МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
16.06.2015 N 641

Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей
і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей
і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного
виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Відповідно до рішень Колегії Міністерства освіти і науки України від 26.03.2015 протокол N 3/5-2 "Про Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді" та від 28.05.2015 протокол N 5/5-2 "Про Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді" наказую:

1. Затвердити Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді, що додається.

2. Затвердити Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, що додаються.

3. Затвердити методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються.

4. Управлінню зв'язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатній службі) (Загоруйко Ю. А.), департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.), забезпечити оприлюднення Концепції, Заходів та методичних рекомендацій на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

5. Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, підприємствам, установам та організаціям, які віднесені до сфери управління Міністерства, визначені відповідальними виконавцями Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді забезпечити необхідні умови щодо реалізації Заходів.

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Міністр С. М. Квіт

Додаток
до наказу Міністерства
освіти і науки України
16.06.2015 N 641

Концепція
національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Вступ

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (patria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у XX - XXI століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Разом із тим, національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. Ця Концепція виходить з ідеї об'єднання різних народів, національних та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності України.

На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміну "національний", а "патріотичне виховання" сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимірі.

Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій:

Концепція національної системи виховання (1996);

Концепція національно-патріотичного виховання (2009);

Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013 - 2017 рр.;

Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012).

Проте жодна з них не була розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні уявлення правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти.

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- участь у громадсько-політичному житті країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

- рівність всіх перед законом;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Відтак, враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб'єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України.

1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді - це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання - складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози - пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об'єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв'язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

2. Принципи патріотичного виховання

Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб'єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв'язання життєвих проблем;

- принцип історичної і соціальної пам'яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

- принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

3. Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді

3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:

- підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;

- розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни;

- розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих і на національно-патріотичне виховання молодих людей;

- підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;

- вироблення науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися тощо, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепції);

- вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;

- забезпечення активної участі сім'ї та родини в розвитку фізичного і морального здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості.

3.2. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання:

- проведення заходів спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту;

- підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;

- створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної й самодіяльної творчості;

- активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;

- залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;

- сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;

- налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій;

- сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді;

- активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура");

- удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту.

3.3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством:

- активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і молодіжних громадських організацій (об'єднань), використання їхнього досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України;

- організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;

- долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання;

- посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді.

3.4. Інформаційне забезпечення національно - патріотичного виховання дітей та молоді:

- організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації;

- запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;

- виробництво кіно - і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування;

- підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім'ї; висвітлення в засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання;

- здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг патріотичної спрямованості.

Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.

Етапи впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді

На першому етапі (2015 р.) планується:

- створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

- створення Центру патріотичного виховання у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України;

- створення інформаційного ресурсу, присвяченого цій тематиці;

На другому етапі (2016 - 2017 рр.) передбачається:

- розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді;

- підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо;

На третьому етапі (2018 - 2019 рр.) забезпечується:

- проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування;

- проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного досвіду на інформаційному веб-ресурсі;

- аналіз здобутого, встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.

Очікувані результати:

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:

- забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам'яті;

- зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;

- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;

- створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;

- консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати порушені цією Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.

Додаток
до наказу Міністерства
освіти і науки України
16.06.2015 N 641

Заходи
щодо реалізації концепції
національно-патріотичного виховання
дітей і молоді

Пояснювальна записка

Підготовлені Заходи спрямовані на розкриття мети, положень і завдань Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, прийнятої на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України 26 березня 2015 р. Ця концепція спирається на традиції української державності, національно-визвольної боротьби українського народу, громадянську свідомість, здатність критично і незалежно мислити, бути активним у відстоюванні своєї позиції та готовим до захисту незалежності й територіальної цілісності української держави.

Розробниками пропонується така структура Заходів, що окреслює напрями і шляхи розвитку національно-патріотичного виховання в освітньому просторі України. Вони розташовані за показниками важливості і значущості - від загальнодержавного рівня до структурних складових освітньої системи та їх науково-методичного забезпечення.

Перший розділ - Удосконалення нормативно-правової бази - містить у собі елементи управління цим процесом на державному рівні.

Другий розділ - Взаємодія центральних органів виконавчої влади, установ і організацій - включає до заходів національно-патріотичного виховання дітей і молоді широке коло учасників.

Третій розділ - Створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно-патріотичного виховання. Сюди ввійшли позиції і заходи, які стосуються цілісного підходу до організації і перебігу зазначеного виховання, що включає в себе загально педагогічний і середовищний підхід, стосується дітей і молоді, що охоплені освітнім і виховним процесами.

Четвертий розділ - Зміст і форми національно-патріотичного виховання. Ця позиція найбільш об'ємна в документі, повно і детально пропонує заходи у всіх структурних складових освітнього, навчально-виховного процесу - від дошкілля до підготовки і перепідготовки учительства.

П'ятий розділ - Військово-патріотичне виховання дітей і молоді. В цьому розділі, з огляду на актуальність і важливість теми, розробники вважали за доцільне зібрати і представити цілісно цей аспект національно-патріотичного виховання.

Шостий розділ - Інформаційно-комунікаційні технології у забезпеченні національно-патріотичного виховання - розкриває актуальність, значення і можливість ІКТ для організації і проведення визначеного Концепцією напряму виховної діяльності.

Сьомий розділ - Наукове і навчально-методичне забезпечення - розкриває, через які наукові і навчально-методичні матеріали, підручники, конференції, круглі столи тощо здійснюватиметься увесь комплекс заходів, пропонованих у попередніх розділах.

Восьмий розділ - Національно-патріотичне виховання за участю громадських організацій - підкреслює важливість тісної співпраці з громадським сектором. Така співпраця закладена і в інших розділах цього документу.

Отже, запропонована структура не лише відображає мету і завдання Концепції, а й спирається на структуру побудови навчально-виховного процесу, його змістове наповнення та науково-методичне забезпечення.

