ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16.10.2014 р. N К/800/24439/13
Про скасування постанови в частині
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючої - Гончар Л. Я., суддів - Конюшка К. В., Чалого С. Я., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року (Постанова N 2а-15780/12/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року (Ухвала N 2а-15780/12/2670) у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрі України про скасування постанови в частині,встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про скасування частково постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 N 526 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (Постанова N 526) шляхом виключення із неї положень, згідно з якими абз. 3 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078, викладено в наступній редакції: "у разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку".
Позовні вимоги мотивовано протиправністю внесення Кабінетом Міністрів України змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078, як таких, що вчинено за відсутності у Кабінету Міністрів України відповідних повноважень та таких, що протиправно обмежують право позивача на індексацію його грошових доходів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року (Постанова N 2а-15780/12/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року (Ухвала N 2а-15780/12/2670), у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою реалізації Закону України від 06.02.2003 N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 N 526 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078, внесено зміни, якими, зокрема, абзац третій пункту 5 Порядку викладено в такій редакції:
"У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.".
Вказуючи на незаконність пункту 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 N 526), ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із законності пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 N 526 як такого, що прийнято Кабінетом Міністрів України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції Закону України від 06.02.2003 N 491-IV) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
З метою реалізації Закону України від 06.02.2003 N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент розгляду справи зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" діяла із змінами та доповненнями, в судовому порядку незаконною не визнавалась. За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції в частині наявності у відповідача у спірних правовідносинах повноважень на внесення змін до прийнятого акта.
Колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги в частині незаконності постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 N 526 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" з мотивів визнання Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 неконституційними змін, внесених до статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", якими передбачалось, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки оскаржуваною постановою від 13.06.2012 N 526 внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що був затверджений ще у 2003 році, тобто до внесення Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" змін до статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Враховуючи зазначене, зважаючи на те, що за змістом абзацу другого статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" механізм підвищення грошових доходів населення може встановлюватися як законами, так і іншими нормативно-правовими актами України, а також зважаючи на те, що встановлений пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 N 526 механізм проведення індексації для випадку, коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, не є таким, що встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", колегія суддів погоджується із позицію судів попередніх інстанцій щодо законності пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 N 526 та, відповідно, відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року (Постанова N 2а-15780/12/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року (Ухвала N 2а-15780/12/2670) - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: