ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
21.01.2016 N 1081/6/99-95-42-03-15

Щодо формування витрат на підставі оформлених неналежним
чином первинних документів для розрахунку фінансового результату
до оподаткування при визначенні об'єкта оподаткування
податком на прибуток

Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо формування витрат на підставі оформлених неналежним чином первинних документів для розрахунку фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток і повідомляє таке.

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Зокрема, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Отже, формування витрат для визначення фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами частини першої ст. 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, а також недостовірність відображених у них даних призводить до відображення недостовірної інформації у фінансовій та податковій звітності.

У первинних документах та облікових регістрах виправлення помилок здійснюється згідно з гл. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 N 137.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності визначено міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8) "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки".

Враховуючи викладене, формування витрат для розрахунку фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток не може здійснюватись на підставі оформлених неналежним чином первинних документів. Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності. Зокрема, виправлення помилок у податковій звітності здійснюється відповідно до ст. 50 Кодексу.

Перший заступник Голови С.В. Білан