Обліковуємо знижки в обліку

В умовах величезної конкуренції на сучасному ринку, коли попит відстає від пропозиції, доводиться боротися за покупця. З величезної кількості інструментів підвищення продажів один з найпопулярніших і перевіреним часом є "знижки".

Під знижкою відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про ціни і ціноутворення слід розуміти зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації).

У наш час існують такі види знижок:

- за кількість товару, що купується - знижка надається покупцю, який закупив обумовлену положенням про знижки партію товару;

- за придбання товару понад обумовлену суму - знижка надається покупцю у випадку, якщо сума покупки перевищує її обумовлену суму;

- передсвяткова - знижка надається покупцям у випадку закупівлі товарів у передсвяткові та святкові дні;

- сезонна-знижка надається покупцям при сезонному розпродажу товарів, а також у випадку сезонних закупівель товарів покупцями;

- спеціальна - знижка надається покупцям, у яких продавець найбільш зацікавлений;

- конфіденційна - знижка надається на підставі усної домовленості між сторонами;

- бонусна - знижка надається постійним покупцям, якщо вони за певний період часу закуповують обумовлену кількість товарів;

- знижки-сконто - знижка надається покупцю у випадку оплати вартості товару до настання строку платежу;

- персональна (привілейована) - знижка надається при продажу певного товару конкретному привілейованому покупцю;

- акційна - знижка надається на конкретний асортимент товару, який використовуються під час проведення певної акції;

- прогресивна.- знижка надається за умови попередньої домовленості сторін на придбання серійної партії виробів;

- дилерська (дистриб'юторська) - знижка надається своїм постійним представникам або посередникам, які займаються питаннями реалізації товару.

Як правило, наведені види знижок стосуються роздрібної торгівлі, однак деякі з них з успіхом можуть використовуватися і в оптовій торгівлі. Від того, якого виду знижка надається покупцеві, залежить і порядок їх обліку.

Мета надання знижки в кожному випадку може бути різною. Наприклад, бонусні знижки можуть надаватися з метою стимулювання стабільних обсягів збуту, сезонні - для вивільнення найбільш мобільних обігових коштів, які знаходяться на певний момент у несезонних товарах, і скорочення витрат на їх зберігання, святкові знижки та знижки вихідного дня - для досягнення рівномірності у часі грошового потоку, дисконтні - для формування стійкого кола покупців (клієнтів), накопичувальні - для мотивації обсягів покупок і т. п.

При цьому існує й інша сторона медалі. Знижки посилюють конкурентну боротьбу, і як правило, витісняють конкурентів з каналу збуту. Найбільш, так би мовити, "проблемними" і "підконтрольними" Антимонопольному комітету України (АМКУ) є знижки "за лояльність" - це знижки, що надаються на товар в обмін на "лояльність" покупця. Іншими словами за перевагу покупця працювати з конкретним продавцем, обмежуючи його покупки у конкурентів, або взагалі за відмову від їх товарів. Незважаючи на підвищену увагу АМКУ до систем знижок, поки немає офіційних роз'яснень про критерії їх оцінки.

Типовими знижками "за лояльність", які потенційно створюють антиконкурентні ризики в Україні, є знижки за певний обсяг або відсоток закупівель від загального обсягу товарів, що закуповується клієнтом. Таким чином, чим вище "лояльність" клієнта, виражена в обсягах/відсотках додаткових закупівель, зроблених у продавця замість закупівель у його конкурентів, тим більшу знижку отримує.

Застосування знижок "за лояльність" компаніями з великою часткою ринку може розглядатися як зловживання домінуючим становищем, оскільки такі знижки можуть обмежувати конкуренцію, створюючи бар'єри для входження на ринок нових учасників або витісняючи вже наявних. Таке порушення відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону про захист економічної конкуренції загрожує штрафом у розмірі до 10 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно ст. 12 Закону про захист економічної конкуренції домінуюче становище має місце, зокрема, якщо індивідуальна частка на ринку суб'єкта господарювання перевищує 35 % або колективна частка максимум трьох суб'єктів перевищує 50 % або максимум п'яти - 70 % (колективне домінуюче положення). Тому в питанні застосування знижок "за лояльність" межа між нормальною ринковою практикою і зловживанням монопольним становищем дуже тонка.

Правовий глосарій надання знижок, проведення розпродажів

Плануючи надання знижок покупцям, проведення різних акцій або розпродажів необхідно ознайомитися з низкою норм, що містяться в законодавчих актах України.

