ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
03.12.2015 N 1176

Про схвалення проекту
Комплексної міської цільової програми розвитку
транспортної інфраструктури на 2016 - 2018 роки

Відповідно до підпункту 1 пункту "а" статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року N 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою забезпечення досягнення цілей Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 824/7060, щодо розвитку та надійного функціонування транспортної інфраструктури в м. Києві:

1. Схвалити проект Комплексної міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури на 2016 - 2018 роки, що додається.

2. Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

винести проект Комплексної міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури на 2016 - 2018 роки на громадське обговорення;

за результатами громадського обговорення подати проект Комплексної міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури на 2016 - 2018 роки на розгляд та затвердження Київської міської ради;

визначити обсяг фінансування та здійснення заходів з реалізації Комплексної міської цільової програми в межах бюджетних призначень, встановлених показниками бюджету м. Києва на відповідний рік.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Ніконова І. В.

Голова В. Кличко

Додаток
до розпорядження виконавчого органу
Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
03.12.2015 N 1176

Комплексна міська цільова програма
розвитку дорожньо-транспортного
комплексу м. Києва на період 2016 - 2018 років

Розділ I
Паспорт Міської цільової програми
розвитку дорожньо-транспортного
комплексу міста Києва на період 2016 - 2018 років

Розділ II
Вступ

Сьогодення сучасного міста важко уявити без стабільного функціонування транспортного комплексу. Міський транспорт та міські шляхи ототожнюють із системою кровоносних судин, функція якої полягає в забезпеченні життєдіяльності мегаполіса.

Сучасний ритм життя висуває високі вимоги до рівня мобільності населення. Першочерговими завданнями транспортної мережі великого міста є забезпечення зручного та швидкого доступу до місця роботи, сфери обслуговування, культурних та освітніх закладів, тому влада міста Києва цілеспрямовано здійснює політику поетапного створення оптимальної для міста транспортної інфраструктури, орієнтованої на реалізацію інтересів споживачів транспортних послуг.

Одною з найголовніших передумов функціонування міського громадського транспорту є кількість і технічний стан рухомого складу. Проблема, в першу чергу, полягає в оновленні (модернізації) та поповненні парку тролейбусів, трамваїв, автобусів і вагонів метрополітену до об'єктивного необхідного рівня.

У столиці України функціонує розвинена мережа міського пасажирського транспорту. Перевезення пасажирів здійснюється практично всіма його видами: метрополітеном, трамваями, тролейбусами, автобусами і мікроавтобусами - маршрутними та легковими таксі. Працює "міська електричка", яка здійснює зупинки на 15 залізничних станціях/платформах, між якими здійснюється пасажироперевезення електропоїздами.

Функціонування міського пасажирського транспорту значною мірою залежить від рівня його фінансування. Аналіз практики країн зарубіжжя, зокрема європейських, свідчить, що громадський транспорт практично в жодній країні не окупається за рахунок оплати проїзду пасажирами. Так, наприклад, у Франції та Німеччині сплата за проїзд компенсує близько 50 % загальних витрат на транспортну систему великих міст.

Треба врахувати й той факт, що транспортні підприємства в м. Києві неухильно дотримуються чинного законодавства України в частині надання послуг з перевезення пільгових категорій пасажирів. Тому для ефективної роботи транспортних підприємств є необхідність забезпечення відшкодування витрат на перевезення пільгових категорій громадян у повному обсязі.

Важливу роль відіграє стан дорожнього господарства, яке потребує вчасного регламентного проведення ремонтних робіт (поточний і капітальний ремонт), а також в частині розвитку - будівництво та реконструкція вулично-дорожньої мережі і транспортних розв'язок.

Необхідно продовжувати будівництво метрополітену, що дасть можливість довести показник довжини ліній метрополітену на 1 млн. мешканців до 30 км.

Потребує модернізації та подальшого розвитку КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни)".

