Лист : Про надання податкової консультації (щодо оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару сумішевих розчинників у разі їх реалізації через роздрібну торгівлю)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
25.03.2016 N 6595/6/99-99-21-05-15

Про надання податкової консультації

Питання оподаткування акцизним податком з
роздрібної торгівлі за ставкою 0,042 євро за кожний літр
реалізованого (відпущеного) товару сумішевих розчинників,
які класифікуються за кодами 2710 12 25 00 та 3814 00 90 90 УКТЗЕД,
у разі їх реалізації через роздрібну торгівлю

Перелік підакцизних товарів, з яких справляється акцизний податок, а також їх коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) та ставки, за якими ці товари оподатковуються акцизним податком, визначено пунктом 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Сумішеві розчинники, класифіковані за кодом 3814 00 90 90 УКТЗЕД, не зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, а тому не належать до підакцизних товарів. Сумішеві розчинники, які відносяться до бензинів спеціальних, класифікованих за кодом 2710 12 25 00 УКТЗЕД, відповідно до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу належать до підакцизних товарів.

Відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 розділу І Кодексу реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Крім того, згідно з цим абзацом не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

У випадку, що розглядається, Підприємство реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 розділу VI Кодексу), а отже, має зареєструватися платником акцизного податку.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розділу VI Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального.

При реалізації пального такі платники повинні скласти акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Крім цього, особа, що здійснює реалізацію пального, повинна протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 березня 2016 року, подати до контролюючого органу за основним місцем обліку акт інвентаризації обсягів залишку пального станом на початку дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.

Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального контролюючий орган враховує у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 розділу VI Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального (п. 9 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу).

Інформуємо, що Кабінетом Міністрів України 24.02.2016 прийняті постанови N 113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального" та N 114 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних".

Накази Міністерства фінансів України від 25.02.2016 N 218 "Про затвердження форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального" та N 219 "Про затвердження форми Акта інвентаризації обсягів залишку пального та порядку його заповнення та подання" знаходяться на реєстрації в Міністерстві юстиції України. Проекти цих наказів розміщено на офіційному веб-сайті ДФС (розділ: Головна>Діяльність>Регуляторна політика>Проекти регуляторних актів>2016 рік).

Щодо сплати акцизного податку при роздрібній торгівлі підакцизних товарів, то платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків (абзац третій п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Визначення таких понять, як автозаправна станція та автомобільна газозаправна станція передбачені:

у пункті 1.2 Розділу І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 N376 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року N 291/12165), відповідно до якого автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);

у пункті 2.1 Розділу ІІ Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 N285, відповідно до якого автомобільна газозаправна станція - це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки (далі - ПРК, МРК та ОРК). Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (пункти 34 та 35 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року N 1442), (далі - Правила 1442). Тобто фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального - це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Водночас, згідно з вимогами чинного законодавства реалізація пального через АЗС повинна здійснюватися із застосуванням спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, які включені до держреєстру та відповідають Технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС, затверджених протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним та грошовим обігом від 27.06.2002 р. N 13 та забезпечують відпуск пального у єдиному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека.

Таким чином, при здійсненні фізичного відпуску пального через АЗС, із застосуванням спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів повинен сплачувати акцизний податок із реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого пального.

Пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Кодексу (п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

У разі, якщо фірма здійснює фізичний відпуск пального через АЗС, вона є платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст.213 у розумінні абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.