ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ
05.09.2014 N 110

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної фіскальної служби України
N 543 від 28.07.2015)

Про організацію комплексного відпрацювання
податкових ризиків з ПДВ

(Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Державної фіскальної служби України
N 200 від 17.10.2014
N 340 від 02.12.2014 )

З метою забезпечення стабільного розвитку економіки, рівних та конкурентних умов ведення бізнесу, унеможливлення фіскального тиску та нівелювання податкових ризиків у діяльності сумлінних платників податків, вжиття профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень, належної координації роботи органів державної фіскальної служби з упередження необґрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах, керуючись Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, наказую:

1. Затвердити Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість (далі - Порядок), що додається, та Порядок взаємодії підрозділів при аналізі діяльності СГ (додаток).

2. Департаментам оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, координаційно-моніторинговому, розвитку IT, правової роботи, організаційно-розпорядчому, Головному управлінню власної безпеки, Головному оперативному управлінню, Головному слідчому управлінню фінансових розслідувань забезпечити організацію роботи підпорядкованих структурних підрозділів територіальних органів ДФС щодо виконання вимог Порядку.

3. Департаментам оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, координаційно-моніторинговому, розвитку IT, правової роботи, організаційно-розпорядчому, Головному оперативному управлінню, Головному слідчому управлінню фінансових розслідувань забезпечити за закріпленими напрямами роботи супроводження і узагальнення практики застосування та подальше удосконалення Порядку відповідно до компетенції.

4. Координаційно-моніторинговому департаменту забезпечити координацію роботи департаментів оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, правової роботи, податкового та митного аудиту в частині розробки алгоритмів формування реєстрів платників:

"Розподіл платників за категоріями уваги", у тому числі ризикові суб'єкти господарювання (переліки вигодонабувачів, вигодотранспортуючих, вигодоформуючих, а також ланцюги постачання);

"Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність".

5. Координаційно-моніторинговому департаменту забезпечити координацію роботи департаментів оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, правової роботи, Головного оперативного управління щодо погодження та надання Департаменту розвитку IT заявки на створення програмного забезпечення для автоматичного формування Реєстрів платників, схем ухилення від оподаткування.

6. Директору Департаменту розвитку IT згідно з наданими заявками розробити та впровадити в промислову експлуатацію програмне забезпечення для автоматичного формування реєстрів платників, схем ухилення від оподаткування.

7. До впровадження програмного забезпечення для автоматичного формування реєстрів платників у промислову експлуатацію:

7.1. Делегувати Координаційно-моніторинговому департаменту функції відбору реєстрів платників з урахуванням вимог пункту 5 цього наказу. Відбір здійснювати у порядку та терміни відповідно до додатка 1 (забезпечити копії скриптів на дату вибірки);

7.2. Директору Департаменту розвитку IT забезпечити цілісність та достовірність даних, необхідних для формування реєстрів платників, розміщення на окремому сервері та зберігання архівів (дамп бази даних) та логів інформації протягом року.

8. Після введення програмного забезпечення для автоматичного формування реєстрів платників у промислову експлуатацію Координаційно-моніторинговому департаменту забезпечити формування реєстрів та переліків суб'єктів господарювання, визначених у п. 4 цього наказу, засобами програмного забезпечення, розробленого Департаментом розвитку IT відповідно до п. 6 цього наказу.

9. Департаментам податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб надати Департаменту розвитку IT заявку на внесення змін до програмного забезпечення "Відпрацювання схемного кредиту" ІС "Податковий блок" та подальше його підтримання в актуальному стані.

10. Директору Департаменту розвитку IT на підставі наданих заявок удосконалити програмне забезпечення "Відпрацювання схемного кредиту" ІС "Податковий блок".

11. Департаментам координаційно-моніторинговому, податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб, правової роботи забезпечити:

11.1. Дієвий контроль за відпрацюванням суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, на підставі показників баз даних, інформаційно-аналітичних систем ДФС;

11.2. проведення оцінки повноти декларування зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами, ефективності відпрацювання, прогнозних та фактичних показників надходжень до державного бюджету за виявленими переліками суб'єктів господарювання.

12. Департаментам оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, правової роботи, Головному оперативному управлінню надати Координаційно-моніторинговому департаменту форми звітності щодо контролю за результативністю відпрацювання територіальними органами ДФС реєстрів платників за закріпленими напрямами роботи.

13. Головному оперативному управлінню та Головному слідчому управлінню фінансових розслідувань забезпечити:

13.1. Ефективну взаємодію підпорядкованих структурних підрозділів територіальних органів ДФС при відпрацюванні вигодоформуючих, вигодотранспортуючих суб'єктів господарювання та вигодонабувачів, вжиття заходів для виявлення та усунення причин вчинення правопорушень у сфері оподаткування, а також напрацювання доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування відповідно до вимог Податкового та Кримінального процесуального кодексів України;

13.2. Аналіз та узагальнення основних причин і типів порушень податкового законодавства, схем мінімізації податкових зобов'язань, виявлених під час здійснення підрозділами оперативних управлінь/відділів покладених функцій.

