КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 30 вересня 2015 р. N 982
Київ

Про затвердження Детальних правил виробництва
органічної продукції (сировини) аквакультури

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури, що додаються.

Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2015 р. N 982

Детальні правила
виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури

1. Ці Правила визначають вимоги до виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури та є обов’язковими для її виробників (фізичних та юридичних осіб).

2. Під час виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури застосовуються загальноприйняті технологічні операції вирощування об’єктів аквакультури з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської сировини" та цими Правилами.

3. Дія цих Правил не поширюється на території та об’єкти природно-заповідного фонду України.

4. У цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини", "Про аквакультуру".

5. Основою виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури є:

відповідне планування і організація біологічних процесів, які базуються на екосистемах з використанням їх внутрішніх природних ресурсів, із застосуванням методів, які забезпечують використання живих організмів і механічних методів виробництва, виробництва органічної продукції аквакультури на засадах раціонального використання водних біоресурсів, заборони застосування генетично модифікованих організмів, похідних генетично модифікованих організмів або продуктів, вироблених генетично модифікованими організмами, за винятком ветеринарних медичних продуктів, та за результатами оцінки ризику, а також у разі потреби здійснення запобіжних і профілактичних заходів, обмеження застосування вхідних продуктів;

зведення до мінімуму використання ресурсів, що не відновлюються, і продуктів несільськогосподарського походження;

урахування місцевого або регіонального екологічного балансу під час вибору продукції для виробництва;

підтримання у здоровому стані об’єктів аквакультури шляхом стимулювання природного імунного захисту, а також вибір відповідних кормів і методів господарювання;

підтримання біологічного розмаїття природних водних екосистем, забезпечення функціонування у належному стані навколишніх водних і суходільних екосистем.

6. Виробництво органічної продукції (сировини) аквакультури здійснюється на ділянках, вільних від будь-яких забруднюючих речовин, використання яких неприпустиме під час виробництва такої продукції.

7. Органічні та неорганічні виробничі потужності для виробництва аквакультури повинні належним чином відокремлюватися. Виробники ведуть відповідні записи для підтвердження такого відокремлення. Підрозділи, на яких виробляються неорганічні об’єкти аквакультури, також підпорядковуються системі контролю органічних об’єктів аквакультури. Заходи з відокремлення органічних та неорганічних виробничих потужностей здійснюються з урахуванням природних процесів, відокремлених систем подачі води, дотримання відстаней, течії і розташування відносно неї виробничих потужностей.

8. У ставках, штучних місткостях для вирощування риби та каналах, які використовуються для виробництва продукції аквакультури, облаштовуються ложа з природною фільтрацією або біологічними чи механічними фільтрами для збирання відходів чи застосовуються водні рослини та/або тварини (двостулкові молюски), які сприяють очищенню та поліпшенню якості води. У разі потреби двічі на рік проводиться моніторинг стічних вод з підприємств аквакультури.

9. Системи запобігання забрудненню повинні розміщуватися в місцях, у яких водний потік та глибина є такими, що забезпечують мінімізацію впливу на дно водойми та навколишнє водне середовище, мають відповідний дизайн, конструкцію сажалок, та утримуватися з урахуванням їх місця розташування в навколишньому природному середовищі.

10. Дизайн та конструкція водних систем, які запобігають потраплянню забруднюючих речовин, забезпечують такі значення фізико-хімічних параметрів, які гарантуватимуть підтримання здоров’я об’єктів аквакультури та задоволення їх поведінкових потреб.

11. Слід забезпечити проведення оцінки стану навколишнього природного середовища з урахуванням умов такого середовища, можливих негативних впливів, того, що результати оцінки повинні гарантувати прийнятність органічного виробництва (сировини) аквакультури, а також інтересів громадськості.

12. Системи запобігання забрудненню проектуються, розміщуються і функціонують таким чином, щоб мінімізувати ризик виникнення можливих нещасних випадків.

