Наказ : Про затвердження Порядку проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ
19.06.2015 N 234

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
08 липня 2015 р. за N 809/27254

Про затвердження Порядку
проведення державної атестації (переатестації) та
присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної
справи у тваринництві та Технологічних вимог
до проведення селекційно-племінної роботи в
галузі бджільництва

Відповідно до статей 9, 16 Закону України "Про племінну справу у тваринництві", абзацу шостого статті 7 Закону України "Про бджільництво" наказую:

1. Затвердити:

1) Порядок проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві, що додається;

2) Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, що додаються.

2. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.

Міністр О.М. Павленко

Затверджено
Наказ Міністерства аграрної політики та
продовольства України
19.06.2015 N 234

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
08 липня 2015 р. за N 809/27254

Порядок
проведення державної атестації (переатестації) та
присвоєння відповідного статусу суб’єктам
племінної справи у тваринництві

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає процедуру присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві.

1.2. Цей Порядок поширюється на суб’єктів племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками племінних (генетичних) ресурсів або є суб’єктами господарювання, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов’язані з племінною справою у тваринництві.

1.3. Терміни, наведені в цьому Порядку, вживаються в таких значеннях:

державна атестація (переатестація) - оцінка певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи суб’єктами племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку;

генофондне стадо - чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи;

статус - певний стан (рівень) ведення селекційно-племінної роботи суб’єктами племінної справи у тваринництві.

1.4. Залежно від напряму діяльності, якості племінних (генетичних) ресурсів та рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктам племінної справи у тваринництві за результатами державної атестації присвоюються такі статуси:

у скотарстві, буйволівництві, свинарстві, вівчарстві і козівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, контрольно-випробувальна станція, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;

у конярстві: кінний завод, племінний репродуктор, конюшня-репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, заводська конюшня, іподром, трендепо, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів;

у звірівництві і кролівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;

у птахівництві: племінний завод, племінний птахорепродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, контрольно-випробувальна станція з птахівництва;

у бджільництві: племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник, генофондне господарство, селекційний центр;

у рибництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) генетичного контролю;

у шовківництві: гренажний завод, племінна станція із шовківництва, генофондне господарство, селекційний центр.

1.5. Присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві проводиться Міністерством аграрної політики та продовольства України за результатами державної атестації.

1.6. Державна атестація проводиться для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу. Державна атестація і присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві (далі - державна атестація) проводяться строком на чотири роки згідно з процедурою, визначеною розділом ІІІ цього Порядку. Після закінчення зазначеного строку суб’єкти племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу, проходять чергову державну атестацію.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві, які після закінчення зазначеного строку (чотири роки) не претендують на присвоєння відповідного статусу, не проходять чергову державну атестацію, а статус, який їм було присвоєно за результатами попередньої державної атестації, вважається недійсним.

1.7. У період між черговими державними атестаціями кожного кварталу може проводитися переатестація суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому порядку присвоєно відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві (далі - переатестація).

Переатестація проводиться:

для підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;

позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.

1.8. Державна атестація та переатестація суб’єктів племінної справи у тваринництві проводяться відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України та згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

1.9. Для проведення державної атестації та переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України утворюються:

атестаційна комісія з проведення державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві (далі - атестаційна комісія) в Автономній Республіці Крим та областях;

експертна комісія Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - експертна комісія Мінагрополітики України) з проведення переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому порядку присвоєно відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, та з розгляду матеріалів роботи атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві.

ІІ. Порядок роботи атестаційної та експертної комісій
Міністерства аграрної політики та продовольства України

2.1. Атестаційна та експертна комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - комісії) діють у складі непарної кількості осіб. Для участі у роботі комісій залучаються спеціалісти структурних підрозділів Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства рибного господарства України, державних органів ветеринарної медицини, спеціалісти Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, а також (за згодою) керівники та фахівці наукових установ Національної академії аграрних наук України, галузевих наукових установ та представники громадських організацій агропромислового комплексу України.

2.2. Рішення комісії є правомочним, якщо на її засіданні були присутні не менше як дві третини членів комісії.

2.3. До складу атестаційної комісії входять:

голова - посадова особа департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації або Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим;

заступник голови;

секретар комісії;

члени комісії.

2.4. Комісію очолює голова, який організовує її роботу та скликає засідання.

У разі відсутності голови комісії всі функції виконує заступник голови комісії.

2.5. Секретар комісії забезпечує підготовку відповідних матеріалів до розгляду, їх реєстрацію, оформлення та затвердження в установленому порядку результатів розгляду.

2.6. До складу експертної комісії Мінагрополітики України входять:

голова - заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;

два заступники голови - посадові особи, які очолюють структурний підрозділ Міністерства агарної політики та продовольства України та структурний підрозділ Національної академії аграрних наук України, до повноважень яких належить діяльність у галузі тваринництва;

секретар комісії;

члени комісії.

Експертна комісія Мінагрополітики України складається з підрозділів. У разі потреби підрозділи забезпечують експертну оцінку племінних стад за видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності. До складу експертної комісії Мінагрополітики України будь-якого підрозділу входять секретар та члени комісії.

2.7. Матеріали, подані суб’єктами племінної справи у тваринництві для проведення державної атестації та переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до вимог цього Порядку, зберігаються протягом чотирьох років.

ІІІ. Порядок проведення державної атестації
суб’єктів племінної справи у тваринництві

3.1. Проведення державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві забезпечує атестаційна комісія.

Робота атестаційної комісії проходить у такій послідовності:

аналіз відповідних документів, передбачених пунктом 3.3 цього розділу та розділу VІІ цього Порядку, візуальна оцінка наявних племінних (генетичних) ресурсів, що проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві;

обговорення висновків комісії на засіданні.

3.2. Для проведення державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаменти агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій забезпечують опублікування в засобах масової інформації оголошення щодо проведення державної атестації, де зазначаються строки прийому відповідних документів.

3.3. Для проведення державної атестації суб’єктами племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу, до департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим подаються (надсилаються):

заява суб’єкта племінної справи у тваринництві на проведення державної атестації (переатестації) (додаток 1);

кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісні та якісні показники виробничо-господарської діяльності/результати діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві, погоджені Міністерством аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим чи департаментами агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій за формами, наведеними у розділі VII цього Порядку;

ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження, благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, а також туберкульозу і лептоспірозу тварин, лейкозу великої рогатої худоби (крім підприємств, що не є власниками племінних (генетичних) ресурсів), видана уповноваженими особами.

3.4. Секретар атестаційної комісії забезпечує:

реєстрацію документів та формування переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на проведення державної атестації (додаток 2);

подання інформації до Міністерства аграрної політики та продовольства України про перелік суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на проведення державної атестації.

3.5. Відповідно до переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві голова атестаційної комісії організовує роботу атестаційної комісії, у разі потреби - кожного кварталу.

3.6. При проведенні державної атестації для присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві атестаційна комісія безпосередньо за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання визначає відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами чинного законодавства, які містять норми, що стосуються розведення племінних тварин за певним видом, породою, виробництва племінних (генетичних) ресурсів, надання послуг з племінної справи у тваринництві, у тому числі цього Порядку. З цією метою атестаційна комісія проводить:

огляд племінних стад та визначає їх відповідність типовим для породи ознакам;

аналіз продуктивності та якісного складу племінного стада;

аналіз ведення селекційно-племінної роботи та виконання програм селекції;

аналіз бонітування тварин та визначення відповідності ведення племінного обліку вимогам чинних інструкцій з бонітування та з ведення форм племінного обліку за видами та породами племінних тварин;

аналіз наявності результатів проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінки якості молока, племінних свідоцтв (сертифікатів) на племінні (генетичні) ресурси;

аналіз кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві відповідно до мінімальних вимог цього Порядку з урахуванням достовірності даних племінного обліку;

аналіз достовірності показників, що містять документи, надані суб’єктами племінної справи у тваринництві, згідно з пунктом 3.3 цього розділу;

аналіз використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих у встановленому порядку та допущених до відтворення плідників;

аналіз дотримання вимог чинного законодавства щодо ідентифікації племінних (генетичних) ресурсів;

аналіз використання племінних (генетичних) ресурсів та державної реєстрації племінних тварин.

3.7. При проведенні державної атестації атестаційна комісія має право:

отримувати будь-яку інформацію щодо ведення селекційно-племінної роботи, наявних племінних (генетичних) ресурсів від суб’єктів племінної справи у тваринництві, які подали заяву на проведення державної атестації;

зробити висновок про невідповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві вимогам, які встановлені цим Порядком;

прийняти рішення про відмову суб’єкту племінної справи у тваринництві у проведенні державної атестації згідно з пунктом 3.3 цього розділу при:

поданні документів у неповному обсязі;

оформленні документів з порушенням вимог цього пункту;

надходженні документів після закінчення строку їх подання.