14. Організаційно-розпорядчому департаменту спільно з Координаційно-моніторинговим департаментом привести інвентаризацію розпорядчих документів, які регламентують відпрацювання суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості та незаконно сформованого податкового кредиту, та вжити заходів щодо скасування тих документів, які втратили актуальність.

15. Встановити персональну відповідальність:

15.1. Керівників територіальних органів ДФС, де на обліку перебувають платники податку на додану вартість, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодоформуючих суб'єктів та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання та вигодонабувачі;

15.2. Заступників керівників територіальних органів ДФС, які відповідають за здійснення заходів по боротьбі з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі та вигодотранспортуючі суб'єкти, зокрема за:

своєчасність та повноту вжитих заходів щодо відпрацювання вигодоформуючих та вигодотранспортуючих суб'єктів та надсилання відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо підвищення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі суб'єкти та вигодонабувачі, які задіяні в ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту;

встановлення місцезнаходження платників податків (задіяних у схемі ухилення від оподаткування), опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання;

визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;

своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання;

15.3. Начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Центральний офіс), на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, та заступників начальників - начальників головних оперативних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, які відповідають за здійснення заходів по боротьбі з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі суб'єкти, за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобов'язань.

16. Вважати такими, що втратили чинність, накази Міністерства доходів і зборів України від 05.07.2013 р. N 245/ДСК "Про базову систему оперативного реагування та подолання проявів тіньової економіки", від 16.01.2014 р. N 29/ДСК "Про внесення змін до наказу від 05.07.2013 р. N 245/ДСК", від 16.04.2014 р. N 247/ДСК "Про внесення змін до наказу від 05.07.2013 р. N 245/ДСК".

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова І. Білоус

Затверджено
Наказ Державної
фіскальної служби України
05.09.2014 N 110

Рекомендований порядок
взаємодії підрозділів ДФС при комплексному
відпрацюванні податкових ризиків з ПДВ

(далі - Порядок)

1. Загальні положення

1.1. Взаємодія між підрозділами органів ДФС здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів та розпорядчих документів:

Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - Кодекс);

Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами і доповненнями;

постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок N 1246);

постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. N 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (далі - Порядок N 1232);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 р. N 1007-р "Питання створення та запровадження електронного сервісу "Електронний кабінет платника податків";

наказу Мінфіну від 24.05.95 р. N 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704;

наказу Мінфіну від 09.12.2011 р. N 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів", зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300;

наказу Міндоходів від 13.11.2013 р. N 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. за N 2094/24626;

наказу Міндоходів від 30.12.2013 р. N 880/ДСК "Про затвердження Інструкції про взаємодію структурних підрозділів, органів доходів і зборів України до і під час досудового розслідування кримінальних правопорушень";

наказу ДПА від 17.05.2010 р. N 336 "Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків";

наказу ДПС від 01.08.2012 р. N 671 "Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків";

наказу Міндоходів від 03.10.2013 р. N 526 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення документальних перевірок самозайнятих осіб та Зразка форми Акта перевірки";

наказу ДФС від 31.07.2014 р. N 22 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків";

наказу ДПА від 22.04.2011 р. N 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", із змінами і доповненнями;

наказу ДПС від 12.10.2011 р. N 54 "Про затвердження Положення про порядок створення (удосконалення) автоматизованих інформаційних систем";

Регламенту опрацювання податкових декларацій з ПДВ, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПС від 19.06.2012 р. N 522 (далі - Регламент N 522);

Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. N 165 (далі - Методичні рекомендації N 165);

Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міндоходів від 29.11.2013 р. N 724 (далі - Методичні рекомендації N 724);

нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

1.2. Використовується таке інформаційно-аналітичне забезпечення:

реєстр платників податку на додану вартість;

Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН);

дані декларацій та розрахунків з податку на додану вартість, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, та декларацій з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування (дані податкової звітності з ПДВ DP "Обробка податкової звітності та платежів" ІС "Податковий блок");

інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (підсистема RG "Реєстрація платників податків" історія реєстраційних дій ІС "Податковий блок");

дані звітності за формою N 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку";

дані митних декларацій;

інформація про стан розрахунків з бюджетом;

інформація про стан відпрацювання сумнівних операцій з ПДВ;

переліки платників ПДВ за категоріями уваги.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

Категорія уваги - характеристика суб'єкта господарювання, зареєстрованого платником податку на додану вартість за відповідним рівнем.

