ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
25.12.2015 N 166
Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення,
у 2015 році
На виконання пункту 4 плану заходів на 2015 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 11.03.2015 N 99, та статті 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню), доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" наказую:
1. Затвердити Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї "Типові інструменти, способи та механізми розміщення і відмивання кримінальних доходів" (далі - Типології), що додаються.
2. Департаменту фінансових розслідувань (Хилюк В. П.) протягом 3 робочих днів після підписання цього наказу забезпечити розміщення Типологій на офіційному Веб-сайті Державної служби фінансового моніторингу України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Зубрія В. П.
Голова І. Б. Черкаський
Додаток
Типові інструменти,
способи та механізми розміщення і відмивання
кримінальних доходів
Вступ
Держфінмоніторинг у співпраці з державними регуляторами, контролюючими, правоохоронними органами України та фінансовими установами, щороку здійснює дослідження методів та схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Для здійснення ефективної боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів та фінансуванням тероризму існує потреба в удосконаленні та здійсненні заходів організаційно-правового, економічного та політичного характеру в міжнародній та внутрішньодержавній сфері. Зазначене має здійснюватися всіма учасниками даного процесу з метою недопущення використання фінансової системи економіки України для легалізації (відмивання) доходів та можливого фінансування терористичних (сепаратистських) проявів, що може призвести до погіршення економічного стану держави та посягання на її територіальну цілісність.
Держфінмоніторингом та учасниками національної системи з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в рамках своїх повноважень, здійснюються заходи щодо створення дієвої системи боротьби з відмиванням доходів.
Важливим аспектом підтвердження вказаного є результати проведення типологічних досліджень з урахуванням набутого досвіду учасників системи.
Метою дослідження було виявлення та узагальнення типових інструментів, способів та механізмів найпоширеніших схем відмивання кримінальних доходів, фінансування тероризму та інших злочинів.
В даному типологічному дослідженні узагальнюються приклади використаних схем, наводяться найбільш популярні економічні сфери, в яких вони застосовуються.
1. Відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь
Питання протидії корупції є вимогою сьогодення і є найбільш актуальним для України.
Зловживаючи службовим становищем, фізична особа приймає відповідні протиправні рішення, які направлені на отримання вигоди.
Кошти отримані, від реалізації корупційних схем, в подальшому використовуються на придбання елітного житла, автомобілів VIP-класу, дорогоцінних металів та каміння, антикваріату, цінних паперів, вкладаються в бізнес та інші власні потреби.
Виявлені схеми відмивання коштів, отриманих від корупційних діянь є різноманітними, від самих простих, які спрямовані на особисте споживання, до більш складних пов'язаних з вкладенням в законну господарську діяльність.
До найпоширеніших способів відмивання корупційних доходів можна віднести:
- зарахування коштів у готівковій формі на рахунки фізичних осіб, які перебувають на керівних посадах державних підприємств, установ, організацій, або пов'язаних з ними фізичних чи юридичних осіб з подальшим придбанням активів, послуг, чи інвестуванням в діяльність юридичних осіб, що знаходяться під їх контролем або з зарахуванням готівки на депозитні рахунки та подальшого вищезазначеного інвестування;
- погашення кредитів, які були використані для придбання елітного житла, автомобілів VIP-класу, дорогоцінних металів та каміння, інших активів;
- надання фінансової допомоги або збільшення статутного капіталу підприємствам, власниками яких є особи афілійовані із посадовими особами державних підприємств, установ, організацій;
- зарахування коштів в якості авторської винагороди.
Приклад
Виявлено схему відмивання коштів особою, яка перебувала на керівній посаді державного підприємства.
Встановлено, що Фізична особа, яка підозрюється у причетності до розкрадання коштів державного підприємства в особливо великих розмірах, здійснювала операції на значні суми, у тому числі у готівковій формі. Використовувала власні рахунки, відкриті в різних банківських установах України. Здійснювала внесення та зняття готівки, погашення кредитів, розміщення коштів на депозитних рахунках, як в національній валюті, так і в доларах США.
Загалом сума внесених Фізичною особою на рахунки готівкових коштів протягом 2003 - 2014 років склала еквівалент 138,5 млн. грн. (у тому числі, 95,9 млн. грн. - внесено на депозитні рахунки).
При цьому розміри офіційно отриманих Фізичною особою доходів значно нижчі, ніж суми проведених фінансових операцій, що свідчить про наявність прихованих джерел отримання доходів.
Сума отриманих протягом 2003 - 2014 років Фізичною особою доходів склала 1,3 млн. грн., що в 100 разів менше, ніж загальна сума проведених фінансових операцій.
Також встановлено, що Фізична особа є власником ряду елітних автомашин, двох об'єктів дороговартісного нерухомого майна.
Правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему, яка може бути пов'язана з отриманням неправомірної вигоди високопосадовцем.
На рахунок юридичної особи ТОВ "Д" зараховано кошти від Компанії нерезидента (Швейцарія) у сумі еквівалентній 36,2 млн. грн. (3,6 млн. євро) з призначенням платежу "згідно контракту".
В подальшому, ТОВ "Д" отримані кошти перераховано на поточний та картковий рахунки фізичної особи, яка є високопосадовцем в сумі 12,9 млн. грн. та 12,2 млн. грн., відповідно, у якості авторської винагороди.
Слід зазначити, що директор Компанії нерезидента (Швейцарія) є посадовою особою групи компаній підконтрольних близькому родичу високопосадовця.
За фактом одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему ймовірної легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом внаслідок вимагання та одержання неправомірної вигоди.
Встановлено, що Фізичними особами, які є працівниками правоохоронного органу, протягом 2012 - 2015 років на власні рахунки, відкриті в різних банківських установах України, було зараховано значні кошти, в основному, у вигляді внесення готівки, поповнення депозитних та карткових рахунків. Загальна сума коштів внесених на рахунки зазначених осіб - 22,9 млн. грн., що не відповідає задекларованим доходам.
В подальшому кошти, розміщені на рахунках, були використані Фізичними особами для придбання нерухомості, автомобілів, різноманітних товарів, оплати послуг. Також, кошти знімались готівкою через банкомати та каси обслуговуючих банків.
Кожною фізичною особою відкрито від 5 до 40 рахунків у понад 10 банківських установах.