NN
п/п 
Назва заходу  Строк виконання  Відповідальні за виконання 
1.  УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ 
1.1.  Внести зміни і з урахуванням їх розробити та затвердити нову редакцію нормативно-правових документів МОН України: "Базовий компонент дошкільної освіти (Наказ N 615)" і "Основні орієнтири виховання учнів 1 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Перелік N 1243)"  IV квартал 2015 р.  МОН 
1.2.  Сприяти розробці проекту Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки (далі - Стратегія) та проекту Плану дій щодо реалізації Стратегії шляхом участі у Робочій групі з розробки Стратегії та надання пропозицій від МОН  III квартал 2015 р.  МОН 
1.3.  Підготувати проект нової редакції постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку позашкільних навчальних закладів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету" і доповнити
- у першому абзаці розділу 2 "Заходи з позашкільної освіти" після слів "науково-технічного" словосполученням "національно-патріотичного"
- у розділі 4 "Заходи у галузі освіти" окремим абзацом "Проведення всеукраїнських заходів з національно-патріотичного виховання" 
III квартал 2015 р.  МОН 
1.4.  Підготувати проект рішення Кабінету міністрів України про надання статусу "всеукраїнський" дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі "Сокіл" ("Джура")  III квартал 2015 р.  МОН 
1.5.  Підготувати проект рішення Кабінету міністрів України про надання статусу "всеукраїнський" дитячо-юнацькому фестивалю мистецтв "Сурми звитяги"  IV квартал 2015 р.  МОН 
1.6.  Підготувати проект закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні": доповнити розділ про загальні принципи організації місцевого самоврядування в частині переліку функцій місцевого самоврядування та ст. 32 словами: "національно-патріотичного виховання"  III квартал 2015 р.  МОН, НАПН, із залученням зацікавлених органів управління державної влади 
1.7.  Звернутися в Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України щодо своєчасного прийняття ВРУ нормативного акту про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв, зокрема не пізніше як за 3 місяці до початку нового року  III квартал 2015 р.  МОН 
2.  ВЗАЄМОДІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ 
2.1.  Створити Раду з національно-патріотичного виховання при МОН України  III квартал 2015 р.  МОН 
2.2.  Створити Центр національно-патріотичного виховання дітей та молоді на базі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді з метою централізації процесу національно-патріотичного виховання в системі освіти  III квартал 2015 р.  МОН 
2.3.  Сприяти створенню Міжвідомчої Ради з питань національно-патріотичного виховання при Кабінеті міністрів України  III квартал 2015 р.  МОН 
2.4.  Сприяти створенню Рад з питань національно-патріотичного виховання в обласних центрах  IV квартал 2015 р.  МОН 
2.5.  Провести інвентаризацію та налагодити облік всіх позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типу та форми власності  IV квартал 2015 р.  МОН, із залученням Мінмолодьспорту, МВС, Мінкультури, ДСНС Мінсоцполітики, Міноборони, Держприкордонслужби 
2.6.  Підтримати ініціативу молодіжних організацій і у співпраці з ними реалізувати проект реформування мережі позашкільних установ "Центри громадянської освіти"  2015 - 2017 рр.  МОН, із залученням Мінмолодьспорту 
2.7.  Систематично проводити конференції, семінари, круглі столи тощо, присвячені особам, фактам і подіям, зазначеним у Законі України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (N 2558 від 9 квітня 2015 року) для кожної категорії педагогічних працівників з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності  Постійно  МОН, НАПН, із залученням Мінкультури, Міноборони, Мінмолодьспорту, МВС, НАН, УІНП 
3.  СТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 
3.1.  Популяризувати на конференціях, круглих столах і широко висвітлювати у друкованих засобах, навчально-методичній літературі, особливо у підручниках з історії для усіх рівнів освіти, факти і події, що свідчать про колективну й індивідуальну боротьбу за незалежність України у XX столітті, перелічених у Законі України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" (N 25-38-1 від 07.04.2015 р.)  Постійно  МОН, НАПН, ВНЗ, обласні управління освіти, районні та міські відділи освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрації 
3.2.  На виконання Закону України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (N 2558 від 6 квітня 2015 р.) розробити нові та удосконалити відповідно до ідеології їх засудження діючі програми, навчальні посібники, підручники з питань історії у розділах, що розкривають комуністичні та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими  Постійно  МОН, НАПН, із залученням УІНП та НАН 
3.3.  Внести до змісту загальної середньої освіти предмет "громадянська освіта", що найповніше відповідає завданням національно-патріотичного виховання дітей і молоді, поєднує політико-правову, історико-патріотичну, екологічну, культурологічну проблематику  з 2016 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, Інститут педагогіки, Інститут проблем виховання 
3.4.  Організувати громадське обговорення результатів всеукраїнського медіаосвітнього експерименту та розпочати масове впровадження медіаосвіти в загальноосвітніх навчальних закладах, всебічно використовуючи її можливості для підвищення рівня медійної та інформаційної грамотності, патріотичної свідомості та критичного мислення учнівської молоді  2016 - 2017 рр.  МОН, НАПН 
3.5.  Проводити науково-дослідницьку та освітньо-просвітницьку роботу, яка передбачає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України (Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, діяльність Українських урядів 1917 - 1921 років, інші визвольні проекти), включно з проведенням фотовиставок, організацією музейних експозицій, проведенням дискусій, круглих столів із застосуванням регіональних традицій, свідчень усної історії національно-визвольної боротьби українського народу  Постійно  МОН, НАПН 
3.6.  Забезпечити проведення тижнів правової освіти та національно-патріотичного виховання, спрямованих на розвиток у дітей та молоді почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і місця у суспільстві, можливості реалізації своїх прав у поєднанні з виконанням обов'язків із застосуванням рекомендацій Українського інституту національної пам'яті  Постійно  МОН, НАПН, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
3.7.  Провести всеукраїнську нараду осіб, відповідальних за патріотичне виховання в обласних управліннях та районних, міських відділах освіти на тему "Шляхи вдосконалення патріотичного виховання в умовах декомунізації та ліквідації наслідків тоталітаризму"  травень 2016 р.  МОН 
3.8.  Проводити у освітніх закладах спеціальні уроки, конкурси, фестивалі з відзначення Дня української писемності та мови  Щорічно 9 листопада  МОН, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
3.9.  На День знань провести лекції, бесіди, виховні заходи з метою утвердження у свідомості молоді переконань про єдність і соборність України (Сходу і Заходу)  Щорічно 1 вересня  МОН, НАПН, УІНП, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
3.10.  Започаткувати Всеукраїнський місячник у рамках проведення міжнародного місячника шкільної бібліотеки "Виховуємо громадянина - патріота України"  Щорічно з 2015 р.  МОН, НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Інститут модернізації змісту освіти 
3.11.  Комплектувати фонди бібліотек освітньо-виховних закладів літературою, спрямованою на національно-патріотичне виховання  Постійно  НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського 
3.12.  Залучати дітей, учнів, студентів та педагогічні колективи до пошуку, охорони, збереження народної культурної спадщини України (пісні, легенди, перекази тощо)  Постійно  Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.  ЗМІСТ І ФОРМИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 
4.1.  Дошкільна освіта 
4.1.1.  Розробити та апробувати парціальну програму "Україна - наша Батьківщина" для дітей старшого дошкільного віку  2015 - 2016 рр.  МОН, НАПН, Інститут проблем виховання 
4.1.2.  Розробити методичні рекомендації з організації занять, сюжетно-рольових ігор, творчих конкурсів, сценаріїв свят з національно-патріотичної тематики  2015 р.  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.1.3.  Розробити методичні рекомендації щодо залучення батьків до національно-патріотичного виховання дітей "Батьківська школа"  2015 р.  МОН, НАПН, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.1.4.  Розробити тематичні плани роботи ДНЗ з організації національно-патріотичного виховання дошкільників за темами:
- моє ім'я;
- моя сім'я (сімейні традиції, сімейні реліквії, професії в моїй родині, світ родинних захоплень, сімейні обов'язки тощо);
- моє місто/село (пейзажі, символи, історичні, культурні і природні пам'ятки, народні промисли);
- моя країна (державні символи, столиця, державні свята; національності, які живуть в Україні, їх національні костюми, пісні і танці, національні страви). 
Щорічно  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій; 
4.1.5.  Ввести до системи дошкільного виховання (державних та недержавних установ) розвивальні технології та заняття з формування у дитини моральних уподобань і здійснення вчинків, пов'язаних з патріотичною позицією  Постійно  МОН, НАПН 
4.2.  Початкова школа 
4.2.1.  Переглянути усі навчальні програми початкової школи щодо розширення можливостей формування в учнів патріотичних почуттів, толерантного ставлення до інших народів, які проживають в Україні  2016 р.  МОН, НАПН, Інститут педагогіки, Інститут модернізації змісту освіти 
4.2.2.  Розробити та здійснювати:
- творчі завдання з національно-патріотичної тематики, конкурси;|
- тематичні виставки дитячої творчості;
- міні-проекти за участю батьків: світ професій, сімейні династії, захисники вітчизни у моїй родині;
- шкільні та родинні екологічні проекти 
Щорічно  Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, 
4.2.3.  Розробити методичні рекомендації з національно-патріотичного виховання молодших школярів у позаурочній, позакласній і позашкільній роботі, передбачивши теми:
- мій родовід;
- моя сім'я в історії рідного міста/села;
- моє місто/село в історії моєї країни;
- національні традиції;
- народні промисли;
- національні герої;
- моя Батьківщина - Україна (державні символи, державні свята):
- Україна на карті світу 
Щорічно  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти 
4.2.4.  Практикувати проведення виховних годин у формі:
- зустрічей з волонтерами, учасниками АТО;
- постановок українських народних та сучасних казок;
- майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії 
Постійно  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.2.5.  Впровадити виховні проекти:    НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
- "Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо" (літературно-музичні композиції за творами українських дитячих письменників і композиторів);  Вересень 2015 р. 
- "Я і моя родина - казковий дивосвіт" (літературно-музичні композиції за творами українських дитячих письменників і композиторів);  Вересень 2016 р. 
- "Моя маленька батьківщина" (презентація виставки творчих робіт дітей та батьків за творами українських дитячих письменників)  Вересень 2017 р. 
4.2.6.  Проводити конкурси малюнків, оберегів, організовувати написання листів бійцям АТО  Постійно  Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.2.7.  Прищеплювати любов до української мови через спеціально організовані уроки: "Свято рідної мови", "Мужай, прекрасна наша мово", "Шевченківське слово"  Постійно  Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.2.8.  Використовувати на заняттях фізичної культури українські народні ігри, зокрема, "Високий дуб", "Чаклун", "Хлібчик" та ін.  Постійно  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.2.9.  Проводити цикл бесід, спрямованих на розкриття традицій української культури, ознайомлення дітей з фольклором (традиції, ігри та ін.)  Постійно  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.2.10.  Проводити конкурси дитячої зображувальної творчості "Слава українським військовим", "У світі немає кращої країни, ніж Україна", "Планета дружби"  Постійно  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.3.  Основна і старша школа, професійно-технічна освіта 
4.3.1.  Внести уточнення і доповнення до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, змісту навчальних програм і підручників з усіх предметів з метою посилення їх національно-патріотичного виховного потенціалу, відображення ідей Законів України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті"  IV квартал 2016 року  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, Інститут педагогіки 
4.3.2.  При формуванні типових навчальних планів передбачити збільшення кількості годин на вивчення української мови і літератури в школах з національними мовами викладання  2015 - 2016 рр.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, Інститут педагогіки 
4.3.3.  Удосконалити навчальні програми варіативного складника змісту освіти, зокрема з історії та географії території проживання, розвитку народних промислів, літературної і громадської спадщини краю щодо посилення національно-патріотичного спрямування  2015 - 2016 рр.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, Інститут педагогіки 
4.3.4.  Розробити та апробувати програму тематичних виховних годин для учнів 5 - 11 класів "Минуле, теперішнє та майбутнє у вчинках та діяннях українців"  Постійно  НАПН, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут модернізації змісту освіти 
4.3.5.  Розробити та апробувати тренінгові програми для учнів 10 - 11 класів:
- з підвищення рівня політико-правові свідомості "Я і моє право";
- з формування навичок самоорганізації "Самі будуємо своє життя у рідній країні";
- програми проведення класних виховних годин у формі особистісно-рольових ігор: "Комітет з розвитку громадянського суспільства", "Політична карусель", "Громадяни і політики" тощо 
2016 - 2017 рр.  МОН, НАПН, Інститут соціальної та політичної психології 
4.3.6.  Налагодити системну екскурсійну діяльність дітей та учнівської молоді, поїздки-обміни учнівських та студентських груп, відвідування визначних історичних місць та ознайомлення з пам'ятками української історії та культури.  2015 - 2016 рр.  МОН, НАПН, Український державний центр дитячого і юнацького туризму, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.3.7.  Провести акцію старшокласників "Спільними зусиллями" (збір коштів для забезпечення потреб військовослужбовців) (8 - 11 кл.)  Постійно  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
4.3.8.  Захід для дітей-переселенців із зони АТО "Пізнай свою історію - вона єднає"  II квартал 2016 р.  НАПН, Інститут проблем виховання 
4.3.9.  Провести пізнавально-виховний захід для дітей-переселенців із зони АТО в рамках "Міжнародного дня безневинних дітей - жертв агресії" (International Day of Innocent Children Victims of Aggression)  4 червня 2016 р.  НАПН, Інститут проблем виховання 
4.4.  Позашкільна освіта 
4.4.1.  Скоординувати програми національно-патріотичного виховання дітей і молоді з програмою відродження краєзнавчого руху, які акумулюють надбання країни на місцевому рівні  IV квартал 2015 р.  НАН, НАПН, місцеві органи управління освіти 
4.4.2.  Організувати і провести всеукраїнську туристсько-краєзнавчу експедицію "Моя Батьківщина - Україна"  IV квартал 2015 р. - I квартал 2016 р.  Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, МОН, Інститут модернізації змісту освіти 
4.4.3.  Забезпечити проведення Всеукраїнських організаційно-масових заходів патріотичного спрямування за такими напрямами:
- еколого-натуралістичний:
- Всеукраїнський фестиваль "Українська паляниця";
- Всеукраїнський фестиваль "Україна - сад" (1 - 11 кл.);
- Всеукраїнський конкурс з квітникарства і ландшафтного дизайну "Квітуча Україна" (1 - 11 кл.).
- Всеукраїнський юнацький фестиваль "В об'єктиві натураліста" (8 - 11 кл.);
- дослідницько-експериментальний:
- Всеукраїнська науково-технічна виставка-конкурс молодіжних інноваційних проектів "Майбутнє України" (8 - 11 кл.);
- Міжнародна науково-практична конференція учнів-членів Малої академії наук "Україна - очима молодих" (8 - 11 кл.).
- науково-технічний:
- Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технічної творчості "наш пошук і творчість - тобі, Україно!" (1 - 11 кл.);
- художньо-естетичний:
- Всеукраїнський пленер з ужиткового мистецтва "таланти твої, Україно!" (5 - 11 кл.);
- Всеукраїнська виставка-конкурс декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва "Знай і люби свій край" (5 - 11 кл.);
- туристсько-краєзнавчий:
- Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді "Мій рідний край, моя земля очима сучасників" (8 - 11 кл., студенти);
- Всеукраїнська історико -краєзнавча конференція учнівської молоді "Пізнай себе, свій рід, свій народ…" (8 - 11 кл.);
- Всеукраїнська історико-географічна експедиція "Історія міст і сіл України" (1 - 11 кл.);
- Всеукраїнська експедиція учнівської та студентської молоді "Моя Батьківщина - Україна" (8 - 11 кл.);
- Всеукраїнський конкурс туристсько-краєзнавчих експедицій "Мій рідний край" (8 - 11 кл., студенти);
- Всеукраїнський збір лідерів учнівського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів України (8 - 11 кл.) 
Постійно  Центри позашкільної освіти державної, комунальної та приватної форм власності, НАПН, Інститут проблем виховання, МОН 
4.5.  Вища освіта 
4.5.1.  Запровадити факультативний курс у ВНЗ: "Народна психологія", спрямований на вивчення звичаїв українського народу  IV квартал 2015 р. - I квартал 2016 р.  МОН, вищі навчальні заклади 
4.5.2.  Створити студентські об'єднання за мистецькими вподобаннями - вишивка, пісенна творчість, кулінарія, гончарне мистецтво, хореографічна майстерність тощо і налагодити їх роботу  Постійно  МОН, вищі навчальні заклади 
4.5.3.  Впровадити практику волонтерської роботи студентів ВНЗ у будинках сиріт, інтернатах (допомога в формуванні громадянської свідомості молоді, інтеграції у суспільство)  Постійно  Вищі навчальні заклади 
4.5.4.  Надавати організаційну та матеріальну підтримку національно-патріотичним заходам органів студентського самоврядування  Постійно  МОН, вищі навчальні заклади 
4.5.5.  Започаткувати студентські олімпіади з національно-патріотичної тематики  I квартал 2016 р.  МОН, вищі навчальні заклади 
4.5.6.  Започаткувати конкурс курсових робіт та наукових публікацій студентів вищих навчальних закладів з національно-патріотичної тематики  I квартал 2016 р.  Вищі навчальні заклади, НАПН 
4.5.7.  Проводити конкурси студентських есе на тему "Що для мене патріотизм і любов до Батьківщини?"  Щорічно  Вищі навчальні заклади, НАПН 
4.6.  Підготовка і перепідготовка працівників освіти 
4.6.1.  Створити інтегративну систему освіти дорослих засобами:
розроблення програм підвищення кваліфікації та перепідготовки учасників бойових дій, учасників АТО, переселенців, біженців, спрямовану на подолання стереотипів та конфліктів на патріотичному і національному ґрунті, формуванні свідомої світоглядної патріотичної, державницької позиції 
IV квартал 2015 р. - I квартал 2016 р.  МОН, вищі навчальні заклади, ІППО 
4.6.2.  Забезпечити проведення тренінгових занять з питань виховання громадянина-патріота для педагогічних працівників загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, методистів інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних кабінетів  2015 р.  НАПН, Інститут проблем виховання, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Інститут модернізації змісту освіти 
4.6.3.  Увести до навчальних планів підготовки і перепідготовки педагогів різного профілю навчальний курс "Сучасні методи і технології національно-патріотичного виховання школярів"  I квартал 2016 р  МОН, ВНЗ, ІППО 
4.6.4.  Увести до навчальних планів підготовки психологів, соціальних педагогів та практичних психологів спецкурс "Технології впливу на становлення політико-правової свідомості та громадянської позиції учнів"  I квартал 2016 р  МОН, ВНЗ 
4.6.5.  Увести до навчальних планів підготовки вчителів інформатики спецкурс "Безпека дітей в інформаційному просторі"  I квартал 2016 р  МОН, ВНЗ 
4.6.6.  Організувати при обласних ІППО експериментальні центри з розроблення та апробації навчально-виховних інновацій громадянсько-патріотичного спрямування, передбачивши їх активну міжрегіональну взаємодію, обмін інформацією та досвідом роботи  IV квартал 2015 р. - I квартал 2016 р.  МОН, заклади післядипломної педагогічної освіти, НАПН 
4.6.7.  Запровадити в закладах післядипломної освіти спеціальні курси для педагогічних і науково-педагогічних працівників "Українська національна ідентичність", "Розвиток національної свідомості українців як складової багатонаціональної держави в культурологічному аспекті", "Вірність і відданість загальнолюдським цінностям як основа патріотичного виховання"  Постійно  МОН, заклади післядипломної педагогічної освіти, НАПН 
4.6.8.  Передбачити у програмах курсової та міжкурсової підготовки педагогічних працівників, керівників навчальних закладів ознайомлення із технологіями роботи з родинами, що передбачає відтворення історії роду на прикладах кожної конкретної сім'ї, із подальшим укладанням на рівні навчального закладу курси "Історія народу"  IV квартал 2015 р. - I квартал 2016 р.  НАПН, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", заклади післядипломної педагогічної освіти 
4.6.9.  Розробити навчальне та науково-методичне забезпечення курсів підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів, працівників методичних і психологічних служб системи освіти з питань національно-патріотичного виховання як складової системи підвищення кваліфікації  Постійно  НАПН, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", заклади післядипломної педагогічної освіти 
5.  ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ 
5.1.  Заклади освіти різного рівня 
5.1.1.  Ввести в штатний розклад середніх ЗНЗ і профтехучилищ посаду військового керівника (0,5 ставки)  До 1 вересня 2015 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
5.1.2.  Розробити посадову інструкцію військового керівника, включивши у неї завдання патріотичного виховання  До 1 вересня 2015 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти 
5.1.3.  Розробити тематичні стенди для кабінетів військової підготовки з урахуванням найновіших видів зброї та воєнних стратегій  I квартал 2016 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, ІППО 
5.1.4.  Розробити і виготовити моделі основних видів озброєнь для навчальних цілей  III квартал 2016 р.  МОН, Міноборони 
5.1.5.  Укомплектувати навчальні заклади (кабінети військової підготовки) засобами і системами захисту (протигази, санітарне обладнання тощо)  III квартал 2016 р.  МОН, Міноборони, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
5.1.6.  У середніх школах, профтехучилищах обладнати:
- смугу перешкод;
- військово-спортивний комплекс 
III квартал 2016 р.  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
5.1.7.  Побудувати (відновити) в опорних школах освітніх округів стаціонарні тири  IV квартал 2016 р.  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
5.1.8.  Обладнати у кожній середній школі приміщення для захисту від військових дій  IV квартал 2016 р.  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
5.1.9.  Активізувати профорієнтаційну роботу серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення конкурсів, вікторин, змагань тощо  Постійно  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням територіальних відділення ЗСУ 
5.1.10.  Директорам шкіл забезпечити зв'язок з військовими частинами (екскурсії до музеїв військових частин, спільні заходи патріотичного спрямування); активізувати зв'язки і спільну профорієнтаційну діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист) (1 - 11 кл.)  Постійно  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.11.  Залучати офіцерів військових частин, воїнів АТО до проведення навчальних занять у школах із військової підготовки  Постійно  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.12.  Організувати тренувальні збори юнаків 10 класу середніх навчальних закладів на базі військових частин  III квартал 2015 р.  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.13.  Удосконалити нині діючі навчальні програми із Захисту Вітчизни, ввівши нові розділи:
- національно-патріотичне виховання учнів;
- сучасні види озброєнь і захисту;
- Україна у військових діях 
До 1 вересня 2015 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти НАПН, Інститут проблем виховання, із залученням Міноборони, МВС, ДСНС 
5.1.14.  У кожному регіоні створити й організувати роботу методичного семінару військових керівників і вчителів фізичної культури, а також класних керівників, вихователів ПТНЗ із питань військово-патріотичного виховання учнів  I квартал 2016 р.  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.15.  Розглянути можливість підготовки педагогів за інтегрованими спеціальностями:
- вчитель і класний керівник (вихователь, провідник);
- військовий керівник і вчитель фізичної культури;
- військовий керівник і вчитель біології та хімії;
- військовий керівник і вчитель фізики;
- військовий керівник і вчитель географії 
IV квартал 2015 р.  МОН, ВНЗ 
5.1.16.  Розпочинати навчальний рік у ЗНЗ Уроком мужності і милосердя під девізом "Борімося - поборемо!", залучивши до його проведення учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, ветеранів минулих воєн, дисидентського руху, активних учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО  Щорічно 1 вересня  МОН, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.17.  Розробити й обговорити проект загальнодержавної Програми військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді  III квартал 2015 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, із залученням Мінмолодьспорту, Міноборони, Мінкультури, МВС, УІНП 
5.1.18.  Провести з дітьми та учнівською молоддю на рівні закладу, району, міста: безстрокових акцій "Ми разом", спрямованих на допомогу пораненим військовим (1 - 11 кл.); благодійної акції "З вірою в серці", спрямованої на підтримку захисників нашої країни, їхніх дітей та родин, медичних працівників і волонтерів, які працюють в зоні АТО (1 - 11 кл., студенти); мітингу-реквієму на вшанування Героїв Небесної Сотні (1 - 11 кл, студенти); зустрічей з воїнами-учасниками АТО "В родинному колі" (1 - 11 кл.)  Постійно  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.19.  Залучати учнів і студентську молодь до участі у "Вахті пам'яті Небесної сотні"  Постійно  керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.20.  Проводити тематичні заходи, присвячені героїчним подвигам українських воїнів, боротьбі за територіальну цілісність і незалежність України:  Щорічно -  керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
- до утворення Української Повстанської Армії (14.10.42 р.);  14.10 
- до дня Соборності України;  22.01 
- до святкування дня Гідності та Свободи  22.11 
5.1.21.  Забезпечити організацію перегляду та обговорення учнями і студентами вітчизняних художніх і документальних фільмів:
- "Між Гітлером і Сталіним. Україна в II Світовій війні", 2002 рік, авт. - Святослав Новицький;
- "Війна - український рахунок", 2002 рік, авт. - Сергій Буковський;
- "Війна без переможців" 2003 рік, авт. - Ігор Чижов;
- "ОУН-УПА: війна на два фронти", 2006 рік, авт. - Андрій Санченко;
- "УПА. Третя сила", 2007 рік, авт. - Сергій Братішко, Віталій Загоруйко;
- "1377 спалених заживо", 2009 рік, авт. - Іван Кравчишин;
- "Поводир", 2014 рік, авт. - О. Г. Санін тощо 
Постійно  керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.22.  Проводити раз на рік фестивалі патріотичної пісні; святкування Дня Примирення, Дня Збройних Сил України, Дня призовника, захисника Вітчизни, відзначення дня пам'яті Героїв Крут  Постійно  МОН, керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.23.  Під час організації і діяльності літніх таборів зосереджувати роботу на змаганнях з військово-прикладних видів спорту, участі у військово-патріотичній грі "Сокіл" ("Джура") тощо  Постійно  керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.24.  Активізувати рух волонтерської допомоги (акції, проекти) у навчальних закладах різних типів  Постійно  керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.1.25.  Провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію з військово-патріотичного виховання  Квітень 2016 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, із залученням УІНП, НАН 
5.2.  Дитячі та юнацькі організації різного спрямування 
5.2.1.  Створити пластові центри у всіх містах і селах України з метою проведення виховної роботи серед дітей та молоді  I квартал 2017 р.  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.2.2.  Впровадити військово-патріотичну виховну систему "Джура" із залученням ігрових форм:
- всеукраїнська дитячо-юнацька гра "Котигорошко" молодшої вікової групи
- всеукраїнська дитячо-юнацька гра "Джура" середньої вікової групи
- всеукраїнська дитячо-юнацька гра "Сокіл" старшої вікової групи
- всеукраїнська військово-спортивна гра "Хортинг" для учнів навчальних закладів з посиленою військовою та фізичною підготовкою
- всеукраїнська військово-спортивна гра "Заграва" для студентської молоді
Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів України "Козацький гарт" 
Постійно  МОН, керівники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних відділень ЗСУ 
5.2.3.  Розробити план заходів з відзначення у 2017 році 105-тої річниці пластового руху в Україні та у 2019 році - 30-тої річниці відновлення діяльності Пласту в Україні  II квартал 2016 р.  МОН, із залученням Мінмолодьспорту та Мінкультури 
5.2.4.  Створення у м. Києві музею пластового (скаутського) руху  I квартал 2017 р.  Із залученням КМДА 
6.  ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 
6.1.  Створити відкриту мережу освітніх ресурсів, присвячену національно-патріотичного вихованню дітей і молоді  IV квартал 2016 р.  НАПН, МОН, Інститут модернізації змісту освіти, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання 
6.2.  Сприяти створенню створення військово-патріотичних ігрових медіа програм  IV квартал 2015 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням Мінкультури та Держкомтелерадіо 
6.3.  Забезпечити державне замовлення на створення медіа продукції (комп'ютерні ігри, мультфільми, кінофільми, інтерактивні телепрограми), які сприяють національній та громадянській самоіндентифікації дітей і молоді  III квартал 2015 р.  МОН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням Мінфіну 
6.4.  Створити інтернет-портал "Слава Україні", на якому розмістити фонд записів художньо-патріотичних, літературних і музичних творів, а також освітніх програм з вітчизняної історії  IV квартал 2015 р.  із залученням Мінкультури, Український Інститут національної пам'яті 
6.5.  Створити цикл документальних фільмів з Історії України, присвячений видатним особистостям, звичкам, традиціям, українським ремеслам тощо і включити їх до освітніх програм  Впродовж 2015 - 2017 рр.  із залученням Мінкультури, УІНП, Держкомтелерадіо 
6.6.  Провести Всеукраїнський інтернет-турнір юних інтелектуалів "Любіть Україну", фотоконкурс "Моя Україна"  Впродовж 2015 - 2017 рр.  НАПН, Інститут обдарованої дитини, Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти 
6.7.  Започаткувати проведення щорічних телеконкурсів знавців історії, культури, традицій свого народу "Моя Україна"  Постійно  НАПН, МАН із залученням Держкомтелерадіо 
6.8.  Забезпечити наповнення інформаційного контенту позитивною інформацією щодо привабливості образу України, державних символів, поваги до них, підтримки бажання жити й працювати в Україні, цінності національної спадщини, спрямованих на формування історичної пам'яті  Постійно  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти, із залученням обласних та Київської міської держадміністрацій 
6.9.  Започаткувати на Першому національному каналі цикл навчально-пізнавальних передач для молоді з національно-патріотичної, науково-технічної, еколого-натуралістичної, естетичної, туристично-краєзнавчої тематики  IV квартал 2015 р.  МОН, із залученням Держкомтелерадіо, Мінінформполітики,, УІНП, НАПН, НАН, Спілки журналістів 
6.10.  Підготувати буклет і провести виставки робіт майстрів самчиківського розпису "Квітуча Україна" з циклу "Естафета поколінь"  IV квартал 2015 р.  НАПН, Інститут професійно-технічної освіти 
6.11.  Організувати та Провести серію вебінарів з патріотичного виховання дітей та молоді присвячених методиці формування патріотичного виховання в ранньому, дошкільному, молодшому шкільному та підлітковому віці
Організувати та проводити серію вебінарів, присвячених методиці формування патріотичного виховання в ранньому, дошкільному, молодшому шкільному та підлітковому віці 
Щорічно  НАПН, МОН, Інститут модернізації змісту освіти 
6.12.  Проводити виставки фото та архівних документів, що ілюструють становлення та розвиток української держави  Постійно  Центральна дитяча бібліотека, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинсь-кого, із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
6.13.  Організувати за участю учнів і студентів створення в соціальних мережах національно-патріотичних сторінок "Моє місто", "Моє село", "Мій рідний край" тощо  2015 р.  із залученням обласних та Київської міської державних адміністрацій 
6.14.  Започаткувати проведення всеукраїнського конкурсу "Вчитель року" в номінації "Захист Вітчизни"  З 2016 року  МОН, Інститут модернізації змісту освіти 
6.15.  Створити сторінки з обговорення проблем національно-патріотичного виховання дітей і молоді на сайті віртуальної лабораторії Науково-методичного центру Університету менеджменту освіти "Науково-освітній кластер УМО"  IV квартал 2015 р.  НАПН, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" спільно з ІППО 
6.16.  Створити на електронних носіях тематичні добірки українських літературних і музичних творів національно-патріотичної тематики  Постійно  НАПН, Інститут педагогіки, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання 
6.17.  Готувати персональні книжкові виставки, присвячені творчості видатних українських інтелектуалів і політичних діячів, які спричинилися до організації боротьби за незалежність, становлення і розвиток української державності.  Постійно  НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Педмузей України 
6.18.  Створити на веб-порталі ДНПБ і регулярно поповнювати ресурс "Досвід роботи бібліотек з патріотичного виховання"  Постійно  НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського 
7.  НАУКОВЕ І НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
7.1.  Навчально-методичні ресурси
(монографії, підручники, навчальні посібники, методичні матеріали) 
7.1.1.  Приступити до розроблення структури і змісту новітніх підручників, навчальних посібників, літератури для дітей з ысторії України, спрямованих на формування громадянської і патріотичної свідомості учнів і студентів  2015 - 2016 рр.  МОН, НАПН, Інститут модернізації змісту освіти 
7.1.2.  Підготувати і видати збірки сучасних літературних творів патріотичного змісту для освітніх закладів різних типів  2015 - 2016 рр.  із залученням Мінкультури та Спілки письменників 
7.1.3.  Включити питання патріотичного виховання дітей та молоді до дослідницьких програм і планів науково-дослідних інститутів та університетів, які охоплювали б зміст загальної середньої та університетської освіти, включаючи і предмети природничо-математичного циклу  2016 - 2019 рр.  НАПН, ВНЗ 
7.1.4.  Підготувати курси лекцій та методичні рекомендації для учителів загальноосвітньої школи, профтехучилищ, присвячені тривалим державницьким традиціям України (Київська Русь, Велике Князівство Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського тощо)  IV квартал 2015 р. - I квартал 2016 р.  УІНП, Інститут модернізації змісту освіти, НАПН 
7.1.5.  Узагальнити досвід використання загальноукраїнського та регіонального компоненту виховання патріотизму, що накопичений у навчальних закладах. Підготувати і видати необхідні навчально-методичні матеріали тиражем, що забезпечить кожний загальноосвітній навчальний заклад України  IV квартал 2015 р. - I квартал 2016 р.  Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, Інститут проблем виховання, Центр Гуцульщинознавства (м. Косів) 
7.1.6.  Розробити серію навчально-методичних посібників:
- рекомендації фахівцям з формування патріотизму як настанови (системи переконань, властивості) особистості дитини;
- рекомендації батькам з організації патріотичного виховання дитини раннього віку;
- рекомендації батькам з організації патріотичного виховання дитини дошкільного віку;
- рекомендації батькам з організації патріотичного виховання дитини молодшого шкільного та підліткового віку;
- рекомендації фахівцям розвивальних, корекційно-розвивальних, корекційно-реабілітаційних центрів раннього втручання з організації елементів патріотичного виховання в предметно-практичній діяльності дитини;
- рекомендації з проведення масових заходів (фестивалів, народних свят, конкурсів присвячених патріотичній тематиці) 
2015 - 2017 рр.  НАПН, Інститут проблем виховання 
7.1.7.  Провести всеукраїнський конкурс рукописів методичних рекомендацій та методичних посібників з національно-патріотичного виховання дітей та молоді  IV квартал 2015 р.  Інститут модернізації змісту освіти, НАПН 
7.1.8.  Розробити методичні рекомендації з формування програм національно-патріотичного виховання освітніх установ (з прикладами змісту програмного матеріалу для закладів різного типу і віку вихованців)  IV квартал 2015 р.  Інститут модернізації змісту освіти, НАПН, ВНЗ, ІППО, науково-методичні центри департаментів (управлінь) освіти і науки 
7.1.9.  Розробити методичні рекомендації з організації громадянського виховання у освітніх закладах та громадських об'єднаннях  IV квартал 2015 р.  НАПН 
7.1.10.  Розробити методичні рекомендації, спрямовані на забезпечення співробітництва школи і сім'ї у формуванні особистості-громадянина  Грудень 2015 р.  НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка 
7.1.11.  Розробити змістовий блок "Національно-патріотичне виховання учнів" до курсу "Педагогіка вищої школи"  2015 - 2016 рр.  ВНЗ, НАПН, ІППО 
7.1.12.  Підготувати для вчителів шкіл методичні рекомендації "Виховання ціннісних орієнтацій на уроках (ціннісне ставлення до себе, своєї сім'ї, державних символів, держави)"  До 1 вересня 2016 р.  НАПН, Інститут проблем виховання, інститут модернізації змісту освіти 
7.1.13.  Підготувати програму і посібник "Видатні українці у боротьбі за незалежну Україну" для варіативної частини змісту загальної середньої освіти  III квартал 2016 р.  НАПН, Інститут педагогіки 
7.1.14.  Проводити дослідження наукових тем, що стосуються особливостей українського етносу у різних регіонах України  Довготривалий проект  НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка, Інститут політичної та соціальної психології 
7.1.15.  Здійснити наукову розробку проблеми: "Шляхи подолання комплексу меншовартості українця та створення передумов підвищення престижності спілкування українською мовою"  2016 - 2017 рр.  НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка 
7.1.16.  Розробити спецкурс "Роль школи у національно-патріотичному вихованні учнів" для майбутніх вчителів  IV квартал 2016 р.  НАПН, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, ІППО 
7.1.17.  Розробити методичні рекомендацій для викладачів ВНЗ з реалізації національно-патріотичного виховання студентської молоді  Грудень 2016 р.  НАПН, Інститут вищої освіти 
7.1.18.  Провести цикл семінарів для підвищення кваліфікації викладачів закладів вищої освіти щодо методів реалізації національного-патріотичного виховання у системі вищої освіти  Протягом 2017 р.  НАПН, Інститут вищої освіти 
7.1.19.  Надавати рекомендаційні бібліографічні списки "Бібліотечка для учителя", присвячені національно-патріотичній тематиці  Щорічно  НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського 
7.1.20.  Розробити методичні рекомендації "Патріотичне виховання засобами шкільних бібліотек: методи та підходи"  2017 р.  НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського 
7.1.21.  Підготувати науково-допоміжний бібліографічний покажчик "Національно-патріотичне виховання дітей та молоді"  Щорічно  НАПН, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського 
7.2.   
7.2.1.  Проводити майстер-класи, круглі столи із залученням фахівців-розробників змісту національно-патріотичного виховання, культури, громадських організацій з метою покращення якості проведення позашкільних та позааудиторних виховних заходів класними керівниками, вчителями, шкільною адміністрацією  Постійно  НАПН, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Центри педагогічної майстерності 
7.2.2.  Провести Міжнародну науково-практичну конференцію "Духовність у становленні та розвитку особистості", одним із напрямів її роботи є "Патріотизм та громадянськість в духовному розвитку особистості"  Травень 2015 р.  НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка 
7.2.3.  Провести науково-методичні студії на тему: "Виховання моральної самосвідомості - основи патріотизму дітей та учнівської молоді" в рамках VII Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій  18 - 19 вересня 2015 р.  Черкаський ОІППО, НАПН, Інститут проблем виховання 
7.2.4.  Провести конференцію "Особливості національної ідентифікації дітей та молоді в сучасних соціокультурних умовах"  Листопад - грудень 2015 р.  НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка, Український НМЦ практичної психології та соціальної роботи 
7.2.5.  Організувати і провести круглий стіл із запрошенням психологів та соціальних педагогів закладів освіти щодо розробки та впровадження ефективних моделей національно-патріотичного виховання сучасної молоді  Грудень 2015 р.  НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка 
7.2.6.  Провести круглий стіл "Специфіка патріотичного виховання учнів в зоні проведення АТО"  Січень 2016 р.  МОН, Луганський ОІППО, Сватівський районний молодіжний центр "Слобожанська духовна криниця ім. М. Щепенка", Сватівська районна школа мистецтв, НАПН, Інститут проблем виховання 
7.2.7.  Провести серію семінарів для педагогів ДНЗ та методистів ММК "Система національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку: пріоритети і засоби у контексті історичних викликів сучасності"; "Виховання елементів патріотизму у дітей старшого дошкільного віку засобами автентичних ігор"  Лютий 2016 р.  НАПН, Інститут проблем виховання 
7.2.8.  Організувати і провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Теоретико-методологічні засади та світоглядні орієнтири національно-патріотичного виховання дітей та молоді"  Квітень - травень 2016 р.  НАПН, Інститут проблем виховання 
7.2.9.  Провести круглий стіл на тему "Питання громадянського виховання у документальному кіноциклі "Революція гідності"  2016 р.  НАПН, Інститут проблем виховання 
7.2.10.  Проводити Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Актуальні проблеми психолого-педагогічного проектування процесу національно-патріотичного виховання дітей та молоді"  Щорічно  МОН, НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка, Інститут проблем виховання 
7.2.11.  Провести круглий стіл "Психолого-педагогічні умови становлення ціннісних орієнтацій як чинник національного виховання дітей та молоді"  Жовтень 2016 р.  НАПН, Інститут психології імені Г. С. Костюка 
7.2.12.  Організувати і провести науково-практичну конференцію "Актуальні проблеми громадянського та патріотичного виховання дітей та учнівської молоді"  2017 р.  ВНЗ, НАПН, із залученням Мінкультури, Мінмолодьспорту 
7.2.13.  Провести круглий стіл "Виховання громадянина-патріота: сучасний український вимір"  2017 р.  МОН, НАПН, Мінкультури, Мінмолодьспорту 
7.2.14.  Організувати педагогічні читання "Неперервна освіта дорослих - фундамент усвідомлення національних цінностей українського народу в умовах глобалізаційних процесів"  2017 р.  НАПН, ІППО 
7.2.15.  Організовувати та проводити відкриті уроки в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів з метою виховання національної самосвідомості учнів та відкриті лекції у вищих навчальних закладах з проблем виховання студентів як духовної еліти нації  Постійно  НАПН, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" спільно з управлінням освіти і науки та ІППО Івано-Франківської, Київської, Миколаївської, Черкаської, Чернігівської, Рівненської областей та м. Києва 
8.  НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗА УЧАСТЮ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 
8.1.  Масові виховні заходи та тренінги, семінари за участю громадських організацій 
8.1.1.  Проводити тренінги, семінари, вишколи організаторів патріотично-виховної роботи в системі освіти і в громадському секторі  постійно  Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України 
8.1.2.  Проводити Всеукраїнський фестиваль мистецтв "Сурми звитяги"  щорічно  Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України 
8.1.3.  Розробити положення і проводити щорічно Форум українських патріотичних справ "Ми - Українці!"  Від 14 - 15 жовтня 2015 р.  Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України 
8.1.4.  Розробити та впровадити Положення та Програму масового просвітницько-спортивного заходу "Свято Героїв"  травень 2016 р.  Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України 
8.1.5.  Проводити огляд-конкурс організації і проведення літнього таборування державними установами та громадськими організаціями  щорічно  Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України 
8.1.6.  Проводити Всеукраїнські змагання зі спортивного туризму (пішохідного) "Стежками Героїв"  щорічно  Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України 
8.1.7.  Всеукраїнських юнацьких змагань із спортивного туризму "Осінній рейд"  щорічно  Центр патріотичного виховання дітей та молоді МОН України 

