалізована.

Скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи також може проводитися як за самостійним рішенням платника, так і за рішенням контролюючого органу.

Реєстрація юридичної особи, як платника єдиного анулюється шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (п. 299.10 cт. 299 гл. 1 розд. XIV ПК України):

1) після подання заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) у - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу, здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, наявності податкового боргу тощо, - в строки визначені для кожного випадку окремо (пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України);

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 %.

Зобов'язання з подання звітності та сплати єдиного податку

Добровільно перейти зі спрощеної системи на загальну юридичні особи можуть з будь-якого кварталу. Важливо лише вчасно, як ми вже відзначили, не пізніш ніж за 10 календарних днів до початку нового кварталу подати заяву (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України).

Крім того, добровільний перехід на загальну систему оподаткування зобов’язує "розрахуватися" із старою системою - спрощеною. А саме: подати податкову декларацію з єдиного податку за той квартал, у якому відбулися зміни, які змусили відмовитися від спрощеної системи оподаткування з наступного кварталу, і сплатити єдиний податок.

Платник єдиного податку четвертої групи також повинен подати за результатами кварталу, в якому відмовляється від сплати такого податку, уточнену декларацію з відповідними уточненнями показників сум єдиного податку, розрахованих на поточний рік (підкатегорія 108.05 "ЗІР").

У випадку державної реєстрації припинення юридичної особи останнім податковим (звітним) періодом вважатиметься період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської - діяльності (п. 294.6 cт. 294 гл. 1 розд. XIV ПК України).

Податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку в цьому випадку нараховуються до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Вимушений перехід також "прив’язано" до початку кварталу, але в цьому разі йдеться вже не про будь-який, а про цілком конкретний квартал - наступний за періодом, у якому порушено одне з перелічених правил перебування на спрощеній системі.

Наприклад, у разі перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, то до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у подвійному розмірі ( 6 % або 10 %), а заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому долущено перевищення обсягу доходу.

Винятком є лише наявність податкового боргу (підпункт 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 гл. 1 cт. 298 розд. XIV ПК України).

Особливості переходу на загальну систему оподаткування та сплати податків

Коли "колишній" платник єдиного податку опиняється на загальній системі оподаткування, він стає платником майже всіх податків, від яких його звільняв п. 297.1 ст. 297 гл. 1 розд. XIV ПК України. Зупинимось на головних.

Податок на прибуток

Нагадаємо, що юридичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у разі прийняття, рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язані були у порядку, визначеному п. 57.1-1 cт. 57 гл. 4 розд. II ПК України, нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам), розрахований з усієї суми такої виплати.

При переході на загальну систему оподаткування за такими особами зберігається право на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік, сума нарахованих та сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів (Лист 8928/10/26-15-12-05-11).

Подання звітності. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 cт. 137 розд. IІІ ПК України, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 розд. IІІ ПК України).

Платників єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, контролюючі органи прирівнюють до так званої категорії "а", тобто до новостворених (Лист N 21363/6/99-99-19-02-02-15).

Тому податковим (звітним) періодом буде рік, а саме з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Платники єдиного податку четвертої групи, які відмовились від спрощеної системи з 01.01.2016 р. та за підсумками попереднього звітного (податкового) року отримали дохід від продажу с/г продукції власного виробництва у розмірі не менш як 50 % загальної суми доходу, то вони також можуть використовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

При цьому такому платнику слід подати окремо декларацію з податку на прибуток за період з 01.01.2016 р. по 01.07.2016 р., а починаючи з 1 липня 2016 року застосовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (Лист N 9143/6/99-95-42-01-15).

Сплата податку. В загальному порядку сплачувати податок на прибуток необхідно на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період, який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Але "ламати голову" є над чим. Над так званими "перехідними" операціями, тобто над тими, що розпочались під час застосування спрощеної системи оподаткування, а закінчуються вже на загальній.

Одразу відзначимо позицію ДФСУ. Доходи та витрати при відвантаженні товарів, виконанні робіт, наданні послуг на загальній системі оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, ураховуються під час визначення фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку (підкатегорія 102.08.06 "ЗІР").

