Нюанси отримання допомоги зі страхування підприємцями

З 1 січня 2016 року право на матеріальне забезпечення та со­ціальні послуги від Фонду соціаль­ного страхування (ФСС) набули фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно (далі - самозайняті особи), які до цього тільки на доб­ровільних засадах брали участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втра­тою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Такий підхід до соціального захисту для цієї категорії самозайнятих осіб став можливим завдяки запровадженню єдиного 22-відсоткового розміру ЄСВ.

Відтак, за умови його сплати зазначені особи можуть одер­жувати за рахунок коштів Фонду допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, по вагіт­ності та пологах, на поховання, а також лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів України.

Нагадаємо, що протягом 2015 року самозайняті особи не мали обов'язку сплачувати страхові внески до ФСС з ТВП, а базова ставка ЄСВ у розмірі 34,7% передбачала тільки страхування виключно у двох Фондах - Пенсій­ному та Фонді безробіття.

Тобто, аби мати право на отри­мання лікарняних у період хворо­би або у разі виходу у відпустку по вагітності та пологах самозайняті особи повинні були застрахува­тися у добровільному порядку (укласти відповідний договір) та сплачувати ЄСВ за збільшеним ставками - 36,6 % або 38,11 %.

З 2016 року добровільної сплати до ФСС вже не має, а сума ЄСВ, яка сплачується підпри­ємцями на загальній та спрощеній системі за себе розподіляється з 25.02.2016 р. на:

- загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування на ви­падок безробіття - 7,1767 %;

- загальнообов'язкове де­ржавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 7,726 %;

- загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захво­рювання, які спричинили втрату працездатності - 6,5397 %;

- загальнообов'язкове де­ржавне пенсійне страхуван­ня (до солідарної системи) - 78,5576 %.

ДФСУ пояснила, що органи фіскальної служби зобов'язані в односторонньому порядку достроково розірвати укладені з такими самозайнятими особами договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страху­вання, строк дії яких закінчується у 2016 p., з обов'язковим повідом­ленням платника ЄСВ про підста­ви дострокового розірвання такого договору (Лист N 5556/7/99-99-17-03-01-17).

Оформлення документів для отримання допомоги від ФСС

Для отримання матеріально­го забезпечення самозайнятим особам, необхідно звертатись до органів ФСС за місцем обліку.

Фінансування з ФСС здійс­нюється на підставі заяви-розрахунку, форма якої затверджена Порядком N 26.

При цьому з метою контролю за використанням коштів ФСС, до заяви-розрахунку необхідно додати:

- копії квитанцій про сплату ЄСВ за розрахунковий період або отриману в органах ДФС довідку про сплату ЄСВ;

- копію листка непрацез­датності (оригінал листка неп­рацездатності краще зберігати в себе).

Начебто все просто та зро­зуміло. Але, питання все ж таки виникатимуть. Бо раніше доб­ровільно застрахованим самозайнятим особам суми допомоги розраховували фахівці ФСС з ТВП. Тепер суми допомоги під­приємець розраховує самостійно і зазначає їх у заяві-розрахунку. Та й зазначених копій квитанцій про сплату ЄСВ або довідки з ДФС та листка непрацездатності буде недостатньо аби самостійно провести розрахунок суми ма­теріального забезпечення. Про це детальніше.

Отримання листка непрацездатності

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацез­датності та по вагітності й пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ст. 31 Закону N 1105).

Бланк листка непрацездат­ності складається з трьох частин: корінця, лицьового та зворотного боків.

У медичному закладі запов­нюється корінець і лицьовий бік листка непрацездатності.

Корінець - це відривна час­тина, яку заповнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою і підписує хворий. Після запов­нення корінець залишається в закладі охорони здоров'я.

Лицьовий бік бланка листка непрацездатності також запов­нюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою.

На лицьовому боці листка непрацездатності підкреслюється слово «первинний» або «про­довження» із зазначенням но­мера та серії попереднього лис­тка непрацездатності у разі його продовження.