13. Перед початком провадження нового виду діяльності, що передбачає виробництво більше ніж 20 тонн аквакультури на рік, слід провести оцінку впливу на навколишнє природне середовище. Виробник подає інформацію про результати оцінки впливу на навколишнє природне середовище до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

14. Виробник розробляє план сталого управління, в якому визначено заходи з управління виробничими одиницями для збору врожаю аквакультури, який щороку оновлюється та до якого додається інформація про вплив діяльності на навколишнє природне середовище, проведення моніторингу стану довкілля, а також заходи, які здійснюються з метою зменшення негативного впливу на навколишнє водне та наземне середовище, включаючи кількість поживних речовин за один цикл виробництва чи за один рік. Зазначений план повинен містити відомості про нагляд за справністю обладнання. Складовою плану сталого управління є програма зменшення відходів, яку слід брати до уваги під час провадження будь-якої діяльності.

15. Виробник веде та зберігає журнал обліку, який у будь-який час повинен бути доступним для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. У журналі обліку міститься інформація про:

походження і дату надходження, перехідний період об’єктів аквакультури, які доставлені у господарство з вирощування об’єктів аквакультури (далі - господарство);

номер партії, вік, кількість особин, вагу та призначення об’єктів аквакультури, які вибули з господарства;

втрачену рибу;

тип і кількість корму для риби, задокументовані випадки використання додаткових кормів для коропів;

цілі, дату лікування, дозування, тип застосованого лікувального засобу та період відвикання у разі лікування об’єктів аквакультури;

здійснення заходів запобігання захворюванням: чистку, висушування, водні процедури.

16. Поряд з водоймами забезпечується наявність природної рослинності, буферної зони, на якій не дозволяється вирощувати органічну продукцію аквакультури.

17. Розташоване на суші господарство повинне відповідати таким вимогам:

здійснення відстежування та контролю за рівнем витрат та якістю води, що надходить та виходить у проточних системах;

наявність природної рослинності на не менш як 5 відсотках периметру ("земля-вода") зони.

18. Штучний обігрів чи охолодження води допускається лише в інкубаторах та розплідниках. Вода з природних свердловин використовується для підігріву чи охолодження на всіх стадіях виробництва.

19. У разі виробництва прісноводної риби дно рибогосподарського водного об’єкта та рибогосподарської технологічної водойми повинне відповідати природним умовам.

У разі вирощування коропа дно рибогосподарського водного об’єкта та рибогосподарської технологічної водойми повинне бути з природного ґрунту.

20. Система подачі води повинна бути відокремлена та оснащена природними, біологічними фільтрами, технологіями природної фільтрації, в окремих випадках – механічними фільтрами з метою збирання відходів.

21. Заборонено застосування установок замкнутого водопостачання, крім інкубаційних цехів та басейнів, під час виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури, а також під час виробництва видів, що використовуються як корм для відгодівлі об’єктів аквакультури.

22. У разі ведення індустріальної аквакультури застосовуються механічні фільтри для збирання відходів, а також за можливості водяна рослинність або двостулкові молюски та інші водні біоресурси для покращення якості стічних вод.

23. Забезпечується ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив (гною, торфу та торфогнойових компостів, сапропелю, органічних відходів переробки сільськогосподарської продукції тощо).

24. Заходи з біологічної меліорації або хімічної меліорації здійснюються із застосуванням місцевих покладів вапняків, крейди і мергелів.

25. Під час виробництва органічної аквакультури (сировини) забезпечується використання відновлюваних джерел енергії та матеріалів, які підлягають вторинній переробці. Залишкове тепло використовується мінімально.

26. На початку збору врожаю проводиться оцінка біопродуктивності. Під час транспортування слід забезпечити дотримання належних умов утримання об’єктів аквакультури.

27. Забезпечується створення умов, що відповідають потребам певного виду для управління маточним стадом, вирощування і виробництва молодняка.

28. Утримання об’єктів аквакультури здійснюється з урахуванням особливостей технології вирощування та географічного розташування господарства (зони аквакультури).

29. Утримання обєктів аквакультури здійснюється таким чином, щоб унеможливити їх потрапляння у навколишнє природне середовище.

30. Персонал, який безпосередньо працює з об’єктами аквакультури, повинен володіти необхідними базовими знаннями і навичками щодо здоров’я та належного утримання таких об’єктів.