Отже, міський пасажирський транспорт - це складна техніко-економічна система. Проблеми міського транспортного комплексу пов'язані зі складним процесом ринкових перетворень, що відбуваються в країні. Однак київська міська влада усвідомлює, що транспортна послуга є послугою першої необхідності, й тому забезпечуватиме її доступність для всіх категорій громадян. З іншого боку, київська влада сприятиме підвищенню ефективності діяльності всіх видів транспорту, адже транспортне обслуговування є важливим фактором досягнення соціальної стабільності в місті.

Розділ III
Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована програма

Загальна протяжність автотранспортних магістралей, розташованих у межах міста, становить близько 2 тис. км, на балансі комунальних підприємств знаходиться 162 мости та шляхопроводи загальною площею 26,2 млн. кв. м, більшість з яких були споруджені в радянські часи, і на той час вони цілком відповідали вимогам пропускної спроможності. Однак, на сьогоднішній день, в умовах збільшення темпів розвитку міста, чисельності населення і приватного легкового автотранспорту існуюча пропускна здатність шляхів виявляється явно недостатньою, внаслідок чого заторові ситуації на вулицях міста, особливо в години пік, стали буденним явищем. При існуючих нині організації руху та низькій культурі водіїв затори регулярно виникають не тільки на основних магістралях але й на розташованих поблизу від них невеликих вулицях, які водії намагаються використовувати в якості об'їзних шляхів.

Впродовж останніх років обсяг робіт із капітального ремонту від нормативних обсягів виконання робіт склав лише 14,5 %.

Причинами незадовільного технічного стану дорожнього покриття є:

- перевищені терміни експлуатації - 85 % дорожнього покриття відслужили 15 - 30 років, що в 1,5 - 3 рази більше нормативного терміну їх служби;

- низькі обсяги регламентованих робіт з капітального ремонту;

- незадовільна якість дорожньо-будівельних матеріалів та можливості дорожньо-будівельної техніки в 80 - 90 роках XX ст.;

- часті аварійні розриття проїзних частин, пов'язані з незадовільним технічним станом інженерних мереж;

- безконтрольний рух великовагових автомобілів по вулично-дорожній мережі міста;

- невідповідність попередніх норм розрахункових навантажень на асфальтобетонне покриття існуючим навантаженням транспорту.

Вулично-дорожня мережа працює із значним перевантаженням щодо пропуску транспортних засобів, яке у 2 - 3 рази перевищує нормативне. Найбільше навантаження припадає на зони розташування мостових переходів через р. Дніпро (Московський міст - 127 тис. авто/на добу (при розрахунковому - 55 тис. авт./добу), що складає 36 % від загальної кількості перетинаючих р. Дніпро; Південний мостовий перехід пропускає 97 тис. авто/на добу (при розрахунковому - 60 тис. авт./добу), що складає 28 % від загальної кількості автомобільного потоку; міст ім. Є. О. Патона пропускає 23 % автомобільного потоку, що складає 80 тис. авто/на добу (при розрахунковому - 20 тис. авт./добу); на міст - "Метро" приходиться 13 % загального завантаження, що складає 43 тис. авто/на добу (при розрахунковому - 30 тис. авт./добу), на Дарницький залізнично-автомобільний мостовий перехід (навантаженість менша), пропускна потужність якого складає 60 тис. авто/на добу та 120 поїздів/на добу.

Значно ускладнює дорожню ситуацію недотримання власниками транспортних засобів правил паркування, відсутність відповідальності за порушення правил паркування, брак місць для паркування, недостатнє облаштування майданчиків паркувальними автоматами, автоматичними в'їзними та виїзними терміналами тощо.

На сьогоднішній день на обліку Державтоінспекції міста перебуває близько 200 місць (ділянок) концентрації дорожньо-транспортних пригод. Незважаючи на зменшення стану аварійності на території м. Києва на окремих ділянках вулично-шляхової мережі міста необхідно встановлення по осьовій смузі розподільчої транспортної огорожі з одночасним застосуванням пішохідної огорожі в місцях тяжіння людей.