Додаток
до наказу Міністерства
освіти і науки України
16.06.2015 N 641

Методичні рекомендації
щодо національно-патріотичного виховання
у загальноосвітніх навчальних закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов'язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина - патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану - промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників АТО, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання - справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п'яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім'я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам'яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

- через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Початкова школа

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у системах "учитель-учень", "учень-учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім'ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У початкових класах соціальна і громадянська компетентності як ключові є міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, дотримання соціальних норм і правил.

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення розділу "Мова і мовлення" необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3 - 4 класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв'язок із національними традиціями і звичаями українців.

У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).

Чільне місце на уроках української мови повинно займати використання малих фольклорних форм - загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів'їв, народних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

З огляду на зазначене, невід'ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов'язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.

Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.

Велику виховну роль відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а також твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку.

Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови: "Свято рідної мови", "Шевченківське слово" та ін.

На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.

На уроках російської мови необхідно посилити українознавчу складову через перекладені твори українських письменників та поетів на російську мову.

Навчальний предмет "Я у світі" спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

Найважливішим виховним спрямуванням змісту названого предмета є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного "Я", віри у свої сили, талант, здібності; виховання творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів - ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.

Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Зміст програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цінностей:

++ про навколишній світ у взаємозв'язку компонентів "Я - людина", "Людина серед людей", "Людина в суспільстві", "Людина і світ";

++ про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення необхідності знати державну мову, шанувати символи держави; засвоєння моделей поведінки, які відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

++ оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги громадянських вчинків, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).

На уроках "Природознавства" виховні цілі пов'язані з ознайомленням з традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до рідного краю, Батьківщини.

На уроках "Трудового навчання" діти знайомляться з традиційними народними ремеслами в України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки.

На уроках "Музичного мистецтва" учні мають можливість відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.

Головним завданням курсу "Образотворче мистецтво" є формування у молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської свідомості.

Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчості "Слава українським військовим", "У світі немає кращої країни, ніж Україна" та ін.

Для ефективного формування національного виховання учнів початкових класів є: сприйняття учнями знань про українську культуру; застосування вчителем на уроках народознавства та у позаурочний час емоційно-естетичного фону; створення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями, усвідомлення знань про національну українську культуру, орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та в школі.

Пропонується практикувати проведення виховних годин у формі: зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії.

Доцільно впровадити виховні проекти: "Рідний край, де ми, живемо, Україною зовемо", "Я і моя родина", "Моя маленька батьківщина". Проводити тематичні виховні години, бесіди за темами: "Славетні українці", "Козацькому роду немає переводу" і ін. Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків воїнам АТО.

Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.

Українська мова і література

Рідна мова - найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації.

Основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Одним із завдань є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень.

Велике значення на уроках української мови (особливо в 5 - 9 класах) має послідовне й системне вивчення слів-символів, у яких закарбовано культурний досвід минулих поколінь: лелека, калина, кладка, чорнобривці, вишиваний рушник і под. Саме вони сприяють формуванню національної картини світу наших учнів, закорінюють нові покоління в ґрунт духовності. Збагачення учнівського словника колоритними фразеологічними одиницями, що витворені попередніми поколіннями, позитивно позначатиметься на розвиткові образного мислення, розумінні ментальності свого народу: або пан, або пропав; у степу і хрущ м'ясо; береженого Бог береже, а козака - шабля; де два козаки, там три гетьмани і под. Тому радимо на кожному уроці збагачувати словник учнів щонайменше однією такою ідіомою. Важливо навчати любові до рідної мови не деклараціями, а вишуканими зразками української мови - багатої і гнучкої в передаванні найтонших відчуттів людини (мова творів Л. Костенко, В. Симоненка, Є. Гуцала, М. Стельмаха, О. Довженка).