3.8. Під час державної атестації атестаційна комісія складає бальну оцінку, якщо це передбачено, та акт державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідного статусу.

3.9. Висновки про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу розглядаються на засіданні атестаційної комісії. Акт підписують члени атестаційної комісії згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ цього Порядку.

Рішення атестаційної комісії оформляється протоколом у двох примірниках.

3.10. Атестаційна комісія подає матеріали за наслідками державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Матеріали щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві розглядаються експертною комісією Мінагрополітики України.

Матеріали включають:

перелік суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів в паперовому вигляді та на електронних носіях за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;

оригінали документів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу;

акт державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідного статусу та бальну оцінку;

один примірник протоколу засідання атестаційної комісії.

ІV. Порядок проведення переатестації суб’єктів
племінної справи у тваринництві

4.1. Переатестацію суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому законодавством порядку присвоєно відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, проводить експертна комісія Мінагрополітики України.

Під час проведення переатестації експертна комісія Мінагрополітики України може приймати рішення щодо:

підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;

позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.

4.2. Підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу за результатами переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві проводиться при реорганізації, зміні найменування суб’єкта господарювання, за умови якщо суб’єкт господарювання, який претендує на підтвердження статусу з племінної справи у тваринництві, є правонаступником юридичної особи, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві, або є новим власником племінного стада, яке належало юридичній/фізичній особі, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві.

4.3. Для проведення переатестації суб’єктами з племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, за умов, зазначених у пункті 4.2 цього розділу, подаються (надсилаються):

заява суб’єкта племінної справи у тваринництві на проведення переатестації (додаток 1), що подається до Міністерства аграрної політики та продовольства України;

копія статуту підприємства - для підтвердження факту правонаступництва юридичної особи, що мала відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, або племінного стада, яке належало юридичній особі, що мала відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві;

копії сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, які оформляються та застосовуються відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року N 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за N 1422/20160 (далі - сертифікат), для підтвердження факту зміни власника племінних (генетичних) ресурсів. Якщо кількість сертифікатів становить понад 20 одиниць, складається перелік сертифікатів на племінні (генетичні) ресурси (крім спермопродукції). Перелік сертифікатів обов’язково повинен містити інформацію про власника, дату видачі, серію, номер та найменування органу, який видав сертифікат. Перелік сертифікатів засвідчується підписом керівника/власника суб’єкта господарювання;

4.4. При проведенні переатестації суб’єктів з племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, експертна комісія Мінагрополітики України кожного кварталу:

проводить аналіз наданих матеріалів до Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року N 358, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року за N 1118/21430 (далі - Положення про Держплемреєстр), за два роки;

приймає рішення про відповідність або невідповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу.

4.5. Експертна комісія Мінагрополітики України приймає рішення про відмову суб’єкту племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, згідно з пунктом 4.3 цього розділу при:

поданні документів у неповному обсязі;

оформленні документів з порушенням вимог цього пункту.

У разі відмови щодо підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу суб’єкт племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, повідомляється письмово протягом 10 днів після прийняття відповідного наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4.6. Позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу за результатами переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві, проводиться при:

порушенні суб’єктом племінної справи у тваринництві вимог цього Порядку та інших нормативно-правових актів з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається за наявності порушень з боку суб’єктів племінної справи у тваринництві на підставі документів, які засвідчують це порушення;

невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього Порядку та неподання документів для реєстрації в Держплемреєстрі понад 60 календарних днів. Рішення приймається за зверненням структурного підрозділу Міністерства аграрної політики та продовольства України на основі: аналізу кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності/результатів діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві або при неподанні цих показників до інформаційної бази Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр, результатів бонітування тварин, результатів перевірки суб’єктів племінної справи у тваринництві згідно з чинним законодавством;

ліквідації племінного стада, нездійснення господарської діяльності за відповідним напрямом з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається за зверненням суб’єктів племінної справи у тваринництві або Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;

відмові суб’єкта племінної справи у тваринництві від присвоєного статусу, реорганізації, зміні найменування суб’єкта господарювання. Рішення приймається за зверненням суб’єктів племінної справи у тваринництві;

припинення суб’єкта господарювання. Рішення приймається за зверненням суб’єктів племінної справи у тваринництві або за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

4.7. Формою роботи експертної комісії Мінагрополітики України при переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві є засідання.

Рішення експертної комісії Мінагрополітики України оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

До протоколу додаються матеріали, відповідно до яких було прийнято рішення.

Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб’єктів племінної справи у тваринництві, що виникають в процесі проведення державної переатестації, експертною комісією Мінагрополітики України ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб’єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб’єкта племінної справи певному статусу.

4.8. Секретар експертної комісії Мінагрополітики України забезпечує реєстрацію документів, поданих суб’єктами племінної справи у тваринництві, їх підготовку до розгляду, формування переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо підтвердження або позбавлення статусу з племінної справи у тваринництві, оформлення протоколу, підготовку відповідного проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України та його затвердження в установленому порядку.

V. Порядок розгляду експертною комісією
Міністерства аграрної політики та продовольства України
матеріалів роботи атестаційних комісій щодо
присвоєння відповідних статусів суб’єктів
племінної справи у тваринництві

5.1. Експертна комісія Мінагрополітики України:

забезпечує розгляд матеріалів, які надійшли від атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві згідно з пунктом 3.10 розділу ІІІ цього Порядку;

вирішує спірні питання, що виникають в процесі проведення державної атестації;

приймає рішення щодо присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві і подає пропозиції щодо присвоєння відповідного статусу на затвердження.

5.2. Робота експертної комісії Мінагрополітики України при розгляді матеріалів роботи атестаційних комісій проходить у такій послідовності і складається з таких етапів:

підрозділи експертної комісії Мінагрополітики України, що забезпечують експертну оцінку відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві за певними видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності (далі - відповідний підрозділ експертної комісії Мінагрополітики України), проводять детальний аналіз матеріалів державної атестації щодо відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами цього Порядку. Рішення оформляється протоколом відповідного підрозділу експертної комісії Мінагрополітики України;

результати розгляду матеріалів державної атестації стосовно відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу, що були проведені підрозділами експертної комісії Мінагрополітики України, обговорюються на загальному засіданні експертної комісії Мінагрополітики України. Рішення експертної комісії Мінагрополітики України оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

До протоколу експертної комісії додаються матеріали, на підставі яких було прийнято рішення.

5.3. Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб’єктів племінної справи у тваринництві, що виникають в процесі проведення державної атестації, експертною комісією Мінагрополітики України ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб’єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб’єкта племінної справи певному статусу.

5.4. При присвоєнні відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві експертна комісія визначає відповідність суб’єктів мінімальним вимогам, рівень ведення селекційно-племінної роботи. Ураховується їх благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, яке підтверджується ветеринарною довідкою. Тим суб’єктам племінної справи у тваринництві, що в період атестації виявлені неблагополучними з гострих інфекційних захворювань, присвоюють статус без права торгівлі племінними (генетичними) ресурсами до зняття карантину або обмеження. Господарствам, неблагополучним на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз та інші хронічні інфекції, не присвоюють відповідні статуси на весь період оздоровлення згідно з рішенням відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії щодо введення карантинних обмежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1350 "Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії".

5.5. Рішення експертної комісії Мінагрополітики України щодо розгляду матеріалів роботи атестаційних комісій про присвоєння суб’єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Залежно від виду діяльності та породного і видового складу наявних племінних (генетичних) ресурсів суб’єкту племінної справи у тваринництві може бути присвоєно декілька статусів.

5.6. Рішення Мінагрополітики України щодо присвоєння або позбавлення відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві може бути оскаржене в суді.

VІ. Права та обов’язки суб’єктів племінної справи у
тваринництві з відповідним статусом

6.1. Суб’єкт племінної справи у тваринництві в місячний строк після присвоєння відповідного статусу повинен зареєструватися в Держплемреєстрі відповідно до Положення про Держплемреєстр.

6.2. Суб’єктам племінної справи у тваринництві дозволяється використовувати назву відповідного статусу в особистому найменуванні суб’єкта господарювання за умови присвоєння відповідного статусу за наслідками державної атестації.

6.3. Суб’єкти племінної справи у тваринництві з відповідним статусом мають право:

на виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами;

надання відповідних послуг з племінної справи у тваринництві;

використовувати племінні генетичні ресурси, що їм належать, для виконання програм селекції;

брати участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

на безоплатний доступ до Держплемреєстру.