Чітко вказуються:

- назва і місцезнаходжен­ня закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охоронм здоров'я «Для листків непрацездатності»;

- дата видачі листка непра­цездатності (цифрою вказується: число, після чого літерами - наз­ва місяця, цифрою вказується рік), прізвище, ім'я, по батькові непрацездатного (повністю); чис­ло повних років (цифрами);

- стать (підкреслюється);

- місце роботи: назва і міс­цезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).

Паспортна частина листка непрацездатності (прізвище неп­рацездатного/ім'я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів.

У полі «Місце роботи» листка лікуючий лікар або молодший медичний працівник має вказа­ти прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця та місце здійснення його діяль­ності (якщо немає основного місця роботи) (Лист N 832/0/26-15-17-0344).

Тобто; назва місцезнаход­ження підприємства буде «ФОП Іванов Іван Іванович», а місцезна­ходження підприємства - місце здійснення діяльності, наприклад, ш. Харків, вул. Танкопія, 14».

Зворотний бік бланка листка непрацездатності заповнюється самозайнятою особою само­стійно або за місцем роботи при наявності основної роботи.

Записи в листку непрацездат­ності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорни­лом.

У разі помилок у тексті здій­снюється виправлення тексту, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності».

На бланку листка непрацез­датності дозволяється не більше двох виправлень.

Оформлення протоколу комісії із соціального страхування
(рішення уповноваженого) та заявки-розрахунку

Для отримання коштів від ФСС необхідно до районного відділен­ня Фонду подати заяву-розрахунок, яка повинна оформлюватись на підставі складеного протоколу комісії про соціальне страху­вання (рішення уповноважено­го) (п. 4 Порядку N 26, ч. 3 ст. 30 Закону N 1105).

Раніше, коли суми допомоги для самозайнятих осіб без най­маних працівників розрахову­вали самі фахівці колишнього ФСС з ТВП, складання протоколу було не потрібним. Але тепер самозайнята особа без найманих працівників зобов'язана складати такий протокол «за себе» та під­писувати його від свого імені.

Форму протоколу комісії про соціальне страхування (рішення уповноваженого) наведено в до­датку до Положення N 25.

Після складання протоколу у двох примірниках складається заявка-розрахунок. Один примір­ник залишається у самозайнятої особи, а другий подається до робочого органу Фонду.

Назва граф таблиць відпові­дає інформації, яка повинна бути відображена у таких графах, тому питань при його складанні не виникає. Головне правильно в табличній частині лицьового боку заяви-розрахунку відобразити на­раховану суму допомоги, а також кількість днів, що припадають на період непрацездатності, що оп­лачуються за рахунок Фонду.

Для тимчасової непрацездат­ності і допомоги по вагітності та пологах вказуємо кількість кален­дарних днів, а для допомоги на поховання - кількість виплат.

Окремо звернемо увагу на графу 3 «N страхового сві­доцтва» зворотного боку заяви-розрахунку, в яку вноситься номер страхового свідоцтва. Відповідно до п. 7 Порядку N 1306, номер страхового свідоцтва відповідає ідентифікаційному номеру, нада­ному конкретній фізичній особі як платнику податків та інших обов'язкових платежів.

Якщо після подачі в робочий орган ФСС заяви-розрахунку вами виявлено помилку, яка при­звела до заниження або завищен­ня сум допомоги необхідно:

- у найкоротші терміни надіслати до ФСС письмове повідомлен­ня про факт виявлення помилки. У повідомленні необхідно зазначи­ти, зокрема; прізвище та ініціали, номер листка непрацездатності та вид допомоги, за якою виявлено помилку;

- повернути протягом 3 ро­бочих днів на рахунок органу відділення ФСС зайво отримані суми допомоги (якщо сума до­помоги була завищена), якщо фінансування за заявою-розрахунком, який містив помилку, вже відбулося. При цьому триденний строк слід відраховувати від дати виплати допомоги (Лист N 01-16-755).

Порядок розрахунку суми матеріальної допомоги

Розрахунок суми допомоги здійснюється згідно правил, вста­новлених Порядком N 1266.

Крок 1. Розраховуємо розмір середньоденного доходу (Д_серед);

Д_серед =Д : (КД_тв-КД_ПП)

де: Д-дохід, з якого сплачено ЄСВ у розрахунковому періоді (12 календарних місяців), грн;

КД_ТВ - кількість календарних днів здійснення підприємницької діяльності у розрахунковому періоді;

КД_ПП - кількість календарних днів, не відпрацьованих з поваж­них причин (для самозайнятих осіб тільки тимчасова непрацез­датність та відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами).

Важливо! За загальним пра­вилом середній дохід для розра­хунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непра­цездатності за рахунок коштів страхувальника обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту ЄСВ, що подається до ДФС (п. 32 Порядку N 1266).

Але, звітують самозайняті особи за підсумками звітного року. Тому дані про дохід 2016 року, який потрапить до бази нарахування ЄСВ, опиняться в Держреєстрі тільки після того, як підприємець подасть річний звіт з ЄСВ.

Тому Мінсоцполітики у Листі N 72/18/9946 пропонує до закін­чення строку подання підприємни­цького звіту з ЄСВ розраховувати допомогу виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку.

Також Мінсоцполітики наго­лошує, що у разі несплати ЄСВ у строки, визначені Законом про ЄСВ, матеріальне забезпечення, виплачене із розміру мінімальної заробітної плати, підлягатиме поверненню. Тож якщо після подання звіту виявиться факт несплати ЄСВ у розрахунковому періоді, то отриману допомогу доведеться повернути!

Визначаючи розрахунковий період слід мати на увазі, що якщо протягом 2015 року були укла­дені договори добровільного страхування з ФСС, то розрахун­ковий період визначається вихо­дячи з місяців добровільного страхування.

Якщо страхування на доб­ровільних засадах не відбувалось (або самозайняти особи не були найманими працівниками), то слід враховувати обмеження роз­міру допомоги, що стосується застрахованих осіб, які протягом 12 місяців мають страховий стаж менша 6 місяців.

Тобто, доки самозайнята осо­ба не заробить за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку собі страховий стаж 6 і більше місяців, розмір суми допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць має бути не вище за розмір мінімальної заробітної пла­ти, встановлений законом у місяці настання страхового випадку, а для допомоги по вагітності та пологах - не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Крок 2. Розрахувавши розмір середньоденного доходу визнаємо денну виплату виходячи з розміру страхового стажу (тільки для звичайних лікарняних):

ДВ = Д_середх%_оплати:100,

де, ДВ - денна виплата 1 доходу, грн

%_оплати - це відсоток середнього доходу залежно від страхового стажу для нарахування виплат з тимчасової непрацездатності.

Починаючи з 04.07.2015 р. процентовка оплати всіх днів хвороби (як перших 5, так і починаючи з 6-го дня) однакова і становить:

50 % - для страхового стажу 1 до 3-х років;

60 % - від 3-х до 5 років;

70 % від 5-8 років;

100 % - понад 8 років, а також деяким категоріям незалежно від розміру страхового стажу згідно з 5 ч. 1 ст. 24 Закону N 1105 (чорнобильці 1-3 категорії, до­нори, учасники бойових дій та інші).

Дні відпустки у зв'язку з вагіт­ністю та пологами (декретні) опла­чують у розмірі 100 % середнього заробітку незалежно від розміру страхового стажу, тому тут денна виплата буде дорівнювати розміру середньоденного доходу.

Страховий стаж з 01.01.2011 р. обчислюється за даними пер­соніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державно­го реєстру загальнообов'язкового державного соціального страху­вання (довідки за формою ОК-7 або ОК-5 або договори доб­ровільного страхування), а за періоди до його запровадження, тобто до 01.01.2011 р. - у порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством.

Отже підтвердженням страхо­вого стажу за періоди:

- з 01.01.2016 р. є виписки за формами ОК-5, ОК-7, отримати які можна в управлінні Пенсійно­го фонду особисто заповнивши заяву;

-3 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. - договір про добровільну участь у системі соцстрахування у зв'язку з тимчасовою втратою працез­датності та довідки з Пенсійного фонду (з 01.10.2013 р. - податко­вого органу) про строк дії такого договору.