Тобто, якщо отримано передоплату за товари (роботи, послуги) під час перебування суб’єкта на єдиному податку, а товари відвантажено (роботи виконані, послуги надані) на загальній системі оподаткування, то передоплата потрапляє під обкладення єдиним податком. Доходи й витрати, визнані під час відвантаження товарів (робіт, послуг), вплинуть на загальний фінансовий результат. Якщо різниця між доходом і витратами позитивна, вона потрапляє під обкладення податком на прибуток.

До 1 січня 2015 року ситуація була зрозуміла, оскільки ПК України прямо передбачав, що суми коштів, отримані в рахунок оплати наданих послуг в період перебування платника на спрощеній системі, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу у звітному податковому періоді отримання таких коштів (стара редакція пп. 135.5.14 п. 135.5. cт. 135 розд. ІІІ ПК України).

То, після цієї дати згадана норма з ПК України зникла, адже об’єкт оподаткування податком на прибуток зазнав кардинальних змін. І така операція потрапляє під оподаткування двічі.

Що стосується операції "навпаки", - коли оплату за відвантажені товари отримано вже на загальній системі оподаткування, відповідь ДФСУ в підкатегорії 102.05 системи "ЗІР" була наступною: "Це питання потребує врегулювання шляхом унесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Для отримання індивідуальної податкової консультацій пропонуємо звернутися до ДФС України в письмовій формі відповідно дo cт. 52 Податкового кодексу України".

І вже в Листі N 23920/6/99-99-19-02-02-15 було надано роз’яснення, що доходи та витрати підприємства при визначенні фінансового результату до оподаткування, у тому числі доходи та витрати при відвантаженні товарів на спрощеній системі оподаткування, якщо частину сплати за такі товари отримано на загальній системі оподаткування, формуються згідно з правилами бухгалтерського обліку. Відповідь не однозначна.

Однак якщо звернутися до норм Закону про бухоблік, можна прийти до висновку, що в ситуації коли в момент отримання оплати (на загальній системі) за послуги, які були надані на спрощеній системі, дохідне виникає.

Адже основним для бухобліку є принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, який передбачає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, понесеними у зв’язку з отриманням цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (cт. 4 Закону про бухоблік).

Для цілей оподаткування єдиним податком об’єкт оподаткування також буде відсутнім, бо з п. 292.6 cт. 292 гл. 1 розд. XIV ПК України, датою отримання доходу платника єдиного податку є, зокрема, дата надходження коштів.

Тож, в таких ситуаціях треба діяти або за правилами бухобліку: визнавати доходи у періоді понесення витрат, що суперечить "точці зору" фіскалів, або залишається звернутися за індивідуальною податковою консультацією, щоб всі "точки зору" співпали.

Крім нюансів з порядком визначення доходів і витрат треба звернути увагу на порядок нарахування амортизації необоротних активів, який також не врегульований чинним законодавством. Згідно з п. 11 підрозд. 4 розд XX ПК України, при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 cт. 138 розд. IІІ ПК України балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 - 146 та 148 розд. IІІ цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Отже, у податковому періоді переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну питання щодо нарахованої суми амортизації необоротних активів може не виникати (якщо перехід не був пов’язаний з перевищенням доходу за 2015 рік в 20 млн грн), тому що визначати коригуючі різниці такому платнику податку не потрібно.

А ось коли настане період, в якому платник податку буде зобов'язаний коригувати фінансовий результат до оподаткування, питання щодо балансової вартості необоротних активів може постати.

Зокрема, ДФСУ в Листі N 5385/6/99-99-19-02-02-15 зазначила, що платник податку на прибуток, який до 1 січня 2015 року не мав статусу платника податку на прибуток (був платником фіксованого сільськогосподарського податку), може здійснити перерахунок балансової вартості основних засобів і нематеріальних активів станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144-146 та 148 розд. IІІ Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. У цьому разі такий платник матиме право на нарахування амортизації на таку балансову вартість відповідно до п. 138.3 cт. 138 розд. IІІ Кодексу.

Враховуючи доволі недосконале податкове законодавство, до зміни системи оподаткування варто підготуватися заздалегідь. Тобто проаналізувати всі незавершені операції, виявити ті з них, які можуть бути проблемними, і здійснити заходи, що дозволять уникнути проблем найкращим заходом є завершення операції до переходу на загальну систему.

ПДВ

Юридичні особи під час перебування на спрощеній системі могли бути платниками ПДВ тільки перебуваючи на єдиному податку групи 3 та обравши ставку єдиного податку у розмірі 3 % доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку четвертої групи.

Єдиний податок за ставкою 3 %. За платниками, які сплачували єдиний податок за ставкою 3 %, при переході на загальну систему оподаткування зберігається статус платника ПДВ автоматично.

Єдиний податок за ставкою 5 %. Якщо на дату переходу на загальну систему оподаткування протягом останніх 12 календарних місяців загальна сума оподатковуваних ПДВ операцій більше 1 міліонну гривень (в цей період входить і час перебування на спрощеній системі оподаткування), реєструватись платником ПДВ обов'язково (п. 183.4 cт. 183 розд. V ПК України, Лист N 2667/6/99-99-19-02-02-15).

У випадку обов'язкової реєстрації треба просто подати реєстраційну заяву до контролюючого органу за формою N 1-ПДВ не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткуваннями (п. 183.4 ст. 183 розд. V ПК України).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до Реєстру запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на загальну систему, на день подання реєстраційної заяви не настало;

- з дня внесення запису до Реєстру, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему, на день подання реєстраційної заяви настало (п. 3.11 Положення N 1130).

Добровільно стати платником ПДВ можливо подавши реєстраційну заяву не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матимуть траво на податковий кредит і виписку податкових накладних (пункти 183.3 та 183.4 cт. 183 розд. V ПК України, ч. 1 п. 3.6 Положення N 1130).

У заяві можна (і навіть рекомендуємо) вказати бажаний (запланований) день реєстрації, що відповідатиме даті початку податкового періоду (календарного місяця).

Якщо цього не зробити, то статус платника ПДВ та податковий періоду (календарного місяця) розпочинається з першого числа місяця, що настає за днем закінчення 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу (п. 3.11 Положення N 1130). Наприклад, заяву подано 06.06.2016 р., то днем реєстрації буде вважитися 01.07.2016 р.

Також згідно п. 3.7 Положення N 1130 якщо особа, яка переходить на спрощену систему оподаткування, подала до контролюючого органу реєстраційну заяву без зазначення бажаного дня реєстрації й останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання реєстраційної заяви передує даті переходу такої особи на загальну систему оподаткування, то датою реєстрації такої особи платником ПДВ визначається перший день переходу такої особи на загальну систему оподаткування.

Бухгалтерській облік та фінансова звітність

Не завжди після переходу на загальну систему оподаткування змінюються форми фінансової звітності. Адже вид застосування форм фінансової звітності залежатиме від певних критеріїв, а саме від середньооблікової кількості працівників та річного доходу.

Також цікавою ситуацію при переході на загальну систему оподаткування є зберігання чи втрата привілей, які надані п. 8 розд. І П(С)БО 25 суб'єктам мікропідприємництва та єдинникам третьої групи, які вели спрощений бухгалтерський облік. До них відноситься:

- облік необоротних активів тільки за первісною вартістю (без врахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості);

- не створювання забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнання цих витрат в періоді їх фактичного понесення;

- включення поточної дебіторської заборгованості до підсумку балансу в її фактичній сумі.

Ці привілеї й надалі після переходу на загальну систему можуть використовувати "колишні" єдинники - мікропідприємці, але за умови зберігання всіх критеріїв для мікропідприємництва.

А суб’єктам господарювання, які не відповідатимуть цим критеріям у подальшому - доведеться відмовитись від них, внести відповідні зміни до облікової політики та вести їх облік за загальними правилами відповідних П(С)БО.

Передусім зазначимо, що принципом бухгалтерського обліку та фінзвітності "послідовність" передбачено постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики (cт. 4 Закону про бухоблік). Тобто згідно із загальним правилом облікова політика є незмінною. Проте виникають ситуації, коли без зміни облікової політики не обійтися. Що це за ситуації?

