ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ
30.05.2016 N 11935/10/26-15-12-04-18

Стосовно обмеження щодо перебування на
спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності

Згідно із ст. 56 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV, із змінами та доповненнями, (далі - Господарський кодекс) установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах суб’єкта господарювання повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень та інше.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 N 755-IV, із змінами та доповненнями, при обов’язкової державної реєстрації суб’єкта господарювання до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про юридичну особу, зокрема, види діяльності суб’єкта господарювання.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для платників єдиного податку, та реєструється в порядку, визначеному законодавством.

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності визначено пп. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 Податкового кодексу. Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей, парі;

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів;

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 Податкового кодексу;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку відповідно до абзацу 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Таким чином, наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, у разі, якщо фактично такі види діяльності не здійснюються не є підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку.

У разі здійснення платником єдиного податку видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, суб’єкт господарювання - платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Крім цього, у відповідності до діючого законодавства до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про юридичну особу, зокрема, відомості про види діяльності які визначені у статуті підприємства, при цьому обмежень щодо кількості видів діяльності в установчих документах діючим законодавством не передбачено.

Аналогічну позицію ДФС України щодо реєстрації платником єдиного податку розміщено на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" ДФС України в розділі "Запитання-відповіді", категорія 108 "Єдиний податок з юридичних осіб", підкатегорія 108.01.06 "Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників".

При цьому, слід зазначити, що ст. 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Заступник начальника Е.М. Пруднікова