Фізичні особи є працівниками правоохоронного органу та причетні до вимагання хабарів в особливо великих розмірах.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему, направлену на отримання посадовими особами Державного органу неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні питань з отримання дозвільних документів та легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Громадянкою П, що обіймає керівну посаду Державного органу та до повноважень якої належить видача дозвільних документів, отримана неправомірна вигода за посередництва Громадянина Б та Громадянки М.
Для реалізації вказаної схеми Громадянин Б відкрив у банківських установах ряд рахунків, на які зацікавленими у вирішенні питань з отримання дозвільних документів особами були внесені готівкові кошти на загальну суму 3,7 млн. грн.
Громадянка М також внесла на рахунки Громадянина Б готівкові кошти у сумі 230,0 тис. грн., які ймовірно, попередньо були отримані нею від зацікавлених у вирішенні питань з отримання дозвільних документів осіб.
У подальшому кошти, що надходили на рахунки Громадянина Б, розміщувалися на депозитних рахунках, після чого поверталися на основні рахунки разом з нарахованими відсотками та були зняті готівкою, використані на придбання товарів, оплату послуг на загальну суму 3,7 млн. грн. особисто Громадянином Б та його дружиною Громадянкою П.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
2. Розкрадання державних активів та активів суб'єктів
господарювання державного сектору економіки
Сфера державного управління залишається досить привабливою для розкрадання, враховуючи значні обсяги коштів, що виділяються для закупівлі товарів, робіт і послуг з урахуванням потреб підприємств, установ та організацій державної власності та підприємств з державною часткою.
Останнім часом, злочини у бюджетній сфері набували особливої актуальності та є об'єктом постійної уваги з боку міжнародних організацій та урядів країн світу.
Чутливим місцем сфери державного управління є кошти суб'єктів господарювання державного сектору економіки. Непоодинокими випадками стали закупівлі товарів, робіт та послуг у підприємств з сумнівною або відсутньою бізнес-репутацією, які не мають ні виробничих потужностей, ні складських приміщень, ні відповідного персоналу. Присутність таких посередників призводить до завищення витрат на придбання товарів, робіт та послуг за кошти підприємств державної власності та підприємств з державною часткою.
Для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, з державного та місцевих бюджетів, державних підприємств, суб'єктів господарювання з державною часткою у статутному капіталі, використовувались типові для даного злочину інструменти:
- залучення підставних осіб та фіктивних підприємств;
- укладення фіктивних торгівельних угод, підроблення документів;
- використання "сміттєвих" цінних паперів та безповоротної фінансової допомоги;
- обготівковування через рахунки юридичних та фізичних осіб.
Найпоширеніші способи розкрадання та відмивання коштів державних підприємств:
- державним підприємством перераховуються кошти на користь підприємств (переможців тендерів), які пов'язані з керівництвом державного підприємства.
В подальшому кошти перераховуються на користь фіктивних компаній для обготівковування;
- новостворений суб'єкт господарювання, який не має найманих працівників та виробничих потужностей, отримує грошові кошти від державного підприємства, частина яких направляється на користь посередників для виконання умов тендеру, інша частина обготівковується або переводиться на рахунки посадових осіб державного підприємства та пов'язаних з ними осіб або підприємств;
- отримані грошові кошти від державного підприємства за товари, роботи, послуги, в подальшому дробляться та розпорошуються серед значної кількості підприємств з ознаками фіктивності з призначенням платежу: фінансова допомога, цінні папери, переведення боргу з кінцевим обготівковуванням;
- державним підприємством перераховуються кошти на користь суб'єкта господарювання без фактичного постачання товарів та надання послуг.
Приклад
Виявлено схему незаконного привласнення державних коштів, за сприяння посадової особи державного підприємства, з їх подальшою легалізацією шляхом "конвертації" у готівку.
Банківською установою, в якій відкрито рахунок державному підприємству, повідомлено Держфінмоніторинг про численні списання коштів з рахунку при тому, що відносно ДП "О" порушено провадження у справі про банкрутство.
ДП "О", за сприянням посадової особи, перераховано кошти на рахунок ТОВ "А" у сумі 16,2 млн. грн. за роботи, послуги, сіль та на рахунок ТОВ "З" кошти у сумі 6,0 млн. грн. за труби.
ТОВ "З" частину отриманих державних коштів направлено трьома рівними платежами по 160,0 тис. грн. в якості фінансової допомоги на карткові рахунки фізичних осіб, одна з яких належала Голові правління державного підприємства "О", якими знято готівкою через банкомати та банківські каси.
ТОВ "А" отримані кошти частинами перераховано на рахунки групи підприємств у сумі 9,9 млн. грн. в оплату за рибу, сіль, побутову хімію та на користь нерезидента - ООО "У" (Російська Федерація) у сумі еквівалентній 0,8 млн. грн. в оплату за труби.
Крім того, кошти у загальній сумі 5,7 млн. грн. ТОВ "А" перераховано на рахунок Громадянина Ф (1,8 млн. грн.) та додаткові платіжні карти до його рахунку відкриті на ім'я Громадянина К (3,2 млн. грн.) та Голови правління ДП "О" (0,7 млн. грн.).
В подальшому кошти з платіжних карт знято готівкою через мережу банкоматів.
ДП "О" та ТОВ "А" мають спільну адресу реєстрації.
ТОВ "А" та ТОВ "З", що задіяні у схемі розкрадання державних коштів з подальшою їх конвертацією в готівку, мають ознаки фіктивності (одноособовий засновницький склад, не декларують валових доходів, не сплачують податків, мають податковий борг та незначний статутний капітал).
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему незаконного привласнення державних коштів, за сприяння посадової особи державного підприємства, з їх подальшою легалізацією шляхом "конвертації" у готівку.
Державне підприємство перерахувало кошти переможцям тендерів у загальній сумі 30,3 млн. грн. на рахунок відкритий у Банку "У", а саме: на користь ТОВ "С" - 28,9 млн. грн. в оплату за комплектуючі та ТОВ "П" - 1,6 млн. грн., за запчастини.
В подальшому, з рахунків ТОВ "С" і ТОВ "П" кошти у складі суми 30,3 млн. грн. були перераховані на рахунок ТОВ "Ф", відкритий у Банку "У", в якості оплати за послуги.
У свою чергу, отримані державні кошти з рахунку ТОВ "Ф" (власник Громадянин Д) спрямовано частково для здійснення розрахунків з групою юридичних осіб у сумі 16,1 млн. грн. та частково в сумі 14,2 млн. грн. на карткові рахунки фізичних осіб (група Б) у якості фінансової допомоги з подальшим обготівковуванням ними, та їх довіреними особами (група А, до складу якої входив Громадянин Д).
Громадянин Д та фізичні особи групи А входили до керівного/засновницького складу підприємств, більшість з яких набули ознак фіктивності, а також, були довіреними особами фізичних осіб групи Б.
Задіяні у схемі підприємства та фізичні особи, використовували рахунки, відкриті у одному Банку "У".
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему заволодіння та/або привласнення коштів державного підприємства внаслідок укладення угод з купівлі-продажу неліквідних цінних паперів з їх подальшим конвертуванням у готівку.
Державним підприємством укладено угоди з купівлі-продажу цінних паперів, емітованих підприємствами з ознаками фіктивності, та перераховано кошти на рахунок ТОВ "М" (вид діяльності: біржові операції з фондовими цінностями) на загальну суму ТОВ "М" грн. за інвестиційні сертифікати.
В подальшому ТОВ "М" основну частину коштів у сумі ТОВ "М" грн. з рахунку знято готівкою через касу Банку.
Іншу частину коштів, одержаних від Державного підприємства, ТОВ "М" перераховано на рахунки ТОВ "А" - 0,9 млн. грн. з призначенням платежу: "за іменні сертифікати" та ТОВ "Е" - 3,6 млн. грн. за сертифікати на пред'явника.
ТОВ "А" у подальшому кошти з рахунку знято готівкою через касу того ж Банку "Д".
ТОВ "Е", одержані від ТОВ "М" кошти, перераховано на рахунок ТОВ "Д" в якості оплати за "сертифікати на пред'явника", яке у подальшому отримало кошти з рахунку готівкою через касу Банку.
Задіяні у схемі підприємства мають ознаки фіктивності.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
3. Розкрадання коштів банківських установ
Банківська сфера, завдяки різноманітності фінансових послуг та інструментів, клієнтської бази та акумуляції залучених коштів, є привабливим об'єктом для застосування шахрайських схем.
У більшості випадків злочинна діяльність при проведенні розрахункових, депозитних та кредитних операцій здійснюється за участю співробітників банків, зокрема посадових осіб банківських установ.
Основними інструментами, які використовуються в схемах розкрадання та легалізації коштів, отриманих внаслідок їх викрадання з банківських установ, є:
- "сміттєві" цінні папери (акції, векселі);
- боргові зобов'язання підприємств з ознаками фіктивності;
- переведення права вимоги;
- конвертування коштів у готівку.
Найпоширеніші способи розкрадання коштів банківських установ:
- видача банківськими установами кредитів позичальникам афілійованим із власниками банківських установ;
- видача банківськими установами кредитів підприємствам з ознаками фіктивності;
- виведення майна з під застави шляхом переведення права власності на третіх осіб;
- виведення коштів через кореспондентські рахунки в іноземних банках.
Приклад
При проведенні аналізу фінансових операцій Держфінмоніторингом виявлено "карусельну" схему, що дозволила здійснити псевдо продаж контрольного пакету акцій Банку "В" протягом одного дня з використанням підприємств з ознаками фіктивності.
Встановлено, що Банком "В" протягом одного дня надані I групі компаній - новостворених підприємств, кредити під заставу товарів, які будуть в подальшому придбані, на загальну суму 2,3 млрд. грн. Того ж дня, зазначені кошти були переведені на рахунки II групи компаній, які в свою чергу перерахували зазначені кошти на користь III групи компаній.
Всі вищезазначені групи компаній перебували під контролем Громадянина К та мають ознаки фіктивності.
В той же день III групою компаній кошти перераховані на користь Громадян О та С у якості оплати за контрольний пакет (80 %) акцій банку "В".
Громадянами О та С отримані кошти в сумі 2,0 млрд. грн. були використані для погашення власної заборгованості та заборгованості підконтрольних підприємств перед Банком "В" за кредитами, наданими раніше.
Внаслідок проведення вказаної оборудки фактично відбулося переведення боргу з Громадян О та С і підконтрольних їм підприємств на фіктивні компанії Громадянина Н.
На даний час у Банка "В" відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему розкрадання коштів банків та подальшої їх легалізації через, проведення кредитних та зовнішньоекономічних операцій за участю посадових осіб комерційного банку, що створило передумови до доведення банку до банкрутства (в банк введено тимчасову адміністрацію).
Встановлено, що протягом 2014 року Банк "Б" одержав від Банку "А" кошти в сумі близько 10,0 млрд. грн. Керівник Банку "Б" мав взаємовідносини з керівником підрозділу Банку "А", яка в свою чергу була довіреною особою керівника Банку "А".
В подальшому 4,1 млрд. грн. з числа вказаних коштів Банком "Б" конвертовано в 535,3 млн. дол. США та перераховано їх за кордон в інтересах 12 пов'язаних між собою українських суб'єктів господарювання, товариств, посадовими особами яких є співробітники Банку "Б".
Крім того, Банк "Б" надав Підприємству "В" кредит в сумі 318.4 млн. дол. США, з яких 241,9 млн. дол. США було повернуто в якості погашення заборгованості по кредиту в цьому ж банку. Також, отримані кредитні кошти Підприємством "В" частково перераховано за кордон на користь трьох компаній-нерезидентів в якості передоплати за товари на загальну суму 156.5 млн. дол. США. В подальшому, частина коштів в сумі 85,6 млн. дол. США, в зв'язку з неможливістю виконання умов договорів в частині поставки товарів, зазначеними нерезидентами була повернута Підприємству "В", а решту заборгованості в сумі 69,9 млн. дол. США, відповідно до укладених договорів переведення боргу (заміни боржника у зобов'язанні), нерезидентами було переведено на користь іншого нерезидента - Кіпрської компанії.
Залишок непогашеної заборгованості по кредитним зобов'язанням Підприємства "В" перед Банком "Б" у сумі 77,4 млн. дол. США був переуступлений Банком "Б" на користь Кіпрської компанії за 20,9 млн. дол. США.
Між Підприємством "В" та Кіпрською компанією було укладено договір зарахування однорідних зустрічних вимог, внаслідок чого заборгованість Підприємства "В" перед Кіпрською компанією склала 7,9 млн. дол. США, з яких фактично сплачено кошти в сумі 1,2 млн. дол. США.
