КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
25.01.2016 р.

Справа N 826/14797/15

Про визнання протиправними та скасування рішень
від 28.05.2015 N 562/1426
та від 11.06.2015 N 621/1485

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ісаєнко Ю. А.; суддів - Губської Л. В., Федотова І. В. (за участю секретаря - Чорної Н. С.), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року (Постанова N 826/14797/15) у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-Буд ЛТД" до Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень від 28.05.2015 N 562/1426 та від 11.06.2015 N 621/1485, встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просив суд визнати протиправним та скасувати рішення III сесії VII скликання Київської міської ради від 28.05.2015 про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,6247 га біля станції метро "Осокорки", непарна сторона у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер N 8000000000:90:325:0014), укладеного 31.08.2010 між Київською міською радою та ТОВ "Скай-Буд ЛТД"; визнати протиправним та скасувати рішення III сесії VII скликання Київської міської ради від 11.06.2015 N 621/1485 "Про надання статусу скверу земельній ділянці біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року (Постанова N 826/14797/15) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року (Постанова N 826/14797/15) та ухвалити в нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, рішенням Київської міської ради від 08.10.2009 N 389/2458, зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Скай-Буд ЛТД" для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва; передано вказаному товариству, за умови виконання пункту 6 цього рішення, земельній ділянки загальною площею 0,77 га біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, в тому числі: ділянку N 1 площею 0,6247 га - у довгострокову оренду на 10 років для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів; ділянку N 2 площею 0,1379 га - у короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, для експлуатації приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів.

На підставі рішення Київської міської ради від 08.10.2009 N 389/2458 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 31.08.2010, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис 16 березня 2011 року за N 63-6-00611 у книзі записів державної реєстрації договорів. В подальшому між сторонами складений акт приймання-передачі земельної ділянки від 16.03.2011 року.

Рішенням Київської міської ради III сесії VII скликання від 28.05.2015 N 562/1426 розірвано договір оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611 площею 0,6247 га біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва (8000000000:90:325:0014), укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Скай - Буд ЛТД", у зв'язку із невиконанням умов пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611, а саме: невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Рішенням Київської міської ради III сесії VII скликання від 11 червня 2015 року N 621/1485 надано земельній ділянці площею 0,6247 га біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:325:0014) статус скверу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Київської міської ради від 28.05.2015 N 562/1426, та як наслідок рішення Київської міської ради від 11 червня 2015 року N 621/1485.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 28.05.2015 N 562/1426 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611", колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині вимог справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга вказаної статті).

Згідно пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у КАС України термін - суб'єкт владних повноважень, означає орган державної влади, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також відповідно до пунктів 1 та 6 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2015 року Київською міською радою прийнято рішення N 562/1426 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611".

Колегія суддів вважає, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

За таких обставин за змістом статті 12 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів розглядаються в порядку господарського чи цивільного судочинства, в залежності від суб'єктного складу учасників.

На думку колегії суддів, у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач діяв як учасник договірних правовідносин.

Натомість, під час розгляду справи суд першої інстанції посилаючись на положення статті 188 Господарського кодексу України та статтю 31 Закону України "Про оренду землі", вимоги пунктів 8.4 та 12.3 договору про оренду землі, встановив, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що він звертався до позивача з пропозицією щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, у зв'язку із чим останній мав би право та можливість доводити відсутність своєї вини у порушенні умов договору; натомість не направлення на адресу позивача такої пропозиції порушило його право на реалізацію положень пункту 12.3 договору про оренду земельної ділянки. Крім цього, суд першої інстанції посилався на те, що під час розгляду справи відповідачем не надано переконливих доказів, які б підтверджували на підставі чого в оскаржуваному рішенні робиться посилання на пункт 8.4. договору оренди, як підставу для розірвання договору оренди. У зв'язку із визнанням протиправним рішення від 28.05.2015 N 562/1426 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611", на думку суду першої інстанції, подальше прийняття відповідачем рішення від 11.06.2015 N 621/1485 "Про надання статусу скверу земельній ділянці біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі міста Києва" також є протиправним.

Отже, даний спір позбавлений ознак публічно - правового, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України є підставою для закриття провадження.

Згідно пункту 1 частини першої та частини другої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що із позовними вимогами про визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 28.05.2015 N 562/1426 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611" він може звернутися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтею 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині вимог підлягає скасуванню з закриттям провадження.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 11.06.2015 N 621/1485 "Про надання статусу скверу земельній ділянці біля станції метро "Осокорки", непарна сторона у Дарницькому районі м. Києва", колегією суддів встановлено наступне.

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач збільшив позовні вимоги, та просив суд також визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 11.06.2015 N 621/1485 "Про надання статусу скверу земельній ділянці біля станції метро "Осокорки", непарна сторона у Дарницькому районі м. Києва", оскільки на його думку рішення Київської міської ради від 28.05.2015 N 562/1426 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611" є незаконним та протиправним, тому подальше прийняття відповідачем щодо надання статусу скверу спірній земельній ділянці є протиправним.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з такими доводами позивач.

Проте, оскільки вказані позовні вимоги є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 28.05.2015 N 562/1426 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611" та останні не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині вимог з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції постановив:

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року (Постанова N 826/14797/15).

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення III сесії VII скликання Київської міської ради "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 N 63-6-00611".

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення III сесії VII скликання Київської міської ради від 11.06.2015 N 621/1485 "Про надання статусу скверу земельній ділянці біля станції метро "Осокорки", непарна сторона у Дарницькому районі м. Києва" ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 01.02.2016).

Головуючий, суддя Ю. А. Ісаєнко

Судді:

Л. В. Губська

І. В. Федотов