Постанова : Про стягнення грошових коштів

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА
04.11.2014

Справа N 911/1420/14

Про стягнення грошових коштів

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сотнікова С.В. суддів: Пантелієнка В.О. Гарник Л.Л. за участю секретаря Карпюк О.С., представника відповідача - Шахрай М.О. (дов. від 16.04.2014), розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі N 911/1420/14 (головуючий суддя - Мальована Л.Я., судді: Щоткін О.В., Подоляк Ю.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" про стягнення 97440,00 грн. встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі N 911/1420/14 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 12 180,00 грн. компенсації та 243,60 грн. судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі N 911/1420/14, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28.10.2014.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду N 02-15/357 від 27.10.2014 призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" передано на розгляд судді Копитовій О.С.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Копитова О.С. судді: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду N 02-15/384 від 03.11.2014 призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" передано на розгляд судді Сотнікову С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд".

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Слід зазначити, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Маша и Медведь" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 21.06.2013 N 7101656УД.

Відповідно до Свідоцтва N НОМЕР_1 від 22.04.2008 про реєстрацію та депонування твору - результату інтелектуальної діяльності, засвідчено, що в російському Авторському товаристві зареєстровано і депоновано результат інтелектуальної діяльності - малюнки персонажів до анімаційного дитячого серіалу під назвами: "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", автором яких, за його власною заявою, є ОСОБА_3, дата створення: 01.10.2007.

08.06.2010 ТОВ "Маша и Медведь" як ліцензіатом та ОСОБА_3 як ліцензіаром, укладено договір N ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія) [далі - Договір], за умовами якого:

- ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків "ІНФОРМАЦІЯ_3, які використовуються у створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3", ці малюнки, а також DVD-диск із записом сказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3" слугують для ідентифікації предмета Договору і є його невід'ємною частиною, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (за Договором далі - твори) в своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах Договору виключне право на використання персонажів (преамбула Договору);

- ліцензіар надає ліцензіату на термін дії Договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених Договором межах на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам (пункт 1.1 Договору);

- ліцензіар гарантує, що він особисто створив твори, є їх єдиним автором, на момент передачі прав за Договором ліцензіар є власником наданих ліцензіату прав на твори, при створенні творів ним дотримані охоронювані законом інтелектуальні права інших осіб (пункт 1.2 Договору);

- право використання творів способами, передбаченими Договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу на термін з дати укладення Договору до 30.06.2025 включно (пункт 2.1 Договору);

- ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо такими способами:

відтворювати твори, тобто виготовляти один чи більше екземпляри творів та (або) їх частини в будь-якій матеріальній формі, у тому числі шляхом візуального запису без обмеження тиражу; "будь-яка матеріальна форма" - це у тому числі будь-які промислові вироби (сувеніри, предмети галантереї, текстильні, трикотажні вироби, ігри, іграшки та ін.), пам'ять ЕОМ без залежності від способу дії, оптичні диски, цифрові диски,носії високої чіткості, машинозчитувальні носії, магнітні стрічки, фото-кіно плівки будь-яких форматів, а також інші носії як відомі на момент укладення Договору, так і ті, що стануть відомими протягом строку дії Договору з рівня техніки;

розповсюджувати екземпляри творів;

здійснювати публічний показ;

імпортувати оригінали чи екземпляри творів;

надавати в прокат оригінали чи екземпляри творів;

публічно виконувати;

сповіщувати в ефір чи по кабелю;

здійснювати переклад чи іншу переробку;

доводити до загального відома;

використовувати шляхом включення до інших творів (підпункти 2.2.1 - 2.2.11 Договору);

- ліцензіат має право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки (пункти 2.5 - 2.7 Договору);

- якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобов'язуються разом захищати свої права; відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перепоною для самостійного вжиття ліцензіатом заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку (пункт 2.10 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом всього строку надання прав на використання творів, встановлених пунктом 2.1 Договору, які діють протягом строку дії виключних прав на складені об'єкти, в які будуть включені твори (персонажі, частини, елементи) (пункт 9.1 Договору).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Статтею 9 Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Судом встановлено, що персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3" "ІНФОРМАЦІЯ_3 є частинами аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно, а тому розглядаються судом як твори, власником виключних майнових авторських прав на які належать позивачу на підставі ліцензійного договору.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Як підтверджується матеріалами справи, 30.03.2014 в магазині "Твоя Преса" за адресою: Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка. вул. В. Окружна (Кільцева), 4-ф, належному відповідачу на підставі договору суборенди N 1/011213 від 01.12.2013, здійснювалась реалізація (розповсюдження) розмальовки під назвою "Раскраска ІНФОРМАЦІЯ_3 Colouring Воок", що підтверджується фіскальним чеком від 30.03.2014 N 162, фотографією товару та відеофіксацією (а.с. 47-49, 109, т. 1).