Таким чином, внаслідок укладання посадовими особами Банку "Б" збиткових угод з переуступки на Кіпрську компанію права вимоги заборгованості по кредитах, Банком "Б" недоотримано кошти в сумі 55,6 млн. дол. США, тобто одержано збиток.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
4. Відмивання злочинних доходів на страховому ринку
Можливості страхового ринку активно використовуються для проведення схемних операцій, які спрямовуються на мінімізацію оподаткування суб'єктів господарювання, виведення грошових коштів з обороту та перерахування за кордон або одержання інших економічних переваг як страховиками, так і третіми особами.
Пріоритетними функціями держави на ринку страхових послуг є створення оптимальних умов для діяльності страхових компаній з одночасною мінімізацією ризиків використання страхових компаній для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Необхідність побудови ефективного механізму протидії легалізації доходів на страховому ринку визначається тим, що останніми роками понад 70 % повідомлень про підозрілі фінансові операції від небанківських установ було зафіксовано саме страховими компаніями.
Основними інструментами на страховому ринку, в схемах відмивання злочинних доходів, є:
- укладання договорів страхування за малоймовірними ризиками;
- фіктивні документи щодо настання страхового випадку;
- укладання агентських договорів із завищеною комісією;
- перестрахування у компаній з незадовільним фінансовим станом;
- "сміттєві" цінні папери (акції, векселі, інвестиційні сертифікати);
- конвертування коштів у готівку.
Найпоширеніші способи відмивання кримінальних доходів через страховий ринок:
- отримання страховою компанією грошових коштів за малоймовірними страховими ризиками з подальшим перерахуванням на користь підприємств з ознаками фіктивності;
- проведення значної кількості фінансових операцій з перестрахування з страховими компаніями, які мають незадовільний фінансовий стан;
- зарахування страховою компанією значних сум коштів на користь фізичних осіб, в якості виплати за агентськими угодами;
- виплата страховою компанією значній кількості фізичних осіб страхового відшкодування протягом короткого проміжку часу.
Приклад
Виявлено протиправну схему фінансування представників так званої "Донецька народна республіка" із залученням страхових компаній.
Встановлено, що на рахунки двох страхових компаній зараховувались кошти від ряду суб'єктів господарювання: на рахунок Страхової компанії "А" надійшло 477,0 млн. грн. в якості оплати страхових платежів та 313,7 млн. грн. в якості оплати за акції. На рахунок Страхової компанії "Б" зараховано 306 млн. грн. - за акції, векселі, оплати у якості переуступки боргу, поповнення власного рахунку, перестрахування платежів.
В подальшому акумульовані Страховою компанією "А" кошти перераховано на рахунки групи підприємств, основною діяльністю яких є роздрібна та посередницька діяльність в сфері торгівлі, в сумі 742,3 млн. грн. у якості оплати за акції, на рахунок Страхової компанії "С" (має негативний стан платника податків) в сумі 54,8 млн. грн. в якості перестрахування та на рахунок Страхової компанії "Б" в сумі 48,5 млн. грн. у якості страхові премії.
Крім того, Страховою компанією "Б", власником та керівником якої є громадянин Російської Федерації, було перераховано кошти за договором переуступки боргу на рахунок Підприємства "Х" в розмірі 826,6 млн. грн. Підприємство "Х" не декларує доходи та податки, зареєстровано на тимчасово окупованій території.
В подальшому, з рахунку Страхової компанії "Б" частина коштів в сумі 3,6 млн. грн. перерахована на рахунок трьох фізичних осіб в якості фінансової допомоги. Фізичні особи знімали грошові кошти готівкою в касі однієї банківської установи.
Зазначені фізичні особи зареєстровані на тимчасово окупованій території, не мають достатніх матеріальних статків та є тимчасово безробітними. Рахунки двох фізичних осіб було закрито відразу після проведення фінансових операцій.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
5. Відмивання злочинних доходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Джерелами незаконних капіталів, які легалізуються через зовнішньоекономічні операції, можуть бути доходи, отримані в результаті традиційних форм кримінальної діяльності (наприклад, торгівлі наркотиками, торгівлі людьми), а також доходи від фінансових злочинів (привласнення коштів та майна).
Так, левова частина перерахувань за кордон здійснюється на користь нерезидентів, які зареєстровані в країнах з м'яким податковим кліматом або спрощеною системою реєстрації, серед яких: Панама, Сейшельські, Маршаллові та Британські Віргінські острови, Великобританія.
Частина виведеного капіталу пізніше повертається в країну у вигляді іноземних інвестицій, корпоративних прав, наданих кредитів та позик, які направляються на підтримку і розширення бізнесу, що приносить легальний дохід. Частина таких операцій здійснюється за участю "компаній-оболонок".
У схемах легалізації з виведення коштів за кордон задіяні як вітчизняні юридичні особи, так і компанії - нерезиденти, контроль за діяльністю яких здійснюють громадяни України, та іноземні "компанії - оболонки", реєстрація яких здійснюється з метою створення лише видимості проведення фінансово-господарської діяльності.
В той же час, банківські рахунки нерезидентів відкриті в наступних країнах: Кіпр, Латвія, Литва, Австрія, Швейцарія.
Основними інструментами, які застосовуються в схемах з використанням зовнішньоекономічних фінансових операцій є:
- псевдо імпортні контракти;
- "сміттєві" цінні папери;
- фіктивні підприємства - резиденти та нерезиденти;
- договори щодо заліку однорідних зустрічних вимог;
- підроблення документів про здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
- позики від нерезидентів, псевдо інвестиції, обготівковування;
- використання підставних осіб.
Найпоширенішими способами легалізації доходів з використанням зовнішньоекономічних фінансових операцій є:
- на рахунку українського підприємства акумулюються кошти від значної кількості контрагентів, які в подальшому перераховуються за кордон на користь нерезидентів, контроль за діяльністю яких здійснюють громадяни України;
- здійснення операцій з фіктивного інвестування, за яких компанія-нерезидент здійснює придбання сумнівних або з ознаками фіктивності цінних паперів, які через деякий час продає пов'язаним компаніям за ціною, яка в десятки разів вища ціни придбання з подальшим виведенням коштів за кордон під виглядом повернення іноземних інвестицій та доходів від інвестиційної діяльності;
- проведення фінансових операцій за псевдо імпортними контрактами, транзитне перерахування коштів між нерезидентами за межами України та повернення коштів на територію України на рахунки фізичних осіб для обготівковування.
