КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА
04.11.2014

Справа N 910/8873/14

Про стягнення грошової суми

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Майданевича А.Г. Коротун О.М. за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О. за участю представників від позивача: Костерний Д.О. - дов. від 12.06.2014 року N 139/22 Желінська Т.М. - дов. від 12.06.2014 року N 163/22 від відповідача: Яхнівська Г.С. - дов. від 21.07.2014 року N 2111-НЮ розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Піденно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2014 року у справі N 910/8873/14 (головуючий суддя Марченко О.В., судді Бондарчук В.В., Любченко М.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (м. Київ) в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (м. Українка Обухівського району Київської області) до Державного територіально-галузевого об'єднання "Піденно-Західна залізниця" (м. Київ) про стягнення 50 564 грн. 74 коп. ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Піденно-Західна залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача 50 564 грн. 74 коп. як безпідставно списаних.

Рішенням від 18.08.2014 року господарський суд міста Києва позов задовольнив. Стягнув з ДТГО "Піденно-Західна залізниця" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС 50 564 грн. 74 коп. безпідставно списаних. Коштів і 1 827 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ДТГО "Піденно-Західна залізниця" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2014 року по справі N 910/8873/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року апеляційна скарга ДТГО "Піденно-Західна залізниця" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи N 910/8873/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 04.11.2014 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги. Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

18.05.2010 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (залізниця) і Відкрите акціонерне товариство "Центренерго", яке було переіменоване в Публічне акціонерне товариство "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (вантажовласник) уклали договір N 2036103 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги відповідно до умов якого залізниця надавала вантажовласнику послуги, пов'язані.

Відповідно до п.п. 2.2.6 п. 2.2 договору від 18.05.2010 року N 2036103 залізниця списує з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плати за користування вагонами та контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і таке інше.

01.06.2011 року сторонами було укладено додаткову угоду N 1 до договору від 18.05.2010 року N 2036103 відповідно до умов якої п.п. 2.2.1 п. 2.2 договору доповнено абзацом такого змісту: "Для проведення поточних розрахунків пов'язаних із перевезенням вантажів та сплати додаткових послуг (плата за користування вагонами, збори за подачу й збирання вагонів та інші додаткові послуги) залізниця відкриває для вантажовласника додатковий особовий рахунок з присвоєнням коду платника 6410072."; п.п. 2.2.6 п. 2.2 договору викладено в такій редакції: "Списувати з додаткового особового рахунку 6410072 відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і таке інше.".

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за вантаж встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ч. 2 ст. 916 ЦК України встановлено, що плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, чи у встановленому порядку.

У період з грудня 2013 року по квітень 2014 року відповідач списав з рахунку позивача 50 564 грн. 74 коп. за послуги з виправлення комерційної несправності у вагонах з вугіллям, які були надані на таких залізничних станціях: "Знаменка" державного підприємства "Одеська залізниця", "Нижньодніпровський вузол" державного підприємства "Придніпровська залізниця", "імені Т. Шевченка" державного підприємства "Одеська залізниця" і "Дебальцево Сортувальне" державного підприємства "Донецька залізниця".

На залізничній станції "Знаменка" складено акт загальної форми від 09.12.2013 року N 474а. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 68704121 затриманий 05.12.2013 року о 21 год. 15 хв. у зв'язку з виявленням під час зважування поїзда N 2283 перевантаження 5 200 кг. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 2 699 грн. 58 коп. без ПДВ, 3 239 грн. 50 коп. з ПДВ.

На залізничній станції "Нижньодніпровський вузол" складено акт загальної форми від 25.12.2013 року N 1948. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 66765173 затриманий 23.12.2013 року о 11 год. 42 хв. у зв'язку із нерівномірним завантаженням. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 2 546 грн. 30 коп. без ПДВ, 3 055 грн. 56 коп. з ПДВ.

На залізничній станції "Нижньодніпровський вузол" складено акт загальної форми від 25.12.2013 року N 1949. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 68705607 затриманий 23.12.2013 року о 11 год. 45 хв. у зв'язку із нерівномірним завантаженням. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 2 551 грн. 80 коп. без ПДВ, 3 062 грн. 16 коп. з ПДВ.

На залізничній станції "Нижньодніпровський вузол" складено акт загальної форми від 30.01.2014 року N 23. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 65755563 затриманий 27.01.2014 року о 12 год. 22 хв. у зв'язку із нерівномірним завантаженням. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 3 510 грн. 20 коп. без ПДВ, 4 212 грн. 24 коп. з ПДВ.

На залізничній станції "імені Т. Шевченка" складено акт загальної форми від 27.12.2013 року N 12250. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 63446017 затриманий у зв'язку із виявленням понаднормативного надлишку вантажу, який перевантажено у інший вагон. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали 1 693 грн. 90 коп. без ПДВ.

На залізничній станції "Дебальцеве Сортувальне" складено акт загальної форми від 14.03.2014 року N 021. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 68980812 затриманий 13.03.2014 року о 02 год. 02 хв. у зв'язку із нерівномірним завантаженням. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 1 442 грн. 50 коп. без ПДВ, 1 731 грн. з ПДВ.

На залізничній станції "Дебальцеве Сортувальне" складено акт загальної форми від 27.03.2014 року N 033. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 68701135 затриманий 24.03.2014 року о 10 год. 20 хв. у зв'язку із нерівномірним завантаженням. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 3 005 грн. 90 коп. без ПДВ, 3 607 грн. 08 коп. з ПДВ.

На залізничній станції "Дебальцеве Сортувальне" складено акт загальної форми від 06.04.2014 року N 035. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 68702315 затриманий 25.03.2014 року о 09 год. 44 хв. у зв'язку із нерівномірним завантаженням. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 12 300 грн. без ПДВ, 14 760 грн. 12 коп. з ПДВ.

На залізничній станції "Дебальцеве Сортувальне" складено акт загальної форми від 08.04.2014 N 038. У вказаному акті працівники станції зазначили, що вагон N 67380477 затриманий 04.04.2014 о 12 год. 45 хв. у зв'язку із нерівномірним завантаженням. Витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагону, склали: 3 137 грн. 30 коп. без ПДВ, 3 764 грн. 76 коп. з ПДВ.

До суми у розмірі 50 564 грн. 74 коп., яка була списана з позивача, відповідач на підставі вказаних актів загальної форми включив такі витрати: за маневрову роботу, за зберігання вантажу у вагонах, за зважування, за повідомлення вантажовласника телеграфом, за користування вагонами.

Утримання коштів підтверджується накопичувальними картками: N 11120485, N 15020045, N 28120497, N 291120498, N 10040118, N 11040119, N 31030100, N 030040105, N 17030076.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року N 457, передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначає Статут залізниць України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Статуту залізниць України вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена в документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Місцевим господарським судом встановлено, що в залізничних накладних вантажовідправниками вагонів є такі підприємства: ПАТ "ЦЗФ "Вуглегірська", ПАТ "ГЗФ "Червона зірка", ПАТ "ЦЗФ "Узлівська", ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", ПАТ "Янівське".

Завантаження у вагони здійснюється вантажовідправником, який зобов'язаний здійснювати завантаження з виконанням технічних умов (статті 30 і 32 Статуту залізниць України).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з аналізу наведеного вбачається, що позивач не відповідає за наслідки неправильного заповнення накладної, неправильного завантаження, перевантаження, оскільки не є вантажовідправником.

Крім того, місцевим господарським судом вірно встановлено, що договором від 18.05.2010 року N 2036103 не передбачено зобов'язання позивача, який є отримувачем вантажу, контролювати рівномірне завантаження вантажовідправниками вагонів з вугіллям.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644, у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, вказаних ним у перевізному документі.

Вантажовідправники ПАТ "ЦЗФ "Вуглегірська", ПАТ "ГЗФ "Червона зірка", ПАТ "ЦЗФ "Узлівська", ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" і ПАТ "Янівське", завантаживши вагони та склавши перевізні документи, передали їх залізницям до перевезення, останні прийняли вказані вагони без зауважень, про що свідчать відбитки печатки станції відправлення на залізничних накладних, жодних порушень щодо нерівномірності завантаження вагонів залізницею при завантаженні зафіксовано не було.

