ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
02.12.2014 N К/9991/56638/11

Про визнання незаконним акта та зобов'язання вчинити певні дії

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Донця О. Є., суддів - Логвиненка А. О., Мороза В. Ф., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання незаконним акта та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

У лютому 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання незаконним акта та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року у задоволенні позовних вимог фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року скасовано та ухвалено нову постанову, позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було задоволено частково. Скасовано наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 08.02.2011 року N 20 в частині анулювання ліцензії АВ 524582 від 17.03.2010 року на внутрішні перевезення пасажирів автобусами автомобільному перевізникові фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 року та ухвалити нову постанову.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області ОСОБА_2 17.11.98 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Позивач отримав ліцензію Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ N 524582 з строком дії від 17.03.2010 року до необмеженого строку на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт": внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області було проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 За результатами проведеної перевірки був складений акт перевірки від 02.02.2011 року N 30 про проведення планової перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", у якому були зафіксовані наступні порушення, а саме:

- в порушення вимог пункту 2.3.17 Ліцензійних умов у ліцензіата відсутні документи, які підтверджують організацію проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги при ДТП;

- в порушення вимог пункту 2.3.4 Ліцензійних умов щодо забезпечення проведення перевірки технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів, а саме: згідно дорожнього листа N 229096 за січень 2011 року на транспортний засіб ПАЗ 32054-07 державний номер НОМЕР_1 встановлено, що транспортний засіб жодного разу не проходив післярейсової перевірки технічного стану;

- в порушення вимог пункту 2.3.4 Ліцензійних умов щодо забезпечення проведення перевірки технічного та санітарного стану, технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутні документи, які підтверджують проведення робіт з ТО-1, ТО-2 на всі транспортні засоби;

- в порушення вимог п. 2.3.4 Ліцензійних умов щодо організації роботи водіїв транспортних засобів, режиму їх праці та відпочинку відповідно до положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, встановленого Мінтрансзв'язку, а саме: у ліцензіата відсутній табель обліку робочого часу та відпочинку водіїв.

На підставі порушень, вказаних в акті перевірки, а саме: надання послуг з перевезення транспортними засобами, які не пройшли післярейсову перевірку технічного стану та транспортними засобами, які не пройшли планового технічного обслуговування, посадовими особами Територіального управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області був складений акт від 02.02.2011 року N 30/1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт".

На підставі акта про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов 08.02.2011 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті наказом N 20 було прийнято рішення щодо анулювання з 10 березня 2011 року ліцензії фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 було порушено Ліцензійні умови, в наслідок того, що він допустив до надання послуг з перевезень транспортні засоби, які не пройшли післярейсову перевірку технічного стану та планове технічне обслуговування, та під час перевірки позивачем не надано документів, які передбачені законодавством про автомобільний транспорт, відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято спірний акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов та на його підставі винесено рішення про анулювання ліцензії позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов встановлюється не наявністю порушень, а наявністю обставин, які перешкоджають усунути виявлені контролюючим органом порушення. Відповідач на свій розсуд вирішив, що ліцензіат - ОСОБА_2 не може забезпечити виконання ліцензійних умов господарської діяльності. Акт проведення планової перевірки не містить висновків про неможливість виконання ліцензійних умов ОСОБА_2 Акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов також не визначає у чому полягає така неможливість. Встановлення невиконання ліцензійних умов ОСОБА_2 можливо лише при обставинах, які існують після проведеної перевірки.

З даною правовою позицією колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, врегульовано Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", підставами для анулювання ліцензії є:

- заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

- акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

- рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

- акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

- акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

- акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

- акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

- акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Контроль за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 року N 429.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.6 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за результатами проведеної планової (позапланової) перевірки за місцезнаходженням ліцензіата та перевірки в автотранспортних засобах комісія в останній день перевірки складає акт перевірки.

Порушення, виявлені під час проведення планової (позапланової) перевірки, викладаються в акті перевірки з посиланням на конкретні пункти (підпункти) Ліцензійних умов, порушені ліцензіатом.

Якщо в акті перевірки зазначено порушення, що є підставою для анулювання ліцензії, комісією складаються відповідні акти, передбачені статтею 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Згідно із пунктом 7.6 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов визначається на підставі акта перевірки (планової, позапланової) або на підставі документів, поданих ліцензіатом до Головавтотрансінспекції або територіального управління, у разі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, за формою, наведеною у додатку 8.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що неможливістю ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов уважається допуск до надання послуг з перевезень (на лінію, в рейс) автотранспортних засобів, які не пройшли планового технічного обслуговування, а також передрейсову (післярейсову) перевірку технічного та санітарного стану.

Враховуючи, що за результатами проведення планової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" було встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 допустив до надання послуг з перевезень транспортні засоби, які не пройшли післярейсову перевірку технічного стану та планове технічне обслуговування, що уважається неможливістю ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, про що складається акт, який є самостійною підставою для анулювання ліцензії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог про скасувати рішення Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті від 08.02.2011 року N 20 щодо анулювання ліцензії АВ N 524582 від 17.03.2010 року.

Крім того, акт Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 02.02.2011 року N 30/1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" було складено за формою, визначеною у додатку 8 до Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", який не містить вимог щодо зазначення у ньому висновків про неможливість виконання ліцензійних умов ліцензіатом та щодо визначення того, у чому полягає така неможливість.

Таким чином, судом апеляційної інстанції дана неправильна правова оцінка обставин по справі, помилково застосовані норми матеріального права при розгляді апеляційної скарги по даній справі, а тому касаційну Головної державної інспекції на автомобільному транспорті слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 року скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання незаконним акта та зобов'язання вчинити певні дії залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: