ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
25.03.2016 N 195

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. N 1010 і від 1 червня 2011 р. N 869" (далі - проект постанови), а також документи, що надані до нього листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.01.2016 N 7/10-549.

За результатами розгляду проекту постанови та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

проектом постанови пропонується внести зміни до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. N 1010 і від 1 червня 2011 р. N 869 (далі - проект Змін), що дозволять забезпечити виконання вимог абзацу третього частини десятої статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Однак, проект постанови не може бути погоджений з огляду на наступне.

Підпунктом 2 пункту 1 проекту Змін пропонується доповнити Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 N 1010, розділом V "Відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи".

Положеннями вказаного розділу проекту змін пропонується встановити, що розмір втрат підприємств визначається виходячи з втрат, понесених підприємством на надання відповідного обсягу послуг протягом періоду, який починається з дня подання підприємством до уповноваженого органу заяви про встановлення тарифів до дня введення в дію тарифів, включаючи період розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення.

Запропоноване положення є неоднозначним та необґрунтованим, оскільки не враховує вимог частини сьомої статті 23 Господарського кодексу України, за якою спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку, а також вимог частини восьмої статті 78 Господарського кодексу України, за якою збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

Оскільки Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не встановлені чіткі критерії відшкодування, джерела відшкодування, то всі процедурні питання мають бути врегульовані у відповідному порядку формування тарифів.

Так, за позицією ДРС, розробнику проекту Змін необхідно передбачити положення щодо відшкодування таких витрат: по-перше, відповідні втрати підприємств відшкодовуються у разі виникнення таких витрат підприємств внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, тобто порушення законодавчо встановлених термінів розгляду, встановлення та оприлюднення тарифів; по-друге, визначити механізм та відповідальність суб'єктів у разі невчасного подання документів на встановлення тарифів, а також завищення розрахункових показників при обґрунтуванні тарифів; по-третє, чітко та однозначно визначити джерела відшкодування таких витрат.

Передбачена проектом Змін норма, що витрати за рішенням уповноваженого органу компенсуються за рахунок коштів місцевого бюджету на відшкодування різниці в тарифах, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг діючим тарифам, або за рахунок тарифу на послуги, встановленого уповноваженим органом, не є однозначною для трактування та є такою, що несе в собі ризик щодо упередженості з боку уповноваженого органу під час визначення джерела такого відшкодування, оскільки відсутні критерії, за якими будуть визначатись відповідні джерела.

Якщо відшкодування таких втрат здійснюється за рахунок складових тарифу, то ці складові все одно наповнюються коштами споживачів, які сплачують за надані комунальні послуги, а додаткове підвищення відповідного тарифу, в зв'язку з неналежним виконанням функцій уповноваженого органу, може спричинити соціально-економічну напругу серед споживачів.

З огляду на зазначене, розробнику необхідно вилучити з контексту проекту Змін положення щодо відшкодування втрат підприємств за рахунок тарифу, оскільки споживачі не мають відношення та впливу на процес розгляду, затвердження та публікування тарифів.

Крім того, розробником проекту Змін залишено поза увагою ситуацію, коли уповноважений орган визнає, що суб'єкт господарювання подав економічно необґрунтований розрахунок витрат (завищив їх). В такому випадку доведеться перерахунки споживачам здійснювати за весь період, поки уповноважений орган не встановить економічно обґрунтовані тарифи.

Аналогічні зауваження та пропозиції стосуються відповідних положень пунктів 2, 3, 4 та проекту Змін.

В доповнення зазначаємо, що розробнику необхідно привести аналіз регуляторного впливу (далі - АРВ) до проекту постанови у відповідність до вимог статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (далі - Методика).

Зокрема, у пункті 6 АРВ розробником повинні бути визначені очікувані результати прийняття запропонованого проекту постанови, необхідно провести розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта, який повинен бути наведеним не лише в узагальнено-декларативній формі, а таким, що відображає реальний стан справ в ринковому та підприємницькому середовищі.

Відповідно до пункту 8 Методики визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта (пункт 6 АРВ) провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний розмір.

Однак, вміст пункту 6 АРВ не можливо оцінити, оскільки при передбаченому проектом постанови додаткового навантаження на відповідний бюджет або споживачів за рахунок тарифу, розробником без будь-яких фінансово-економічних розрахунків вказується про відсутність відповідних додаткових витрат.

Таким чином, розробку проекту постанови здійснено з порушенням принципів державної регуляторної політики адекватності, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також вимог статті 8 в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.

Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. N 1010 і від 1 червня 2011 р. N 869".

Голова Державної регуляторної служби України К. М. Ляпіна