Пріоритетним завданням словесника також має бути руйнування стереотипу неповноцінності української мови, який упродовж попередніх поколінь з різних ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців. Аби учні сприймали українську мову як сучасну, європейську, багату, культурну, розвинену, треба широко й системно демонструвати повнокровність і спроможність нашої мови в усіх сферах життя. Для реалізації цього завдання слід добирати дидактичний матеріал різних тематичних груп: мистецтво, дозвілля, техніка, Інтернет, салон краси, одяг, здоров'я, спорт, наука, кулінарія, офіс, транспорт тощо. Використання сучасних текстів у шкільних підручниках української мови сприяє руйнуванню згаданого вище стереотипу щодо можливостей і спроможності сучасної української мови. Порушена проблема дуже важлива для формування мовної особистості, тому доцільно широко використовувати, крім класичного, ще й цікавий дидактичний матеріал із сучасного життя для опанування мовних явищ.

Метою української літератури є виховання національно свідомого громадянина України, формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

З огляду на національно-патріотичний аспект у навчанні української літератури зробимо окремі акценти на змістових і дидактичних складниках.

5 - 8 класи. Під час вивчення міфів, легенд, народних переказів і казок, календарно-обрядових й історичних пісень (фольклорних творів) варто звертати увагу на те, що їхні герої - це позитивні й негативні моделі наших пращурів-українців: світлі персонажі Сварог, Берегиня, Білобог протиставляються темним силам Чорнобогові і ящерам. Розмова про героїчні вчинки Хмельницького, Морозенка, Кармалюка має формувати чітке розуміння наступності поколінь, відгомін колишніх перемог у сучасному житті: справжні герої жили не лише в минулому, вони були в нашій недавній історії, є і серед нас, тобто ми, сучасні українці, - нащадки духовно і фізично сильних людей. Аналіз сюжетів народних творів має сприяти формуванню в учнів морально-етичних цінностей, усвідомлення себе як частини великого етносу з величною історією. Вивчаючи літописні оповідання в сучасних перекладах В. Близнеця, драматичний твір О. Олеся "Ярослав Мудрий", обов'язково треба унаочнювати виклад літературно-історичного матеріалу через демонстрацію архітектурних пам'яток, які є найкращим свідченням високої обдарованості наших предків: зображення Києво-Печерської лаври, Софії Київської, Золотих воріт, пам'ятників засновникам Києва, княгині Ользі, Ярославові Мудрому і под. Ознайомлюючи учнів із життям і творчістю Т. Шевченка, педагог може розповідати не лише про важке дитинство поета, а висвітлювати його талановитість, багату фантазію, творчу уяву (пошуки малим Тарасом стовпів, що підпирають небо; відгуки батька про незвичайного сина, багатий світ українських традицій і звичаїв, у якому зростав майбутній поет), робити акцент на красі українських пейзажів і споконвічного прагнення наших пращурів жити в гармонії з рідною природою ("Садок вишневий коло хати", "За сонцем хмаронька пливе..."). Розповідь про життя Лесі Українки та її поезії ("Як дитиною, бувало...", "Давня казка" та ін.) варто робити в позитивістському ключі: людина - сильна особистість; будь-які труднощі загартовують людину; мужність і оптимізм завжди перемагають зло й несправедливість. Узагалі, бесіди про минуле нашого народу треба проводити в оптимістичному аспекті, наголошувати на світлих сторінках української історії, а про труднощі варто говорити як про чинники, які робили нас, українців, сильнішими й досвідченішими. Саме такий підхід формуватиме в учнів любов і повагу до рідної землі, вироблятиме стійкий імунітет до негативних викликів сучасного суспільства. Ні в якому разі не треба применшувати ролі гумористичних творів у формуванні сильної особистості: співомовки С. Руданського, гуморески П. Глазового, байки Л. Глібова мають переконувати учнів у тому, що вміти сміятися із себе - це риса сильної людини, почуття гумору - ознака духовно здорової особистості як у минулому (гумор козаків у співомовках С. Руданського), так і сьогодні ("Тореадори з Васюківки" В. Нестайка). Важливим складником національного виховання є культивація таких важливих концептів, як "Україна", "мати", "хата", "лелека", "вишиваний рушник" і под. Саме вони міцною ниткою духовності прив'язують людину до свого дому, стежки, до близької чи рідної людини, а саме на них тримається сучасний світ із його труднощами й викликами, саме вони цементують свідому особистість з багатим духовним світом. Тому вивчення таких творів, як "Лебеді материнства" В. Симоненка, "Любіть Україну" В. Сосюри, "Дорогою ціною" М. Коцюбинського має бути не декларативним, а глибоко змістовним, із розкриттям символів, із застосуванням особистісно орієнтованих підходів, із проекціями в сучасне життя.

9 - 11 класи. Починаючи з 9 класу, учні вивчають системний курс літератури за хронологічним і мистецько-стильовим принципами. Повноцінно і якісно виконати це завдання можна лише розглядаючи наші мистецькі явища в міжнаціональному й світовому контекстах. Саме національна ідентифікація й усвідомлення себе українцем - представником одного з давніх і культурних народів світу - відбувається під час вивчення літератури бароко, поеми "Енеїда" І. Котляревського, поеми "Гайдамаки" Т. Шевченка, повісті "Облога Буші" М. Старицького, новели "Intermezzo" М. Коцюбинського, новели "За мить щастя" О. Гончара, роману "Диво" П. Загребельного.

Глибокий аналіз подій, учинків героїв названих творів сприятиме формуванню важливого розуміння того, що упродовж історії людства українці, як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю художніми шедеврами. Таке розуміння історичного процесу гартуватиме гордість за свій народ, а отже, формуватиме патріотичну особистість. З огляду на це вчителі-філологи мають на високому професійному рівні переконливо продемонструвати мистецькі переваги кожного художнього твору, які вивчають у 9 - 11 класах. Осягнення літературної спадщини буде повноцінним лише за активного навчання, яке можна зреалізувати через застосування особистісно орієнтованого підходу в навчанні, проблемно-пошукового методу, використання проектної технології тощо. Словесник має приділяти велику увагу мистецькому контексту (живопис, архітектура, скульптура, музика) й міжпредметним зв'язкам (іноземні мови, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія) з метою успішної реалізації завдань національного патріотичного виховання на уроках української літератури в старших класах. Як можна повноцінно осягнути сутність імпресіоністичної манери письма (твори М. Коцюбинського, В. Винниченка, Григорія Косинки, Миколи Хвильового, К. Гамсуна) без аналізу цієї стильової течії в живопису (роботи В. Ван Гога, К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега, О. Мурашка). Вивчення художніх творів у тісних зв'язках зі світовим мистецтвом і історією сприятиме усвідомленню українця як повноцінної особистості з багатим духовним світом і неповторним колоритом.

Нині відбувається активний процес дослідження творчості митців, чиї імена були безпідставно забуті, визначається їхнє місце в літературі свого часу і в духовній скарбниці сучасності. У цих дослідженнях й оцінці допомагають нам "Історія українського письменства" Сергія Єфремова, "Історія української літератури" Дмитра Чижевського, літературознавчі праці Михайла Грушевського, Григорія Костюка, Михайла Возняка та інших.

Учитель має продумати систему роботи над формуванням національно-патріотичної вихованості учнів упродовж вивчення поетичних, прозових і драматичних творів художньої літератури.

Створена й апробована система роботи з питань патріотичного виховання під час вивчення творів Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, В. Сосюри, О. Гончара, О. Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та інших письменників передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття національної самосвідомості, господаря власної землі, повагу до славних синів і дочок України, шанобливе ставлення до культур усіх народів світу, відповідальність кожного за долю нації.

В основу системи патріотичного виховання на уроках української літератури потрібно покласти правдиве слово про свій народ, його споконвічне прагнення розбудовувати Українську державу. Творчі зусилля кожного вчителя мають бути спрямовані на те, щоб підвищити виховний рівень сучасного уроку та його творчий потенціал, створити оптимальні можливості для розвитку самостійного творчого мислення учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності, формування патріотичних почуттів під час вивчення літератури. Тому національно-патріотичне виховання на уроках літератури має здійснюватися на основі проблемного вивчення художніх текстів, де є активна чи пасивна позиція героїв у ставленні до проблем національного відродження; їхньої системності, де домінантою є настанови до національного відродження. Якісна зміна у викладанні української літератури сприятиме становленню і розвитку насамперед національно свідомої особистості, бо в почуттях і характерах учнівської молоді домінуватиме не космополітизм, а український патріотизм, бажання жити і працювати задля розквіту Української держави.

Однією із центральних проблем у творчості вітчизняних письменників є збереження національних культурних цінностей Образи рідного слова, (О. Олесь "О слово рідне…"), собору (О. Гончар "Собор"), червоної калини (В. Стус "Ярій, душе"), які символізують духовні набутки народу, порівняння мови з хлібом (Л. Костенко "Біль єдиної зброї"), що підносить національно-мовну проблему до рівня найвищих життєвих проблем, протиставляється картинам нищення культурних надбань українців, у відтворенні яких головну роль відіграють образи з негативним емоційним зарядом: Мина Мазайло, його дружина і дочка, тьотя Мотя (М. Куліш "Мина Мазайло"), Володька Лобода (О. Гончар "Собор"), біла стужа, чорні води (В. Стус "Ярій, душе…"). Ці образи уособлюють тих, хто втілює в життя антинаціональну політику або є прикладом духовної аморфності. Про таке психологічне явище, як розбрат між різними частинами українського народу, нехтування загальнолюдськими та народними морально-етичними нормами, що значно знижувало шанси національного відродження України, говоримо при вивченні оповідання М. Хвильового "Мати", роману Ю. Яновського "Вершники" (новела "Подвійне коло"), вірша В. Стуса "За літописом Самовидця". Засобами літератури повинні формуватися складники патріотичної вихованості, які ґрунтуються на життєвих стереотипах українського народу і узгоджуються з народними уявленнями про високі виміри морального, етичного, духовного, гуманістичного, відображають національний менталітет. Щоб художні твори посіли належне місце у формуванні складників вихованості патріотичних почуттів в учнів, на уроках української літератури необхідно моделювати ситуації, які сприятимуть розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у творі, проводити аналогії із сучасністю; через мистецтво слова пробуджувати національну свідомість.

Зарубіжна література

У програмі із зарубіжної літератури збережено її європейський та український вектори. Це чітко прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях.

Одним із завдань зарубіжної літератури виховання любові до української мови і літератури як органічної частки світової культури, прагнення до збереження рідної мови національних традицій і цінностей.

Під час читання творів зарубіжних поетів в українських перекладах необхідно звертати увагу учнів на майстерність художніх перекладів, барви української мови, розповідаючи про національні традиції, образи, звичаї українського народу, що знайшли відбиток у творах, наприклад: повісті М. Гоголя "Ніч перед Різдвом" чи повісті В. Короленка "Сліпий музикант".

Крім того, важливо акцентувати увагу на ролі України в житті і творчості митців зарубіжної літератури: А. Чехова, В. Короленка, А. Міцкевича, М. Булгакова, Шолом-Алейхема, О. Бальзака, Дж. Олдріджа тощо. Вчитель має показати учням особливості втілення української теми в їхніх творах. Інформувати про літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. При цьому ефективною буде дослідницька робота учнів, використання методу проектів.

Це сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження в умовах глобалізації світу.

Іноземні мови

Комунікативна спрямованість іноземних мов надає вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характеристика людини, що виражається в її світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду і передбачає різні його етапи.

Початкова школа. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних почуттів до своєї сім'ї; матері, батька, бабусі, дідуся, родичів.

Провідною темою у вивченні іноземної мови у початковій школі є, безумовно, тема "Сім'я", упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення матеріалу з теми "Свята і традиції", молодших школярів слід ознайомити з елементами культури країни, мова якої вивчається. Знання, які учні отримують на уроках іноземної мови мають подаватися через призму знань, сформованих в процесі оволодіння рідною культурою. Тому, знайомлячись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, необхідно обговорити сімейні традиції, традиції святкування у власній родині та у дитячому колективі, в якому перебувають діти.

При вивченні теми "Помешкання" (4 клас) - звернути увагу учнів на будинки в українському стилі сільської місцевості, що викликає почуття трепетної поваги до домівок батьків і дідів. При вивченні теми "Погода" учням можна дати завдання намалювати карту України і порівняти погоду з мовою країни, яка вивчається.

Основна школа. Це час для виховання любові до своєї малої батьківщини - села, міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії.

В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, при якому стає можливим діалог із зарубіжними ровесниками засобами інтернету чи проектної діяльності, в ході яких відбувається самоідентифікація маленького українця. Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості розвитку уміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн. В основній школі відбувається формування навичок та умінь школярів розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята, столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам'ятки культури, особливості вітчизняної шкільної освіти тощо. Широко застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини, конкурси тощо.