За період до 01.01.2011 р. (до появи ЄСВ), підтвердити та розра­хувати страховий стаж можна за період роботи:

- у роботодавців за трудовим договором - за даними трудової книжки;

- на єдиному податку - от­римавши довідку у контролюючих органах про сплачені суми єдино­го податку, до складу якого в цей період враховувались страхові внески і єдиноподатники автома­тично важились застрахованими особами;

- на загальній системі опо­даткування - отримавши у ФСС довідку про сплату на добровіль­них засадах страхових внесків до цього Фонду за формою, на­веденою у додатку 4 до Порядку N 62.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному стра­хуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Тому, якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менше мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП=С_в : В,

де, ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у міся­цях;

С_в - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаче­ного за відповідний місяць;

В - мінімальний розмір стра­хового внеску за відповідний місяць.

Якщо місяць відпрацьовано неповністю, але ЄСВ за цей мі­сяць сплачено у розмірі не менше мінімального страхового внеску, то він зараховується до стажу як повний.

Крок 3. Виходячи з розміру денної виплати розраховуємо суму матеріальної допомоги, що підлягає сплаті за рахунок ФСС за період непрацездат­ності:

В = ДВхКд_оплата,

де В - сума матеріальної допомоги за період непрацез­датності;

Кд_оплата- кількість календар­них днів, які підлягають оплаті за рахунок ФСС.

Нагадаємо, що ФСС виплачує допомогу з тимчасової непрацез­датності починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період хвороби (перші 5 днів підприємець хворіє «за свої»), за доглядом за хворою дитиною віком до 14 років -з 1-го календарного дня, але не більше ніж за 14 календарних днів, допомогу по вагітності та пологах - з 1-ого дня за весь час періоду вагітності та пологів, зазначений в листку непрацездатності.

Умови фінансування від ФСС

Перерахунок коштів відбу­вається на відкритий у банку спецрахунок. Кошти можуть заходити і на вже відкритий спецрахунок для фінансування від цього Фонду виплат допомоги найманим працівникам (тобто відкривати рахунок окремо для себе не потрібно).

Пам'ятаємо, що такий раху­нок призначений виключно для проведення операцій, що стосу­ються отримання матеріального забезпечення за листами непра­цездатності і не може викорис­товуватися для інших цілей.

Робочі органи ФСС здійсню­ють фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви.

Період у 10 робочих днів для здійснення фінансування страху­вальників важливо використовувати для виправлення помилок, якщо такі будуть виявлені.

Фінансування від ФСС від­бувається тільки після того, як фахівці відомства перевірять заяву-розрахунок. Тому будь­те пильні при його складанні.

Зазначимо, що при перевірці фахівці ФСС пильну увагу при­діляють:

- відповідності форми поданої заяви-розрахунку за формою, наведеною в додатку до Порядку N 26

- правильності заповнення реквізитів заяви-розрахунку;

- наявності даних про страху­вальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування;

- даних про сплату ЄСВ.

Оподаткування отриманої матеріальної допомоги

На сьогодні механізму опо­даткування отриманих сум матеріальної допомоги з ФСС офіційно не встановлено. Але деякі роз'яснення щодо цього фіскальні органи поквапились надати.

Платники єдиного податку. Згідно пп.4 п. 292.11 ст. 292 розд. XIV ПК України до складу доходу платника єдиного подат­ку не включаються, зокрема суми коштів цільового призна­чення, що надійшли від Пенсій­ного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державно­го соціального страхування.

ДФСУ погоджуються (підкатегорія ЗІР 103.02) з тим, що суми допомоги не є доходом єдиноподатника. Але пропонують підприємцям, які отримали таку допомогу, задекларувати її як дохід фізичної особи (відзвіту­вати щодо цього у річній подат­ковій декларації про майновий стан і доходи) та сплатити з суми лікарняних ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5%.

Більше того, нещодавно сто­личні контролери (ГУ ДФС у м. Києві) відзначили, що оподатку­ванню підлягає й отримана допо­мога по вагітності та пологах, з якої також необхідно сплатити ПДФО та військовий збір (Лист N 373/14/10-36-17-02). Як вам!

Хоча відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПКУкраї­ни сума допомоги по вагітності та пологах не включається до розрахунку загального місячно­го (річного) оподатковуваного доходу, тобто із таких сум не утримується ані ПДФО, ані війсь­ковий збір, і на це ДФС вказувала в підкатегорії ЗІР 103.04.