Згідно ст. 15 Закону про захист прав споживачів вживання понять "знижка" або "зменшена ціна" або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;

2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.

У тій же статті зазначається, що після публічного повідомлення про початок застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.

Слід також мати на увазі, що використання слова "розпродаж" можливо тільки за умови розпродажу усіх товарів у магазині або їх чітко визначеної групи. При цьому ціни повинні бути нижче звичайних, а терміни проведення такої акції чітко обмежені в часі.

Споживач має право повернути продукцію і отримати назад свої гроші, якщо продавець (виробник) повідомив йому про певні якості товару, а в дійсності їх не виявилося. Збитки, завдані недобросовісною рекламою, в повному обсязі відшкодовує продавець. Навіть якщо з'ясується, що він (продавець) не отримав деяку інформацію від виробника щодо проданого ним товару.

Також відповідно до ст. 8 Закону про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться (ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів).

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар проводяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути їх у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Оприлюднити інформацію про розпродаж (привабливі ціни, умови продажу, місцезнаходження магазину та інше) можливо за допомогою засобів масової інформації, інформаційних листівок, розміщення даних про знижки, розпродаж на зовнішній вітрині магазину тощо.

Звернемо увагу і на те, що реклама про зниження цін на продукцію, розпродаж повинна містити інформацію про місце, дату початку і закінчення знижок на продукцію, розпродажу, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару (п. 5 ст. 8 Закону про рекламу). За відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію передбачені п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів штрафні санкції у розмірі 30 % вартості партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 НМДГ (85 грн).

Крім того, поширення інформації, що вводить в оману, зокрема, відомостей, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, ціну і знижку на них згідно із Законом про захист від недобросовісної конкуренції тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передує року, в якому застосовується штраф.

Слід пам'ятати ще й про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 155-2, ч. 3 ст. 156-1 КУпАП.

Документальне оформлення знижок і розпродажу

Знижки, які надаються покупцям, мають бути документально обґрунтованими. Усе дуже просто. Це може бути внутрішнє Положення про маркетингову політику підприємства або Положення про знижки. У цих документах зазначаються види знижок, що застосовуються на підприємстві, умови їх надання та порядок оформлення, а також економічна значимість і ефективність маркетингових і рекламних заходів та акцій, що проводяться. Також підприємство може обмежитися лише одним розпорядчим документом, наприклад, наказом про проведення акції чи розпродажу. Та головне-не забути зазначити в ньому важливі відомості про акцію, а саме:

- мету проведеного заходу;

- перелік товарів, що беруть участь в акції;

- період надання знижок;

- розмір знижок і умови їх надання тощо.

В даному випадку наказ виконує "захисну" функцію, тобто щоб до підприємства не були пред'явлені претензії як з боку покупців, так і з боку контролюючих органів по захисту прав споживачів.

Умови знижки також можуть бути вказані в прейскурантах (прайсах), які додаються до наказу. Якщо на підприємстві існує документ про знижки (положення, інструкція, правила), то в наказі наводиться тільки відсутня в такому документі інформація.

Працівники підприємства, які займаються питаннями реалізації товару, розміщують інформацію про знижки в рекламі, прейскуранті, прайсах, цінниках і т. д. Як зробити перемаркування ціни розповість п. 11 Інструкції про роздрібні ціни.

Але одразу звернемо увагу, що в Інструкції про роздрібні ціни встановлено порядок перемаркування цін у разі переоцінки товару. Отже, за вимогою Інструкції про роздрібні ціни перемаркування ціни відбувається шляхом закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств виробників, упаковці та кожної одиниці товару і засвідчується підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін. Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо (наприклад, вони були позначені етикетпістолетом), нові ціни позначаються шляхом наклеювання їх безпосередньо на попередні. При перемаркуванні цін на товарах, уцінених у зв'язку з частковою втратою якості, на товарних ярликах, упаковці або ярликах цін (цінниках) ставиться літера "П".

На наш погляд, щоб уникнути непорозумінь, як з покупцями, так і з контролюючими органами, не варто:

- на ціннику вказувати тільки "стару" ціну товару і відсоток знижки (наприклад, 120,00 грн з ПДВ), знижка - 10 %), тому що це може бути розцінено як відсутність діючої ціни;

- перекреслювати "старі" ціни і вказувати "знижкові", оскільки така процедура передбачена для переоцінки товару.

Оптимальним варіантом є зазначення "старої" ціни (непере-креслюванної!), відсотка знижки, а також розрахованої "знижкової" ціни.

Суб'єкти господарювання, які-використовують реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).

Залежно від виду знижок під час розпродажів є декілька способів програмування товарів у РРО:

1) на конкретний товар або групу товарів. РРО програмується на кожний окремий акційний товар. Але це можливо за наявності невеликого асортименту товарів або достатньої пам'яті РРО, бо в цьому випадку кожному товару необхідно присвоювати окремі коди. У касовому чеку буде зазначатись повна вартість товару, сума знижки на нього (у відсотковому та/або грошовому виразі) та остаточна ціна з урахуванням знижки.

2) знижка на загальну суму купівлі. РРО програмується так, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки. Це можливо тільки у випадку, якщо абсолютно на всі товари, наявні в торговельному залі, поширюється однакова знижка;

3) знижка для певної категорії покупців. Якщо підприємство застосовує дисконтні програми (тобто встановлено фіксований розмір знижки для кожного окремого покупця), тоді РРО програмують так, щоб одна з кількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів, придбаних учасником дисконтної програми.

Бухгалтерський та податковий облік знижок

Порядок відображення нарахованих знижок у бухгалтерському та податковому обліку підприємства-продавця залежить від того, коли їх надано: у момент продажу товарів або після їх продажу.

Облік знижок, наданих у момент реалізації товарів

Такі знижки зустрічаються набагато частіше і застосовуються в основному в роздрібній торгівлі. Особливістю обліку таких знижок є те, що вони не відображаються в бухгалтерському обліку. Це означає, .що при наданні знижок у момент продажу дохід необхідно визнавати вже з урахуванням наданої знижки.

Але надана знижка впливає на розрахункову величину торговельної націнки реалізованого товару та його собівартості, бо при передачі товарів у роздріб на них нараховується певний розмір торговельної націнки, яка фактично не реалізується, адже фактично товари продаються за меншою вартістю.

Під час оприбуткування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі встановлюється відсоток торговельної націнки, облік якої ведуть на субрахунку 285 "Торгова націнка". Нарахування торговельної націнки відображається записом: дебет субрахунків 281 "Товари на складі", 282 "Товари в торгівлі" та кредит субрахунку . 285 "Торгова націнка".

Наприкінці звітного періоду складається розрахунок розподілу торговельної націнки між реалізованими й нереалізованими товарами. Націнку слід списувати коригуванням субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" на суму торгової націнки, яка припадає на реалізований товар. Продажна вартість товару списується на субрахунок 902 "Собівартість реалізованих товарів", а наприкінці місяця, після розрахунку середнього відсотка торгової націнки, дебет субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" зменшується на суму розрахованої торгової націнки на реалізовані товари згідно з розрахунком бухгалтерії.

Списання собівартості реалізованого товару проводкою дебет субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" та кредит субрахунку 282 "Товари в торгівлі".

Згідно з п. 22 П(С)БО 9 при вибутті товарів торгова націнка, що припадає на товари, які вибули, розраховується за формулою:

Тн = ВП х Ср%,

де Тн - націнка, що доводиться на реалізований товар;

ВП - продажна вартість реалізованого товару;

Ср% - середній відсоток торговельної націнки.

Середній процент торгової націнки визначається за таким розрахунком:

Ср% = (Тн_поч +ТН_над): (ВП_поч+ ВП_над) х 100 %,

де Тн_поч - торговельна націнка на початок місяця;

Тн_над - торговельна націнка на товари, що надійшли протягом місяця;

ВП_поч - продажна вартість товарів на початок місяця;

ВП_над - продажна вартість товарів, що надійшли протягом місяця.

Собівартість реалізованого товару (СВ_реаліз) визначається наступним чином:

СВ_реаліз = ВП-Тн

Сума знижки може бути як меншою за суму торгової націнки, так і більшою. Якщо знижка більша, ніж націнка, підприємству необхідно донарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, що приведе до необхідності" відобразити в бухгалтерському обліку витрати такого донарахування.

У такому разі донарахована сума ПДВ списується на субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності". Розглянемо дану ситуацію на прикладі з розрахунком торговельної націнки.

Приклад 1. Магазин "Все для побуту" з 1 по 14 лютого 2016 року проводить розпродаж конвекторів (обігрівачів) з метою реалізації їх залишку у кількості 10 шт. Вартість придбання - 9 000 грн без ПДВ. Продажна вартість - 15 000 грн (у т. ч. ПДВ 20 % - 2 500 грн). Вартість реалізації з урахуванням наданої знижки - 10 500 (у т. ч. ПДВ - 1 750 грн). Розмір знижки складає 30% з роздрібної вартості одиниці продукції. Залишки товарів на початок місяця становлять 40 000 грн за роздрібними цінами. Торговельна націнка в залишках товарів - 10 000 грн. Протягом лютого 2016 року підприємство товарів не придбавало, а конвекторів (обігрівачів) реалізовано у запланованій кількості.

Порядок відображення знижок в бухгалтерському обліку наведемо у табл. 1.

Таблиця 1

Для покупця відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що складається з фактичних витрат, пов'язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Це означає, що придбаний товар буде оприбутковано покупцем у бухгалтерському обліку за вартістю, яка дорівнює сумі фактично сплачених при купівлі грошових коштів (без ПДВ)

Податок на прибуток. Доходи і витрати з податку на прибуток відповідатимуть доходам і витратам у бухгалтерському обліку, оскільки розд. III ПК України не передбачає коригувань бухгалтерського фінансового результату на суми знижок.

ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється на продажну вартість з урахуванням знижки. Надання знижки ніяк не відображається у податковій накладній. У ній зазначається виключно кінцева сума з урахуванням знижки.

При цьому база обкладення ПДВ не може бути нижче ціни придбання (абзац 2 п. 188.1 ст. 188 розд. V ПК України), тому в разі перевищення ціни придбання над ціною реалізації необхідно провести донарахування ПДВ та виписати дві податкові накладні:

- одну - підсумкову по проведеним операціям (при роздрібному продажу за готівкові кошти);

- другу - до підсумкової податкової накладної на суму перевищення ціни придбання над ціною реалізації. У такій податковій накладній позначається тип причини "15", у номенклатурі додатково зазначається: "Перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, зазначених у податковій накладній N____" (зазначається номер підсумкової накладної).

Окремо слід зауважити роз'яснення ДФСУ щодо торгової націнки (надбавки) для сільськогосподарської продукції, наданого у Листі N 22567/10/28-10-06-11.

У випадку, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники ПДВ, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку. При цьому податковий кредит не визначається.

Для застосування зазначеного порядку оподаткування необхідно, щоб виконувалися такі умови:

- продукція або продукти її переробки мають класифікуватися як сільськогосподарські;

- продукція та продукти її переробки здійснено лише у фізичних осіб, які не є платниками податку на додану вартість;

- продаж здійснюється виключно неплатникам ПДВ.

ПДФО. Для покупця знижки, отримані в момент продажу товару, в обліку ніяк не відображаються. Товар оприбутковується за загальними правилами за ціною продавця (тобто з урахуванням знижки).

Зауважимо, у випадку коли знижка є індивідуальною та розповсюджується на конкретного платника податку (фізичну особу), сума такої знижки стає об'єктом оподаткування ПДФО, тобто включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів, визначеної за правилами звичайної ціни (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПК України).

У випадку коли знижка розповсюджується на будь-якого покупця (не є індивідуальною), то підстав для включення суми знижки в оподаткований дохід фізичної особи немає, (Лист N 22297/6/99-99-17-03-03-15).

Облік знижок, наданих після дати реалізації товарів

У бухгалтерському обліку для відображення знижок, наданих після продажу товарів, використовується субрахунок 704 "Вирахування з доходу". За дебетом цього субрахунку, зокрема, відображаються суми наданих після дати реалізації знижок покупцям, які підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Продавець на суму знижки, наданої після дати реалізації, методом відображення її на субрахунку 704 коригує дохід від реалізації. При цьому суми, зазначені на субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" не коригуються.

Крім того, потрібно відкоригувати і раніше нараховані при продажу товарів податкові зобов'язання з ПДВ. Таке коригування здійснюється згідно з вимогами Інструкції N 141, а саме проводкою:дебет субрахунку 704 - кредит субрахунку 641/ПДВ, методом сторно.

Податок на прибуток. Доходи і витрати з податку на прибуток відповідатимуть доходам і витратам, що відображені у бухгалтерському обліку.