31. Втручання людини у природні процеси, що притаманні для об’єктів аквакультури, повинне бути мінімальним з використанням належного устаткування та складенням відповідної звітності з метою уникнення травм та стресових ситуацій. Методи догляду за маточним стадом гарантують мінімізацію ризику заподіяння фізичної шкоди та стресу; у разі потреби допускається застосування анестезії. Кількість операцій із схрещування повинна бути мінімальною для забезпечення нормального функціонування риб.

32. Організація середовища утримання органічних об’єктів аквакультури здійснюється з дотриманням таких умов:

наявність достатнього простору для нормального існування об’єктів аквакультури з урахуванням потреб кожного їх виду;

утримання об’єктів у воді належної якості з відповідним рівнем розчиненого у воді кисню;

відповідність рівня температури та освітлення біологічним потребам видів з урахуванням географічного розташування господарств.

33. Жива риба транспортується у відповідних цистернах, заповнених чистою водою такої температури та з такою кількістю кисню, що задовольняють її фізіологічні потреби.

34. Перед транспортуванням органічної риби та рибної продукції цистерни повинні бути добре очищені, продезінфіковані та промиті.

35. Для зменшення стресу органічної риби здійснюються відповідні заходи. Під час транспортування щільність посадки особин не повинна бути такою, що може заподіяти їм шкоду.

36. Під час вибору порід та видів об’єктів аквакультури враховується їх здатність пристосовуватися до перебування у штучних умовах або у відповідних рибогосподарських водних об’єктах та рибогосподарських технологічних водоймах. Місцеві види використовуються для виведення порід, які будуть більш пристосовані до умов існування у господарстві, мають належний стан здоров’я та розвинуту систему травлення. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, надається документальне підтвердження походження об’єктів аквакультури, які надходять до господарства. Для відтворення відбираються такі види об’єктів аквакультури, під час догляду за якими не буде заподіяно значну шкоду диким видам об’єктів аквакультури.

37. Не допускається синтез поліплоїдних форм, штучна гібридизація, клонування і виробництво одностатевих форм, за винятком ручного вибраковування.

38. З урахуванням впливу щільності популяції та практики господарювання на умови існування об’єктів аквакультури проводиться постійний моніторинг стану об’єктів вирощування за такими показниками, як пошкодження плавців, інші ушкодження тіла, темпи росту, поведінка та загальний стан здоров’я.

39. Під час вирощування органічної продукції щільність посадки (біомаса) та практика господарювання з виробництва об’єктів аквакультури повинна відповідати показникам, зазначеним у додатку 1.

40. Під час використання штучного освітлення враховуються такі обмеження: тривалість світлового дня не перевищує максимального рівня, за якого гарантується дотримання етологічних потреб, географічних умов та загального стану тварин на господарстві; цей максимальний рівень не перевищує 16 годин протягом дня, крім цілей відтворення. Необхідно уникати стрибкоподібних змін інтенсивності освітлення за допомогою використання ламп з функцією регулювання яскравості чи фонового освітлення.

41. З метою підтримання нормального стану здоров’я та життєдіяльності тварин аерація заборонена, крім випадків, коли аератори працюють на відновлюваних джерелах енергії. Інформація про здійснення таких заходів фіксується в журналі виробництва продукції (сировини) аквакультури.

42. Використання кисню допускається лише у разі необхідності підтримання нормального стану здоров’я об’єктів аквакультури, під час критичних періодів виробництва чи транспортування, а також за таких умов:

раптове підвищення температури, падіння атмосферного тиску чи забруднення водного середовища;

нерегулярне проведення таких процедур, як відбір проб та сортування;

для гарантування виживання популяції.

Інформація про здійснення зазначених заходів фіксується в журналі виробництва продукції (сировини) аквакультури.

43. З організмами-забруднювачами боротьба ведеться лише вручну або за допомогою фізичних методів. Записи про здійснення захисних та запобіжних заходів, що запроваджуються проти хижаків, робляться в плані сталого управління.

44. Заохочується проведення відповідної звірки та узгодження планів управління із сусідніми операторами.

