КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Відділ комунікацій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

Окремі питання щодо оподаткування

Оподаткування дарунків працівникам

Для правильного оподаткування та відображення в податковій звітності операцій з активами, які передаються працівникам підприємства (або іншим особам) як дарунки, слід насамперед ураховувати, що до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включається вартість дарунків виключно в тому разі, якщо вони мають індивідуальний (персональний) характер. Якщо підприємство розповсюджує дарунки під час проведення публічних заходів (акцій, семінарів, нарад, виставок тощо) й одержувачами дарунків є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб та відповідно не є об'єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, щодо загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їхня вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (тобто у 2015 р. - 609 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. Сума перевищення вартості дарунка оподатковується податковим агентом за ставкою 15 або 20% відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу. У податковій звітності за формою № 1ДФ вартість дарунків, наданих у розмірі, що не перевищує 50% мінімальної заробітної плати, відображається з ознакою «160» та з ознакою «126» - у разі перевищення такої суми.

Базою для нарахування податку на доходи фізичних осіб буде вартість дарунка, розрахована за звичайною ціною, визначеною за встановленими Кодексом правилами. Важливий нюанс - «натуральний» коефіцієнт. Згідно із загальними правилами ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп). Якщо ставка податку на доходи 15% - 1,176471, або 1,25 - за ставкою 20%).

Термін сплати ПДФО під час надання дарунків суттєво відрізняється від загальновстановленого, а саме: якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі, то податок на доходи сплачується (перераховується) до бюджету впродовж банківського дня, що настає за днем такого нарахування (надання) ( пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Військовий збір за ставкою 1,5% потрібно сплачувати з вартості дарунка, яка підлягає обкладанню ПДФО.

Якщо у звіті з єдиного внеску
не зазначено обов'язкових реквізитів,
звіт вважається неподаним

За пунктом 8 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, складвений з порушенням вимог цього Порядку, в тому числі без обов'язкових реквізитів, не вважається звітом і є таким, шо не подавався.

Перелік обов'язкових реквізитів, визначений п. 6 розділу II Порядку № 435, має містити такі обов'язкові реквізити:

- тип форми («додаткова», «початкова», «ліквідаційна», «скасовуюча», «призначення пенсії»);

- звітний період, за який подається звіт;

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється чинність Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»;

- код за ЄДРПОУ або податковий номер/серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право провадити будь-які платежі за серією та номером паспорта);

- код основного виду економічної діяльності, відповідно до якого встановлено клас професійного ризику;

- клас професійного ризику виробництва;

- місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;

- код фіскального органу, до якого подається звіт;

- дата подання звіту;

- ініціали, прізвища, податкові номери або серія та номер паспорта посадових осіб страхувальника;

- середньоблікова чисельність штатних працівників за звітний період (за наявності);

- число застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано виплати (за наявності);

- штатна чисельність працівників (за наявності);

- кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності);

- застосування коефіцієнта (за наявності);

- розмір коефіцієнта (за наявності);

- середньомісячна заробітна плата, на яку нараховується єдиний внесок у розрахунку на одну застраховану особу за 2014 р. (у разі застосування коефіцієнта);

- середньомісячне число застрахованих осіб за 2014 р. (у разі застосування коефіцієнта);

- підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Ці реквізити мають бути обов'язково заповнені в усіх таблицях додатків до звіту з єдиного внеску, де вони передбачені.

Нарахування єдиного
внеску в разі тимчасової
непрацездатності працівника

Обов'язок нараховувати єдиний внесок з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи передбачений, якщо працівник відпрацював неповний місяць (хворів, перебував у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами). Такий порядок нарахування єдиного внеску передбачає Закон України від 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Для працівника, який хворів повний місяць, у якому сума нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону № 2464.

Для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину хворів, якщо загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума заробітної плати за відпрацьований час та допомоги по тимчасовій непрацездатності) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), виникає потреба донарахування до мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується так:

- єдиний внесок на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується як добуток суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону № 2464;

- єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), зменшеної на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей місяць, та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Якщо у працівника початок та закінчення хвороби припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку хвороби нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не відома (сума допомоги по тимчасовій непрацездатності буде визначена після подання листка непрацездатності).

Якщо після розподілу допомоги по тимчасовій непрацездатності (суми допомоги по тимчасовій непраце-г здатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менш ніж мінімальний розмір, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Оновлено порядок розрахунку
допомоги по тимчасовій непрацездатності
й по вагітності та пологах

З 4 липня 2015 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439, згідно з якою оновлено порядок розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності й по вагітності та пологах.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок або обов'язкові страхові внески, на кількість календарних днів зайнятості (враховується період перебування працівника в трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності) в такому розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати).

Сума страхових виплат та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється множенням суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

При цьому сума денної виплати встановлюється у відсотках до середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством.

З липня 2015 р. є чинною нова
нормативно-грошова оцінка земель
м. Києва

Рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 р. № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» змінено базову вартість 1 м2 землі. Рішення набирає чинності з 1 липня 2015 р. (згідно з рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 р. № 565/565).

У складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва затверджено:

- схеми економіко-планувального зонування м. Києва;

- нормативну грошову оцінку земель м. Києва;

- схеми впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у м. Києві;

- нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в межах м. Києва.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу платники земельного податку (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку на 1 січня і не пізніше від 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками по місяцях. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Під час подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника земельного податку) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається в разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За пунктом 286.4 ст. 286 Кодексу в разі зміни бази оподаткування уточнюючі податкові декларації з плати за землю подаються впродовж 20 календарних днів з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Отже, останній термін подання уточнюючого розрахунку - 20 серпня 2015 р.

Начальник відділу,
Ольга ЗАСІМОВА

"Праця i зарплата" N 28 (944), 29 липня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214