ПДВ. Для цілей оподаткування знижка, яка надається покупцю після продажу товару, вважається зміною суми компенсації його вартості. У момент продажу товару підприємство-продавець дохід та податкові зобов'язання з ПДВ визнає у повному розмірі. А при зміні суми компенсації вартості проданих товарів (у нашому випадку у зв'язку з наданням знижки) коригує (зменшує) свої податкові зобов'язання.

Звернемо увагу, що підприємство-продавець має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРНН) розрахунку коригування до податкової накладної (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 розд. V ПК України).

Отже, підприємство-продавець надсилає складений розрахунок коригування покупцю, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X". Після чого, останній реєструє в ЄРНН отриманий розрахунок коригування.

Слід пам'ятати, що згідно з п. 192.2 ст. 192 розд. V ПК України підприємство-продавець не має права на зменшення своїх податкових зобов'язань в разі зміни суми компенсації вартості товарів, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання.

Зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у разі продажу неплатникам ПДВ можливе тільки при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їхньої вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Приклад 2. Підприємство "Будівельник", що здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами, реалізувало підприємству роздрібної торгівлі- платнику ПДВ шпалери на суму 60 000 грн (без ПДВ-50 000 грн; ПДВ 20%-10 000 грн).

За умовами договору за дострокову оплату відвантаженого товару (протягом трьох банківських днів із моменту відвантаження) покупцю надається знижка "сконто" у розмірі 3 %, тобто 1800 грн (60 000 грн. х 3 %: 100 %). Собівартість (умовно) - 40 000 грн.

Покупець є платником ПДВ і платником податку на прибуток на загальних підставах.

Порядок відображення знижок в обліку наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Покупець, у випадку надання знижки після продажу товару, при отримані оприбутковує товар у повній сумі. На суму отриманої після дати реалізації знижки коригує первісну вартість раніше оприбуткованих товарів, а також нарахований податковий кредит з ПДВ.

Використовуючи дані прикладу 2 наведемо порядок відображення знижок в обліку у покупця у табл. 3.

Таблиця 3

Окремо відзначимо, що мотиваційні виплати у вигляді премій, бонусів, інших заохочень на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'юторів)) є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.

Оскільки зазначені виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), вони відносяться до маркетингових послуг, які, у свою чергу, є об'єктом оподаткування ПДВ. У покупця при отриманні мотиваційних виплат (бонусів) від продавця у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних виплат (бонусів) (Лист N 22983/6/99-95-42-01-15).

Список використаних документів

КУпАП - Кодекс про адміністративні правопорушення

ПК України - Податковий кодекс

Закон про захист економічної конкуренції - Закон України від 11.01.2001 р. N 2210-III "Про захист економічної конкуренції"

Закон про захист прав споживачів - Закон України від 12.05.1991 р. N 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" в редакції від 15.12.1993 р. N 3682-ХІІ

Закон про захист від недобросовісної конкуренції - Закон України від 07.06.1996 р. N 236/96-ВР "Про захист від недобросовісної конкуренції"

Закон про рекламу - Закон України від 03.07.1996 р. N 270/96-ВР "Про рекламу" в редакції від 11.07.2003 р. N 1121-IV

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N265-95/ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції від 01.06.2000 р. N 1776-III

Закон про ціни і ціноутворення - Закон України від 21.06.2012 р. N 5007-VI "Про ціни і ціноутворення"

Інструкція N 141 - Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну України від 01.07.1997 р. N 141

Інструкція про роздрібні ціни - Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства від 04.01.1997 р. N 2

П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджена наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. N 246

Лист N 22567/10/28-10-06-11 - Лист ДФСУ від 01.10.2015 р. N 22567/10/28-10-06-11 "Щодо торгової націнки (надбавки)"

Лист N 22297/6/99-99-17-03-03-15 - Лист ДФСУ від 22.10.2015 р. N 22297/6/99-99-17-03-03-15 "Щодо оподаткування доходу платника податку, отриманого у вигляді знижки від вартості товарів (послуг з доставки)"

Лист N 22983/6/99-95-42-01-15 - Лист ДФСУ від 29.10.2015 р. N 22983/6/99-95-42-01-15 "Щодо оподаткування податком на додану вартість операції з надання продавцем винагороди (бонусу) покупцю"

"Консультант бухгалтера" N 4 (800) 22 лютого 2016 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)