На сьогодні існує зношеність наявного рухомого складу метрополітену (73 %). З 824 пасажирських вагонів нормативний ресурс експлуатації (31 та 35 років) вже вичерпали 381 вагон, що складає 46,2 % від загальної кількості вагонів. Вичерпали свій ресурс експлуатації (16 років) і 229 рам візків вагонів.

Ескалатори, особливо першої та другої пускових дільниць Святошинсько-Броварської лінії (27 ескалаторів), термін експлуатації яких перевищив 50 років, потребують заміни на сучасні або реконструкції. За період експлуатації пробіг кожного з ескалаторів склав понад 1 млн. км. Робота в умовах підвищеної вологості і впливу агресивного середовища призводить до корозійного пошкодження несучих конструкцій ескалаторів, закладних деталей фундаментів. Ці ескалатори пройшли вже по 5 - 6 циклів капітальних ремонтів (знос ескалаторів складає більше 80 %). Більшість деталей ескалаторів морально застаріла, знята з виробництва, що ускладнює проведення їх технічного обслуговування та капітальних ремонтів.

Через відсутність фінансування не оновлюється спеціальна техніка та рухомий склад, що використовується для виконання ремонтно-регламентних робіт з утримання існуючих колій, устаткування, споруд і тунелів та при будівництві нових ліній метрополітену. Деякі механізми, виготовлені ще в 40-х - 60-х роках минулого століття, давно фізично і морально застаріли та вичерпали встановлений ресурс експлуатації (мийна машина тунелів, снігоочисні машини, вагон-вимірювач колії на базі вагона метрополітену серії "Д").

Метрополітен є найбільшим споживачем енергетичних ресурсів серед транспортних підприємств м. Києва, зокрема електричної енергії (більше 200 млн. кВт на рік), тому питання раціонального та ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, застосування енергозберігаючих технологій та устаткування було й залишається одним із пріоритетних завдань для підприємства, враховуючи стрімке зростання вартості таких ресурсів. Потребують вирішення питання належного утримання основних фондів, заміни елементів колії та застарілої кабельно-провідникової продукції, модернізації системи теплозабезпечення та мереж освітлення, оновлення системи організації та управління виробничими та перевізним процесами, реалізації заходів державної політики щодо захисту особи, держави і суспільства від тероризму, питань пожежної та техногенної безпеки.

Вирішення зазначених питань пов'язано з дотриманням необхідного рівня безпеки перевезень пасажирів та забезпечить зменшення експлуатаційних витрат, що в свою чергу забезпечить ефективне функціонування метрополітену.

Щоденно автобусним транспортом та наземним електротранспортом перевозиться понад 1600,0 тис. пасажирів. Для виконання цих обсягів перевезень на міській маршрутній мережі, що складається з 43 тролейбусних, 15 трамвайних, 72 міських автобусних маршрутів, а також 177 маршрутів, що працюють в режимі маршрутного таксі. В середньому щодня працює 400 тролейбусів та 397 трамваїв, 300 автобусів різної місткості, фунікулер. Крім рухомого складу на балансі підприємства також знаходяться:

- 242,1 км трамвайних колій;

- 94 тягові і трансформаторні підстанції загальною потужністю 343,6 тис. кВт, які здійснюють електропостачання трамвайного і тролейбусного руху;

- 1996,3 км контактної мережі трамвая і тролейбуса.

В останні роки перевага в розвитку наземного пасажирського транспорту надається тролейбусному сполученню - проводиться планомірне оновлення рухомого складу, але поряд з цим створені передумови для розвитку трамвайного сполучення на якісно нових засадах - освоєні та впроваджені нові технології виготовлення і ремонту трамвайних вагонів і колійного господарства, розроблені вимоги до сучасного рухомого складу, підготовлена виробнича база для утримання нових сучасних транспортних засобів. Проведено реконструкцію двох ліній швидкісного трамвая - Борщагівської і Троєщинської (з добудовою).

