ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
30.09.2014

Справа N 922/739/14

Про зобов'язання вчинити певні дії

Вищий господарський суд України у складі: судді Палій В. В. - головуючого (доповідач), суддів - Бенедисюк І. М. і Вовк І. В. розглянув касаційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ, на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 зі справи N 922/739/14 за позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація), м. Київ, до Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка" (далі - Підприємство), м. Харків, про зобов'язання вчинити певні дії (судове засідання проведено за участю представників сторін: Організації - Д. Я. Л., предст. (дов. [...]), Підприємства - не з'явився).

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

Організація звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Підприємства про спонукання відповідача надати інформацію, а саме точні відомості про використання об'єктів авторського права та розміру доходу, одержаного від їх використання, що є необхідними для збирання і розподілу авторської винагороди за період з 01.02.2013 по 17.02.2014 відповідно до вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" та узвичаєння, що склалося між сторонами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2014 (суддя - Жиляєв Є. М.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 (судді: Пушай В. І. - головуючий, Плужник О. В., Потапенко В. І.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 33, 45, 48, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) мотивовано недоведеністю позивачем наявності у нього повноважень на управління майновими правами суб'єктів авторського права щодо творів, зазначених у розрахункових листах та відсутністю між сторонами спору укладеного договору про надання дозволу на використання творів.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 29.09.2014 N 05-05/1519 змінено склад суду для розгляду справи N 922/739/14 та сформовано наступний склад суду: суддя - Палій В. В. - головуючий (доповідач), судді: Бенедисюк І. М., Вовк І. В.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Організації, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Організація створена відповідно до наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 25.07.2013 N 392-н на базі Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав", є його правонаступником, заснована на державній власності та належить до сфери управління Державної служби інтелектуальної власності України;

- на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління від 22.08.2013 N 3/2003 Організація здійснює управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема такими категоріями майнових прав як використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав шляхом: публічного виконання, в тому числі на радіо і телебаченні; відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та іншого запису; репродукування; тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості; відтворення аудіовізуальних творів та звукозаписів творів в особистих цілях та інше;

- рішенням Харківської обласної ради N 552-VI від 15.11.2012 "Про припинення обласного комунального підприємства Харківського державного академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка, шляхом приєднання до Державного підприємства "Харківський державний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка" обласне комунальне підприємство Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка реорганізовано у Державне підприємство "Харківський державний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка";

- 06.02.2014 позивач направив на адресу відповідача вимогу про надання інформації щодо використання відповідачем об'єктів авторського права та розміру доходу, одержаного від використання об'єктів авторського права, що є необхідними для збирання і розподілу авторської винагороди за період з 01.02.2013 по 31.01.2014;

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для спонукання Підприємства надати витребувану Організацією інформацію.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

У відповідності до частини п'ятої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно з приписами частини шостої статті 48 Закону організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Організації колективного управління уповноважені, зокрема збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону (пункт "в" частини першої статті 49 Закону).

Відповідно до частини другої статті 49 Закону суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо).

Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління (пункт 49-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Відповідно до частини третьої статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, позивач як уповноважена організація колективного управління незалежно від наявності чи відсутності у нього договорів з суб'єктами авторського права чи суміжних прав має право на збір винагороди за використання об'єктів авторського права і суміжних прав на підставі договорів із суб'єктами господарювання, які таке використання здійснюють.

Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, в цілому з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що Організацією та Підприємством не було укладено у письмовій формі договору про використання об'єктів авторського права, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність в Організації підстав вимагати від Підприємства надання відомостей про використання об'єктів авторського права та розміру доходу, одержаного від такого використання, у зв'язку з чим на законних підставах відмовили у задоволенні позову.

Посилання судів попередніх інстанцій на те, що при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен був довести наявність у нього прав на управління авторськими права певного кола осіб (надати договори з авторами, укладені у письмовій формі), хоча і не враховує специфіку діяльності організацій колективного управління, з огляду на визначений Законом обсяг їх повноважень та є помилковим, проте не призвело до неправильного вирішення спору у даній справі.

Доводи Організації не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті в цілому з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 зі справи N 922/739/14 залишити без змін, а касаційну скаргу компанії Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Вовк