Приклад
Виявлено схему, направлену на виведення коштів за кордон за фіктивними контрактами, які укладено українськими фіктивними підприємствами з компаніями-нерезидентами.
Так, Підприємством "А" та Підприємством "Б" укладено 14 однотипних контрактів купівлі-продажу метало-черепиці з компаніями-нерезидентами "X" (Великобританія) та "Y" (Панама). У всіх випадках оплата за товар здійснювалась у вигляді 100 % попередньої оплати на рахунки компаній-нерезидентів "X" та "Y", які відкрито у латвійському банку, на загальну суму 1,9 млн. дол. США.
Джерелом походження коштів на рахунках Підприємства "А" та Підприємства "Б", за рахунок яких було придбано валюту, були надходження від Підприємства "В" на загальну суму 78,5 млн. гривень.
Згідно інформації, отриманої від правоохоронних органів, паспорт, який було пред'явлено банківській установі керівником Підприємства "А" та Підприємства "Б", є підробленим, так як належить померлій людині. Крім того, Підприємства "А", "Б" та "В" містять ознаки "фіктивності", а саме: одноосібний посадово-засновницький склад, мізерні статутні капітали, не здійснюють декларування валового доходу та сплату податків.
Постачання будь-яких товарів на митну територію України на користь Підприємства "А" та Підприємства "Б" не здійснювалось.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему проведення кредитних та зовнішньоекономічних операцій, що не мають очевидного економічного сенсу та очевидної законної мети, та спрямовану на заволодіння активами банківської установи.
Банком "А" було укладено з підконтрольними керівництву Банку "А" суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, кредитні договори про надання не відновлювальних відкличних кредитних ліній, із максимальним кредитним ризиком. Отримані кредитні кошти у подальшому перераховано частково на рахунки зазначених підприємств, які відкрито у іншій банківській установі та погашено отримані раніше кредити.
Частина отриманих кредитних коштів спрямована за межі України по удаваним зовнішньоекономічним контрактам на користь Компанії-нерезидента та через певний проміжок часу повернута на рахунки зазначених українських підприємств.
При цьому погашення тіла кредитів, отриманих у Банку "А", у своїй більшості не відбувалось. На даний час у вказаних вище суб'єктів господарювання по укладених кредитних договорах заборгованість перед Банком "А" складає близько 1,1 млрд. гривень. При цьому, за інформацією Державної митної служби України, зазначені підприємства взагалі не здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.
Банк "А" мав проблеми з ліквідністю та не виконував своїх зобов'язань перед вкладниками.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
6. Відмивання злочинних доходів на ринку цінних паперів
Привабливість ринку цінних паперів в схемах відмивання злочинних доходів обумовлена значною кількістю професійних учасників фондового ринку, серед яких зустрічаються "технічні", які створюються певною групою осіб під конкретні фінансові операції. Після виконання таких операцій, новостворені професійні учасники ринку анулюють ліцензії, або ж взагалі зникають, що виявляється державним регулятором лише під час проведення перевірки або отримання скарги від інвесторів про відсутність ліцензіата за місцезнаходженням.
Крім того, відсутність єдиного державного реєстру векселів ускладнює здійснення належного контролю за їх випуском та обігом, що, відповідно, дає можливість векселю займати одне із перших місць серед фінансових інструментів, які використовуються у схемах відмивання злочинних доходів.
Типовим прикладом є ситуація, коли покупець виписує в оплату за отримання будь-якого товару чи послуги від продавця вексель з бланковим індосаментом. В ході проведення певних операцій (в т. ч. можлива фальсифікація звітності та платіжних документів) цей вексель отримує фізична особа, яка пред'являє його до сплати власнику, отримує кошти та знімає їх з рахунку готівкою.
Також, поширеним інструментом у відмиванні доходів одержаних злочинним шляхом є ощадні (депозитні) сертифікати, які фізична особа може придбати у юридичної особи, що розмістила кошти на депозит у банківській установі та, в подальшому, отримати кошти після пред'явлення таких сертифікатів у банківській установі.
Крім того, все частіше у якості фінансового інструменту використовуються державні цінні папери - облігації внутрішньої державної позики. Так, придбані цінні папери за заниженою вартістю в подальшому реалізуються за ринковими цінами. Таким чином, одні учасники схеми отримують збитки, інші - інвестиційний прибуток.
При відмиванні коштів через ринок цінних паперів використовуються наступні інструменти:
- цінні папери, емітентами яких є підприємства з ознаками фіктивності;
- цінні папери, які обертаються на позабіржовому ринку;
- векселі, з обігом понад 3 роки або виписані новоствореними підприємствами;
- ощадні сертифікати на пред'явника;
- облігації внутрішньої державної позики придбані не за ринковою вартістю;
- конвертування коштів у готівку.
Найпоширеніші способи відмивання доходів одержаних злочинним шляхом з використанням цінних паперів:
- кошти з невідомих джерел походження перераховуються у якості оплати за "сміттєві" цінні папери на користь підприємств з ознаками фіктивності;
- отриманий, в результаті продажу будь-якого товару чи послуг, вексель, в подальшому, шляхом підроблення документів отримується фізичною особою, яка пред'являє його до сплати власнику, а отримані кошти конвертує у готівку;
- придбання фізичною особою ощадних (депозитних) сертифікатів у юридичної особи, що розмістила кошти на депозитному рахунку, для пред'явлення таких сертифікатів до банківської установи з метою отримання відсотків з подальшим продажем сертифікатів;
- придбання облігацій внутрішньої державної позики за заниженою вартістю та подальша їх реалізація за ринковими цінами;
- залучення до фінансових операцій новостворених професійних учасників ринку цінних паперів;
- використання підставних осіб та підприємств з ознаками фіктивності.
Приклад
Виявлено схему направлену на заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем.
Так, Банком "А" за участю громадянина Н (заступника Голови Правління банківської установи "А") укладено з ТОВ "Д" угоду та здійснено продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) загальною номінальною вартістю 4,7 млн. дол. США (еквівалент - 60,8 млн. грн.) за 8,3 тис. гривень.
В подальшому ТОВ "Д" ОВДП були продані іншому підприємству ТОВ "В" за 8,3 тис. грн., а потім придбані торговцем цінними паперами ТОВ "М" ОВДП у ТОВ "В" за 8,3 тис. грн., продані на біржовому ринку за ринковою вартістю 70,2 млн. грн. на користь ТОВ "І".