Для учнів середньої школи завдання стають складнішими і відповіді на питання, вимагають певної аргументації. Тому при вивченні теми "Подорож" учням можна запропонувати екскурсії у фортецю Хотин, Подорож у Карпати. При вивченні теми "Україна" учні повинні презентувати столицю з метою заохотити іноземних туристів приїхати у Київ. У цьому ж розділі учні вивчають матеріал про Україну та її історичні і пам'ятні місця, описують світлини мальовничих куточків нашої Батьківщини. Виховують почуття патріотизму і матеріали про народні свята (Різдво в Україні, колядки, щедрівки, фото з державною символікою під час святкування Дня Незалежності 24 серпня).

У 6-му класі слід звернути увагу на розповіді про відомих сучасних українських співаків (Руслана, Олег Скрипка, Славко Вакарчук); на особливості відпочинку у Карпатах і на Півдні України; на тему місто: Київ, вулиця Грушевського, Європейська площа, Володимирська Гірка, легенда про заснування м. Києва, карта столиці України.

У 7 класі варто більш широко висвітлити теми: "Подорож": діалоги про Україну; "Дозвілля"; "Туризм" додати тексти про переваги зеленого туризму у регіоні Карпат додати текст про національні парки України;

У 8 класі у темі "Місто": учням варто запропонувати розповідь про 7 чудес України та проаналізувати фото Кам'янець-Подільського чи фортеці Хотин; розповісти про народні звичаї та традиції, характерні для певного регіону; бажано організувати дискусійний клуб на тему "що ви можете запропонувати місцевій владі, щоб відродити древні традиції наших предків, символи України".

Старша школа. Це час на формування власне патріотизму, виховання любові до України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння презентувати свою країну у світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними ровесниками та гостями набуваються засобами активізації отриманих у попередні роки навичок та умінь за допомогою рольових ігор, творчих проектів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів і т. п. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної мови для цього етапу є чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що передбачають використання інтерактивних технологій, націлених на практичне застосування українознавчої інформації, на проведення соціокультурних паралелей, на виховання відчуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.

Мови і літератури національних меншин

На сучасному етапі становлення української державності побудова нового громадянського суспільства та його інтеграція в європейське і світове співтовариство є пріоритетними завданнями України. Становлення українського народу як єдиної політичної нації має стати об'єднуючою ідеєю формування сучасної багатонаціональної полікультурної держави, в якій тісно переплетені культури багатьох народів, їх мови, традиції та звичаї.

Життєві реалії акцентують увагу на принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя національних меншин України, на загальнолюдських цінностях, що виховують у суспільстві толерантність, повагу до інших поглядів, культур, релігій, уміння спілкуватися й адаптуватися в полікультурному середовищі. Саме тому сьогодні набувають особливої гостроти та надзвичайної важливості питання надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, мови, культури, формування власної національної гідності. І через пізнання власної історико-культурної спадщини - здатність пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян.

Сучасна освіта потребує зростання ролі вчителя мови та літератури як посередника між культурами різних етносів, які населяють Україну, його активній участі у формуванні культури міжнаціонального спілкування та розвитку національної самосвідомості, у відродженні принципів патріотичного виховання.

Патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами - патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі; і особистості, яка своєю діяльністю, любов'ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб розвиток особистості та становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.

Особливістю вивчення мов і літератур національних меншин України має стати велика увага вихованню патріотизму, критеріями якого є любов, вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного національного відродження, сприяння гармонізації державних, суспільних та особистісних інтересів у повсякденному житті. У випадку загрози національній безпеці патріотизм проявляється у готовності служити Україні, встати на її захист; у визнанні пріоритету суспільних і державних інтересів над особистими.

У цьому сенсі мови і літератури національних меншин як навчальні предмети мають надзвичайно високу цінність у прищепленні почуття любові до державної та рідної мов, осмислення загальнолюдських цінностей, виховання особистості з високим почуттям патріотизму.

Для досягнення цих цілей при вивчення мов національних меншин можна використовувати такий розділ у навчальних програмах, як "Загальні відомості про мову" та в якості дидактичних матеріалів вправи та завдання, в основу яких покладаються тексти, які відповідно до нової Концепції… мають бути спрямовані на повагу до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України); до прав людини; толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей; до рівності усіх перед законом; готовності захищати суверенітет і територіальну цілісність України, а також виховання любові до державної та рідної мов, що є одним із проявів патріотизму.

Робота над формуванням патріотизму проводиться у кожному класі, однак обсяг роботи має бути різним та залежатиме від загальної підготовки учнів, специфіки програмного матеріалу з мови та міжпредметних її зв'язків з іншими шкільними предметами. Так, якщо на першому уроці в 5 класі ми говоримо про мову як найважливіший засіб спілкування, про те, як з'явилася мова, які умови цьому сприяли, то в 9 класі ця розмова має бути щодо ролі тієї чи іншої мови (політичної, наукової, культурно-історичної, лінгвістичної).

Виховання громадянськості й патріотизму виявляється через любов до своєї країни, відданість їй, в усвідомленому бажанні та готовності стати на захист Вітчизни за прикладом своїх предків. Гарною підмогою в цьому є правильний підбір дидактичного матеріалу. У процесі проведення навчальних диктантів, переказів можна запропонувати учням визначити основну думку тексту, акцентувати увагу на тих думках, почуттях, які формують патріотизм і громадянськість.

Велике виховне значення мають прислів'я, які можна використовувати при вивченні різних тем у процесі всього навчання мовам, наприклад: "Тире між підметом і присудком", "Прикметники повні і короткі", "Ступені порівняння прикметників" та інше.

Любов до своєї Батьківщини виявляється і в дотриманні норм усної та письмової мови, а також у загальній культурі, одним з аспектів якої є мовна культура особистості - дотримання етичних і комунікативних норм. На розвиток навичок культури спілкування необхідно використовувати спеціальні вправи, вміщені у всіх розділах підручників з мов національних меншин, або розробляти відповідні завдання.

Любов до рідної природи - один із проявів любові до Батьківщини, і виховання його багато в чому залежить від вчителя, тому що саме він знайомить дітей з поетичним образом Батьківщини. Виховуючи у дітей любов до природи, ми маємо звертатися до текстів письменників, поетів, які створили або створюють незабутні картини рідних лісів, полів, морів і гір. У вправах підручників багато текстів - описів природи класиків літератури, систематична робота з такими зразками дозволяє перейти до складання власних творів на різні теми, наприклад: "Улюблений куточок природи", "Моє рідне місто", "Вулиця мого дитинства" та ін

Велике виховне значення має робота зі словниками. Учні можуть виконувати самі різні завдання, наприклад: Прочитайте в "Шкільному тлумачному словнику" і "Словнику іноземних слів" словникові статті, присвячені слова "патріот, патріотизм"; напишіть роздум на тему "Що значить - бути патріотом"; прочитайте в словнику словникові статті, присвячені словам "батьківщина", "герой", "героїзм", "відвага", "доблесть", "мужність" тощо.

Шкільний курс літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин займає особливе місце в навчально-виховному процесі як одне з найбагатших джерел духовних, морально-естетичних, етичних і культурно-історичних цінностей.

Враховуючи, що інтегровані курси "Література" вивчаються паралельно з українською літературою, особлива увага під час навчання має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв'язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів.

Література будь-якого народу містить багатющий матеріал для виховання в дусі дружби, взаєморозуміння, працьовитості, патріотизму.

Цій меті служать прислів'я, приказки, загадки, пісні, билини, в яких особливо знаходить відображення народних ідеалів - патріотизму, розуму, винахідливості.

Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв'язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Формуванню патріотичних якостей особистості може сприяти виконання на уроках таких творчих завдань: намалювати ілюстрацію до історичної події, скласти кросворд, озвучити діалог історичних діячів, дати характеристику історичного героя, усне малювання, використання музичних фрагментів, елементів театралізації, що дозволить створити особливий емоційний настрій уроку.

Великі можливості належать використанню проблемного методу вивчення літератури, що має базуватися на основі взаємодії, діалогу, в ході якого учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, виказувати особистісні думки, приймати рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Такий метод призводить до того, що учні з зацікавленістю опановують навички спілкування, які дозволять їм в майбутньому аргументовано відстоювати свою точку зору та вміти погоджуватися з переконливими доказами інших. Цей підхід стимулює активну діяльність учнів у процесі навчального заняття, змушує їх робити свідомий вибір у визначенні своєї громадянської позиції.

Особливе місце на уроках літератури має займати робота з історичними літературними документами, на яких учні вчаться порівнювати, зіставляти, аналізувати. Така робота навчить самостійно здобувати знання, на основі яких формуються певні переконання та особистісна система цінностей.

Підготовлене виразне читання, подальший аналіз і осмислене читання напам'ять віршів про Батьківщину, рідний край, природу дають можливість навчитися відчувати душевний настрій поета через його опис картин природи і передати своє сприйняття і ставлення до навколишнього світу.

Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури та формуванню патріотичний якостей нашої молоді.

Історія

Як писав Олександр Довженко: "Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців". І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам'ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації - створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них - Україна.

На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід'ємної складової формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм - явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності.

Під час уроків історії вчитель має донести до учнів ідею української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ, Гетьманщина, УНР, ЗУНР - яскравий приклад тривалих державницьких традицій України. Висвітлюючи теми, пов'язані з відновленням історичної пам'яті про них, особливого наголосу потребують порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні обставини, які призводять до переривання державності. Система патріотичного виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у XX - XXI століттях. Існування України сьогодні - це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було дисциплінованою організацією самого українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього звичаю - Волі. У козацькі часи нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності, людської й національної гідності.

У старших класах необхідно акцентувати увагу на патріотизмі і моральності діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну став подвиг героїв Крут, боротьба за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній системі тощо. Ці та інші теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають невичерпні можливості для розкриття такої людської якості, як самопожертва в ім'я нації та держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України.

Історія України - це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Орлика; всього українського народу та його видатних представників - Т. Шевченка, В. Винниченка, М. Міхновського, М. Грушевського, С. Петлюри, С. Бандери та багатьох інших, вчитель має продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.

На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами.

Особливими мають стати уроки, присвячені революційним змінам, що відбулись у листопаді 2013 - березні 2014 р. р., що продемонстрували готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації. Вчитель має довести учням, що завдяки базовим цивілізаційним цінностям вдалося розмежувати світ диктаторських цінностей євразійства і загальнолюдських цінностей Європи.

Події, які пережив народ України упродовж 2013 - 2014 рр. ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Саме тому на уроках, присвячених сьогоденню, особлива увага приділяється ролі учасникам бойових дій на Сході України та волонтерам.

Вчителі мають ґрунтовно опрацювати терміни "патріотизм", "нація", їх розуміння учнями. Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм в нинішній час проявляється не лише в безпосередній борні на Сході із зовнішнім ворогом, не тільки в надзвичайних ситуаціях, але є звичайним станом повсякденного життя людини.

На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості. Вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо.

При цьому одним із завдань учителя є максимальне використання потенціалу творчих здібностей та обдарувань учнів. Інтелектуальні ігри, дискусії, диспути, прес-конференції, засідання "круглого столу", тематичні діалоги, ділові ігри та інші інтерактивні форми роботи емоційно збагатять уроки. Рекомендується широко використовувати документи, спогади, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроках відповідну емоційну атмосферу, підсилять виховний вплив навчального матеріалу.

Математика

Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства, держави та до самої себе, відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції є головною домінантою національно-патріотичного виховання учнів в процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики. Важливою складовою виховання є прищеплення шанобливого ставлення до Збройних сил України, підготовка до оволодіння військовими професіями, мотивація учнів до військової служби.

Виховання в школярів почуття патріотизму слід здійснювати на уроках математики, віддаючи перевагу окремим аспектам цієї роботи відповідно до вікових особливостей учнів.

Зокрема, у 5 - 6 класах доцільно надавати пріоритет вихованню в учнів любові до України, її природи, рідного дому, школи, рідної мови, шляхом складання самими учнями (або за допомогою вчителя) і розв'язування задач, в яких мова йде про їх рідний край. Це задачі, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому проживають школярі тощо. Під час розв'язування задач доречно пропонувати учням коментувати виконання дій. Це сприятиме розвиткові усного мовлення, формуванню у школярів вмінь правильно і грамотно висловлювати свої думки українською мовою. З цього погляду корисними також будуть такі завдання, як наприклад, "Прочитай", "Сформулюй", "Провідміняй: а) сорок два мільйони; б) двадцять дев'ять тисяч".

У 7 - 9 класах можливо розширити знання учнів про культуру українського народу за допомогою різних українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення геометричних перетворень. Бажано звернути увагу учнів на те, що багато орнаментів лише на перший погляд видаються симетричними або утвореними шляхом паралельного перенесення. Насправді ж створення орнаментів людиною є процесом творчим, не завжди підпорядкованим математичним законам (на відміну від машинного орнаментування).