За показниками податкової поведінки та рівня ризику суб'єктів господарювання розрізняють такі категорії уваги:

Вигодонабувач - платник податку на додану вартість, який за рахунок відображення у даних податкової звітності недостовірних даних по господарських операціях з використанням вигодоформуючих та вигодотранспортуючих суб'єктів (у тому числі за ланцюгом постачання товару) отримує необґрунтовану податкову вигоду.

Вигодотранспортуючий суб'єкт - платник податку на додану вартість, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до даних податкової звітності сума задекларованих податкових зобов'язань дорівнює сумі податкового кредиту за всіма чи за окремими операціями або різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту не перевищує 0,5 відсотка за умови відсутності реальної господарської або іншої економічної діяльності.

Вигодоформуючий суб'єкт - платник податку на додану вартість, який не відображає або відображає і не сплачує податкові зобов'язання з податку на додану вартість при відповідному декларуванні його контрагентом сум податкового кредиту без реальної господарської або іншої економічної діяльності за такими операціями та, як наслідок, формує податковий кредит з ознаками ризику.

Податковий кредит з ознаками ризику - сума податкового кредиту, сформованого від вигодоформуючих та/або вигодотранспортуючих суб'єктів.

Рівень ризику - характеристика платника податків на основі оцінки ймовірних втрат (недоотримання коштів) бюджету за даними інформаційно-аналітичного забезпечення.

Податкова поведінка - загальна характеристика суб'єктів господарювання, що формується з урахуванням вимог ст. 72 Податкового кодексу України.

Податковий ризик - ймовірність невиконання (неналежного виконання) платниками податків податкового обов'язку, підтверджена сукупністю наявної податкової інформації.

Податкова вигода - зменшення розміру податкових зобов'язань, визначених платником податку, зокрема, штучне формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток.

Комплексне відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість - сукупність заходів, які здійснюються органами ДФС самостійно або при взаємодії з іншими органами державної влади на центральному та територіальному рівнях та полягають в отриманні, аналізі та використанні (реалізації) податкової інформації з метою унеможливлення отримання платниками податків необґрунтованої податкової вигоди.

2. Організація комплексного відпрацювання
податкових ризиків з ПДВ

Етапи комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість:

рання податкова діагностика (до граничного терміну подання звітності з ПДВ);

електронний контроль ризиків (після граничного терміну подання звітності з ПДВ);

податковий контроль ризиків (після граничного терміну сплати грошових зобов'язань з ПДВ) (додаток 1).

2.1. Перший етап комплексного відпрацювання податкових ризиків

Рання податкова діагностика - це щоденне виявлення, узагальнення та відпрацювання податкової інформації щодо можливих податкових ризиків платника ПДВ за допомогою ЄРПН, інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення.

Рання податкова діагностика має на меті виявлення фактів реєстрації податкових накладних в ЄРПН платниками податків, які формують податковий кредит з ознаками ризику іншим платникам податків, а також маніпулювання показниками звітності в поданих деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість за минулі періоди. Така діагностика здійснюється Департаментом розвитку IT шляхом зіставлення в автоматичному режимі даних з ЄРПН з реєстром "Розподіл платників ПДВ за категоріями уваги" та шляхом автоматизованого контролю податкових декларацій з податку на додану вартість, що подаються платником податку до граничного терміну подання, та/або уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

2.1.1. У результаті автоматичного відбору ризикових суб'єктів господарювання - платників податку на додану вартість та аналізу реєстрів первинних документів Департаментом розвитку IT щоденно формується електронний перелік платників податків, що здійснюють ризикові операції (додаток 2). Отримані переліки за результатами зіставлення узагальнюються у розрізі територіальних органів ДФС, де обліковується платник, та відповідна інформація (додаток 3) до 10 год. 00 хв. передається:

Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту та ГУВБ;

територіальним органам ДФС, на обліку в яких знаходяться платники податків, щодо яких виявлено податкові ризики.

Отримані електронні переліки платників податків копіюються на зовнішній електронний носій у присутності комісії, сформованої з представників Координаційно-моніторингового департаменту, Департаменту розвитку IT та із залученням представника ГУВБ, закриваються в конверт, який скріплюється підписами та передається на зберігання Координаційно-моніторинговому департаменту.

2.1.2. Не пізніше наступного дня за днем надсилання територіальним органам ДФС переліків платників податків (продавців) підрозділами розвитку IT автоматично надсилається електронне повідомлення про виявлені податкові ризики за формою, наведеною в додатку 4.

2.1.3. Для комплексного відпрацювання суб'єктів господарювання з податковими ризиками керівник територіального органу ДФС, на обліку в якому перебувають такі суб'єкти, за результатами щоденного моніторингу інформації, отриманої на виконання пп. 2.1.1, визначає осіб, відповідальних за відпрацювання кожного суб'єкта господарювання з податковими ризиками, організовує проведення необхідних заходів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами.

Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявлені податкові ризики та провадять роботу з відпрацювання таких суб'єктів господарювання для встановлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання, отримання пояснень (за формою, визначеною додатком 5) або інших підтвердних матеріалів у порядку та строки, визначені відповідними нормативними актами.

Напрацьована оперативними підрозділами доказова база щодо протиправного створення та діяльності суб'єктів господарювання вноситься до інформаційних баз даних (реєстру "Суб'єкти фіктивного підприємництва"), передається до підрозділів податкового та митного аудиту.

Внесення інформації до реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва провадиться щоденно з контролем 8 числа кожного місяця.

2.1.4. За результатами автоматизованого контролю податкової звітності, що надійшла за день (податкових декларацій з ПДВ за звітний (податковий) період, уточнюючих розрахунків з ПДВ, податкових декларацій за попередні податкові (звітні) періоди), у разі виявлення фактів ймовірного маніпулювання показниками податкової звітності територіальним органом ДФС не пізніше наступного робочого дня формується та надсилається платнику електронне повідомлення за формою, наведеною в додатку 6, з пропозицією усунути такі ризики.

2.1.5. За поданими деклараціями минулих періодів та уточнюючими розрахунками територіальним органом ДФС аналізується:

маніпулювання показниками звітності шляхом некоректного заповнення звітності або внесення неправдивих даних, що призвело до безпідставного збільшення/зменшення обсягів податкових зобов'язань або збільшення обсягів податкового кредиту;

включення до податкової звітності звітного періоду податкових накладних з періодом виписки, відмінним від звітного періоду;

стан свідоцтв платників ПДВ у періодах, за які проведено коригування;

правомірність подрібнення податкових накладних із сумою ПДВ менше 10 тис. грн. з урахуванням вимог п. 201.7 ст. 201 Кодексу (до набрання чинності змінами в Кодексі з 01.01.2015 р.).

Перелік платників, по яких встановлено факти маніпулювання показниками уточнюючих розрахунків з ПДВ, податкових декларацій за попередні податкові (звітні) періоди (декларацій, поданих з порушенням граничних строків подання), надається:

Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту та ГУВБ;

територіальним органам ДФС, на обліку в яких знаходяться платники податків, по яких виявлені податкові ризики.

Керівником територіального органу ДФС, на обліку в якому знаходяться суб'єкти господарювання, по яких виявлені податкові ризики, визначаються заходи з опрацювання таких суб'єктів з урахуванням вимог пп. 2.1.2 цього Порядку.

2.1.6. На кожному етапі відпрацювання за наявності підстав територіальними підрозділами IT електронних сервісів та обліку платників вживаються заходи щодо розірвання договору про подання звітності в електронному вигляді, повідомлення держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням, анулювання свідоцтва платника ПДВ, передачі інформації відповідному структурному підрозділу ДФС з метою анулювання посиленого сертифіката ключа електронного цифрового підпису посадових осіб, які звільнені або не причетні до створення та діяльності, а також щодо унеможливлення подання ними податкової звітності через сервіс "Електронний кабінет".

Результати щодо зміни стану щоденно узагальнюються Департаментом реєстрації платників та електронних сервісів і переносяться до інформаційних баз даних фіскальної служби, зокрема, режиму "Відпрацювання схемного кредиту" АІС "Податковий блок".

2.1.7. До настання граничного терміну подання звітності з ПДВ, а при одночасному поданні звітності та реєстрації податкових накладних в ЄРПН - протягом 10 робочих днів територіальними органами ДФС мають бути відпрацьовані виявлені податкові ризики, надана оцінка правомірності створення та діяльності вигодоформуючих суб'єктів, проведена робота із встановлення місцезнаходження, платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання, проведення конкретної ризикової операції.

2.2. Другий етап комплексного відпрацювання (після граничного терміну подання податкової звітності)

Електронний контроль ризиків - це автоматизоване виявлення податкових ризиків, відображених у податковій звітності.

2.2.1. Починаючи з наступного робочого дня після граничного терміну подання податкової звітності, щоденно до граничного терміну сплати Департаментом розвитку IT формується реєстр "Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність" (у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю) (за формою, наведеною в додатку 7).

Результати автоматичного відбору ризикових суб'єктів господарювання платників податку на додану вартість та реєстри первинних документів, з яких отримані електронні переліки платників податків, копіюються на зовнішній електронний носій у присутності комісії, сформованої з представників Координаційно-моніторингового департаменту, Департаменту розвитку IT та із залученням представника ГУВБ, закриваються в конверт, який скріплюється підписами та передається на зберігання Координаційно-моніторинговому департаменту.