Проте подальшого вирішення потребують питання оновлення за сучасними технологіями колійного та енергетичного господарства, трамвайних і тролейбусних ліній, фунікулера й станцій "міської електрички", придбання нового рухомого складу автобусів, трамваїв, тролейбусів, фунікулера, вагонів метрополітену, спеціальної техніки для обслуговування транспортної інфраструктури, будівництва нових трамвайних і тролейбусних ліній та депо.

На сьогоднішній день, для забезпечення оперативного управління транспортним комплексом міста та своєчасного реагування на виникнення позаштатних ситуацій, все більш актуальним стає питання об'єднання в єдину систему транспортних підприємств міста (більше 8 тисяч транспортних засобів) та створення єдиного диспетчерського центру контролю за роботою комунального транспорту, який надасть можливість:

- створити реєстр транспортних підприємств, маршрутів руху, реєстр комунального транспорту та водіїв;

- здійснювати за технологією GPS контроль за виконанням транспортної роботи та виконання перевізниками ліцензійних умов;

- здійснювати контроль дотримання швидкісного режиму і реєстрації позаштатних ситуацій, контроль місць стоянки транспортних засобів, контроль своєчасного проходження технічного огляду транспортних засобів перед виїздом на лінію;

- виключити нецільове використання транспортних засобів.

Розділ IV
Визначення мети програми

Метою Програми є поліпшення транспортних зв'язків між окремими районами міста та зв'язків з приміськими територіями. Зменшення витрат часу на пересування від місця проживання до роботи. З кожним роком все більш актуальним стає питання поліпшення екологічного стану довкілля.

Основні завдання Програми:

- будівництво та подовження автомобільних доріг комунальної власності міста Києва;

- реконструкція транспортних розв'язок;

- реконструкція автомобільних доріг з будівництвом підземних та надземних пішохідних переходів;

- реконструкція та капітальні ремонти мостів та шляхопроводів;

- проектування, будівництво та реконструкція електромереж зовнішнього освітлення прибудинкових територій, між квартальних проїздів, вулиць, парків та скверів;

- модернізація систем управління і контролю зовнішнього освітлення міста Києва;

- прискорення темпів будівництва і розвитку мережі метрополітену;

- задовольнити потреби метрополітену в оновленні, реконструкції, модернізації та заміні наявного рухомого складу, в тому числі спеціального, тунельних ескалаторів та іншого устаткування і систем;

- підвищення рівня пожежної і техногенної безпеки на об'єктах метрополітену;

- пріоритетний розвиток міського пасажирського транспорту великої й особливо великої місткості (у першу чергу електричного);

- збільшення питомої ваги електротранспорту у міських пасажирських перевезеннях та припинення дублювання його маломісним автотранспортом;

- подальший розвиток проекту "Міська електричка" дозволить більш рівномірно розподілити пасажиропотоки та зменшити навантаження на пасажирський транспорт столиці, а також забезпечить прямий зв'язок між лівобережною і правобережною частинами міста;

- створення належних умов для забезпечення населення високоякісними послугами з перевезення міським пасажирським транспортом;

- поліпшення транспортного обслуговування населення і гостей міста Києва, забезпечення надання належних за якістю і кількістю послуг, в тому числі для осіб з обмеженими фізичними можливостями;

- покращення матеріально-технічної бази підприємств транспортного комплексу, підвищення рівня технічного оснащення, експлуатаційної надійності основних засобів, ефективності і безпечності їх роботи;

- вдосконалення стану організації дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах і вулицях м. Києва через впровадження інформаційних та інтелектуальних технологій та новітніх технічних засобів;

- зменшення навантаження на вулично-дорожню мережу міста шляхом організації та впровадження сучасної європейської системи паркування;

- створення системи "перехоплюючих" паркінгів та паркувальних майданчиків на основних магістралях та окраїнах міста з розвинутою інфраструктурою транспортних розв'язок громадського транспорту;

- підвищення рівня технічного оснащення підприємств транспортного комплексу та ефективності їх роботи.