6.4. Суб’єкти племінної справи у тваринництві з відповідним статусом:

забезпечують достовірність ведення племінного обліку, бонітування тварин;

надають достовірні дані при проведенні державної атестації та переатестації;

виконують вимоги цього Порядку та інших нормативно-правових актів, що стосуються племінної справи у тваринництві;

залучають для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин,

штучним осіменінням маток та трансплантацією ембріонів, лише атестованих працівників відповідно до Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17 листопада 2003 року N 406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за N 18/8617 (далі - Положення про атестацію працівників у тваринництві), та Положення про атестацію осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєння їм кваліфікаційних звань, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 липня 2013 року N 401, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за N 1234/23766 (далі - Положення про атестацію осіб у конярстві);

подають (надсилають) інформацію про племінні (генетичні) ресурси в обсязі та строки, що передбачені чинним законодавством.

VIІ. Вимоги до рівня ведення селекційно-племінної роботи,
якості племінних (генетичних) ресурсів суб’єктів племінної
справи у тваринництві з відповідним статусом

7.1. Племінний завод (далі - племзавод) або кінний завод (далі - кінзавод) - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо високопродуктивних племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності визначеної породи, застосовує їх чистопородне розведення та здійснює виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами.

Схрещування при розведенні тварин допускається тільки при виконанні програм селекції у тваринництві, які розробляються науково-дослідними установами за участю спеціалістів суб’єктів племінної справи у тваринництві та розглядаються і схвалюються на засіданні секції тваринництва Науково-експертної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Статус племзаводу або кінзаводу присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві, які займаються розведенням тварин визначеної породи, бонітування якої передбачено чинними нормативно-правовими актами.

7.2. Завдання суб’єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу:

удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин шляхом проведення поглибленої селекційної роботи та використання для відтворення стада найкращих племінних (генетичних) ресурсів вітчизняного та зарубіжного походження для одержання тварин з новими генетичними ознаками;

створення заводських і спеціалізованих ліній, кросів, родин, видатних тварин відповідно до програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;

забезпечення генетичного різноманіття;

збереження (у разі потреби) генофондових (колекційних) стад цінних порід, використання їх для створення нових селекційних досягнень;

проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);

відбір самок-матерів і самців-батьків, оцінка та відбір ремонтних самців, оцінка плідників за якістю потомків;

одержання плідників-поліпшувачів та інших видів племінних (генетичних) ресурсів із стійкою спадковістю та їх розповсюдження для відтворення сільськогосподарських тварин (торгівля).

7.3. Племінний репродуктор (далі - племрепродуктор) - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо з розведення, вирощування племінних тварин визначеної породи та здійснює виробництво і торгівлю чистопородними племінними (генетичними) ресурсами.

На племінних репродукторах у свинарстві та рибництві допускається одержання міжпородних помісних (гібридних) тварин при промисловому схрещуванні для виробництва свинини та торгівлі тваринами для отримання товарної продукції.

Тварини, сперма, ембріони, які одержані при гібридизації, не є племінними.

7.4. Завдання суб’єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племрепродуктору:

розведення племінних тварин власної репродукції, а також тих, що надходять з племінних заводів та імпортуються;

проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);

оцінка плідників за якістю потомків.

7.5. Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу та племреподуктора відповідно до чинного законодавства виконують вимоги щодо:

ідентифікації тварин;

державної реєстрації племінних тварин;

ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин в обсязі, встановленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;

бонітування та офіційної оцінки за типом;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомків;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених в установленому законодавством порядку до відтворення плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

подання у встановленому порядку документації на власних плідників з метою проведення атестації та допуску їх до використання для відтворення поголів’я;

атестації працівників;

подання інформації до Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису тварин до державних книг племінних тварин.

7.6. Статус племзаводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року N 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за N 95/8694 (далі - Інструкція з бонітування в молочному скотарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року N 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за N 96/8695 (далі - Інструкція з ведення племобліку в молочному скотарстві), та Інструкції з оцінки якості молока корів, овець та кіз у племінному тваринництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 14 липня 2008 року N 421, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2008 року за N 715/15406 (далі - Інструкція з оцінки якості молока);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року N 721, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 березня 2006 року за N 219/12093 (далі - Інструкція із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для бугаїв, племінного поголів’я корів та ремонтних телиць відповідно до Положення про порядок проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 01 червня 2004 року N 197, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2004 року за N 738/9337 (далі - Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин);

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в молочному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин атестованих та допущених до відтворення бугаїв відповідно до Положення про порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року N 720, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02 березня 2006 року за N 220/12094 (далі - Положення про атестацію плідників);

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року N 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за N 1422/20160 (далі - Положення про племінний сертифікат);

надання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 4).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 5), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

4 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

4 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При присвоєнні суб’єкту племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу враховуються:

участь у роботі зі створення селекційних досягнень, участь у виставках та аукціонах;

достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 6) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.7. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції із селекції бугаїв м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 21 січня 2009 року N 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за N 135/16151 (далі - Інструкція із селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для бугаїв-плідників та племінних корів) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в м’ясному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення бугаїв відповідно до Положення про атестацію плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 7).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 8), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо, відповідно до пункту 7.6 цього розділу.

Атестація племінних заводів та племінних репродукторів, у яких розводять м’ясну худобу, проводиться за результатами бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів (додаток 9). Бальна оцінка складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

При атестації комісія:

додає бали до сумарної кількості:

за роботу з виведення нової породи чи типу - 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектують стада за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), - 3;

за участь у виставках та аукціонах - 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп - 2;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів - 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 10) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

Статус племінного репродуктора з розведення буйволів присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:

які є власниками стада буйволів, до складу якого входить 70 % чистопородних тварин, що підтверджується сертифікатами племінних (генетичних) ресурсів;

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів, погоджених в Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, які заповнюються за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

7.8. Статус племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року N 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за N 1027/7315 (далі - Інструкція з бонітування свиней), Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року N 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за N 1028/7316 (далі - Інструкція з племобліку у свинарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування свиней;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для кнурів-плідників) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку у свинарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 11).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства суб’єктам племінної справи у тваринництві здійснюють за результатами оцінки стада свиней, яка проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 12) за 100-бальною системою, з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства (додаток 13), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві із свинарства подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

При атестації комісія:

додає до сумарної кількості балів:

за проведення оцінки кнурів і маток за методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства - 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектуються за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), - 3;

за участь у виставках та аукціонах - 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за порушення вимог щодо утримання кількості поголів’я в приміщеннях та секціях - 1;

за невідповідність параметрів мікроклімату зоогігієнічним умовам - 1;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів - 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи із свинарства (додаток 14) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.9. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування овець, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року N 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за N 679/8000 (далі - Інструкція з бонітування овець), Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року N 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за N 680/8001 (далі - Інструкція племобліку у вівчарстві та козівництві), та Інструкції з оцінки якості молока;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування овець та інших нормативних документів;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для баранів та цапів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку у вівчарстві та козівництві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення баранів та цапів відповідно до Положення про атестацію плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кількості поголів’я баранів-плідників та вівцематок, необхідним для атестації племінних заводів і племінних репродукторів з вівчарства (додаток 15), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 16), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 17), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 18), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за специфічними для окремих порід показниками (додаток 19), мінімальним вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з молочного козівництва (додаток 20).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець (додаток 21), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід (додаток 22), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення молочних кіз (додаток 23), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;

мінімального виходу ягнят при відлученні на 100 вівцематок і ярок старше 1 року - 90 голів;

питомої ваги:

баранів класу "еліта", реалізованих племінними заводами, не менше 100 %;

ярок класу "еліта" та І класу, реалізованих: племінними заводами - не менше 70 %; племінними репродукторами - не менше 50 %. Допускається реалізація молодняку віком до 12 місяців за умови, якщо рівень їх продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування овець за породною належністю відповідає мінімальним показникам продуктивності ягнят тонкорунних і напівтонкорунних порід, мінімальним вимогам у віці 2 місяців, 100 днів та 8 місяців для племінних ягнят смушкових порід та бальної оцінки ягнят за показниками живої маси і настригу вовни.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з розведення овець та кіз подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

для племінного репродуктора:

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу або племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

Атестаційна комісія проводить оцінку всіх основних і ремонтних баранів (цапів та кіз) та ремонтних ярок - 10 % від наявної кількості племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного ядра, оглядає решту маточних отар суб’єкта господарювання.

Дані огляду овець заносять у відомість експертної оцінки поголів’я овець (додаток 24). Відомість експертної оцінки поголів’я овець складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою і є невід’ємною частиною документів для присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з вівчарства (козівництва) (додаток 25) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.10. Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, при виконанні вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування, ведення племінного обліку та обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування племінних коней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року N 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за N 992/8313 (далі - Інструкція з бонітування коней), Інструкції з ведення племінного обліку в конярстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року N 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за N 993/8314 (далі - Інструкція з племобліку в конярстві), Положення про централізований племінний облік у конярстві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року N 364, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за N 994/8315 (далі - Положення про централізований племоблік у конярстві), Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12 травня 2010 року N 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 2010 року за N 358/17653 (далі - Інструкція з бонітування коней гуцульської породи), Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року N 77, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за N 704/19442 (далі - Правила випробувань);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для жеребців, кобил та племінного молодняку відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в конярстві та Положення про централізований племоблік у конярстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення жеребців відповідно до Положення про атестацію плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кінних заводів, племінних репродукторів з конярства та конюшні-репродуктора (додаток 26).

Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з конярства за чотири календарних роки (додаток 27), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з конярства (додаток 28) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.11. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - звірі, кролі, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року N 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за N 932/8253 (далі - Інструкція з бонітування у звірівництві), Інструкції з бонітування кролів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року N 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за N 933/8254 (далі - Інструкція з бонітування у кролівництві), Інструкції з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року N 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за N 934/8255 (далі - Інструкція з племобліку в звірівництві та кролівництві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до інструкцій з бонітування у звірівництві та кролівництві;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в звірівництві та кролівництві;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва (додаток 29).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 30), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

для племінного репродуктора:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Атестаційна комісія проводить експертну оцінку основного поголів’я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. Дані огляду заносять у відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів (додаток 31), яка є невід’ємною частиною акта державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві. Відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів підписується секретарем та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

Для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які мають чисельність поголів’я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 %, з реалізації - на 50 %.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (додаток 32) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.12. Статус племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - птиця, інкубаційні яйця, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації птиці;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року N 179, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за N 846/6037, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року N 179, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за N 847/6038;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей та фенотипової однорідності птиці;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з птахівництва (додаток 33) і мінімальним вимогам до племінних птахорепродукторів (додаток 34).

Присвоєння статусу племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з птахівництва (додаток 35), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з птахівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

для племінного репродуктора:

При атестації комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять суб’єкти господарювання; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських форм).

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з птахівництва (додаток 36) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

Племінний птахорепродуктор (далі - племптахорепродуктор) - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який розводить племінну птицю для виробництва племінних (генетичних) ресурсів або товарної продукції.

У результаті діяльності племптахорепродуктор забезпечує:

розведення відповідних форм (чистопородна птиця у вигляді ліній, прабатьки, батьки) та одержання птиці за відповідною схемою спарювань;

дотримання певного співвідношення батьківських і материнських форм;

проведення групового обліку продуктивності і відходу птиці (падіж та вибракування), інкубаційних якостей яєць, контрольне зважування молодняку за періодами вирощування;

реалізацію племінної продукції у вигляді інкубаційних яєць або добового молодняку, розділеного за статтю.

Залежно від виду птиці, виробленої продукції та її призначення племінні птахорепродуктори відносять до I та II порядків.

Племптахорепродуктор І порядку працює з прабатьківськими формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує племінні (генетичні) ресурси - інкубаційні яйця та ремонтний молодняк.

Комплектування племптахорепродуктора І порядку здійснюється племінним добовим молодняком у певному співвідношенні з племзаводів України (вітчизняна селекція) або за імпортом (зарубіжна селекція) за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.

На кожну партію реалізованих племінних (генетичних) ресурсів оформляється сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.

Племптахорепродуктор І порядку при роботі:

з кросом одержує батьківські форми за відповідною схемою спарювань птиці прабатьківського стада і здійснює їх торгівлю в певному співвідношенні племптахорепродукторам ІІ порядку або іншим споживачам для створення батьківських стад;

з породною птицею шляхом чистопородного спарювання птиці першої генерації одержує її другу генерацію і реалізує одержані племінні (генетичні) ресурси для комплектування племптахорепродукторів ІІ порядку;

з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків заміна маточного стада проводиться щороку шляхом завозу птиці І генерації, допускається використання завезеної племінної птиці цих видів протягом двох років чи продуктивних періодів (краще після примусової линьки);

з породами племінних гусей може використовувати птицю до 3 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або зі щорічним оновленням стада не менше як на 30 %. Для комплектації використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів або імпортної селекції відповідної якості.

Племптахорепродуктор ІІ порядку працює з батьківськими формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує фінальний гібрид - яйця та молодняк, які не є племінними і не підлягають сертифікації.

Для комплектування племптахорепродуктора ІІ порядку використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції відповідної якості за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів. Не допускається комплектування стада молодняком птиці власного виробництва, одержаного від батьківських форм (крім породної птиці всіх видів).

Племптахорепродуктор ІІ порядку при роботі:

з кросами проводить щорічну заміну батьківських форм кросу. При закупівлі прабатьківських форм допускається оновлення стада раз на два роки;

з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків проводить щорічну заміну племінного стада;

з породами гусей використовує племінну птицю від 3 до 5 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або проводить щорічне оновлення стада не менш як на 30 %. Для комплектування стада використовує племінний чистопородний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів та племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції;

з розведення страусів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 10 років;

з розведення перепелів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 3 роки.

7.13. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - ікра, молоки, личинки, мальки та різновікові особини, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації риби;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку й офіційного обліку продуктивності;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей.

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять:

за умови відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 37), мінімальним вимогам до структури ставкових площ суб’єктів племінної справи з рибництва за умови ставкового вирощування (додаток 38);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 39), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з рибництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, одержаних з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують;

для племінного репродуктора:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, одержаного з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують.

Атестаційна комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер’єру основного племінного поголів’я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю потомства.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва атестаційна комісія враховує:

роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб;

утримання генофондних колекційних стад цінних видів риб;

проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах суб’єкта господарювання;

участь у виставках та аукціонах;

проведення генетичної експертизи;

ведення племінного обліку.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва зі статусом племінного заводу обов’язково враховується участь у виконанні програм селекції.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з рибництва (додаток 40) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.14. Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами шовковичного шовкопряду - племінної грени, за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

Племінна станція із шовківництва - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який застосовує чистопородне розведення декількох порід шовковичного шовкопряда, забезпечує виробництво племінної грени вищих репродукцій (попереднього розмноження, а також суперелітної та елітної грени) для одержання батьківських форм гібридів.

За рівнем ведення селекційно-племінної роботи племінна станція із шовківництва відповідає статусу племінного заводу.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом станції із шовківництва забезпечує:

участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

розмноження районованих порід (ліній) шовковичного шовкопряда, їх збереження, вивчення та поліпшення біологічних і технологічних властивостей;

розведення та добір на всіх стадіях розвитку з метою підвищення продуктивності порід для виробництва племінної грени категорії попереднього розмноження, "супереліта" та "еліта";

проведення племінної роботи з районованими породами за дворічною та трирічною схемами;

здійснення вигодівлі шовкопряду з племінної грени усіх категорій, забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

виконання вимог щодо щорічного проведення комплексної оцінки господарсько-корисних і технологічних характеристик порід шовкопряда;

виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Гренажний завод - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який виробляє промислову гібридну грену шовковичного шовкопряда для забезпечення потреб галузі шовківництва. За рівнем ведення селекційно-племінної роботи гренажний завод відповідає статусу племінного репродуктора.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом гренажного заводу забезпечує:

організацію вигодівлі гусені з грени категорії "еліта", яку отримує від племінної станції із шовківництва;

одержання промислової грени від метеликів з коконів категорії "еліта", які отримують від вигодівлі гусені із грени категорії "еліта";

забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:

при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогами до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів (додаток 41);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи із шовківництва (додаток 42), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із шовківництва подаються за три календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінної станції:

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінзаводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного стада (усі статево-вікові групи), повністю придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для гренажного заводу:

При атестації враховується робота з виведення нових порід (ліній), утримання колекційних порід шовковичного шовкопряда, належне ведення документації з обліку господарсько-цінних показників порід, які утримуються.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи із шовківництва (додаток 43) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.15. Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які забезпечують:

селекцію і репродукцію бджіл певної породи за наявності результатів лабораторних досліджень, проведених у встановленому законодавством порядку щодо підтвердження чистопородності бджолиних сімей;

виконання Плану породного районування бджіл (додаток до наказу Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 року N 184/82 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за N 736/4957), вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

Репродукція бджіл уключає виробництво племінних (генетичних) ресурсів з бджільництва - маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.