Таким чином, на підставі розпорядження, виданого заступником Голови Правління Банку "А", ОВДП були продані за значно нижчою вартістю від їх номінальної вартості, що призвело до збитків на суму понад 60 млн. гривень.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему привласнення компанією-нерезидентом афілійованою з керівництвом банку коштів банківської установи, внаслідок проведення банком збиткових операцій з купівлі-продажу ОВДП.
Компанією "А" (Кіпр), з рахунку відкритого у латвійському банку перераховано кошти на власний рахунок у Банку "Б" в сумі 136,0 млн. дол. США, у якості інвестиційної діяльності та після конвертації в національну валюту зараховано на власний рахунок у цьому ж банку в сумі 1106,2 млн. гривень.
Використовуючи "карусельну" схему, купівлі-продажу та продажу-купівлі одних і тих же ОВДП, вищезазначені кошти Компанією "А" (Кіпр) перераховувались на користь Банку "Б" у якості оплати за ОВДП відповідно до договорів купівлі-продажу ОВДП. У дні отримання від Банку "Б" коштів та оформлення актів приймання-передачі ОВДП, нерезидент продав (повернув) зазначеному банку в рамках інших договорів купівлі-продажу ОВДП. Отримані від Банку "Б" кошти від продажу ОВДП, разом із залишком невикористаних коштів при першому перерахуванні, Компанія "А" знову використовувала для придбання у Банку "Б" інших пакетів ОВДП.
Кошти рухалися від Компанії "А" до Банку "Б" і повертались назад з прибутком від інвестиційної діяльності.
Всього в результаті циклічних операцій Компанією "А" було перераховано кошти на користь Банку "Б" у якості оплати за ОВДП в сумі 7705,3 млн. грн., в той час як отримано кошти від Банку "Б" в результаті продажу цих же ОВДП на користь даної банківської установи, в сумі 8589,2 млн. гривень.
Сума інвестиційного доходу Компанії "А" (Кіпр) та, відповідно, сума збитків Банку "Б" склала 883,9 млн. гривень.
Зазначений "інвестиційний" дохід у сумі 883,9 млн. грн. у складі суми 2298,0 млн. грн. було перераховано на придбання валюти та, в подальшому, зараховано на рахунок в іноземній валюті кошти, в сумі 257,8 млн. дол. США (разом з прибутком на суму 110,5 млн. дол. США від інвестиційної діяльності в Україні).
На останньому етапі зазначені кошти було перераховано за кордон на власний рахунок Компанії "А" в латвійському банку у якості доходів, одержаних від операцій купівлі-продажу ОВДП, та поверненням коштів у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему руху безготівкових коштів з подальшою "конвертацією" у готівку.
Кошти, що надійшли від I групи підприємств на користь II групи підприємств у якості оплати послуг, товару, металобрухту, запчастин, в подальшому були перераховані на користь ТОВ "М" в сумі 16,9 млн. грн. та ТОВ "А" в сумі 5,0 млн. грн. за векселі. В свою чергу, отримані кошти ТОВ "М" перераховано на користь ТОВ "А" в сумі 2,9 млн. грн. з призначенням платежу - за метал.
В подальшому з рахунків ТОВ "М" та ТОВ "А" зазначені кошти були перераховані Громадянину К та Громадянину В, у якості оплати за метал та зняті готівкою. Загальна сума обготівкованих Громадянами К та В коштів складає 18,1 млн. гривень.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Встановлено схему руху грошових коштів, що дозволила переводити безготівкові кошти в готівку, з використанням ринку цінних паперів.
Безготівкові кошти, перераховані групою підприємств на користь ряду фізичних осіб у якості оплати за сертифікати, акції, фінансової допомоги.
В подальшому, з рахунків групи фізичних осіб кошти були зняті готівкою, однією і тією ж довіреною особою - громадянином А, в касах двох банківських установ.
Підприємства, які перераховували кошти на користь групи фізичних осіб, мають ознаки фіктивності: незначний статутний капітал, декларували мізерні податкові зобов'язання, одноособовий посадово-засновницький склад, рахунки відкриті перед здійсненням фінансових операцій, відбулась зміна засновників.
Група фізичних осіб, зважаючи на відсутність доходів, має поганий фінансовий стан, проживає у м. Києві, в той час як громадянин А проживає в іншому регіоні (Івано-Франківська область).
Загальна сума отриманих готівкою коштів громадянином А становила 31,6 млн. гривень.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
7. Відмивання злочинних доходів через "конвертаційні"
центри та підприємства з ознаками фіктивності
Готівка все ще залишається в Україні одним з найбільш популярних інструментів, який використовується у схемах відмивання злочинних доходів.
Слід зазначити, що протягом 2014 - 2015 років Національним банком України прийнято ряд нормативних актів, спрямованих на обмеження готівкового обігу в Україні.
Так, з 1 червня по 1 вересня 2014 року постановою Правління Національного банку України від 30.05.2014 N 328 "Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій" встановлено обмеження щодо видачі готівкових коштів в національній та іноземній валюті.
Постановами Правління Національного банку України від 29.08.2014 N 540, від 01.12.2014 N 758, від 03.03.2015 N 160, від 03.06.2015 N 354, від 03.09.2015 N 581 та від 04.12.2015 N 863 термін дії вищезазначених обмежень подовжувався відповідно до 2 грудня 2014 року, 3 березня 2015 року, 3 червня 2015 року, 3 вересня 2015 року, 4 грудня та 4 березня 2016 року.
Зазначеними Постановами банки були зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати в межах до 150 тис. грн. на добу на одного клієнта. З 3 червня 2015 року добовий ліміт зняття готівки на одного клієнта збільшено до 300 тис. гривень.
Крім того, згідно з вимогами постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 N 863 уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 20 тис. грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.
Зазначена вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як у межах України, так і за її межами, незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку.
Вищезазначені обмеження значною мірою вплинули на механізми функціонування "конвертаційних" центрів. Раніше, до введення обмежень на видачу готівкових коштів, на кінцевому етапі переведення безготівкових коштів у готівку, як правило, використовувалась незначна кількість суб'єктів (фізичних або юридичних осіб).
На сьогодні, враховуючи наявні обмеження, для зняття значних сум готівки використовуються наступні механізми та способи:
- залучення значної кількості фізичних осіб та юридичних осіб (в тому числі з ознаками фіктивності);
- відкриття значної кількості рахунків однією юридичною або фізичною особою у різних банківських установах;
- залучення до проведення фінансових операцій соціально незахищених верств населення, осіб з кримінальним минулим та за втраченими паспортами;
- комбінування різних схем, пов'язаних з виведенням коштів за кордон, та торгівлею за готівку імпортними товарами.