У процесі навчання слід звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, на їхній внесок у розвиток математичної науки. Одне з таких прізвищ - М. П. Кравчук, на пам'ятнику якого написано: "Моя любов - Україна і математика". М. П. Кравчук - академік Всеукраїнської Академії Наук, якого 1938 року безпідставно репресували і заслали на Колиму, де він загинув. Суттєву допомогу вчителю нададуть відповідні матеріали, вміщені в українських шкільних підручниках з математики.

Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при проведенні тематичних позакласних заходів, присвячених українським математикам: математичні вечори, вікторини, конференції, диспути, дискусії чи змагання тощо. На таких заходах можна розповісти учням про життя, діяльність та здобутки видатних українців, запропонувати розв'язати кілька задач, складених ними.

У 10 - 11 класах серед основних виховних завдань є прищеплення любові до Батьківщини, відданості своєму народу, гордості за його культурні надбання, вболівання за його долю. Важливо продовжити ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних українських математиків. Наприклад, розповісти учням про творця одного з важливіших методів інтегрування - М. Остроградського (народився і похований на Полтавщині).

Учнів основної та старшої школи варто також залучати до проектної діяльності, пов'язаної з вивченням діяльності відомих українських математиків. Наприклад, учням можна запропонувати такі теми для розроблення проектів: "Премії НАН України імені видатних українських учених", "Пам'ятники українським математикам", "Збірник українських історичних задач" та ін.

Інформатика

Зорієнтованість навчання інформатики на формування готовності учнів до життя і продуктивної діяльності в умовах інформатизованого суспільства майбутнього має визначати не тільки його зміст, а й світоглядну спрямованість.

Зважаючи на природну зацікавленість учнів новими інформаційними технологіями, використання яких їм доводиться бачити у повсякденному житті, у засобах масової інформації, кіно - та відеофільмах, реалізація завдань, які поставлено перед курсом, на перший погляд не здається надто важкою. З іншого боку, окрім основних результатів навчання слід обов'язково планувати і додаткові, а надто - реалізацію виховних впливів як процесу навчання, так і навчального матеріалу.

Виховання національної самосвідомості при навчанні інформатики, як і навчанні інших навчальних предметів природничого та математичного спрямування, може здійснюватись різними шляхами, з використанням різних методів та форм навчально-виховного процесу. Виховні впливи повинні реалізуватись із максимально можливим використанням мимовільної уваги та мимовільного запам'ятовування, бути органічно пов'язані як із змістом навчального предмету, так і з повсякденним життям.

На прикладі досягнень українських вчених при розробці електронної обчислювальної техніки, літакобудування, суднобудування, а також машинобудування учням має бути показано, що на певних історичних етапах вітчизняна наука та індустрія були на найвищих позиціях, на світовому рівні. Тому цілком доцільним для здійснення виховного впливу на учнів при вивченні інформатики є формування емоційного відношення до навчального матеріалу з боку учнів.

Можна визначити такі основні шляхи здійснення виховних впливів при навчанні інформатики.

1. Добір фактичного матеріалу виховної спрямованості, який використовується на уроках. Таким матеріалом можуть бути як історичні факти, що свідчать про пріоритет вітчизняної науки на певних напрямках; так і приклади із повсякденного життя, які використовуються при поясненні певних понять.

2. Персоніфікація досвіду застосування засобів обчислювальної техніки, яка полягає у використанні посилань на відомих учням людей, посиланням на знайомі учням із життєвого досвіду (безпосередньо власного, або опосередкованого) ситуації.

3. Формулювання навчальних задач у сюжетній формі, з використанням матеріалів (ситуацій, сюжетів тощо) виховного спрямування.

4. Використання методу проектів із обранням тем, спрямованих на поглиблене вивчення питань, пов'язаних з історією розвитку обчислювальної техніки в Україні, історією, географією, економікою рідного краю, екологією тощо.

Фактичним матеріалом виховного спрямування можуть бути, наприклад, параметри та дати розробки вітчизняної техніки, дані про виробничі галузі України, геополітичні об'єкти. На уроках інформатики можливе використання фактичного матеріалу, спрямованого на патріотичне виховання, не тільки з історії розвитку інформатики в Україні та про внесок вітчизняних учених у розвиток світової науки. Фактичний матеріал з інших галузей науки і техніки, навіть літератури та мистецтва може бути використаний на уроках інформатики. Такий матеріал доцільно використовувати як набори даних, описи реальних об'єктів при вивченні тем, пов'язаних з побудовою моделей, формуванню та аналізу баз даних, роботи з електронними таблицями - практично для кожної з тем шкільного курсу інформатики можна підібрати відповідне фактичне наповнення, орієнтоване на виховання національної самосвідомості.

Правильне подання фактичного матеріалу полягає у поступовому підведенні учня до висновків, запланованих як цілі навчання (основні та побічні, у т. ч. - виховання національної самосвідомості).

Географія

Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання - виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості. Шляхами реалізації завдань патріотичного виховання в процесі навчання географії мають стати:

1. Відбір змісту навчального матеріалу й посилення його українознавчої спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивчення й освоєння (наприклад, під час вивчення теми "Відкриття й освоєння Африки" в курсі "Географія материків і океанів" учитель може більш докладно зупинитися на дослідженнях території цього материка українським мандрівником і дипломатом Єгором Ковалевським).

2. Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів'їв, приказок, прикмет, загадок про природні об'єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї (наприклад, українське народне прислів'я: "Багато снігу - багато хліба").

3. Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робіт на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну діяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом (наприклад, у темах з географії свого регіону в 8 - 9 класах та під час вивчення курсів за вибором "Географія рідного краю").

4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки, техніки, культури. Цей напрям виховної роботи пропонуємо реалізовувати в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного співробітництва. (наприклад, М. Миклухо-Маклая, П. Чубинського, С. Рудницького, А. Синявського, О. Маринича та ін.)

Особливо велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн належить фізичній і економічній географії. Кожна тема, кожний урок містять політико-виховну інформацію, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності - кращого місця, ніж рідний дім немає у цілому світі. Патріотичному вихованню сприяє весь процес навчання географії, адже цей предмет має виключно широкі можливості для організації патріотичного виховання.

Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій.

У процесі проведення позакласної роботи (екскурсії, походи, подорожі) юні туристи-краєзнавці продовжують вивчення, й дослідження рідного краю. Вони розширюють свій світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроках географії, формують високі моральні якості громадянина України. Тут з'являється ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними багатствами, народними звичаями, традиціями.

Для реалізації поставлених завдань учителям географії пропонуємо організувати у своїх загальноосвітніх навчальних закладах наступні заходи:

- запровадження нагород для учнів ЗНЗ із числа переможців олімпіад, конкурсів в системі МАН та ін. у номінаціях: кращий знавець географії України та кращий краєзнавець на рівні навчального закладу, населеного пункту або району, області, України; відзнаку назвати ім. П. Чубинського.

- у ЗНЗ здійснити дворічне планування тижня географії з обов'язковими акцентами: на патріотичну складову навчання географії, краєзнавчу складову навчання географії, поширення культури українського народу, поширення культури національних меншин нашої країни у контексті єдності України;

- проведення заходів присвячених вітчизняним географам, економістам, відомим мандрівникам та природодослідникам, як минулого, так і сьогодення;

- посилення роботи з географічного краєзнавства, зокрема, створення краєзнавчої кімнати-музею при школі;

- участь у всеукраїнських історико-етнографічних та еколого-географічних експедиціях, які проводяться в рамках руху учнівської та студентської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу, зокрема "Моя земля - земля моїх батьків";

- організація екскурсійних подорожей, туристичних походів історичними місцями, музеями (Київ, Запоріжжя. Львів, Одеса, Полтава, Батурин, Канів), тощо.

Вітчизняні вчені-географи, економісти та краєзнавці.

Особливістю впровадження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на уроках географії у 2015 - 2016 н. р. буде відзначення таких ювілеїв - 115 років від дня народження Володимира Михайловича Кубійовича, українського економ-географа, демографа, енциклопедиста; 150-річчя Михайла Івановича Туган-Барановського, українського економіста, економ-географа, державного діяча.

150-річчя Георгія Миколайовича Висоцького, українського фізико-географа, ґрунтознавця, палеоботаніка;

150-річчя - Софії Русової, педагога, фундатора українського краєзнавства.

У відповідності до цього, необхідно висвітлити ці події під час проведення тижнів географії та економіки, Всеукраїнських конкурсів, олімпіад та в рамках МАН.

Фізика

Головна мета освіти молоді зводиться сьогодні не лише до набуття учнями об'єму знань, умінь і навичок, визначених програмою.

Сьогодні фізику не можна розглядати лише як об'єктивне пізнання природи, яка не взаємодіє з людиною. Учень повинен знати, заради чого пізнається природа, розуміти значення науки в житті суспільства й кожної людини зокрема. Оновлення змісту фізичної освіти слід розглядати як процес формування освітньо-пізнавальних, патріотичних якостей учнів, виховання національної свідомості, поглиблення знань про свій народ, його наукові та культурні традиції. Сучасна загальноосвітня школа має значні резерви щодо результативного формування в особистості системи ціннісних орієнтацій як компоненту її світоглядної позиції.

Фізика має великі виховні можливості українознавчого аспекту. На уроках та в позакласній роботі можна використовувати різні форми й методи для реалізації національно-патріотичного виховання. Найперше, - це на уроці, використовуючи цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності видатних українських учених і винахідників, історичні довідки про відкриття фізичних законів, досягнення вітчизняної науки в різних галузях народного господарства; демонструючи досліди, макети фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні фізичні відкриття та винаходи в Україні; демонструючи фото- та відео фрагменти з історії фізики в Україні; використовуючи уривки з творів, казок, прислів'їв, загадок, поезій та їх пояснюючи з фізичної точки зору; демонструючи старовинну техніку, побутові пристрої; складаючи та розв'язуючи задачі з українознавчим змістом.

Україні та українцям є ким і чим пишатися. Педагоги просто зобов'язані ознайомлювати підростаюче покоління з іменами учених-українців світової слави, щоб молодь усвідомлювала велич українського народу в історії людського існування. Для прикладу згадаємо XIX століття яке дало велику низку славних дослідників науки: Іван Земанчик, Михайло Остроградський, Михайло Авенаріус (заснував у Києвському університеті Святого Володимира першу в Україні лабораторію експериментальної фізики). Важливим моментом в історії української науки є діяльність у Львові Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), яке за 45 років свого існування видало більше 120 томів "Записок" та більше сотні інших видань. Членами НТШ у секції математично-природописно-лікарської було обрано у 1899 р. 10 вчених, серед яких Петро Огоновський - автор першого підручника з фізики українською мовою (м. Львів). Про високий науковий рівень НТШ свідчить те, що дійсними його членами були М. Планк, А. Йоффе, А. Ейнштайн. Варто розповісти учням про дослідження Іваном Пулюєм природи катодних та х-променів, розробку газорозрядних ламп, досягнення в області теоретичної та практичної електротехніки. Важливим фактором для морального та духовного виховання підростаючого покоління є моменти із біографії І. Пулюя, який був щирим патріотом України.

Своєю науковою і технічною діяльністю Іван Пулюй заслужив широке міжнародне визнання. Однак, до недавнього часу залишався майже невідомим в Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її межами впродовж усього життя.

Ще одним переконливим моментом патріотичного виховання на уроках фізики є розповідь учням при вивченні розділу фізики в 11 класі "Електромагнітні коливання" про першу практичну реалізацію електронної системи телебачення Борисом Грабовським. Маловідомий автор дуже цікавих винаходів Борис Грабовський (1901 - 1966 рр.) - син видатного українського поета Павла Грабовського. Він розробив і здійснив на практиці першу в світі електронну систему телебачення (патент N 16733). Перша передача на цій основі відбулася в 1928 році. Тим часом за кордоном у 1924 році була випробовувана система механічного телебачення, яка і використовувалася спершу в СССР. Багато тогочасних "фахівців" вважали проект Грабовського безперспективним, хоч, як бачимо, життя довело протилежне. Йому належить і ряд інших винаходів -малолітражного гелікоптера, трикрилого планера, окулярів для орієнтування сліпих та аппарат для глухонімих, а також ряд інших.

А яка невтомна подвижницька діяльність українців за кордоном, яка дивовижна їхня доля."Нашого цвіту - по всьому світу", ще донедавна їх називали зрадниками батьківщини, хоча вони, можливо, є більшими патріотами аніж ті, які з дня в день ходять по рідній землі, дихають своїм повітрям, але не цінують цього.

Одним з таких учених є професор Зенон-Володимир Храпливий, який на Тернопільщині. Він є автором українського гімназійного підручника "Нарис фізики", що було важливою подією в умовах катастрофічної нестачі українських підручників. Паралельно з педагогічною працею Храпливий займається наукою. У короткий час він пише дві праці: "Про від'ємні рівні в теорії Дірака" та "Про власний потенціал електрона у хвильовій механіці ", що стали основою його докторської дисертації.

