ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ЛИСТ
18.12.2015 N 19235/10/26-15-15-03-11

Щодо господарської діяльності благодійної організації

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "...." щодо господарської діяльності благодійної організації та межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з п.133.4 ст.133 Кодексу не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до

доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вищезазначеним вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема можуть бути віднесені благодійні організації.

Правове регулювання благодійної діяльності регламентовано нормами Закону України від 05.07.2012 N 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі - Закон N 5073), відповідно до п.3 ч.1 ст.1 якого благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Метою благодійних організацій не може бути отримання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону N 5073). При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону N 5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою розуміється добровільна особиста і/або майнова допомога для досягнення визначених Законом N 5073 цілей, що не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійникові від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 5073).

Отже, внесені до Реєстру благодійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Таким чином, благодійна організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Проте такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами благодійної організації і має бути спрямований виключно на реалізацію її статутної діяльності.

Що стосується доходів благодійної організації в розумінні Закону N 5073, то відповідно до ст.16 цього Закону "Активи (доходи) благодійної організації" визначено:

1. Благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

2. Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

3. Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Що стосується адміністративних витрат благодійної організації в розумінні Закону N 5073, то відповідно до п.3 ст.16 цього Закону розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.

Витрати, пов'язані з управлінням благодійними ендавментами, включаються до адміністративних витрат благодійної організації, якщо інше не встановлено законом або правочином між благодійною організацією та благодійником.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, при обліку адміністративних витрат благодійної організації слід керуватись Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318 та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 N 291.

Що стосується питання щодо розмірів та систем оплати праці найманих працівників, слід зазначити, що відповідно до п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Питання щодо розмірів та систем оплати праці найманих працівників не відноситься до компетенції податкових органів.

Відповідно до п. 52.1, 52.2 ст. 52 Кодексу контролюючі органи надають платникам податків консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Заступник начальника Е.М. Пруднікова