Тож, хоча сума отриманих лікарняних та декретних не вклю­чається в дохід єдинника, але з лікарняних (не декретних) необ­хідно сплати ПДФО та військовий збір.

Стосовно обов'язку нарахову­вання ЄСВ з отриманих лікарня­них ніяких офіційних роз'яснень ДФСУ не надавала, але врахо­вуючи практику роз'яснень щодо утримання ПДФО та військового збору з декретних, вважаємо, що ДФС дуже захочеться отримати з лікарняних додаткові кошти в бюджет. Поки на захисті підпри­ємців є тільки Закон про ЄСВ, яким чітко встановлено обов'язок нарахування ЄСВ з допомоги по тимчасовій непрацездатності тільки для роботодавців, а не для осіб, які отримують суми та­ких виплат безпосередньо від Фонду.

А ось відповідь чи сплачува­ти ЄСВ на час відпустки та за період хвороби не заставила чекати на себе.

ДФС доповіла (підгатегорія ЗІР 301.04.02), що Законом про ЄСВ не передбачено пільг із сплати ЄСВ підприємцями на час від­пустки та за період хвороби.

Таким чином, платники єди­ного податку першої чи другої групи, на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непра­цездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, залишаються платниками спро­щеної системи оподаткування, відповідно, мають обов'язок щодо сплати ЄСВ незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні.

Однак, за умови подання за­яви до контролюючих органів щодо терміну тимчасової втрати працездатності з доданням копії листка (листків) непрацездат­ності, такі платники, які не ви­користовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку.

Платники на загальній сис­темі оподаткування. Із суми на­рахованих лікарняних (на відміну від декретних, які не оподаткову­ються) підприємцю на загальній системі потрібно утримувати ПДФО за ставкою 18 % та військо­вим збором за ставкою 1,5 %.

Отриману допомогу необхідно включити у в загальний річний оподатковуваний дохід та за­декларувати в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, але не в складі доходів від підприємницької діяльності.

По аналогії з платниками єди­ного податку, на сьогодні фізичні особи - підприємці, які отримали допомогу з тимчасової працездат­ності «за себе», також відсутні в переліку платників ЄСВ, встанов­лених ст. 4 Закону про ЄСВ,

Єдиний внесок за час хвороби або вагітності та пологів підпри­ємець на загальній системі має право не сплачувати, оскільки за цей час він не займається підприємницькою діяльністю й відповідно не отримує оподат­кований підприємницький дохід (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Якщо сплати ЄСВ за бажанням здійснюється, то база його нарахування визначається самостійно, але не більше мак­симальної величини, а сума ЄСВ не повинна бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон про ЄСВ - Закон України від 08.07.2010 р. N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Закон N 1105 - Закон України від 23,09.1999 г. N 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування» у редакції від 28.12.2014 p. N 77-VIII

Положення N 25 - Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. N 25

Порядок N 26 - Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам ма­теріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. N 26

Порядок N 62 - Порядок страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим держав­ним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 р. N 62

Порядок N 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений Постановою КМУ від 26.09.2001 р. N 1266

Порядок N 1306 - Порядок видачі та зразка свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою КМУ від 22.08.2000 р. N 1306

Лист N 5556/7/99-99-17-03-01-17 - Лист ДФСУ від 17.02.2015 р. N 5556/7/99-99-17-03-01-17 «Щодо добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування»

Лист N 832/0/26-15-17-03-14 - Лист ГУ ДФС у м. Києві від 23.04.2014 р. N 832/0/26-15-17-03-14 «Щодо сплати ЄСВ та заповнення листка непрацездатності»

Лист N 01-16-755 - Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.04.2011 р. N 01-16-755 «Щодо виявлення завищених сум у заявах-розрахунках страхувальниками»

Лист N 72/18/99-16 - Лист Мінсоцполітики України від 12.03.2016 р. N 72/18/99-16 «Про матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з 01.01.2016 фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність»

Лист N 373/14/10-36-17-02 - Лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2016 р. N 373/14/10-36-17-02 «Щодо розміру єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб та військового збору з лікарняних по вагітності та пологах»

"Консультант бухгалтера" N 9 (805) 4 травня 2016 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)