Реєстр платників ПДВ, які різко підвищують економічну активність, надається:

відповідним територіальним органам ДФС, де обліковуються платники податків, для організації відпрацювання;

Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту та ГУВБ;

2.2.2. Територіальними органами ДФС, на обліку в яких перебувають платники податку на додану вартість, які за результатами звітного періоду різко підвищують економічну активність, протягом 5 робочих днів проводиться аналіз рівня адекватності декларування податку такими платниками та встановлення причин підвищення економічної активності з метою визначення вигодоформуючих суб'єктів.

У разі виявлення вигодоформуючих суб'єктів господарювання відповідними підрозділами територіальних органів ДФС вживаються заходи згідно із пп. 2.1.2 - 2.1.7 цього Порядку.

2.2.3. Територіальний орган ДФС, на обліку в якому перебуває вигодоформуючий суб'єкт господарювання, формує попередню схему ухилення від оподаткування за всім ланцюгом постачання до вигодонабувачів включно та повідомляє засобами режиму "Відпрацювання схемного кредиту" ІС "Податковий блок" органи ДФС, на обліку в яких перебувають усі суб'єкти господарювання, зазначені в схемі, для додаткового аналізу та визначення заходів з її руйнування.

2.3. Третій етап комплексного відпрацювання

Податковий контроль ризиків - після граничного терміну сплати грошових податкових зобов'язань.

2.3.1. Не пізніше другого робочого дня після граничного терміну сплати грошових зобов'язань проводиться автоматична актуалізація реєстру "Розподіл платників ПДВ за категоріями уваги" та режиму "Відпрацювання схемного кредиту" ІС "Податковий блок".

2.3.2. Протягом 5 календарних днів після граничного терміну сплати координаційно-моніторинговими підрозділами формуються остаточні схеми ухилення від оподаткування/мінімізації - від вигодоформуючого суб'єкта до вигодонабувачів з урахуванням схем, сформованих на виконання пп. 2.2.3 цього Порядку:

по вигодоформуючих суб'єктах з сумою ПДВ 10 млн. грн. і більше - на рівні ДФС України;

з сумою ПДВ від 1 млн. грн. до 10 млн. грн. - на рівні головних управлінь ДФС;

до 1 млн. грн. - на рівні ДПІ (СДПІ).

Зазначені схеми вносяться до режиму "Відпрацювання схемного кредиту" ІС "Податковий блок".

При формуванні схем ухилення від оподаткування враховуються показники уточнюючих розрахунків та поданої звітності з порушенням граничних термінів. За наявності підстав попередня схема ухилення від оподаткування передається до слідчих підрозділів фінансових розслідувань у порядку ст. 214 КПК.

2.3.3. Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб'єкта відповідно до пунктів 4.4 - 4.6 наказу ДПА від 17.05.2010 р. N 336, підтвердження неможливості здійснення таким суб'єктом господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту для оформлення матеріалів перевірок/звірок.

2.3.4. Територіальними органами ДФС по визначених вигодотранспортуючих суб'єктах/вигодонабувачах у схемах ухилення від оподаткування вживаються заходи для:

визначення процедур самостійного збору доказової бази та лише у разі необхідності організації проведення зустрічних звірок або позапланових перевірок контрагентів за ланцюгом постачання;

отримання пояснень та документальних підтверджень щодо здійснення операцій з вигодоформуючим суб'єктом;

визначення наявності кваліфікованого персоналу, власних або орендованих основних фондів для виробництва, перевезення, зберігання товарів, надання послуг. Аналізується наявність дозвільних документів на здійснення певного виду діяльності, сертифікатів відповідності;

з'ясування можливості здійснення операції з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну придатності (споживчих властивостей);

проведення аналізу ціноутворення (рівня собівартості) придбаної (поставленої) продукції, наданих послуг;

з'ясування фактичного руху товарів, опитування перевізників, матеріально відповідальних осіб;

доведення дефектності первинних документів, оформлених по операціях з придбання товарів (послуг), та організації перевірок вигодонабувачів, які добровільно не зменшили обсяги сумнівного кредиту, тощо;

доведення платнику за зібраними доказами доцільності самостійної відмови від декларування обсягів сумнівного кредиту з відповідним коригуванням розрахунків з бюджетом.

Також здійснюються заходи, передбачені пп. 2.1.2 - 2.1.7 цього Порядку.

У разі встановлення відсутності платника за місцезнаходженням, неможливості вручення запиту про надання пояснень та документальних підтверджень вживаються заходи в порядку та терміни, визначені в зазначених вище нормативних актах.

2.3.5. Неприпустимим є складання матеріалів перевірок/звірок з висновками про неможливість підтвердження реального здійснення господарських операцій без доказової бази лише з посиланням на показники інформаційних баз даних або надходження інформації про сумнівність здійснених операцій від органів ДФС за місцем обліку контрагентів-постачальників.

