МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ
12.04.2016 N 31-11130-09-10/10496

Щодо оподаткування операцій перестрахування
Державній фіскальній службі України

Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби від 18.02.2016 р. N 484/4/99-99-19-02-02-13 стосовно оподаткування операцій перестрахування і повідомляє.

Особливості оподаткування страховика встановлено пунктом 141.1 статті 141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з підпунктом 141.1.1 пункту 141.1 статті 141 Кодексу страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 Кодексу, та податок на дохід за ставками, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 Кодексу.

До того ж, підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу передбачено, що об'єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Зазначеним підпунктом Кодексу не передбачено включення до складу об'єкта оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком за договорами перестрахування.

Відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 Кодексу, під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у підпункту 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу;

0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52-1 і, 14.1.52-2 і 141.1.116 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Діяльність в сфері страхування регулюється Законом України від 07.03.1996 р. N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Крім того, статтею 12 Закону визначено, що перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Аналогічні норми наведені і в Цивільному кодексі України. При цьому, визначення договору перестрахування наведено у статті 987 Цивільного кодексу України як окремий, відмінний від договору страхування, вид договору у сфері страхування.

Таким чином, з метою оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки об'єкт оподаткування страховика визначається як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування.

У випадку виникнення необхідності перестрахування ризику страховик укладає договір перестрахування з іншим страховиком. При цьому податкові наслідки в частині оподаткування податком на дохід за договорами перестрахування у страховика і перестраховика не виникають:

страховики, які перераховують страхові платежі за договорами перестрахування іншій страховій компанії (перестраховику), з якою укладено договір перестрахування, не зменшують об'єкт оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки;

перестраховики, які отримують страхові платежі за такими договорами перестрахування, не включають їх до складу об'єкта оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки.

Зазначений порядок оподаткування страховиків був запроваджений з реформуванням підходів в оподаткуванні страхової діяльності та уникнення можливості оптимізації податків з використанням перестрахування.

Заступник Міністра О. Макеєва