ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ
31.05.2016 N 212

Щодо можливості застосування спрощеної системи
оподаткування при здачі нерухомості в оренду платнику, який
перебуває на загальній системі оподаткування

Головне управління ДФС у Закарпатській області на виконання вимог ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло запит щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування при здачі нерухомості в оренду платнику, який перебуває на загальній системі оподаткування, та повідомляє наступне. Податковий Кодекс України є основним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-ІV із змінами і доповненнями (далі - ЦКУ) власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або проводять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню;

до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень;

третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Отже, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична або фізична особа - не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець не може перебувати на другій групі платника єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку із врахуванням обмежень, встановлених п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

В іншому випадку фізична особа - підприємець не може перебувати на спрощеній системі оподаткування та повинна перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Довідково повідомляємо, що інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України надає відповіді на запитання платників податків з питань застосування податкового законодавства та порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі) та в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на офіційному сайті Державної фіскальної служби України за адресою sfs.gov.ua

Начальник Головного управління О.О. Петріченко