Цікавою особистістю є Іван Фещенко-Чопівський (1884 - 1952) - учений і педагог, який народився на Житомирщині, блискуче закінчив Київський університет, де залишився працювати. У 1922 р. очолив кафедру металургійного відділу Гірничої академії в Кракові, що стала під його керівництвом науковим центром Європейського рівня. Він надрукував ряд праць, що стосуються в основному матеріалознавства, зокрема фундаментальну монографію "Металознавство" у трьох томах, був член-кореспондентом Польської академії наук. На його доробок і сьогодні посилаються автори вагомих публікацій у цій галузі, хоча з того часу технологія металів зробила значний крок уперед. (Таку історичну довідку можна використати при вивченні теми молекулярної фізики: "Типи кристалів", 10 кл.). Професор І. Фещенко-Чопівський до кінця життя залишався вірним обов'язку вченого передавати свої знання молоді і не поривав зв'язків з педагогічною працею. Його ініціатива у створенні та співпраця у першому технічному українському журналі "Технічні вісті" - вагомий вклад у збагачення української технічної лексики.

Ще одним українським патріотом, що прославив Україну своїм дивовижним обдаруванням був Микола Пильчиков. Ще навчаючись у Полтавській гімназії, М. Пильчиков захоплено займався експериментами та винаходами у галузі техніки, фізики і хімії. 1876 - студент фізично-хімічного відділення Харківського університету. 1878 - студент-другокурсник М. Пильчиков винайшов електричний фонавтограф, на кілька десятиріч випередивши зарубіжних дослідників. З 1881 - 1887 рр. створює 18 наукових праць, винаходить і будує дев'ять власних фізичних та фізично-хімічних приладів, з-поміж якихрефрактометр для рідин здобув визнання в Російській імперії. У той період М. Пильчиков здійснив піонерську, за своїм значенням, роботу: спеціально дослідив район магнітних аномалій. У 1894 р. М. Пильчиков працював у Новоросійському університеті. Саме тут перший в Україні і один із перших в Росії здійснив вдалі експерименти з Х-променями, відкривши низку ще не знаних їхніх властивостей. У 1896 р. публікується відкриття: на основі застосування власного оптично-гальванічного методу дослідження електролізу вчений встановив можливість фіксувати зображення різних предметів та об'єктів, нарощування рельєфу на металевих пластинках за допомогою внутрішнього фотоефекту. 1988 - 1900 рр. - вперше в Україні здійснив експериментальні й теоретичні дослідження з радіоактивності, ставши одним із піонерів нового напрямку - ядерної фізики. (Про визначні внески вченого можна наголосити на заняттях з фізики, зокрема: розділи: "Магнітне поле", "Електричний струм у різних середовищах", теми: "Рентгенівські промені", "Радіоактивність", 11 кл.).

Педагоги повинні акцентувати увагу учнів на роль наших українських вчених у розвитку науки, відроджувати забуті імена. Національно-патріотичне виховання молоді, яке є визначальним у формуванні духовних цінностей молоді є, як ніколи, актуальним сьогодні. Адже саме духовність і високий рівень свідомості є основою майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. І покликання освітніх закладів полягає у тому, щоб крім міцних професійних знань забезпечити у молодих людей - завтрашньої еліти країни, також формування духовно багатого та національно свідомого світогляду, усвідомлення себе учасником державотворчих процесів та почуття відповідальності за них.

Біологія, екологія, хімія та природознавство

Національно-патріотичне виховання на уроках біології, екології, хімії та природознавства тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у підручниках питання біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми "Різноманітність рослин", "Гриби" (6 клас), "Різноманітність тварин" (7 клас) необхідно у цікавій і наочній формі познайомити учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни.

На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему "Історичний розвиток органічного світу" розказуємо, що Україна володіє безцінною спадщиною людства - едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те, що подільський розріз венду й нижнього палеозою нижче міста Кам'янця-Подільський, в пригирловій частині Смотричу та по Дністру має світове значення. Наголошуємо, що Україна може пишатись тим, що вона входить в п'ятірку країн світу за поширеністю палеонтологічних знахідок докембрію.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли.

З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного середовища.

Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.

На уроках біології, природознавства доцільно використовувати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів'я та прикмети про наших супутників - рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини.

Зокрема, на уроках природознавства (5 клас Тема "Земля як планета") можна використовувати такі завдання до народних присл ів'їв: пояснити сутність явища, про яке згадується у прислів'ях: "Взимку сонце світить, та не гріє" "На новий рік прибавилось дня на заячий скік" (тема "Рухи Землі. Землі. Пори року"); назвати властивості води, які згадуються у прислів'ях "Вода крапля по краплі і камінь довбає" "Вода найде собі дорогу" (тема "Властивості води. Вода розчинник); пояснити зміст прислів'їв "Без води і не туди, і не сюди", "Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!" тема "Значення води у природі)". Також корисним буде організація народознавчих хвилинок, до яких учні готують народні приказки, прислів'я, прикмети, пов'язані з природними явищами, тваринами і рослинами. Такі народознавчі хвилинки можна організувати у вигляді конкурсів або змагань.

При вивченні в 6 класі теми "Рослини", "Різноманітність рослин" приділити увагу рослинам-символам України - калині, вербі, дубу, тополі, маку, барвінку, чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів.

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної, хімічної науки.

Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології людини, ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця.

Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки "Великі українці". М. Амосов - автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас життя людям. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті "Думки та серце", "Записки з майбутнього", "ППГ-2266", "Книга про щастя та нещастя" неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном.

Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Крупним і неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для лікування самих різних захворювань. Безумовно, в багато чому він переоцінив значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і загоєння пошкоджених м'яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців, врятованих за допомогою цієї сироватки. Крім того, він проявив себе і людиною великої цивільної мужності. Так, в роки масових репресій по його проханнях і під запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув'язнення ряд крупних учених.

У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему "Чому можна навчитись у … (того чи іншого вченого)". Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому.

До прикладу, при вивченні органічної хімії ознайомлюємо учнів з видатним досягнення українських хіміків. Поняття про хімічний зв'язок добре знайоме всім з курсу хімії. Воно настільки фундаментально опрацьовано, що будь-яка інформація, яка змінює наші уявлення про хімічне зв'язування, є сенсацією. Співробітники кафедри органічної хімії і технології органічних речовин хіміко-технологічного факультету Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" у співпраці з університетами Гісена (Німеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик природі. Використовуючи як вихідні сполуки так звані діамондоїди (вуглеводні нанометрових розмірів, що відтворюють фрагменти структури природного алмазу і добуваються з нафти), вони синтезували молекули, які містять аномально подовжені зв'язки. Вперше у світі експериментально встановлено, що слабкі Ван-дер-Ваальсові сили можуть мати вирішальний вплив на стабілізацію індивідуальних молекул. Це відкриває перспективи створення матеріалу, який буде знаходитися на межі між індивідуальною молекулою і наноматеріалом. Одержані результати виявились настільки важливими, що були опубліковані у найбільш авторитетному науковому журналі Nature (2011, т. 477 с. 308 - 311).

Фізична культура

Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну, спирається на освіту, культуру, науку, спорт, історію, право.

Оскільки, навчальна програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів побудована за модульною системою і складається з двох інваріантних (обов'язкових) модулів: теоретико-методичні знання і загальна фізична підготовка та варіативні модулі, то, практично, кожен вид спорту представлений у вигляді варіативного модуля.

Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді відбувається на уроках з фізичної культури під час вивчення інваріантного модуля "Теоретико-методичні знання" у таких темах, як відродження Олімпійських ігор сучасності, основні цінності олімпізму, визначні спортивні досягнення олімпійців, Олімпійська Україна, Параолімпійський рух на сучасному етапі, олімпійська філософія та здоровий спосіб життя тощо.

Під час вивчення варіативних модулів учні ознайомлюються з історією виникнення та розвитку видів спорту, відомими українськими спортсменами та їх досягненнями на міжнародній арені, характеристикою видів спорту на сучасному етапі тощо.

Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби.

Інваріантний модуль "Загальна фізична підготовка" та розділи варіативних модулів "Спеціальна фізична підготовка" спрямовані на вдосконалення фізичної форми учнів, їх функціональної готовності.

Задля реалізації поставленого завдання бажано впроваджувати такі варіативні модулі як "Хортинг", "Професійно-прикладна фізична підготовка".

Основною метою варіативного модуля "Хортинг" є: зміцнення здоров'я та всебічна фізична підготовка учнів, виховання морально-етичних якостей особистості та патріотичне виховання учнів на оздоровчих та культурних традиціях українського народу, формування постави, розвиток якостей швидкості, спритності й координації рухів, вивчення спеціальних підготовчих вправ хортингу, вивчення основних стійок і технік, методів переміщення в стійках і виконання початкових форм (комплексів) хортингу тощо. Упродовж усього навчально-оздоровчого процесу вчитель має постійно проводити виховні заходи, бесіди з учнями, у яких необхідно постійно звертати увагу на те, що хортинг започатковано на культурних традиціях українського народу.

Варіативний модуль "Професійно-прикладна фізична підготовка" спрямовано на підтримку та розвиток основних професійно-прикладних фізичних та психологічних якостей, формування прикладних умінь та рухових навичок, підвищення функціональної стійкості організму учнів до умов обраної професійної діяльності. Також у цей модуль включені теоретичні відомості з питань патріотичного виховання школярів у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки.

Застосуванні на уроках рухливих та народних ігор, розваг, естафет, козацьких забав, спортивних ігор за спрощеними правилами сприяють вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина України.

Трудове навчання

Шкільний предмет трудове навчання (технології) має значні можливості у вихованні в учнів національно-патріотичних почуттів. Досвід роботи учителів та результати науково-методичних досліджень у цьому напрямку, дозволяють стверджувати, що значний потенціал у розв'язанні цього завдання полягає у прилученні учнів до національної культури саме у процесі трудового навчання.

Дієвим підґрунтям для такої виховної роботи можна вважати процес формування в учнів конкретного практичного досвіду з виготовлення предметів і речей, які у своєму змісті пов'язані з народною культурою українців, а саме - виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих виробів, які були характерними для побуту українців, а деякі з них криють у своїх формах і техніках оздоблення й інші сторінки нашої історії. Досить часто мистецькі речі, які учні можуть виготовити власноруч, мають таке оформлення і техніку виконання, які обумовлені історією українського народу - від дерев'яних речей оздоблених різьбленням до елементів народного одягу, що містять у своєму оформленні національно-патріотичну символіку.

Декоративно-ужиткове мистецтво й сьогодні охоплює широке коло предметів із різних сфер людської діяльності. Саме прояви національної культури завжди супроводжують життя кожної людини, і для кого більшою, для кого - меншою мірою, але вони є тим духовним середовищем, у якому формуються світогляд, естетичні ідеали, моральні й трудові цінності та національні почуття особистості.

Сприятливі умови для цього створює варіативна частина навчальної програми з трудового навчання, коли учні спільно з учителем можуть обрати певний модуль, який пов'язаний з традиційними народними ремеслами, і це може бути: "Художня обробка деревини", "Технологія виготовлення народної ляльки", "Художнє випалювання" тощо.

На уроках трудового навчання, коли учні вивчають певний навчальний модуль з декоративно-ужиткового мистецтва існують загальнодоступні (у методичному розумінні цього слова) способи прилучення учнів до надбань української культури, і тут можна вказати на два основних, як-от: повідомлення учням різноманітних відомостей про народні культурні традиції, що склались в українців та організація додаткових позаурочних занять і заходів для більш тісного ознайомлення учнів з елементами етнокультури.

Введення культурологічних відомостей в організаційну структуру занять на уроках трудового навчання може відбуватись безпосередньо, коли відбувається вивчення певного народного ремесла чи декоративно-ужиткового або художнього виду мистецтва.

Під час виготовлення учнями декоративних чи декоративно-ужиткових виробів важливе місце, крім суто технічної сторони, має й мистецька сторона цієї справи, яка полягає насамперед у визначенні художньої ідеї твору, в основу якого покладено той образ, який виникає в уяві дитини, тих думок і почуттів, які вона хоче передати оточуючим. У змісті діючої програми з трудового навчання передбачено вивчення таких тем і розділів, що обумовлюють виховний вплив учителя через повідомлення учням таких теоретичних відомостей, які розкривають різні сторінки нашої історії, формують в учнів загальне уявлення про моральну й духовну культуру українського народу тощо. Тому учитель має нагоду впливати на почуття дитини, а через добір певних культурологічних відомостей, виховувати патріотичні та національні почуття школярів. Виготовлення виробів, наприклад технікою аплікації соломкою, вишиванням, може передбачати створення таких художніх композицій, які відображають історію українського народу, його визвольний рух і звитягу сучасних захисників рідного краю тощо.

Значна кількість вчителів на уроках трудового навчання планують такі вироби для виготовлення, які можуть бути передані нашим воїнам, які обороняють нашу країну на сході. Зокрема це: різноманітні за конструкцією та різні за складністю виготовлення "пічки", "якорі" для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, сувеніри з патріотичною символікою тощо. Виготовлення саме таких виробів якнайкраще сприяє вихованню в учнів національно-патріотичних почуттів.