МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Затверджено
Наказ
Міністерства аграрної політики
та продовольства України
06.01.2016 N 2

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 січня 2016 р. за N 110/28240

Режим
рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об’єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об’єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об’єкти. Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і озеро Донузлав, що з’єднуються з морем, є частиною Чорного моря.

Норми, які передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір, відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.

4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Особи, які здійснюють промисловий лов, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців ярусу.

6. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об’єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі щотижня надають органам рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об’єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

на захід від меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана та скатів сітками і наживними гачками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється Чорноморським басейновим управлінням Державного агентства рибного господарства України (далі - Управління). Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Управлінням.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 2800 одиницями. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 400 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1900 одиниць, резерв Держрибагентства - 50 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот та середнього вилову на одне знаряддя лову за попередні два роки, обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 метрів.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

18. Допускаються:

1) промисел личинок хірономід мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м² із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об'єктах (включаючи внутрішні солоні водойми) або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки, а також гранична кількість знарядь лову визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 24-40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчакському лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джаралгач, у період з 01 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом, і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.

Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей сітними пастками з кроком вічка а = 24-40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня. Сітки в пастках повинні бути встановлені на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більш ніж 2 одиниці. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 метрів. Загальна кількість пасток - не більше 8 одиниць.

Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот та середнього вилову на одне знаряддя лову за попередні два роки, обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

5) спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Будакським (Шаболатським) та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з’єднують Дністровський та Будакський (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних з морем озерах у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш у Херсонській області обмежується 30 одиницями;

7) спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) у період з 01 січня до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера а = 8,0 мм, у лійці а = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 метра. У період з 01 по 31 травня та з 01 по 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 520 одиницями і становить для Миколаївської області 120 одиниць, для Херсонської області - 400 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот та середнього вилову на одне знаряддя лову за попередні два роки, обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в’юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм з 01 січня до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

9) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п’ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС).

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та смт Роксолани;

10) при неспеціалізованому промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах а = 36-40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи Дніпра становить не більше 25 м. Початок постановки крила має бути прив’язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності;

11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах а = 40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36-40 мм без використання рам та поріжі;

13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32-38 мм;

14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0-6,5 мм);

15) спеціалізований промисел тюльки на акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м. На акваторії Бузького лиману - бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-8,0 мм, у приводах - не більше а = 18 мм, крилах - не більше а = 24 мм. Промисел здійснювати на глибинах не менше ніж 4 м;

16) спеціалізований промисел тюльки в Дніпровському та Бузькому лиманах конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 м?, крок вічка сіткового полотнища а = 4,0-6,5 мм) у кількості 30 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року;

17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 15 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 метрів на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28-30 мм у кількості 80 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90-120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) з 01 січня 2016 року до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня 2016 року до 31 грудня 2016 року на акваторіях: від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка); від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

20) промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: о. Янушев, о. Вербки, с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоньовій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового неводу забороняється;

21) промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць на р. Дніпро, р. Південний Буг та р. Інгулець здійснювати протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;

22) здійснювати промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на всіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з 01 січня 2016 року до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня 2016 року до 31 грудня 2016 року на акваторіях придаткової системи р. Дніпро від с. Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту. Одночасно використовувати на акваторії озера-затоки Збур’ївський Кут більше 2 одиниць частикових волокуш забороняється;

23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

24) неспеціалізований промисел в Каланчацькому лимані і на прилеглій акваторії моря, обмеженій із заходу меридіаном, що проходить через мис Кумбатин, і з півдня паралеллю, що проходить через мис Делгелтип (південний край півострова Карадай), сітками з мінімальним кроком вічка а = 65 мм. Загальна кількість сіток - не більше 200 одиниць. Мінімальна кількість сіток на ланку (плавзасіб) - 15 одиниць;

25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

26) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилигульському лимані - протягом усього року;

27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановлених органами рибоохорони на період масового нерестового ходу: десятиденної заборони - від моря до відгалуження Тульчинського гирла і двадцятиденної заборони - вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не повинна перевищувати 6 метрів, у в плавних сітках допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм;

28) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 20-40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай на ділянці, яка обмежена на півночі с. Приморське та на півдні -межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів.

У процесі промислової операції вибірка сіток повинна виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 90 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м) та волоками (довжиною до 15 м) з 01 січня до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня та яєць артемії шляхом їх ручного збирання з прибережних наносів з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня.

19. Забороняються:

1) промисел філофори і цистозіри. Заборона не поширюється на збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт;

2) промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності;

3) застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

4) застосування сіток для лову глоси та піленгаса у Джарилгацькій, Каржинській та Широкій затоках та в Каланчацькому лимані;

5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з’єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з’єднує села Косівка і Мар’янівка;

6) спеціалізований промисел піленгаса сітками:

в Чорному морі на північ від лінії, що з’єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д. у період з 15 червня до 14 жовтня;

у Ягорлицькій затоці у період з 01 травня до 14 жовтня;

7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з’єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;

9) промисел у р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

10) використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами;

11) спеціалізований лов оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;

12) використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51-74 мм;

13) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

14) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38-40 мм та а = 75 мм з 01 січня до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони;

16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8 години до 18 години від дати закінчення весняної заборони до 15 вересня;

17) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана у період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не відносяться до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Ці дії мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травмувань цих організмів;

18) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше за 3 мм.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32013' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. На підставі наукових обґрунтувань органам рибоохорони надається право визначати строки, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на кефаль.

22. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов’язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і строки промислу визначаються органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

23. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані а = 65 мм; у р. Дунай а = 45 мм.

24. Висота частикових плавних сіток у р. Дунай не повинна перевищувати 6 метрів, допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм.

25. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі а = 10 мм, крилах а = 14 мм.

26. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана, азово-чорноморських кефалей та піленгаса).

27. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

28. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

29. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22-50 мм) - не більше ніж 75 м.

30. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

31. При підвищеному прилові особин непромислового розміру на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів державні органи рибоохорони приймають рішення про заборону промислу такими знаряддями лову в межах цього адміністративного району строком до 20 діб, але не менш ніж 10 діб. Заборона промислу в цьому районі встановлюється у разі наявності 4 актів перевірки промислового лову з підвищеним приловом молоді.

32. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, органи рибоохорони та Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.

33. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 34 цього Режиму. У такому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря за домовленістю з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

35. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2016 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

36. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2016 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

37. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2016 роцінаведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами здійснюють органи рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, загального обсягу вилову на одне знаряддя лову, обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Директор Департаменту тваринництва М.М. Кваша

Додаток 1
до Режиму рибальства в басейні
Чорного моря у 2016 році (пункт 35)

Гранична кількість
знарядь лову для р. Дунай у 2016 році

__________

* Для встановлення у передгирловому просторі.

Додаток 2
до Режиму рибальства в басейні
Чорного моря у 2016 році (пункт 36)

Гранична кількість
знарядь лову для Дністровського лиману і
пониззя р. Дністер у 2016 році

__________

* У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

** Лов частиковими закидними неводами дозволяється тільки у світлу пору доби, починаючи за годину до сходу сонця та закінчуючи через годину після заходу сонця. Розподіл частикових неводів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів.

Додаток 3
до Режиму рибальства в басейні
Чорного моря у 2016 році (пункт 37)

Гранична кількість
знарядь лову для Дніпровсько-Бузької
естуарної системи в 2016 році