- організація підготовки фахівців транспортного комплексу в м. Києві.

Розділ V
Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми,
обсягів та джерел фінансування програми

Для подальшого розвитку транспортного комплексу в м. Києві, організації його ефективної, безпечної та надійної роботи, збільшення обсягів пасажирських перевезень необхідно:

- скоординовані та узгоджені дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, комунальних і виробничих підприємств у сфері розвитку дорожньо-транспортного комплексу;

- розробка пропозицій щодо внесення змін до нормативних актів в сфері діяльності дорожньо-транспортного комплексу;

- будівництво та реконструкція основних транспортних магістралей та транспортних розв'язок вулично-дорожньої мережі міста;

- здійснення нового будівництва дощової каналізації в занижених місцях за її відсутності;

- запровадження на основних магістралях міста окремих смуг для руху міського пасажирського транспорту;

- створення умов для збереження та розвитку існуючих потужностей вітчизняних підприємств щодо розробки та серійного виробництва сучасного конкурентоспроможного рухомого складу та іншого технічного і технологічного обладнання шляхом планомірного щорічного замовлення цієї техніки відповідно до законодавства на довгостроковій основі;

- впровадження сучасного рухомого складу та іншого технічного і технологічного обладнання нового покоління;

- проведення відновлення і комплексної модернізації рухомого складу, в тому числі спеціального, та іншого устаткування і систем в обсягах, згідно з якими досягаються необхідні технічні характеристики та можливість їх безпечної і ефективної експлуатації;

- впровадження дієвих автоматизованих систем підтримки оперативного прийняття управлінських рішень, підвищення безпеки руху та пасажирів, вдосконалення системи контролю та обробки інформації до сучасного рівня з використанням інтелектуальних технологій за європейськими стандартами;

- впровадження загальноміської автоматизованої системи для оплати проїзду та обліку пасажирів у наземному та підземному міському пасажирському транспорті;

- проведення досліджень та визначення перспективних потреб дорожньо-транспортного комплексу міста;

- організація міжнародної співпраці у сфері розбудови дорожньо-транспортного комплексу.

Відповідно до діючого законодавства України у галузі транспорту будівництво об'єктів транспортної інфраструктури, придбання та оновлення рухомого складу, а також інших об'єктів дорожньо-транспортного комплексу проводиться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, власних джерел, інших не заборонених законодавством джерел та співфінансування з зазначених джерел.

Комплексна міська цільова програма розвитку дорожньо-транспортного комплексу міста Києва розроблена на середньостроковий період та буде виконуватись протягом трьох років з 2016 року по 2018 рік.

Ресурсне забезпечення
Комплексної міської цільової програми розвитку
дорожньо-транспортного комплексу міста Києва
на період 2016 - 2018 років

тис. грн.

Обсяг фінансування уточнюється щороку під час підготовки проекту бюджету міста Києва на відповідний рік у межах видатків, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів, відповідальному за виконання завдань і заходів Програми.

Розділ VI
Напрями діяльності програми, перелік завдань,
заходів програми та результативні показники

Розділ VII
Координація та контроль за ходом виконання програми

Координацію діяльності відповідних структур, пов'язаних із виконанням Програми, та контроль за виконанням заходів здійснює заступник голови Київської міської державної адміністрації (відповідно до розподілу обов'язків).

Відповідальний виконавець Програми подає Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійним комісіям Київської міської ради з питань транспорту та зв'язку і з питань бюджету та соціально-економічного розвитку узагальнену інформацію про стан виконання Програми щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом.

Керівник апарату В. Бондаренко

Додаток

Напрями діяльності, завдання та заходик
омплексної міської цільової програми розвитку
дорожньо-транспортного комплексу на 2016 - 2018 роки

Орієнтовні обсяги фінансування
капітальних видатків на 2016 - 2018 роки