З метою забезпечення чистопородності бджіл на племзаводі з бджільництва, племінному бджолорозпліднику та племінних пасіках завезення бджолиних сімей і маток інших порід на пасіки, що розташовані в радіусі 15-20 км, категорично забороняється.

Племзавод з бджільництва - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує розведення племінних бджолиних сімей районованої породи бджіл та виробництво племінних (генетичних) ресурсів - маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу з бджільництва забезпечує:

розведення племінних бджолиних сімей районованої породи;

розведення зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;

участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;

стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 500 бджолиних сімей;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 15-20 %;

створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племзаводу в радіусі 10-15 км;

розмноження племінного матеріалу власного виробництва та його продаж племінним і товарним пасікам;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Племінний бджолорозплідник - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує виробництво племінних (генетичних) ресурсів - виведення маток, формування бджолиних сімей та бджолиних пакетів районованої породи бджіл.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінного бджолорозплідника забезпечує:

розведення бджолиних сімей та виведення маток, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж;

участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 50 бджолиних сімей, з яких 25-30 використовуються для відбору материнських і батьківських сімей, а решта - для організації виведення плідних маток;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 10-15 %;

створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племінного бджолорозплідника в радіусі 10-15 км;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Племінна пасіка - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує розмноження, поліпшення та збереження існуючого генофонду бджіл певної породи.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінної пасіки забезпечує:

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

стійку медоносну базу та оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 50 бджолиних сімей;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні, районні показники не менше ніж на 10-15 %;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві:

при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з бджільництва, племінних бджолорозплідників та племінних пасік з розведення бджіл за кількісними та якісними показниками (додаток 44);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з бджільництва (додаток 45), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із бджільництва подаються за чотири календарні роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформована пасіка:

для племзаводу з бджільництва та племінного бджолорозплідника:

1 рік - якщо пасіка сформована за рахунок племінних бджолиних сімей, придбаних у суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінної пасіки:

1 рік - якщо пасіка сформована за рахунок придбання племінних бджолиних сімей в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної пасіки, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При атестації враховуються робота з виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей, та належне ведення обліку продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з бджільництва (додаток 46) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.16. Генофондне господарство - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо або стада зникаючих порід, типів, популяцій тварин, які несуть цінні ознаки та властивості, сформовані в результаті тривалого еволюційного розвитку і є джерелом генетичного матеріалу для створення нових порід та типів сільськогосподарських тварин. У генофондних господарствах застосовують чистопородне розведення з переважно аутбредним типом підбору.

У генофондних господарствах займаються розведенням аборигенних, локальних, зникаючих та резервних порід.

Генофондні господарства можуть здійснювати виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, сперма.

Статус генофондного господарства присвоюється суб’єктам племінної справи, які є власниками генофондних стад за видами та породами тварин, відповідно до вимог цього Порядку на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення певного виду тварин, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи відповідно до вимог цього Порядку за видами та породами тварин з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві статусу генофондного господарства, який підписують члени атестаційної комісії.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом генофондного господарства з розведення певного виду тварин, певної породи відповідно до чинного законодавства виконують вимоги пункту 7.5 цього розділу та забезпечують:

чистопородне розведення аборигенних, локальних та зникаючих порід, відтворення наявних генотипів без втрати характерних для них ознак;

індивідуальний добір плідників до маточного поголів’я, що забезпечує не тільки збереження, а й підвищення концентрації оригінальних для породи алелей;

збереження генофондних стад;

збереження зникаючих генеалогічних структур у межах породи (ліній, родин);

збереження генетичної різноманітності сільськогосподарських тварин;

довготривале зберігання племінних (генетичних) ресурсів - збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у генетичних банках;

участь у формуванні банку генетичних ресурсів для проведення оцінки генофонду, визначення необхідної кількості, форми та обсягів його збереження і використання для кожної окремої породи;

оцінку всіх плідників за якістю потомків, а ремонтного молодняку за власною продуктивністю;

формування генофондних стад.

7.17. Селекційний центр - це установа, що забезпечує наукове супроводження селекційно-племінної роботи певної галузі тваринництва. Може бути регіональним, якщо забезпечує наукове супроводження певної галузі у визначеному регіоні. Координацію роботи селекційних центрів та наукове забезпечення здійснює головний селекційний центр у кожній галузі, який створюється на базі наукової установи.

Статус селекційного центру присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку. Селекційні центри забезпечують:

розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;

розроблення та виконання програм селекції за видами та породами тварин;

розроблення ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;

розроблення та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво;

науково-методичне супроводження з удосконалення та створення племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності, селекційних досягнень з використанням кращого генофонду, в тому числі світового;

науково-методичне супроводження процесу збереження генофондних (колекційних) стад цінних порід тварин та птиці;

участь у створенні та функціонуванні єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками;

створення та ведення автоматизованої системи управління племінною справою в певній галузі тваринництва за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;

проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;

збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;

діяльність, спрямовану на біологічне та генетичне різноманіття сільськогосподарських тварин;

розроблення заходів щодо підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;

впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;

проведення офіційного обліку продуктивності тварин, оцінки (класифікації) за типом;

формування та видання каталогів племінних тварин з визначеною племінною (генетичною) цінністю за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;

видання спеціальної періодичної літератури з племінної справи;

організацію підвищення кваліфікації працівників тваринництва, проведення конкурсів, виставок, аукціонів племінних тварин;

участь у спільних міжнародних проектах і програмах;

подання інформації щодо ведення племінної справи та оцінки племінної (генетичної) цінності тварин в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус селекційного центру визначають на основі результатів діяльності селекційного центру певної галузі тваринництва (додаток 47), погоджених в Національній академії аграрних наук України, за наявності фахівців та наукових співробітників, що забезпечують виконання відповідних робіт при виконанні функцій, зазначених у цьому пункті.

До структури селекційного центру можуть входити підрозділи, що забезпечують оцінку генотипів, імуно- і популяційної генетики, гібридизації (у свинарстві, птахівництві та рибництві), відтворення і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин, оцінку якості тваринницької продукції та інші напрями, пов’язані із селекційним процесом. За наявності лабораторне обладнання відповідно до чинних нормативно-правових актів повіряють у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

При атестації враховуються:

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до чинних нормативно-правових актів;

наявність угод між селекційним центром та іншими суб’єктами племінної справи у тваринництві про виконання функцій відповідно до цього пункту;

використання плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

участь у спільних міжнародних проектах і програмах з племінного тваринництва;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, необхідного для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;

виконання програм селекції сільськогосподарських тварин та добору плідників;

наявність лабораторного та технічного оснащення, необхідного для проведення робіт, визначених для селекційного центру;

участь у роботі з організації проведення державної реєстрації племінних і підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин за окремими видами та породами тварин, з формування Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, підготовки державних книг та каталогів племінних тварин до видання;

державної реєстрації племінних тварин та подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

організація підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів з племінної справи у тваринництві;

наявності відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання для роботи з плідниками, одержання, оцінки, кріоконсервації, короткотривалого та довготривалого зберігання сперми, стаціонарних біосховищ для довготривалого зберігання сперми. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

надання консультацій з питань розведення та утримання сільськогосподарських тварин суб’єктам племінної справи у тваринництві.

наявності висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;

За наслідками атестації складається акт державної атестації селекційного центру (додаток 48) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

використання чистопородних плідників (використання помісних або гібридних плідників дозволяється на виконання програми селекції), що мають: високу племінну цінність; достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями; комплексний клас "еліта" або "еліта-рекорд";

7.18. Підприємство (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (далі - племпідприємство) - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виробництво, зберігання і торгівлю спермою плідників. Племпідприємство утримує і використовує плідників високої племінної (генетичної) цінності для одержання, розбавлення та кріоконсервації сперми, використання і торгівлі високоякісною спермою для проведення штучного осіменіння маточного поголів’я сільськогосподарських тварин у суб’єктів господарювання.

відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки, що забезпечує:

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племпідприємства виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:

ідентифікації плідників;

утримання та використання плідників, роботи лабораторії з одержання, кріоконсервації та зберігання сперми, використання середовищ і препаратів для роботи із спермою, розподілу території на виробничі зони, наявності спеціальних будівель та їх розміщення. Обов’язкова наявність огородженої території, де розміщуються виробничі приміщення, що забезпечують діяльність племпідприємства, яка розділена на три відокремлені зони А, Б, В парканом заввишки від 1,5 до 2 м:

зона А - суворо ізольована зона з будівлями для утримання плідників, лабораторно-технологічного корпусу, приміщення для карантинування сперми протягом 28 днів, ветеринарного пункту. До лабораторно-технологічного корпусу входять приміщення для санітарної обробки плідників; манежи, обладнані спеціальними обмежувальними конструкціями та станками для взяття сперми, площею не менше для бугаїв - 60 м², жеребців - 50 м², баранів, цапів та кнурів - 20 м²; мийну, стерилізаційну, стерильний бокс, лабораторію з відповідним технологічним обладнанням та карантинне сховище для сперми. Вхід до зони через санпропускник із зони Б, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;

ідентифікації одержаної сперми, її заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для виробництва ідентифікованої сперми;

зона Б - умовно ізольована з виробничими об’єктами, які зв’язують зону А із зоною В. У зоні розміщуються стаціонарне приміщення для довготривалого зберігання сперми плідників, відгороджений ізолятор з боксами. Вхід до зони через санпропускник із зони В, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;

одержання сперми від племінних атестованих плідників, допущених до використання для відтворення відповідно до Положення про атестацію плідників;

зона В - умовно відкрита зона, де розміщуються приміщення для адмінперсоналу, приміщення для обробки посудин Дьюара;

наявності даних про сперму відповідно до вимог інструкцій з племінного обліку за видами тварин;

дотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання плідників, обробки обладнання та проведення відповідних лабораторних досліджень.

використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників та плану підбору плідників, погодженого в Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;

Статус підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві визначають за мінімальними вимогами до підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 49) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 50) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

оцінки якості сперми та відповідності сперми за якісними та кількісними показниками чинних стандартів, своєчасного виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, плідників та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.

проведення оцінки запліднювальної здатності сперми плідників племпідприємства і своєчасне виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;

Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 51) за 100-бальною системою. Бальна оцінка підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

наявності обладнання для оцінки якості сперми за якісними та кількісними показниками, що має результати повірок обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

При присвоєнні статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві враховуються:

відповідності сперми ветеринарно-санітарним вимогам і правилам;

участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників відповідно до чинних інструкцій;

рівень та ступінь впливу на ведення селекційно-племінної роботи в тваринництві визначеного регіону, у тому числі в племінних стадах;

використання плідників, які походять від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин, оцінених за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;

рівень співробітництва із селекційними центрами;

оцінки плідників за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції з селекції бугаїв молочного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції з селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування свиней, Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи;

участь у проведенні щорічної комплексної оцінки поголів’я тварин суб’єктів племінної справи в тваринництві визначеного регіону;

участь у підготовці матеріалів для складання державних книг та каталогів племінних тварин суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;

участь у підготовці матеріалів для формування Держплемреєстру визначеного регіону;

ведення автоматизованої бази для централізації даних племінного обліку суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;

виконання ветеринарно-санітарних правил та вимог щодо роботи племпідприємств;

наявність спермобанку та ембріобанку;

наявність плідників, що використовуються для одержання і реалізації сперми;

комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;

проведення оцінки плідників за власною продуктивністю та участь у проведенні оцінки плідників за якістю потомства;

організація застосування штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та надання сервісних послуг господарствам усіх форм власності щодо забезпечення спермою, необхідними інструментами, реактивами та зрідженим азотом;

забезпечення суб’єктів племінної справи у тваринництві високоякісною спермою плідників-поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин, широке використання плідників-лідерів;

впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів’я, запобігання і ліквідація безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у господарствах;

розповсюдження та впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій, досягнень науки у відтворенні і техніці штучного осіменіння тварин;

забезпечення повноцінної годівлі, відповідного утримання і використання плідників;

участь у створенні селекційних досягнень;

участь у виставках, конкурсах, виводках та аукціонах сільськогосподарських тварин;

ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з технологією використання плідників, одержання, кріоконсервації та використання сперми.

При атестації комісія:

додає бали до максимальної сумарної кількості - за підвищення показників з відтворення сільськогосподарських тварин (вихід приплоду на 100 маток) у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності визначеного регіону (за останні чотири роки) - 3; за ведення автоматизованої системи племінного обліку - 3; за збереження генофонду локальних та зникаючих вітчизняних порід - 3;

знімає бали від максимальної сумарної кількості - за порушення вимог чинних нормативних документів, що регламентують діяльність підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві, - 10; за наявність випадків реалізації неякісної сперми - 10; за наявність понад 30 % сперми від недопущених до відтворення плідників (крім генофондних) - 10; за випадки фальсифікування даних племінного обліку - 30; за наявність випадків реалізації сперми від плідників, що недопущені до відтворення поголів’я, - 30.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства та плідників відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):

підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 80 балів і більше;

підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 70-79 балів;

підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 60-69 балів.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві, що координує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області або міжрайонному рівні, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):

підприємства з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 50 балів і більше;

підприємства з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 40-49 балів;

підприємства з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 30-39 балів.

Підприємства з племінної справи у тваринництві, що одержали менше 30 балів, відносять до неатестованих.

За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 52) з висновком щодо:

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу;

виконання визначених функцій.

Акт підписують члени атестаційної комісії.

Спеціалізація підприємства з племінної справи у тваринництві визначається за галузями, за якими проводилася державна атестація. Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходив атестацію більше ніж за двома галузями, такому суб’єкту присвоюється статус племпідприємства у тваринництві.

7.19. Заводська конюшня - це суб’єкт племінної справи у тваринництві (структурний підрозділ), який надає послуги суб’єктам господарювання з організації відтворення племінного поголів’я коней для поліпшення якості поголів’я коней і розвитку племінної справи у конярстві шляхом використання племінних жеребців у парувальній кампанії та штучного осіменіння кобил.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом заводської конюшні відповідно до чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, виконують вимоги щодо:

ідентифікації жеребців;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з племобліку в конярстві, Положення про централізований племоблік у конярстві, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, Правил випробувань;

використання жеребців у парувальній кампанії при дотриманні ветеринарно-санітарних вимог;

заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання ідентифікованої сперми жеребців;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

штучного осіменіння кобил;

використання жеребців, які мають високу племінну цінність, достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки;

наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами та з обслуговуванням ветеринарної медицини;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних жеребців відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин.

Статус заводської конюшні визначають за мінімальними вимогами до заводської конюшні (додаток 53) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності заводської конюшні (додаток 54) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, жеребців та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.

При присвоєнні статусу заводської конюшні обов’язково враховуються:

відповідність наявних жеребців-плідників вимогам класу "еліта-рекорд" або "еліта";

достовірність походження жеребців-плідників, що підтверджена генетичними дослідженнями;

наявність приміщень для утримання коней та догляду за ними відповідно до зооветеринарних вимог;

наявність лабораторії й обладнання з одержання, обробки, кріоконсервації та зберігання сперми, парувальних пунктів;

наявність висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, з тренінгу, з ведення селекційно-племінної роботи, з ветеринарного обслуговування, з організації одержання та використання сперми, парування та штучного осіменіння маточного поголів’я коней.

За наслідками атестації складається акт державної атестації заводської конюшні (додаток 55) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.20. Контрольно-випробувальна станція - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, в якому проводиться вирощування ремонтних плідників сільськогосподарських тварин та їх всебічна оцінка за походженням і власною продуктивністю: ростом, розвитком, типом будови тіла, оплатою корму, приростами живої маси, статевою активністю, спермопродуктивністю та іншими показниками.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:

проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

створення, збереження та раціонального використання генофонду оцінених плідників;

використання для одержання сперми тільки допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників;

заготівлі, ідентифікації і зберігання сперми та утримання тварин;

участі у формуванні інформаційної бази про наявні племінні (генетичні) ресурси;

ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;

наявності атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;

подання Міністерству аграрної політики та продовольства України документів, необхідних для проведення атестації плідників та їх допуску до використання для відтворення поголів’я, відповідно до Положення про атестацію плідників;

узагальнення і видання результатів оцінки;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус контрольно-випробувальної станції визначають за показниками діяльності та бальної оцінки контрольно-випробувальної станції (додаток 56) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції (додаток 57) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.

При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції обов’язково враховуються:

наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;

наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;

наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

ведення відповідних форм племінного обліку, пов’язаних з оцінкою тварин;

наявність комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення;

використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;

участь в удосконаленні існуючих і застосування прогресивних технологічних прийомів з метою максимального прояву генетичного потенціалу оцінюваних плідників;

наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, проводити аналіз одержаних результатів;

відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.

Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки контрольно-випробувальної станції за 100-бальною системою.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу контрольно-випробувальної станції:

I категорії, якщо одержує 90 балів і більше;

II категорії, якщо одержує 80-89 балів;

III категорії, якщо одержує 70-79 балів.

Контрольно-випробувальні станції, що одержали менше 70 балів, відносять до неатестованих.