При цьому найчастіше готівкові кошти фактично знімаються з рахунків усіх учасників схеми однією довіреною особою або групою осіб.
Найбільш поширеними інструментами які використовуються в діяльності "конвертаційних центрів" є:
- договори відступлення прав вимоги;
- "фіктивні" цінні папери (векселі, акції, інвестиційні сертифікати);
- фінансова та благодійна допомога, інші види позик.
Приклад
Виявлено схему руху грошових коштів по переведенню безготівкових коштів у готівку.
Так, кошти, що надходили від першої групи компаній на рахунки другої групи компаній (21 підприємство), в подальшому перераховувались на карткові рахунки 20 фізичних осіб та знімались ними готівкою.
Загальна сума коштів, переведених у готівку та перерахованих на карткові рахунки, складає 278,3 млн. гривень.
Переважна більшість підприємств, з рахунків яких знімались готівкові кошти, зареєстровані в один період часу, мають мізерні статутні капітали (від 100 до 3000 гривень) та одноосібний засновницько-посадовий склад. Інформація про задекларовані валові доходи та сплачені податки відсутня.
Фізичні особи - власники карткових рахунків є засновниками вказаних підприємств. Зазначені особи не мають відповідних статків, зважаючи на відсутність отриманих доходів та права власності на майно.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
При проведенні аналізу фінансових операцій виявлено схему руху грошових коштів, що дозволяла переводити безготівкові кошти в готівку.
Двома компаніями здійснено перекази в сумі 94,7 млн. грн. на рахунки новоствореного підприємства ТОВ "І", відкриті в 11 банківських установах України, з призначенням платежу за товар.
В подальшому кошти в сумі 92,0 млн. грн. були зняті готівкою з вищезазначених рахунків одноосібним власником підприємства Громадянином Г та довіреною особою Громадянином Б.
Підприємство, з рахунків якого знімались кошти, зареєстроване у 2015 році, має мізерний статутний капітал (1 тис. грн.) та одноосібний засновницько-посадовий склад.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему, пов'язану з діяльністю "конвертаційного" центру. Групою компаній перераховано кошти, які акумулювались на рахунку ТОВ "М" з призначенням платежу, за товар.
В подальшому безготівкові кошти в загальній сумі 30,0 млн. грн. перераховано на рахунки ТОВ "У".
Отримані кошти частково, в сумі 9,3 млн. грн. знято готівкою директором підприємства, а решту - 20,5 млн. грн. перераховано під виглядом фінансової допомоги на рахунки 7 фізичних осіб.
Фізичними особами зазначені кошти також зняті готівкою.
ТОВ "М" та ТОВ "У" мають мізерні статутні капітали (1 тис. грн.) та одноосібний засновницько-посадовий склад, інформація про задекларовані валові доходи та сплачені податки відсутня. Рахунки ТОВ "У" та фізичних осіб відкриті в одній банківській установі.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему функціонування масштабного "конвертаційного центру" у східному регіоні України.
Групою фізичних осіб створено або придбано понад 50 підприємств, які використовувались для акумулювання безготівкових коштів та подальшого переведення їх у готівку. З рахунків 7 підприємств із зазначеної групи знято готівкою 10,8 млрд. грн. Кошти знімались у касах 7 банківських установ, розташованих переважно на межі з тимчасово окупованою територією. Попередньо безготівкові кошти надходили від значної кількості підприємств у вигляді оплати за товари та векселі, а також фінансової допомоги.
Підприємства мають одноосібний засновницько-посадовий склад, спільні адреси, незначні статутні капітали, не декларують валові доходи.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
8. Легалізація коштів від кіберзлочинів
На сьогодні комп'ютерні злочини - це одна з найдинамічніших груп суспільно небезпечних посягань. Це зумовлене прискореним розвитком науки й технологій у сфері комп'ютеризації, а також постійним і стрімким розширенням сфери застосування комп'ютерної техніки.
Найбільш уразливими для кіберзлочинів у банківському секторі є он-лайн послуги або послуги віддаленого доступу клієнтів до власних рахунків у банках, електронні гаманці з "прив'язаними" до них картковими рахунками. Випадки викрадення коштів з рахунків клієнтів банківських установ постійно зростають.
Перелік інструментів, якими користуються кіберзлочинці для легалізації, досить широкий, серед яких:
- використання рахунків, відкритих за втраченими або підробленими документами;
- відкриття рахунку, в т. ч. карткових на ім'я малозабезпечених громадян та підприємств з ознаками фіктивності;
- використання міжнародних платіжних систем (електронні платежі);
- проведення ланцюгових фінансових потоків через декілька банківських рахунків за допомогою дистанційного доступу;
- електронні кошти та криптовалюти;
- використання підставних осіб.
Найбільш поширеними способами відмивання злочинних доходів, які використовують в своїй діяльності кіберзлочинці, є:
- перерахування коштів на карткові та корпоративні рахунки фізичних осіб з подальшим зняттям готівкою, в тому числі через банкомати тощо;
- переміщення коштів через рахунки фізичних та юридичних осіб, з подальшим придбанням товарів та послуг через Інтернет;
- переведення коштів в електронні гроші та подальше обготівковування або придбання товарів;
- обмін/розміщення коштів на електронних гаманцях.
Приклад
Виявлено факти несанкціонованого списання коштів з рахунків ряду компаній з метою їх подальшого переведення у готівку.
Протягом одного дня з рахунків з віддаленим керуванням трьох підприємств несанкціоновано списано грошові кошти в сумі 450,0 тис. грн., які зараховано на рахунок ТОВ "К", з призначенням "оплата за роботи".
В подальшому більшу частину одержаних коштів в сумі 277,4 тис. грн. було знято готівкою в банкоматах. Іншу частину коштів 20,0 тис. грн. перераховано на картковий рахунок одноосібного засновника та керівника ТОВ "К" та в подальшому також переведено в готівку.
ТОВ "К" має негативний стан платника (в ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), не декларує валові доходи та не сплачує податки, має одноосібний посадово-засновницький склад.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
Виявлено схему, пов'язану з шахрайськими діями щодо незаконного списання коштів з рахунків з дистанційним керуванням групи фізичних осіб, в сумі 292,7 тис. гривень.