45. Годівля об’єктів аквакультури здійснюється кормами, які відповідають їх харчовим потребам на різних стадіях розвитку. Рослинна частка корму повинна походити з органічного виробництва, а частка корму, отримана з водних тварин, - з природних популяцій риб, щодо яких існує висновок про їх задовільний стан. У процесі вирощування органічної молоді водних тварин як корм може використовуватися традиційний для цих об’єктів аквакультури фіто- і зоопланктон.

46. Кормовий раціон може містити не більш як 60 відсотків органічної продукції рослинництва. Організація кормового режиму для риб, ракоподібних та голкошкірих здійснюється з дотриманням таких умов:

здоровий стан об’єктів аквакультури;

висока якість продукції, включаючи харчовий склад, який повинен гарантувати високу якість остаточної їстівної продукції;

незначний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Продукти харчування у раціоні хижих водних тварин використовуються з дотриманням таких умов:

органічне походження кормового матеріалу;

походження рибного борошна та жиру з продуктів переробки органічної аквакультури;

походження рибного борошна, жиру та інгредієнтів рибного походження з продуктів переробки риб, виловлених для вживання людиною за умови здійснення сталого рибальства;

у разі виготовлення кормів з цілої риби відповідна рибна сировина повинна походити з рибальства, яке здійснювалося з дотриманням вимог законодавства.

47. Астаксантин органічного походження, такого як панцири ракоподібних органічного походження, може використовуватися як корм для лосося та форелі з урахуванням їх фізіологічних потреб. Якщо органічні джерела недоступні, допускається використання природних джерел астаксантину (таких як дріжджі Phaffia).

48. Гістидин (histidine), отриманий в ході ферментації, може бути використаний як корм для лососевих риб, якщо кормові продукти не забезпечують достатню кількість гістидину, щоб задовольнити потреби раціону риб і запобігти утворенню катаракти.

49. Застосування іонізуючої радіації для оброблення органічних харчових продуктів, кормів або сировини, яка використовується в органічних харчових продуктах чи кормах, забороняється.

Кормовий раціон креветок може містити не більш як 25 відсотків рибного борошна і 10 відсотків риб’ячого жиру, отриманих під час здійснення сталого рибальства. З метою забезпечення креветок всіма необхідними речовинами у необхідній кількості в їх раціон може бути додано органічний холестерин. Якщо холестерин органічної якості недоступний, може бути використаний неорганічний холестерин, отриманий з вовни, молюсків тощо.

50. У процесі вирощування органічних молюсків на стадії личинок може бути використаний як корм фіто- і зоопланктон.

51. Під час утримання таких об’єктів аквакультури, як молюски та об’єкти інших видів, які живляться природним планктоном, забезпечується можливість задоволення їх потреб у харчуванні природним шляхом, крім молодих особин, що відгодовуються у розплідниках та інкубаторах.

52. Використання неорганічних кормових матеріалів рослинного, тваринного та мінерального походження, кормових добавок, технологічних добавок окремих продуктів, які застосовуються під час годівлі об’єктів аквакультури, дозволяється відповідно до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини".

53. Не допускається використання активаторів росту та синтетичних амінокислот.

54. Заборонено використання гормонів та гормональних добавок.

55. Профілактика захворювань ґрунтується на здійсненні заходів з утримання об’єктів аквакультури в оптимальних умовах завдяки вибору відповідного місця та оптимальної конструкції споруд, а також провадження на належному рівні господарської діяльності та управління, зокрема шляхом регулярного очищення та дезінфекції споруд і обладнання, застосування високоякісних кормів, відповідної щільності розміщення, а також вибору видів і різновидів.

56. У разі виникнення захворювання для запобігання стражданню об’єкта аквакультури лікування слід проводити негайно; традиційні хімічно синтезовані ветеринарні препарати, у тому числі антибіотики, можуть застосовуватися у разі потреби та виключно за умови, що застосування фітотерапевтичних, гомеопатичних та інших продуктів є недоцільним.

57. Допускається використання імунологічних ветеринарних медичних препаратів.