2.3.6. У разі встановлення за результатами відпрацювання ознак кримінального правопорушення, передача матеріалів до слідчих підрозділів здійснюється із дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України та пп. 2.5.1 п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 р. N 22.

3. Звітування щодо результатів відпрацювання

3.1. Інформація щодо результатів відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість не пізніше наступного дня за днем складання підтвердного документа (акта, рапорту, довідки тощо) вноситься до відповідних інформаційних баз даних (реєстру "СФП", режиму "Відпрацювання схемного кредиту" ІС "Податковий блок" тощо).

3.2. Контроль за результативністю відпрацювання першого та другого етапів здійснюється на підставі сформованого згідно з п. 2.4.1 реєстру "Розподіл платників ПДВ за категоріями уваги" за результатами звітного періоду.

3.3. Узагальнення результатів відпрацювання вигодоформуючих суб'єктів / вигодотранспортуючих суб'єктів / вигодонабувачів здійснюється Координаційно-моніторинговим департаментом за даними програмного забезпечення "Відпрацювання схемного кредиту" ІС "Податковий блок" відповідно до критеріїв згідно з додатком 8 до Порядку.

3.4. Звіт щодо результатів відпрацювання суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості подається Голові ДФС Координаційно-моніторинговим департаментом не пізніше 10 календарних днів наступного місяця за результатом узагальнення інформації, отриманої від профільних структурних підрозділів ДФС (за формою, наведеною в додатках 9 - 10 до Порядку).

Директор Організаційно-розпорядчого департаменту О. Мазурова

Додаток
до наказу ДФС України
05.09.2014 N 110

Порядок
взаємодії підрозділів при аналізі діяльності СГ

Порядок взаємодії підрозділів при аналізі діяльності СГ для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 1
до Порядку

Алгоритм подвійного податкового контролю
реєстрів платників (юридичних та фізичних осіб)

Алгоритм подвійного податкового контролю реєстрів платників (юридичних та фізичних осіб) (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 2
до Порядку

Перелік
виявлених ризикових операцій за даними ЄРПН за року

тис. грн.

Додаток 3
до Порядку

Узагальнююча інформація
про виявлені ризикові операції
за даними ЄРПН за ___________ року

тис. грн.

Додаток 4
до Порядку

Керівнику
_______________________________
(назва суб'єкта господарювання)
_______________________________
(прізвище, ініціали)

Електронне повідомлення

На підставі відомостей Єдиного реєстру податкових накладних та аналізу наявної податкової інформації, з урахуванням вимог пп. 20.1.42 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, повідомляємо.

Станом на ____________________

Інформація по Вашому підприємству свідчить про можливе формування податкового кредиту іншим платникам без реального здійснення господарських операцій.

Пропонуємо врахувати зазначене при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість або надати наявну інформацію (пояснення, документальне підтвердження) до територіального органу за місцем реєстрації Вашого підприємства щодо реальності здійснення господарських операцій.

Додаток 5
до Порядку

Рекомендований перелік питань
для опитування посадових осіб та
засновників суб'єктів господарювання,
які задіяні у схемах ухилення від сплати податків

(відповідно до пп. 350.1.12 ст. 350 "Повноваження податкової міліції" Податкового кодексу України "виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб")

1. Дані посадової особи

1.1. Прізвище, ім'я та по батькові.

1.2. Дата та місце народження.

1.3. Національність.

1.4. Громадянство.

1.5. Освіта (які освітні заклади та в якому році закінчив).

1.6. Трудова діяльність (які посади та на яких підприємствах займав протягом останнього часу). Досвід здійснення підприємницької діяльності.

1.7. Місце роботи на цей час (рід заняття, посада, контактні телефони (робочий, домашній, мобільний)).

1.8. Місце проживання (реєстрації).

1.9. Судимість.

1.10. Чи є депутатом Ради (якої).

1.11. Чи перебуває на обліку в психоневрологічному чи наркологічному диспансерах.

1.12. Відомості про паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

2. Реєстрація підприємства

2.1. Коли, ким та за чиїм рішенням створено суб'єкт господарювання (далі - СГ).

2.2. З якою безпосередньою метою створювався СГ та за чиєю вказівкою (проханням).

2.3. Яку господарську діяльність планував здійснювати СГ.

2.4. Хто склав статутні документи СГ, де та ким саме вони роздруковувались.

2.5. За рахунок яких активів формувався статутний фонд СГ.

2.6. Яким нотаріусом завірялись статутні документи підприємства.

2.7. Де відбувалась державна реєстрація СГ, хто (П. І. Б.) безпосередньо подав реєстраційні документи до державного реєстратора. У зв'язку з чим було обрано саме цього реєстратора.

2.8. Хто (П. І. Б.) безпосередньо подавав реєстраційні документи до податкового органу.

2.9. Хто та коли безпосередньо отримував свідоцтво платника ПДВ.

2.10. Хто та коли укладав договір про визнання електронних документів платника податків та отримував ключ з електронним цифровим підписом. З якої адреси здійснюється відправка електронної звітності до податкового органу.

2.11. Яка фактична адреса СГ. У зв'язку з чим було обрано саме цю адресу. На підставі яких документів СГ займає саме ці приміщення (власність, оренда тощо).

2.12. Де замовлялась печатка підприємства, чому саме там, хто визначав її дизайн.

2.13. Де саме зберігається печатка, статутні документи, документи бухгалтерського та податкового обліку.

2.14. Як здійснювалась реєстрація СГ в Пенсійному фонді України та у Фонді соціального страхування.

2.15. Які розрахункові рахунки та в якій банківській установі має суб'єкт господарювання. Хто їх відкривав. Як саме відбувалася процедура відкриття рахунків. Чому було обрано саме цю банківську установу. Якщо відкривали не Ви, то хто. Надайте наявну інформацію про особу та її детальний опис.

2.16. Чи отримувались чекові книжки, чи передавались вони іншим особам.

2.17. Якщо відкривали Ви рахунки, то де знаходиться банківська установа, як вона виглядає зовні. З ким із працівників банківської установи Ви безпосередньо спілкувалися?

2.18. Якщо відкривала інша особа, яка не стосується суб'єкта господарювання, поясніть, на підставі яких документів та з якої причини це відбулось.

2.19. Чи надавали Ви зразки підпису для відкриття рахунків у банківських установах.

2.20. Чи маєте Ви відкриті розрахункові рахунки в банківських установах як фізична особа.

2.21. Чи отримували Ви готівкові кошти в банківських установах. В яких саме. Підстави для їх отримання. Кому їх передавали або як використовували.

3. фінансово-господарська діяльність

3.1. Які функції входять до Ваших посадових обов'язків при здійсненні фінансово-господарської діяльності СГ.

3.2. Як саме здійснювався підбір кадрів на підприємстві.

3.3. Як саме здійснюється виплата заробітної плати працівникам (картка, через касу).

3.4. Хто та з якого часу був посадовими особами СГ (директор, головний бухгалтер), які внутрішні документи СГ підтверджують посадові положення цих осіб (накази, рішення, посадові інструкції тощо). Чи мають посадові особи та виконавці відповідний рівень освіти та кваліфікації (підтвердні документи).

3.5. Хто і за яких обставин призначив саме цих осіб.

3.6. Хто з працівників СГ у випадку відсутності посадових осіб виконував їх обов'язки, як оформлялося надання таких повноважень.

3.7. Хто з працівників СГ мав право першого та другого підпису первинних, банківських документів, документів бухгалтерської, податкової звітності.

3.8. Який порядок складання і подання декларацій (з податку на прибуток, з ПДВ тощо) та інших документів податкової звітності існував у платника податків, хто їх заповнював, підписував та як подавав до податкової інспекції.

3.9. Чи контролювали ці особи порядок ведення бухгалтерського, податкового обліку, складання документів податкової звітності СГ.

3.10. Чи відомо їм, яке значення має неправильне відображення в податковій звітності даних про фінансово-господарську діяльність СГ та які наслідки це тягне за собою.

3.11. Які господарські операції проводились між СГ за ланцюгом проведеної операції.

3.12. З якою метою проводились господарські операції з СГ чи за чиєю ініціативою.

3.13. За яких обставин проводились саме ці операції.

3.14. Які особи брали участь у проведенні цих господарських операцій зі сторони обох СГ.

3.15. За яких обставин познайомились, зустрічалися і хто саме познайомив.

3.16. Які дії здійснював кожен з учасників операції (та за яких обставин конкретизували місце, час, транспорт, зовнішні ознаки чи прикмети учасників тощо).

3.17. Чи відбулася фактична поставка товарів, виконання робіт (послуг).

3.18. Як саме здійснювалась поставка товарів. Конкретизувати вид товарів (робіт, послуг), номенклатуру та роль кожного з учасників операції.

3.19. Яким транспортом перевозився товар, які документи оформлювались на транспортування, завантаження та отримання (вид та державні номерні знаки транспортних засобів).

3.20. Чи відомі прізвища та зовнішні ознаки водіїв (у разі перевезення товарів автомобільним транспортом).

3.21. Кому належать транспортні засоби, якими перевозились товари. Хто замовляв транспортне перевезення.

3.22. Як саме, ким визначалась вартість товару (робіт, послуг).

3.23. Як проводився розрахунок за поставлені товари (роботи, послуги).

3.24. Хто безпосередньо, як, коли саме і яку суму коштів перераховував (отримував) у рахунок оплати товару (робіт, послуг).

