ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ
23.02.2016 N 427/10/10-36-15-04-23

Щодо справляння плати за землю

Головне управління ДФС у Київській області розглянуло лист щодо справляння плати за землю та повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс) плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - орендна плата).

Земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Орендна плата - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Порядок справляння плати за землю регламентовано розділом ХІІ Податкового кодексу.

Згідно зі ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III зі змінами та доповненнями (далі - Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу).

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу регламентовано, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

Водночас для окремих категорій землекористувачів нормами Податкового кодексу передбачено особливі умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.

Так, згідно з п.287.6 ст.287 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 Податкового кодексу).

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Тобто платником плати за землю є суб’єкт господарювання, за яким зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою.

Заступник начальника О.М. Форосенко