ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
22.12.2015 N 27462/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення платника податку щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з відшкодування продавцем збитків покупця за браковану продукцію та операцій з надання продавцем винагороди (бонусу) дистриб'ютору за досягнення відповідних показників та виконання плану продажу, та повідомляє.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, зокрема, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Статтею 226 ГКУ визначено, що у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до підпунктів "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Стосовно коригування податкових зобов'язань з ПДВ постачальником слід зазначити, що відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу коригування податкових зобов'язань з ПДВ відбувається у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Таким чином, виплата постачальником неустойки покупцю за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань (поставка бракованої продукції) відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу не спричиняє підстав для коригування податкових зобов'язань з ПДВ, нарахованих таким постачальником при постачанні продукції, яка повністю або частково виявилась бракованою (за умови, що продукція не повертається постачальнику).

Що стосується формування податкового кредиту при отриманні бракованої продукції

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи наведене, при виявленні бракованої продукції, яку неможливо використати в господарській діяльності, при придбанні якої був сформований податковий кредит, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виявлено брак, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну виходячи з вартості придбання такої продукції.

Щодо операцій з надання продавцем винагороди (бонусу) дистриб'ютору за досягнення відповідних показників та виконання плану продажу

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються офіційним дистриб'ютором (постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг, згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Отже, при наданні продавцем винагороди (бонусу) дистриб'ютору за досягнення відповідних показників та виконання плану продажу, об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються дистриб'ютором, а мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, дистриб'ютор при отриманні мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) від продавця у зв'язку з досягненням відповідних показників та виконанням плану продажу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з суми отриманих мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень), та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У продавця при виплаті мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) дистриб'ютору, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної дистриб'ютором).

Голова Р. М. Насіров