За наслідками атестації складається акт державної атестації контрольно-випробувальної станції (додаток 58) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.21. Контрольно-випробувальна станція з птахівництва - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить систематичні контрольні випробування вітчизняних та імпортованих кросів чи порід птиці, представлених власниками племінних (генетичних) ресурсів.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції з птахівництва виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення випробування птиці відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці;

ідентифікування поданих на випробування зразків інкубаційних яєць та одержаного після інкубації яєць добового молодняку відповідно його приналежності до зразка;

вирощування молодняку, всебічної оцінки за показниками росту, розвитку, збереженості, витратами корму;

оцінки продуктивних якостей, конверсії корму, збереженості дорослої птиці;

наявності лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявності спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

забезпечення зоотехнічних та ветеринарних умов для прояву генетичного потенціалу досліджуваних зразків з урахуванням їх специфіки;

узагальнення і видання результатів конкурсних випробувань заінтересованим підприємствам та особам;

розробки пропозицій стосовно впровадження кращих кросів у виробництво та корегування напрямів селекції окремих ліній чи батьківських форм;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус контрольно-випробувальної станції з птахівництва визначають за мінімальними вимогами до контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 59) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності (додаток 60) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва обов’язково враховуються:

наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;

наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з оцінкою тварин;

використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;

наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та проводити аналіз одержаних результатів;

відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.

За наслідками атестації складається акт державної атестації контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 61) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.22. Іподром - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює тренінг, випробування та облік робочої продуктивності племінних коней за показниками жвавості, витривалості та сили відповідно до Правил випробувань.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом іподрому виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення випробування коней відповідно до Правил випробувань;

організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;

узагальнення і видання результатів випробувань для інформування заінтересованих осіб;

атестації та підготовки персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;

забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;

видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;

проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;

виконання установлених зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус іподрому визначають за мінімальними вимогами до іподрому (додаток 62) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності іподрому (додаток 63) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.

При присвоєнні статусу іподрому обов’язково враховуються наявність:

тренувальних та призових доріжок для проведення тренінгу та випробувань племінних коней інших виробничих іподромних об’єктів, що передбачені та відповідають вимогам Правил випробувань;

техніки за доглядом тренувальних та призових доріжок;

водопостачання для догляду за конепоголів’ям та доріжками;

падоку;

приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні;

приміщення для роботи суддів;

приладів, обладнання для проведення випробувань (хронометр, секундоміри, фотофініш, дзвін), інвентарю, трибун;

кваліфікованого та атестованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу та випробовувань, служби ветеринарної медицини;

програм тренінгу та випробувань;

атестованої суддівської колегії;

обліку проведення випробувань коней та реєстрації їх рекордів;

поголів’я племінних коней, які мають документи, що передбачені Правилами випробування;

площ для проведення виводок, виставкових заходів з конярства, експертної оцінки коней.

Залежно від наявності споруд, їх обладнання та технічного оснащення іподроми, що проводять випробування коней верхових порід, поділяються на три категорії відповідно до Правил випробувань.

За умови невідповідності суб’єкта племінної справи зі статусом іподрому усім трьом категоріям йому присвоюють статус іподрому без категорії.

У разі невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього пункту та мінімальним вимогам до іподрому цього Порядку суб’єкт є не атестованим.

За наслідками атестації складається акт державної атестації іподрому (додаток 64) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.23. Трендепо - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виявлення та облік робочої продуктивності племінних коней спортивного напряму продуктивності шляхом їх відповідного тренінгу і оцінки за руховими та стрибковими якостями.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом трендепо виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

організації та проведення тренінгу і оцінки племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України, в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;

визначення і обліку рівня розвитку певних ознак племінних коней в оптимальних умовах утримання та підготовки до змагань різного рівня з класичних видів кінного спорту;

узагальнення і видання результатів оцінки робочої продуктивності коней для інформування заінтересованих осіб;

підготовки та участі в атестації персоналу з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней;

наявності атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;

забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;

проведення змагань усіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

виконання встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

Статус трендепо визначають за мінімальними вимогами до трендепо (додаток 65) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності трендепо (додаток 66) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.

При присвоєнні статусу трендепо обов’язково враховується наявність:

спеціальних доріжок або полів, майданчиків (конкурного поля з перешкодами, відкритого і закритого манежів, шпрингартену) для тренінгу і випробувань коней, що відповідають вимогам Правил випробувань;

приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні, приладів, обладнання, інвентарю;

висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу і випробування, служби ветеринарної медицини;

програм тренінгу;

обліку щодо проведення оцінки робочої продуктивності коней за результатами змагань різного рівня та реєстрації їх рекордів;

поголів’я племінних коней з паспортами;

виробничої бази для проведення кінних змагань усіх рівнів, виводок, експертної оцінки коней виставкових заходів з конярства.

За наслідками атестації складається акт державної атестації трендепо (додаток 67) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.24. Підприємство (лабораторія) генетичного контролю - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює генетичні дослідження у тваринництві з метою проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин.

Тестування тварин генетичними методами здійснюється один раз за життя і надалі ця інформація використовується на всіх етапах селекційно-племінної роботи.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємство (лабораторія) генетичного контролю виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення генетичних досліджень племінних тварин та оформлення відповідних документів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

створення банку імуногенетичних (генетичних) даних та реагентів;

виконання вимог щодо ведення офіційного обліку, встановлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

виконання вимог щодо наявності виробничих приміщень та обладнання відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

Статус підприємства (лабораторії) генетичного контролю визначають на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 68) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю обов’язково враховуються:

виконання нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо проведення генетичних досліджень;

наявність необхідних приміщень для проведення робіт з генетичних досліджень;

наявність спеціального лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з генетичних досліджень. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

технічне оснащення;

ведення відповідних форм племінного обліку;

участь у державних та міжнародних перевірках реагентів (один раз на рік та один раз на два роки відповідно);

виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) генетичного контролю.

За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 69) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.25. Підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує проведення робіт з отримання, обробки, оцінки якості, кріоконсервації ембріонів племінних тварин, їх трансплантації або продажу іншим сільськогосподарським товаровиробникам.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;

одержання, обробки ембріонів та здійснення оцінки їх якості;

заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання, передбачених технологічними вимогами, встановленими для ембріонів, та використання відповідного обладнання;

сертифікації при продажу ембріонів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

проведення реєстрації всіх технологічних процесів відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

проведення трансплантації ембріонів;

наявності атестованого персоналу, який може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів визначають за мінімальними вимогами до підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 70) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 71) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів враховуються:

виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій щодо роботи з одержання, кріоконсервації та трансплантації ембріонів, використання середовищ і препаратів, стану території, наявності спеціальних будівель та їх розміщення;

наявність лабораторного та технологічного обладнання для роботи з трансплантації ембріонів, що забезпечують усі технологічні процеси (одержання, оцінки, кріоконсервації, зберігання). Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

рівень співпраці з науково-дослідними установами, що координують селекційну роботу з породами і типами тварин у регіоні;

рівень технічного оснащення;

наявність договорів на виконання робіт, пов’язаних з трансплантацією ембріонів;

рівень ведення обліку щодо походження та племінної (генетичної) цінності тварин, від яких одержано ембріони;

наявність власного (орендованого) поголів’я донорів;

стан племінного обліку, пов’язаного з технологією трансплантації ембріонів;

виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів до середовищ й препаратів.

За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 72) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.26. Лабораторія оцінки якості тваринницької продукції - це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить оцінку якості продукції тваринництва з метою використання отриманих результатів у веденні племінної справи і поліпшенні племінної (генетичної) цінності суб’єктів племінної справи у тваринництві.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом лабораторії оцінки якості тваринницької продукції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення оцінки якості продукції тваринництва за замовленням будь-якого суб’єкта племінної справи у тваринництві;

обліку результатів оцінки якості продукції тваринництва;

обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва для замовників, підприємств з племінної справи, селекційних центрів з метою формування інформаційних баз даних;

інформування органів виконавчої влади, органів ветеринарної медицини та Міністерства аграрної політики та продовольства України у випадках, коли якість продукції тваринництва загрожує здоров’ю населення;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції визначають за показниками діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 73) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 74) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції обов’язково враховуються:

виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо визначення якості тваринницької продукції;

наявність приміщень, лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості тваринницької продукції;

наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з оцінкою якості тваринницької продукції;

рівень технічного оснащення;

достовірність оцінки якості тваринницької продукції;

формування інформаційних баз даних про якість продукції тварин вітчизняної та зарубіжної селекції;

участь у спільних проектах і програмах проведення селекційно-племінної роботи у господарствах визначеного регіону;

виконання ветеринарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії).

