ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ
16.03.2016 N 2055/М/26-15-13-02-14

Щодо сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові
послуги з питань оподаткування

Органи Державної фіскальної служби України здійснюють свою діяльність в межах функцій, визначених статтею 19-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; надають консультації відповідно до Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, надаємо відповідь в межах функцій, визначених статтею 19-1 Кодексу.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл. 1 р. XIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.2 ст.291 Кодексу, спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 р. XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу встановлено, що суб'єкти господарювання можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на другій групі платників єдиного податку та здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платника єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Отже, пунктом 291.4 статті 291 Кодексу визначено, що однією з умов перебування фізичних осіб - підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, виключно платникам єдиного податку та/або населенню.

Таким чином, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, то такий підприємець порушує умови, встановлені Кодексом для платників єдиного податку другої групи.

Додатково повідомляємо, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N5076), ст. 1 якого визначено що, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп.6 п.1 ст.1 Закону N 5076).

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 291.3 ст.291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа - підприємець.

Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

З даного питання 24.12.2012 наказом ДПС України N 1185 затверджено "Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)".

Заступник начальника В.С. Варгіч