58. Допускається використання ветеринарних медичних засобів для захисту здоров’я людей і тварин відповідно до вимог законодавства.

59. План управління здоров’ям об’єктів аквакультури повинен містити опис заходів з біобезпеки та запобігання захворюванням, включаючи письмову угоду про рекомендації щодо підтримання здоров’я, з урахуванням розмірів виробництва, надання кваліфікованих послуг від ветеринара, який повинен відвідувати господарство не рідше одного разу на рік, а у разі запобігання захворюванню двостулкових молюсків - не рідше одного разу на два роки.

60. Все обладнання, техніка та системи повинні бути чистими та продезінфікованими. Чищення обладнання та техніки проводиться за допомогою фізичних та механічних засобів. Для очищення та дезінфекції можуть використовуватися тільки речовини, зазначені у додатку 2.

61. У разі застосування "літування" як санітарно-профілактичного методу рибництва центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, визначає необхідність і тривалість застосування такого методу. Застосування методу "літування" документується після кожного виробничого циклу у відкритих системах виробництва у морі. Метод "літування" також рекомендується для інших способів виробництва, де використовуються танки, ставки та сажалки. Зазначений метод не є обов’язковим для вирощування двостулкових молюсків.

Під час застосування методу "літування" сажалка або інша місткість, що використовуються для виробництва об’єктів аквакультури, вивільняється, дезінфікується та зберігається порожньою перед початком повторного використання.

62. Залишки рибного корму, фекалій і мертві тварини швидко видаляються, щоб уникнути будь-якого ризику заподіяння значної шкоди навколишньому природному середовищу в частині забезпечення належної якості води, зведення до мінімуму ризиків захворювань та для запобігання привертанню уваги комах або гризунів.

63. Ультрафіолетове світло і озон використовуються тільки в інкубаторах і розплідниках.

64. Для біологічного контролю ектопаразитів переважно використовуються чистіша риба, прісна і морська вода та розчин хлориду натрію.

65. У разі коли, незважаючи на профілактичні заходи, виникають проблеми із здоров’ям, під час ветеринарного лікування використовуються:

у першу чергу - речовини з рослин, тварин і мінералів у гомеопатичних розчинах;

у другу чергу - рослини та їх екстракти, що не мають знеболюючої дії;

у третю чергу - такі речовини, як мікроелементи, метали, природні імуностимулятори або дозволені пробіотики.

66. Використання алопатичних методів лікування обмежено двома курсами лікування на рік, за винятком вакцинації та схем примусового викорінення хвороби. У випадках, коли виробничий цикл становить менше одного року, застосовується обмеження щодо алопатичних методів лікування лише один раз на рік. Якщо вимоги стосовно обмеження щодо алопатичних методів лікування порушені, зазначені об’єкти аквакультури не можуть продаватись як органічні продукти.

67. Обмеження щодо використання препаратів для лікування паразитів, не включаючи обов’язкових схем контролю, становить два рази на рік або один раз на рік, якщо виробничий цикл становить менше ніж 18 місяців.

68. Період виведення алопатичних ветеринарних препаратів та препаратів для лікування паразитів, включаючи лікування під обов’язковим контролем та схеми елімінації хвороб, становить два встановлених періоди виведення або у разі, коли цей період не визначено, - 48 годин.

69. Про використання ветеринарних лікарських препаратів повідомляється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

70. Вирощування двостулкових молюсків може проводитись в одній водній зоні одночасно з виробництвом органічних рибних об’єктів та морських водоростей у полікультурній системі з внесенням відповідного запису до плану сталого управління. Двостулкові молюски також можуть вирощуватись у полікультурі разом з береговими равликами.

71. Органічне виробництво двостулкових молюсків здійснюється у зонах, розділених стовпами, поплавцями або іншими чіткими мітками та у разі потреби обмежених сітчастими мішками, клітками та іншими штучними засобами.

72. Органічні господарства з вирощування молюсків забезпечують максимальну безпеку для видів, що потребують охорони. У разі використання сіток від хижаків їх конструкція не повинна заподіяти шкоду птахам, що пірнають.

