ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ЛИСТ
02.03.2016 N 5111/10/26-15-12-03-14

Щодо доходів, які включаються до розрахунку
загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами і доповненнями (далі - ЦКУ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), визначено доходи, які включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Зокрема, пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. - 609,00 грн.).

При цьому, кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Водночас, у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо таких доходів.

Однак, слід відмітити, що Законом України від 09.04.2015 N 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" (далі - Закон N 321) було внесено зміни до ПКУ.

Так, з 7 травня 2015 року відповідно пп. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Нацбанку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Нацбанку України станом на 01.01.2014 р., а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Наведені норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014 р.

При цьому, дія абз. 1 пп. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 р.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до пп. 165.1.5 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Разом з тим, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Згідно з пп. 1.1 п. 16-1 ПКУ платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа - резидент.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Водночас, пп. 1.7 п. 16-1 ПКУ звільнено від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Ставка збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 ПКУ).

Таким чином, платник податку, який отримав дохід у вигляді додаткового блага, зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, повинен задекларувати такі доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Однак, у разі не повідомлення фізичної особи - боржника, про прощення (анулювання) боргу, відповідальність за сплату податку (збору) покладається на кредитора (банк), який повинен виконати всі встановлені ПКУ функції податкового агента щодо нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Одночасно, повідомляємо, що відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою N 1 ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг анульовано.

Зокрема, згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, під ознакою доходу "126" відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2015 році - 609 грн.

Водночас, під ознакою доходу "127" відображаються інші доходи, зокрема,основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2015 році - 609 грн., та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності та сума різниці, відповідно до пп. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ.

Заступник начальника В.С. Варгіч