Згідно з пунктом 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, затверджених наказом Укрзалізниці від 26.04.2006 року N 152-Ц, усі вагони, які прибувають і відправляються зі станції, де розташований пункт комерційного огляду, повинні оглядатися у комерційному відношенні.

Відповідно до Переліку комерційних несправностей, за наявності яких вагони забороняється відправляти зі станції (додаток 2 до п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів) забороняється ставити в поїзди напіввагони, що завантажені з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажу на відкритому рухомому складі.

Згідно з пунктами 2 та 3 Правил користування вагонами та контейнерами за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 (додаток 1).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідачем не надано відомості плати за користування вагонами, як це передбачено пунктом 4 Правил користування вагонами. Таку відомість відповідач позивачу не надавав, а останній її не підписував.

Відповідно до пунктів 8 і 10 Правил користування вагонами і контейнерами обов'язок вантажовласника оплатити збір за зберігання вагонів та плату за їх використання у випадку їх затримки виникає виключно за умови, що така затримка сталася з вини вантажовласника або з причин, які залежать від вантажовласника.

Також місцевим господарським судом вірно встановлено, що в актах загальної форми не вказані обставини, які б свідчили про вину позивача у затримці вагонів.

Згідно з п. 4.4 Тарифного керівництва N 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 року N 551, збір за зважування не нараховується за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовідправником (ст. 24 Статуту залізниць України).

Згідно з п. 4.3 розділу 3 Тарифного керівництва N 1 збір за маневрову роботу стягується згідно з пунктом 1.8. Відповідно до вказаного пункту збір за маневрову роботу нараховується у разі, якщо ця послуга надається на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту. Проте, така вимога позивачем відповідачу не надсилалась.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що враховуючи те, що вказаний збір нараховується лише за наявності вимоги власника колії або вантажовласника, відсутні підстави для нарахування збору та його відшкодування за рахунок позивача.

Позивач не отримував жодної телеграми з повідомленням про затримку вагонів, а тому стягнення коштів за телеграфне повідомлення також є безпідставним.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідачем нормативно та документально не обґрунтовано нарахування збору за повідомлення, маневрову роботу, за зберігання та користування вагонами.

Абз. 2 п. 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644, встановлено, що з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

П. 2.5 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для перевезень і додаткових послуг.

Відповідно до 1 і 2 абзацу п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Посилання відповідача на те, що списуючи з позивача кошти за додаткові послуги, керувався п.п. 2.2.6 п. 2.2 договору від 18.05.2010 року N 2036103, відповідно до якого залізниця має право списувати з додаткового особового рахунку 6410072 відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і таке інше, є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів списання коштів з рахунку платника здійснюється, зокрема, на підставі накопичувальних карток із зазначенням в них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівників станції і платника, а в разі їх непогодження представник вантажовласника зобов'язаний підписати їх із застереженням. В такому разі спірні питання повинні вирішуватися у претензійно-позовному провадженні.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідно до умов договору від 18.05.2010 року N 2036103 відповідачу надано право списувати кошти з рахунку позивача тільки за надані послуги та виконані роботи.

Підтвердження виконаних робіт та наданих послуг засвідчується підписом представника позивача у накопичувальній картці.

Таким чином, лише підпис представника у накопичувальній картці дає право відповідачу списувати кошти з його рахунку.

Позивачем накопичувальні картки підписані із застереженням. Так, позивач вказав про те, що відмовляється сплачувати нараховану суму, оскільки правила завантаження порушені вантажовідправниками.

Крім того, відповідно до абз. 6 п. 5.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року N 04-5/601 було роз'яснено, що залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що матеріали справи підтверджують складання відповідачем документів про надання послуг в односторонньому порядку без участі позивача і його погодження, тому дії ДТГО "Південно-Західна залізниця" зі списання коштів без згоди власника з його рахунку є порушенням договірних зобов'язань.

Враховуючи відсутність підстав для списання спірних грошових коштів у відповідача місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 50 564 грн. 74 коп. як отримані без достатньої правової підстави.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Піденно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2014 року у справі N 910/8873/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2014 року у справі N 910/8873/14 залишити без змін.

3. Справу N 910/8873/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__07.11.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді

А.Г. Майданевич

О.М. Коротун