73. За умови незаподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, дотримання вимог законодавства дикий посадковий матеріал з-за меж виробничої одиниці може використовуватись для розмноження у разі, коли двостулкові молюски походять з:

колоній, які очевидно не переживуть зимову погоду;

природних колоній, розташованих на збірних колекторах.

З метою відстеження робиться відповідний запис про те, як, де і коли було зібрано дикий посадковий матеріал.

Дикий посадковий матеріал двостулкових молюсків з неорганічних виробничих одиниць може бути введено до органічних виробничих одиниць у розмірі не більш як 80 відсотків у перший рік вирощування, 50 відсотків - у другий рік вирощування та 0 відсотків - у третій рік вирощування.

74. У виробництві застосовується щільність посадки, яка не перевищує щільність, що застосовується для молюсків в неорганічних умовах виробництва у певній місцевості.

75. Молюски можуть бути оброблені вапнистим розчином один раз протягом виробничого циклу з метою контролю за конкуруючими організмами, що спричиняють забруднення.

76. Вирощування на линві для мідій та інші методи, зазначені у додатку 1, дозволяються для органічного виробництва.

77. Донне розведення молюсків дозволяється, якщо у місцях збору та вирощування не заподіюється шкода навколишньому природному середовищу. Висновок щодо мінімального впливу на навколишнє природне середовище робиться за результатами огляду та звіту за використовуваною областю, який надається виробником центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Звіт додається як окрема глава до плану сталого управління.

78. Допускається вирощування устриць у мішках на опорних конструкціях, які встановлюються таким чином, щоб запобігти формуванню суцільного бар’єру вдовж узбережжя. Мішки або інші пристрої для вирощування устриць обережно розміщуються на дні відповідно до припливної течії для покращення виробництва.

79. Органічна аквакультура базується на вирощуванні об’єктів аквакультури, які походять з органічного маточного стада та органічного господарства.

80. У разі відсутності об’єктів вирощування з органічного маточного стада або органічного господарства в органічному господарстві використовуються виловлені дикі водні біоресурси чи неорганічні об’єкти аквакультури лише з метою годування, покращення генетичного матеріалу, а також в разі відсутності доступу до органічної аквакультури.

Зазначені особини вирощуються згідно з вимогами законодавства про виробництво і обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини протягом не менше ніж трьох місяців до використання у виробництві органічної продукції сировини (аквакультури).

Додаток 1
до Детальних правил

Перелік
вимог до вирощування окремих об’єктів аквакультури

Органічне виробництво лососевих у прісній воді
(форель струмкова (Salmo trutta), форель райдужна
(Oncorhynchus mykiss), лосось (Salmo salar), голець
(Salvelinus alpinus), харіус (Thymallus thymallus),
американська озерна форель (або форель сіра)
(Salvelinus namaycush), лосось дунайський (Hucho hucho)

Органічне виробництво осетрів у прісній воді (сімейство Acipenser)

Органічне виробництво риби у внутрішніх водах
(сімейство коропових (Cyprinidae) та інші пов’язані види
в контексті полікультури, включаючи окуня,
щуку, сома, сигів, осетра)

Органічне виробництво раків (широкопалого Astacus astacus)

Молюски

Додаток 2
до Детальних правил

Перелік
речовин для очищення і дезінфекції

1. Речовини для очищення та дезінфекції обладнання та споруд за відсутності водних тварин:

озон;

натрію гіпохлорит;

кальцію гіпохлорит;

гашене вапно (СА, гідроксид кальцію);

негашене вапно (оксид кальцію);

каустична сода;

спирт;

перманганат калію (марганцевокислий калій);

суміші пероксомоносульфату калію та хлориду натрію, що продукують гіпохлоритні кислоти.

2. Речовини, які дозволено використовувати як за присутності, так і за відсутності водних тварин:

вапняк (карбонат кальцію) для контролю pH;

хлорид натрію;

перекис водню;

перкарбонат натрію;

органічні кислоти (оцтова кислота, молочна кислота, лимонна кислота);

гумінова кислота;

надоцтова кислота;

пероцтова та пероктанова кислоти;

йодофори (поверхнево активні речовини, що містять йод; лише за присутності яйцеклітин).