Згідно з п. 9 П(С)БО 6 облікову політику дозволено змінювати тільки у разі:

- зміни статутних вимог;

- на вимогу органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

- якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінзвітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення її для (п. 10 П(С)БО 6):

- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

- подій або операцій, які не відбуваються раніше.

Наказ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого за необхідності вносяться зміни з визначеного часу (п. 3.4 розд. ІІІ Методичних рекомендацій N 635).

Вносити зміни до облікової політики можна на будь-яку дату, бо вказівок щодо строків і періодичності змінне встановлено. Але в Методичних рекомендаціях N 635 прописано, що це, як правило, робиться з початку року.

В будь-якому разі зміну в обліковій політиці застосовують починаючи з початку поточного року, оскільки цей період є звітним, а квартальна фінансова звітність лише є проміжною (ч. 1 cт. 13 Закону про бухоблік).

У юридичної особи є право обрати один з наступних шляхів внесення змін і доповнень до наказу про облікову політику:

- внести зміни та доповнення до першого (базового) наказу;

- видати наказ про облікову політику у новій редакції з урахуванням тих моментів, що не знайшли відображення в попередньому його варіанті або піддалися змінам.

Враховуючи, що облікові зміни, які розглядаються, не є тими змінами, які за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на зміст наказу про облікову політику, то достатньо видати наказ, яким вносяться до нього зміни. Що ж в ньому треба зазначити?

I. На підставі чого вносяться зміни до облікової політики. В нашому випадку зазначаємо, що у зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування і втратою права на застосування спеціальних норм п. 8 розд. І П(С)БО 25 підприємство не застосовує з 01.01.2016 р. в обліковій політиці такі спеціальні положення (перелічити всі привілеї, якими користувалось підприємство).

II. Подальший бухгалтерський облік раніше використовуваних спеціальних положень. Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій N 635 у наказі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур не наводяться.

Отже, в наказі про внесення змін про облікову політику необхідно зазначити П(С)БО відповідно до яких буде здійснюватись бухгалтерській облік зазначених статей фінансової звітності за загальними правилами та методи і процедури бухгалтерського обліку, які мають більш ніж один їх варіант.

Наприклад, один із методів амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, методів обчислення резерву сумнівних боргів.

Зазначимо, що детально резерви, які створюватиме підприємство наводити не потрібно. Але, створення резерву сумнівної заборгованості, резерву відпусток, виконання гарантійних зобов'язань - це встановлений нормативними документами обов’язок, а не право. На це вказують п. 7 П(С)БО 10, п. 13 П(С)БО 11 та п. 7 П(С)БО 26 та Мінфін у Листі N 31-08410-07-10/1550.

Обраний метод можна зафіксувати в окремому наказі керівника підприємства, що видається перед першим формуванням резерву.

При недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується зі складу активів на інші операційні витрати (п. 11 П(С)БО 10).

Що стосується податку на прибуток, то у разі, якщо підприємство вирішило не застосовувати коригуючі різниці відповідно до розд. IІІ ПК України, - безнадійна дебіторська заборгованість, визнана в бухгалтерському обліку, має всі шанси потрапити і в податкові витрати.

Для підприємств, які зобов’язані застосовувати згадані різниці, а також для тих, хто добровільно погодились на їх застосування, ПК України передбачена особлива процедура списання безнадійної заборгованості.

По-перше, слід врахувати особливі вимоги ПК України щодо визнання дебіторської заборгованості безнадійною (пп. 14.1.11 п. 14.1 cт. 14 розд. І ПК України).

По-друге, виникає необхідність проведення коригування фінансового результату до оподаткування при списанні такої дебіторки (п. 139.2 cт. 139 розд. IІІ ПК України).

III. Метод застосування змін в обліковій політиці. МСБО 8 визначає два метода застосування змін д облікової політики - ретроспективний і перспективний.

Ретроспективне застосування (Retrospective Application) - це застосування нової облікової політики до операцій, інших подій та умов так, якщо б ця політика застосовувалася завжди (п. 5 МСБО 8). У цьому випадку проводяться такі дії (п. 12 П(С)БО 6):

1) коригується сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Якщо ж зміни в обліковій політиці впливають не тільки на нерозподілений прибуток, коригують також інші статті фінансової звітності, яких стосуються зміни (Лист N 31-04200-20-10/508);

2) порівняльна інформація у фінансовій звітності надається повторно. Тобто передбачається не повторне надання фінансової звітності, а повторне відображення такої але вже переобчисленої у зв’язку зі зміною облікової політики інформації, у графах фінансової звітності, в яких наведено інформацію за минулі звітні періоди.