3.25. У яких первинних та бухгалтерських документах ці операції відображені.

3.26. Чи є в наявності у СГ первинні та бухгалтерські документи, що підтверджують проведення цих операцій.

3.27. Хто саме підписував ці документи та проставив відбиток печатки на цих документах.

3.28. На чиє ім'я і ким виписувались довіреності на отримання ТМЦ, хто безпосередньо отримував товар.

3.29. Чи виписувались довіреності на проведення господарських операцій на інших осіб (або іншим чином уповноважувались інші особи на здійснення господарської діяльності). Ким при цьому документи складались.

3.30. Який розмір податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість задекларовано від проведення зазначених операцій.

3.31. Джерела отримання доходу засновників, посадових осіб.

3.32. Засоби зв'язку, які використовувались службовими особами СГ, засновниками, особами, які представляли їх інтереси.

(Зазначений перелік питань не є вичерпним)

Додаток 7
до Порядку

Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність

податковий кредит

тис. грн.

від'ємне значення

Додаток 7
до Порядку

Критерії
відпрацювання суб'єктів господарювання, задіяних
у схемах ухилення від оподаткування
(вважаються відпрацьованими)

Додаток 9
до Порядку

Інформація,
яка необхідна для зведеного контролю
за результатами відпрацювання реєстру платників

I. Суб'єкти господарювання, що здійснюють продаж
товарів та послуг без наявних на те активів

1. Інформація щодо кількості платників, у яких за звітний місяць подана звітність має статус "історія подання".

2. Кількість платників, які подали декларацію та задекларували обсяги податкового кредиту, що підтверджені придбанням, імпортом або власним виготовленням.

3. Кількість платників та обсяги сформованого ними податкового кредиту, звітності яких, незважаючи на відбір за напрямом, не присвоєно статусу "історія подання" за відсутності придбання, імпорту або виробництва товарів, надання послуг та, як наслідок, значного рівня вірогідності участі у схемах ухилення від оподаткування.

4. Кількість платників та обсяги сформованого ними податкового кредиту по платниках, які за результатами попереднього збору доказової бази щодо наявності ознак фіктивності визнані ймовірно вигодоформуючими.

5. Кількість платників та обсяги сформованого ними податкового кредиту, по яких відкрито кримінальне провадження за ст. 205 КК України.

II. Маніпулювання податковою звітністю

1. Кількість платників, по яких проведено камеральні перевірки податкової звітності та виявлено порушення.

2. Кількість поданих уточнюючих розрахунків, за наслідками яких збільшено нарахування до сплати, зменшено рядки 23 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" та 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", збільшено рядок 25 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду".

3. Кількість платників, по яких проведено документальні перевірки, збільшено обсяги донарахованих податкових зобов'язань, зменшено значення рядків 23 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" та 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", збільшено рядок 25 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду", обсяги зменшення податкового кредиту.

4. Кількість платників, по яких не вжито заходів.

5. Кількість платників та обсяги сформованого ними податкового кредиту по платниках, які за результатами попереднього збору доказової бази щодо наявності ознак фіктивності визнані ймовірно вигодоформуючими.

6. Кількість платників та обсяги сформованого ними податкового кредиту, по яких відкрито кримінальне провадження за ст. 205 КК України.

III. Платники, які задекларували різкий приріст
податкового кредиту

1. Кількість платників та обсяг сформованого податкового кредиту по суб'єктах господарювання, в яких приріст податкового кредиту відбувся внаслідок:

- сезонного виробництва;

- введення в експлуатацію нових основних фондів;

- збільшення кількості працівників;

- збільшення обсягів імпорту товарів;

- надходження за результатами реалізації патентів, науково-дослідних розробок, програмного забезпечення та інших об'єктів інтелектуальної власності.

2. Кількість платників, по яких проведено документальні перевірки, збільшено обсяги донарахованих податкових зобов'язань, зменшено значення рядків 23 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" та 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", збільшено рядок 25 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду", обсяги зменшення податкового кредиту.

3. Кількість платників, по яких не вжито заходів;

4. Кількість платників та обсяги сформованого ними податкового кредиту по платниках, які за результатами попереднього збору доказової бази щодо наявності ознак фіктивності визнані ймовірно вигодоформуючими.

5. Кількість платників та обсяги сформованого ними податкового кредиту, по яких відкрито кримінальне провадження за ст. 205 КК України.

IV. Платники, які виявлені на етапі податкового
контролю ризиків

Наведені в додатках 10.1 - 10.4.

Додаток 10.1
до Порядку

Зразки
форм вихідного контролю за дотриманням
відпрацювання платників з ознаками ризику
(підтвердження ПК)

(окремо по юридичних та фізичних особах)

тис. грн.