Постанова : Про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1281 в частині та зобов'язання вчинити дії

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
04.10.2014 р.

Справа N 875/113/14

Про визнання протиправною та скасування постанови
Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1281
в частині та зобов'язання вчинити дії

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Шведа Е. Ю., суддів: Горбатюка С. А., Мороз Л. Л., секретар судового засідання Марчук Л. А., за участю: представників позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відповідача К. А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1281 в частині та зобов'язання вчинити дії, встановив:

ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 28 вересня 2014 року N 1281 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11" в частині відмови у реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_7 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та зобов'язання ЦВК прийняти рішення про реєстрацію ОСОБА_7 кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 129 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Висновок суду ґрунтується на тому, що подана позивачем заява про самовисування кандидатом у народні депутати не містить зобов'язання у разі обрання депутатом скласти представницький мандат, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата України, тому ЦВК ухвалила рішення про відмову ОСОБА_7 в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 129.

В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення позову. Посилається на те, що судом при розгляді справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не враховано, що оскаржувана постанова в частині, якою йому відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України, суперечить Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому підстав для відмови в реєстрації у відповідача не було. Зазначає, що подана ним заява про самовисування містить помилки, які підлягають виправленню, проте таку заяву не можна вважати неподаною. Отже, ЦВК неправомірно відмовила йому в реєстрації кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 129.

У судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив і зазначив, що ЦВК при прийнятті постанови про відмову у реєстрації кандидатом у депутати ОСОБА_7 діяла у межах і спосіб, визначений законом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2014 року ОСОБА_7 подав до ЦВК пакет документів для проведення реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 129.

Постановою ЦВК від 28 вересня 2014 року N 1281 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11" ОСОБА_7 відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 129, у зв'язку з відсутністю у його заяві про самовисування зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України. Тому відповідач дійшов висновку, що поданий позивачем документ не є заявою про самовисування кандидатом у народні депутати у розумінні пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", що відповідно є підставою, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 60 цього закону, для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_7 про самовисування кандидатом у народні депутати України не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", а саме заява не містить зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, а тому не може вважатися документом у розумінні вище згаданих положень Закону.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками Київського апеляційного адміністративного суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

Відповідно до частини четвертої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія видає особі, яка подала документи, зазначені у частині першій або частині другій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.

Згідно з довідкою про прийняття документів, наявною у матеріалах справи, 23 вересня 2014 року для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 129 відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" позивачем особисто пред'явлено паспорт та подано, а Центральною виборчою комісією прийнято такі документи: заява про самовисування кандидатом у народні депутати України; автобіографія кандидата в депутати на паперовому носії та в електронному вигляді; документ про внесення грошової застави; 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперовому носії та в електронному вигляді; ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата; передвиборна програма кандидата у депутати на паперовому носії та в електронному вигляді, диск.

При цьому заява про самовисування ОСОБА_7 не містить зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

Із змісту оскаржуваної постанови ЦВК слідує, що оскільки заява ОСОБА_7 про самовисування не містить зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, то цей документ не є заявою про самовисування кандидата у народні депутати України у розумінні пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

У заяві ОСОБА_7 про самовисування міститься запис про те, що він будь-якого іншого представницького мандата, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата, не має.

Докази того, що цей запис не відповідає дійсності, у справі відсутні.

Отже, ОСОБА_7 не може бути зобов'язаний до вчинення дій, які виключаються внаслідок ненастання події, що породжує певний обов'язок вчинити такі дії.

Оскільки, ОСОБА_7 до ЦВК подав усі документи, перелік яких визначений пунктами 1 - 6 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", у тому числі й заяву про самовисування, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були наявні підстави, передбачені пунктом 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність постанови Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1281 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11" у частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_7 в одномандатному виборчому окрузі N 129 як такої, що прийнята неправомірно та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування у відповідній частині.

У той же час, зважаючи на те, що прийняття рішень про реєстрацію кандидата у народні депутати відноситься до виключної компетенції ЦВК як колегіального органу, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про зобов'язання ЦВК прийняти рішення про реєстрацію кандидатом у народні депутати України ОСОБА_7 в одномандатному виборчому окрузі N 129.

Проте, зважаючи на наявність факту порушення прав позивача у зв'язку із прийняттям відповідачем протиправної відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України та необхідністю відновлення його прав, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зобов'язання Центральної виборчої комісії повторно розглянути подані ОСОБА_7 23 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у депутати і прийняти рішення, передбачене частиною шостою статті 59 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1281 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11" у частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_7 в одномандатному виборчому окрузі N 129 та зобов'язання Центральної виборчої комісії повторно розглянути подані ОСОБА_7 23 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у депутати і прийняти рішення, передбачене частиною шостою статті 59 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового, про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1281 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11" у частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_7 в одномандатному виборчому окрузі N 129.

Зобов'язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути подані ОСОБА_7 23 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у депутати і прийняти рішення, передбачене частиною шостою статті 59 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Е. Ю. Швед

С. А. Горбютюк

Л. Л. Мороз