За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 75) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

Директор Департаменту тваринництва М.М. Кваша

Додаток 1
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного
статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 3.3)

Заява
суб’єкта племінної справи у тваринництві на
проведення державної атестації (переатестації)

Заява суб’єкта племінної справи у тваринництві на проведення державної атестації (переатестації) (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 2
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 3.4)

Перелік
суб’єктів племінної справи у тваринництві
щодо присвоєння відповідних статусів,
які подали заяви на проведення державної атестації

Додаток 3
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 3.10)

Перелік
суб’єктів племінної справи у тваринництві
щодо присвоєння відповідних статусів

Додаток 4
до Порядку проведення державної
атестації (переатестації) та присвоєння
відповідного статусу суб’єктам
племінної справи у тваринництві
(пункт 7.6)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення
великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних
порід за кількісними та якісними показниками

Додаток 5
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.6)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи у тваринництві з розведення
великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід

Додаток 6
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.6)

Акт
державної атестації суб’єкта племінної справи у
тваринництві з розведення великої рогатої
худоби молочних і молочно-м’ясних порід

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби... (Додаток 6) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 7
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.7)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних репродукторів з
розведення великої рогатої худоби м’ясних порід
за кількісними та якісними показниками

Додаток 8
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.7)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи у тваринництві з
розведення великої рогатої худоби м’ясних порід

Додаток 9
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.7)

Шкала
оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з
розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів

Додаток 10
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.7)

Акт
державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з
розведення великої рогатої худоби м’ясних порід

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (Додаток 10) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 11
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.8)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних репродукторів із
свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та
основних свиноматок

Додаток 12
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.8)

Бальна оцінка
племінних господарств із свинарства

Додаток 13
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.8)

Кількісні та якісні показники
продуктивності й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства

Додаток 14
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.8)

Акт
державної атестації суб’єкта
племінної справи із свинарства

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи із свинарства (Додаток 14) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 15
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Мінімальні вимоги
до кількості поголів’я баранів-плідників та вівцематок,
необхідної для атестації племінних заводів і
племінних репродукторів з вівчарства

Додаток 16
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних
репродукторів за живою масою овець, кг

Додаток 17
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних
репродукторів за настригом митої вовни, кг

Додаток 18
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних репродукторів з
розведення овець смушкових порід

Додаток 19
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних репродукторів за
специфічними для окремих порід показниками

Додаток 20
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних
репродукторів з молочного козівництва

Додаток 21
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи з розведення овець

Додаток 22
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід

Додаток 23
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи з розведення молочних кіз

Додаток 24
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Відомість
експертної оцінки поголів’я овець

Додаток 25
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.9)

Акт
державної атестації суб’єкта племінної
справи з вівчарства (козівництва)

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи з вівчарства (козівництва) (Додаток 25) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 26
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.10)

Мінімальні вимоги
до кінних заводів, племінних репродукторів з
конярства та конюшні-репродуктора

Додаток 27
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.10)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єкта племінної справи з конярства

Додаток 28
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.10)

Акт
державної атестації суб’єкта племінної справи з конярства

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи з конярства (Додаток 28) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 29
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.11)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів і племінних репродукторів з
хутрового звірівництва та кролівництва

Додаток 30
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.11)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів
племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва

Додаток 31
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.11)

Відомість
кількісних та якісних показників продуктивності
стада з розведення хутрових звірів і кролів

Додаток 32
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.11)

Акт
державної атестації суб’єкта племінної справи з
розведення хутрових звірів (кролів)

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (Додаток 32) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 33
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.12)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів з птахівництва

Додаток 34
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.12)

Мінімальні вимоги
до племінних птахорепродукторів

Додаток 35
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.12)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської
діяльності суб’єктів з племінної справи з птахівництва

Додаток 36
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.12)

Акт
державної атестації суб’єкта
племінної справи з птахівництва

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи з птахівництва (Додаток 36) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 37
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного
статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.13)

Мінімальні вимоги
до суб’єктів племінної справи з рибництва

Додаток 38
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного
статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.13)

Мінімальні вимоги
до структури ставкових площ суб’єктів племінної справи з
рибництва за умови ставкового вирощування

Додаток 39
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.13)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської
діяльності суб’єктів племінної справи з рибництва

Додаток 40
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного
статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.13)

Акт
державної атестації суб’єкта
племінної справи з рибництва

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи з рибництва (Додаток 40) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 41
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.14)

Мінімальні вимоги
до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів

Додаток 42
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.14)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи із шовківництва

Додаток 43
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного
статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.14)

Акт
державної атестації суб’єкта
племінної справи із шовківництва

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи із шовківництва (Додаток 43) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 44
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.15)

Мінімальні вимоги
до племінних заводів з бджільництва,
племінних бджолорозплідників та племінних пасік з
розведення бджіл за кількісними та якісними показниками

Додаток 45
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.15)

Кількісні та якісні показники
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності
суб’єктів племінної справи з бджільництва

Додаток 46
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.15)

Акт
державної атестації суб’єкта
племінної справи з бджільництва

Акт державної атестації суб’єкта племінної справи з бджільництва (Додаток 46) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 47
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.17)

Результати
діяльності селекційного центру
певної галузі тваринництва

Додаток 48
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.17)

Акт
державної атестації селекційного центру

Акт державної атестації селекційного центру (Додаток 48) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 49
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.18)

Мінімальні вимоги
до підприємства (об’єднання) з
племінної справи у тваринництві

Додаток 50
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.18)

Кількісні та якісні показники
продуктивності й виробничо-господарської діяльності
підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві

Додаток 51
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.18)

Бальна оцінка
підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві

Бальна оцінка підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (Додаток 51) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 52
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.18)

Акт
державної атестації підприємства (об’єднання)
з племінної справи у тваринництві

Акт державної атестації підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (Додаток 52) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 53
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.19)

Мінімальні вимоги
до заводської конюшні

Додаток 54
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункту 7.19)

Кількісні та якісні показники
виробничо-господарської діяльності заводської конюшні

Додаток 55
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.19)

Акт
державної атестації заводської конюшні

Акт державної атестації заводської конюшні (Додаток 55) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 56
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.20)

Бальна оцінка
контрольно-випробувальної станції

Додаток 57
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.20)

Показники
діяльності контрольно-випробувальної станції

Додаток 58
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.20)

Акт
державної атестації контрольно-випробувальної станції

Акт державної атестації контрольно-випробувальної станції (Додаток 58) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 59
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.21)

Мінімальні вимоги
до контрольно-випробувальної станції з птахівництва

Додаток 60
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.21)

Показники
діяльності контрольно-випробувальної станції з
птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності

Додаток 61
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.21)

Акт
державної атестації контрольно-випробувальної
станції з птахівництва

Акт державної атестації контрольно-випробувальної станції з птахівництва (Додаток 61) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 62
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.22)

Мінімальні вимоги
до іподрому

Додаток 63
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункту 7.22)

Кількісні та якісні показники
виробничо-господарської діяльності іподрому

Додаток 64
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.22)

Акт
державної атестації іподрому

Акт державної атестації іподрому (Додаток 64) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 65
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.23)

Мінімальні вимоги
до трендепо

Додаток 66
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.23)

Кількісні та якісні показники
виробничо-господарської діяльності трендепо

Додаток 67
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.23)

Акт
державної атестації трендепо

Акт державної атестації трендепо (Додаток 67) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 68
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.24)

Кількісні та якісні показники
виробничо-господарської діяльності підприємства
(лабораторії) генетичного контролю

Додаток 69
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.24)

Акт
державної атестації підприємства
(лабораторії) генетичного контролю

Акт державної атестації підприємства (лабораторії) генетичного контролю (Додаток 69) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 70
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.25)

Мінімальні вимоги
до підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів

Додаток 71
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.25)

Кількісні та якісні показники
виробничо-господарської діяльності підприємства
(лабораторії) з трансплантації ембріонів

Додаток 72
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.25)

Акт
державної атестації підприємства (лабораторії) з
трансплантації ембріонів

Акт державної атестації підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (Додаток 72) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 73
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного
статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.26)

Показники
діяльності підприємства (лабораторії ) з
оцінки якості тваринницької продукції

Додаток 74
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної с прави у тваринництві
(пункт 7.26)

Кількісні та якісні показники
виробничо-господарської діяльності підприємства
(лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції

Додаток 75
до Порядку проведення державної атестації
(переатестації) та присвоєння відповідного статусу
суб’єктам племінної справи у тваринництві
(пункт 7.26)

Акт
державної атестації підприємства (лабораторії) з
оцінки якості тваринницької продукції

Акт державної атестації підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (Додаток 75) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додатки 1-75 для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".