На вказаному товарі містяться малюнки - зображення персонажів "Маша", "Медведь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3", та назва твору "ІНФОРМАЦІЯ_3", а саме: на лицьовій стороні розмальовки розміщено малюнок із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_1" з усмішкою, у бузковому сарафані і хусточці, з ополоником в руці, стоїть біля синьої з блакитними квіточками каструлі, також на тій самій стороні розміщено малюнок персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_1" у зменшеному вигляді, у бузковому сарафані і хусточці, стоїть на воді, тримає в руках жменю малини, на розмальовці міститься напис: "Раскраска ІНФОРМАЦІЯ_3 Colouring Воок". На звороті розмальовки міститься зображення "ІНФОРМАЦІЯ_1" з бантом на голові, яка сидить за партою і пише в зошиті, біля неї - рожевий портфель.

На розмальовці розміщені наклейка з інформацією вартості: 8 (вісім) грн. та наклейка з артикулом: 156 49. На звороті розмальовки містяться написи: "NTA704 МАDЕ IN CHINA. Штрих код: 000162154525. WARNING!! CHOKING HAZARD Smel parts. Not for children under 3 years".

На думку колегії суддів, доводи відповідача щодо невідповідності назви товару "15649 Розмальовка "М&М", вказаний у фіскальному чеку, примірнику розмальовки "Раскраска ІНФОРМАЦІЯ_3 Colouring Воок", наданому позивачем до матеріалів справи, не спростовують факту використання об'єктів авторського права шляхом їх розповсюдження в роздрібній мережі, виключні майнові авторські права на які належать ТОВ "Маша и Медведь".

При цьому, безпідставними є посилання відповідача на рішення Києво-Святошинського суду Київської області у справі N 369/4571/14-ц (провадження N 2/369/2277/14) за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Преса Трейд" про захист прав споживачів, оскільки згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, вказаним судовим рішенням встановлено, що тотожність придбаного товару, а саме розмальовки М&М, із копіями розмальовки, що містить малюнки героїв аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" позивачем/заявником не доводяться. Тобто, обставина недоведеності тотожності придбаного товару у справі N 369/4571/14-ц встановлена щодо ОСОБА_5, який не є стороною у даній справі.

Отже, на переконання колегії суддів, позивачем подано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження використання відповідачем творів, виключні права, на які належать ТОВ "Маша и Медведь".

Будь-яких доказів на підтвердження правомірного використання творів (персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_3, назва твору "ІНФОРМАЦІЯ_3") відповідач суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно використовував об'єкти авторського права, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, шляхом продажу товарів із зображенням персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" і назви мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3".

У пункті "г" частини першої статті 52 Закону встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" частини другої вказаної статті передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

ТОВ "Маша и Медведь" визначено компенсацію в розмірі 80 мінімальних заробітних плат в сумі 97 440,00 грн. (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) з метою недопущення повторного та рецидивного розповсюдження контрафактного товару на майбутнє та для досягнення присічного характеру дії суми компенсації, яка була би значною для відповідача, з огляду на те, що відповідач у магазині "Твоя Преса" неодноразово здійснював використання (реалізовано 10 примірників згідно фіскальних чеків) контрафактного товару, при цьому у одному примірнику використано об'єкт авторського права 62 рази.

У підпункті 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2013 на склад ТОВ "Преса-Трейд" (покупець) від постачальника ТОВ "ТОП-СЕРВІС" був оприбуткований товар Розмальовка "М&М" в кількості 300 шт. на суму 1101,60 грн. та станом на 01.05.2014 був реалізований у повному обсязі, що підтверджено бухгалтерською довідкою від 27.05.2014.

Тобто, станом на дату порушення провадження у даній справі, відповідач припинив незаконне використання спірних об'єктів інтелектуальної власності, при цьому, отримавши доход від його використання в розмірі 1298,40 грн. (300 шт. * 8 грн. - 1101,60 грн.).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатнє та співрозмірне застосування відповідальності до відповідача шляхом стягнення компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, враховуючи, що порушення виключних майнових авторських прав вчинено відповідачем вперше, докази повторного порушення у матеріалах справи відсутні, а відповідачем отримано незначний прибуток від незаконного використання спірних об'єктів інтелектуальної власності.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн. Отже, станом на дату прийняття господарським судом рішення у даній справі з відповідача підлягає стягненню 12180 грн. (1218 грн. * 10) компенсації, а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, про що правомірно зазначено у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі N 911/1420/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді

В.О. Пантелієнко

Л.Л. Гарник