І лише у разі, якщо неможливо визначити достовірно суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року та визначити кумулятивний вплив на суми у Звіті про фінансовий стан на початок і кінець періоду, то у таких випадках використовується перспективне застосування (Prospective Application) змін до облікової політики, яке передбачає:

а) застосування нової облікової політики до операцій, інших подій та умов, які виникли після дати, з якої політика змінена;

б) визнання впливу зміни в обліковій оцінці в поточному та майбутніх періодах, на які вплинула зміна (п. 5 МСБО 8).

Тобто, нові облікові правила треба застосовувати тільки з моменту, на який припадають зміни, а коригування фінансових показників у фінансовій звітності за попередні періоди не проводяться (про це також можна зазначити у наказі про внесення змін до облікової політики).

Розкриття змін, внесених в облікову політику суб’єкта господарювання у звітному році, має велике значення для користувачів бухгалтерської звітності, завдяки чому можна скласти уявлення про те, під дією яких обставин формувався фінансовий стан підприємства, чи не пов’язане покрашення (погіршення) тих чи інших показників його діяльності з корективами методики розрахунку цих показників.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Наказ N 1675 - Наказ Мінфіну України від 20.12.2011 р. N 1675 "Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування"

Методичні рекомендації N 635 - Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства і внесення змін у деякі накази Міністерства фінансів України, затверджені наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. N 635

МСБО 8 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки"

Положення N 1130 - Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну України від 17.11.2014 р. N 1130

П(С)БО 6 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Мінфіну України від 28.05.1999 р. N 137

П(С)БО 10 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.1999 р. N 237

П(С)БО 11 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов’язання", затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. N 20

П(С)БО 25 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва", затверджене наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. N 39 в редакції від 24.01.2011 р. N 25

П(С)БО 26 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам", затверджене наказом Мінфіну України від 28.10.2003 р. N 601

Лист N 31-04200-20-10/508 - Лист Мінфіну України від 13.01.2005 р. N 31-04200-20-10/508 "Щодо порядку відображення виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності у попередніх роках"

Лист N 31-08410-07-10/1550 - Лист Мінфіну України від 23.01.2014 р. N 31-08410-07-10/1550 "Щодо окремих питань з бухгалтерського обліку"

Лист N 21363/6/99-99-19-02-02-15 - Лист ДФСУ від 08.10.2015 р. N 21363/6/99-99-19-02-02-15 "Щодо визначення податкового (звітного) періоду при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну"

Лист N 23920/6/99-99-19-02-02-15 - Лист ДФСУ від 10.11.2015 р. N 23920/6/99-99-19-02-02-15 "Щодо визнання доходу та витрат у підприємства при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну"

Лист N 2667/6/99-99-19-02-02-15 - Лист ДФСУ від 10.02.2016 р. N 2667/6/99-99-19-02-02-15 "Щодо врахування витрат, які не стосуються господарської діяльності, реєстрації особи як платника ПДВ у разі переходу із спрощеної системи оподаткування"

Лист N 5385/6/99-99-19-02-02-15 - Лист ДФСУ від 12.03.2016 р, N 5385/6/99-99-19-02-02-15 "Щодо права нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів згідно з п. 138.3 cт. 138 Податкового кодексу України"

Лист N 8928/10/26-15-12-05-11 - Лист ГУДФС у м. Києві від 14.04.2016 р. N 8928/10/26-15-12-05-11 "Щодо нарахування та сплати авансових внесків з податку на прибуток суб’єктом господарювання при виплаті дивідендів юридичним та фізичним особам"

Лист N 9143/6/99-95-42-01-15 - Лист ДФСУ від 22.04.2016 р. N 9143/6/99-95-42-01-15 "Щодо звітного (податкового) періоду виробника сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування"

Ірина Бубирь

"Консультант бухгалтера" N 11 (807) 06 червня 2016 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)