Протягом короткого періоду часу, з рахунків 24 фізичних осіб несанкціоновано списано кошти з призначенням "оплата згідно кредитного договору" на рахунок однієї фізичної особи.
В подальшому кошти з рахунку фізичної особи перераховано на інший рахунок, відкритий в тому ж банку, та зняті готівкою через мережу банкоматів.
Банк, в якому були відкриті рахунки 24 фізичних осіб, звертався до банку - одержувача коштів із заявою щодо шахрайських дій. Відкриті рахунки мають віддалений доступ керування.
За наявною інформацією, паспорт громадянина України, за яким ідентифіковано фізичну особу, з 2011 року вважається втраченим.
Списання коштів з рахунків фізичних осіб здійснено з використанням однієї і тієї ж ІР-адрес.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
9. Розслідування справ, пов'язаних з фінансуванням
тероризму (сепаратизму)
Ситуація на сході України вимагає вжиття жорстких заходів по контролю за фінансовими потоками. Виявлення та блокування каналів фінансової підтримки терористичних та сепаратистських організацій повинно бути одним із ключових напрямів довгострокової стратегії діяльності системи протидії відмивання коштів та фінансування тероризму. Адже саме фінансування надає можливості для здійснення терористичних актів та відповідної підготовки терористів (сепаратистів).
Найбільш поширеними інструментами в схемах фінансування тероризму (сепаратизму) є:
- надання фінансової допомоги;
- договори відступлення прав вимоги;
- купівля товарів на тимчасово окупованій території;
- використання благодійних організацій;
- підставні особи.
В ході аналізу виявлено наступні способи фінансування терористичної (сепаратистської) діяльності:
- залучення коштів фізичних осіб для фінансування терористичної (сепаратистської) діяльності;
- перерахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб, які здійснюють терористичну (сепаратистську) діяльність;
- вимагання фінансової допомоги у суб'єктів господарської діяльності так званими високопосадовцями "ДНР" та "ЛНР";
- використання "конвертаційних" центрів;
- збір коштів у соціальних мережах під виглядом благодійної допомоги групою фізичних осіб;
- перерахування грошових коштів за допомогою електронних платіжних систем на адресу підставних осіб.
Приклад
За інформацією правоохоронного органу низкою фізичних осіб здійснюються фінансові операції, які можуть бути пов'язані з фінансуванням сепаратистської та терористичної діяльності на тимчасово окупованих територіях.
Так званий високопосадовець "Луганської народної Республіки" здійснював перекази коштів у значних розмірах на рахунки близьких родичів (дружини та батька) у банківських установах. Кошти в подальшому знімались готівкою і направлялись на фінансування діяльності "ЛНР".
Встановлено фінансові потоки, згідно яких сума проведених фінансових операцій, пов'язаних з так званими високопосадовцями "ЛНР", значно перевищила отримані ними доходи.
За результатами проведеного аналізу виявлено залишки на рахунках пов'язаних осіб, сума заблокованих коштів склала в еквіваленті 9,3 млн. гривень.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Приклад
За інформацією правоохоронного органу рядом осіб, які пов'язані з так званими високопосадовцями "ДНР", здійснювались фінансові операції з фінансування сепаратистської та терористичної діяльності на тимчасово окупованих територіях.
Група фізичних осіб, так звані високопосадовці "Донецької народної Республіки", здійснили переказ коштів підконтрольних підприємств на власні рахунки у банківських установах або на рахунки пов'язаних фізичних осіб. Кошти в подальшому знімались готівкою і направлялись на фінансування діяльності "ДНР".
За результатами проведеного аналізу виявлено здійснення фізичними особами, пов'язаними з так званими високопосадовцями "ДНР", фінансових операцій, що не відповідають офіційно задекларованим доходам.
Залишки коштів на рахунках склали 28,6 тис. грн., 15,2 тис. дол. США та 10,1 тис. євро.
За даними фактами правоохоронним органом здійснюється розслідування.
Висновок
Відмивання коштів та фінансування тероризму є важливою складовою злочинного світу. Незважаючи на те, що частина незаконних доходів залишається для здійснення протиправних дій, значна частка доходів інвестується у законну діяльність.
Держфінмоніторингом у тісній співпраці з учасниками системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення ведеться робота з виявлення та припинення схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму.
Стрімкий розвиток фінансових та інформаційних технологій, поглиблення та розгалуження зв'язків як на національному, так і міжнародному рівнях, значно полегшують та навіть сприяють комунікації злочинців, організованих груп і злочинних організацій, як на території України так і за її межами.
Новітні фінансові технології значно вплинули на швидкість обігу коштів, як у банківській системі, так і поза нею, а також на різноманіття форм розрахунків між учасниками, в тому числі пов'язаних зі скоєнням фінансових злочинів, таких як відмивання злочинних доходів.
Фінансові потоки легалізованих злочинних доходів, як і в попередні роки, спрямовані на їх приховування чи маскування подальшого використання через легальні форми комерційної діяльності.
Здійснюючи типологічні дослідження, виявили, що з кожним роком схеми відмивання доходів стають все більш складними та розгалуженими. До схем залучається значна кількість учасників та фінансових установ, які розташовані в різних регіонах країни. Розповсюдженим явищем є участь у схемах нерезидентів, як компаній так і банківських установ, розташованих за межами України.
Непоодинокими випадками є, коли в одній схемі відмивання доходів використовуються декілька фінансових інструментів, які за економічним змістом та суттю зовсім різні, так наприклад: ліквідні та неліквідні цінні папери, кредитні та депозитні угоди, боргові зобов'язання, "псевдо" контракти.
Таким чином, виявлення та припинення схем, пов'язаних з відмиванням кримінальних доходів та фінансуванням тероризму, - основне завдання всіх учасників системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Використання типологічного дослідження під час аналізу фінансових потоків дозволяє встановити цілісну картину та алгоритм відмивання злочинних доходів або іншого злочину. Для встановлення таких схем потрібно мати широкий доступ до різного роду інформації та визначити перелік невідповідностей з відомими даними, а також систематизувати дані такого аналізу.
В ході дослідження узагальнено інструменти і способи відмивання кримінальних доходів, фінансування терористичної (сепаратистської) діяльності або іншого злочину.
Підсумовуючи вищевикладене, можливо зазначити, що національна система боротьби з відмиванням коштів та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, активно працює, розвивається та удосконалюється.