Як визначати ліквідаційну вартість основних засобів
Це новий термін для бухгалтерів бюджетних установ. Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку суб'єкт держсектора очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після спливу строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією) (абз. 13 п. 4 р. І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202).
Навіщо потрібно визначати цей показник? Він використовується під час визначення вартості об'єкта необоротних активів, яка амортизується. Адже об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується.
Вартість, яка амортизується, - це первісна чи переоцінена вартість необоротних активів, за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Тому наступне запитання: чи обов'язково потрібно визначати ліквідаційну вартість для кожного об 'єкта основних засобів та як це зробити?
Як ми вже зазначили вище, ліквідаційна вартість визначається в сумі, яку суб'єкт держсектора очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після спливу строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією). Для її визначення можна залучити й професійних оцінювачів, але це надто дороге задоволення.
Однак не варто ототожнювати справедливу та ліквідаційну вартість. Перша показує, за якою вартістю можна продати актив за звичайних умов на певну дату.
Ліквідаційна ж вартість показує оцінену суму, яку міг би отримати суб'єкт держсектора на сьогоднішню дату, якби об'єкт знаходився у стані, який очікується після спливу строку корисного використання об'єкта ОЗ - за вирахуванням витрат на вибуття цього об'єкта.
Ліквідаційна вартість може дорівнювати нулю, якщо суб'єкт держсектора не може достовірно визначити суму, яка очікується від реалізації (ліквідації) основних засобів після спливу строку їх корисного використання (експлуатації). Це прописано в абз.абз. 3-4 п. 1 р. V Методрекомендацій з бухобліку ОЗ. Тобто бюджетна установа може скористатися своїм правом на визнання ліквідаційної вартості ОЗ нульовою.
Наприклад, для комп'ютерної техніки досить складно визначити ліквідаційну вартість, оскільки техніка швидко оновлюється, а існуюча техніка втрачає свою цінність, тому її ліквідаційна вартість дійсно може дорівнювати нулю. Так само і з будівлями: про яку ліквідаційну вартість можна говорити, якщо доходи, отримані від її реалізації, спрямовуються до бюджету. А ось у разі якщо техніка містить дорогоцінні метали, доречно визначити ліквідаційну вартість, адже частина коштів у цьому випадку залишається в розпорядженні бюджетної установи.
Варто акцентувати увагу ще на декількох важливих моментах:
- ліквідаційна вартість - це оціночна категорія і особливості її визначення не слід прописувати в розпорядженні (наказі) про облікову політику;
- її можна встановлювати протоколом комісії, утвореної керівником бюджетної установи;
- ліквідаційна вартість може вказуватися в Акті прийняття-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1 (бюджет), Акті прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об 'єктів (типова форма № ОЗ-2 (бюджет), Акті введення основних засобів в експлуатацію, а також у Інвентарній картці обліку основних засобів в бюджетних установах (типова форма № ОЗ-6 (бюджет);
- протягом строку корисного використайня ліквідаційна вартість може змінюватися, зокрема, у зв'язку із суттєвим підвищенням цін чи реконструкцією/модернізацією об'єкта, чи у разі втрати корисності об'єктом ОЗ.
Також у разі, коли в результаті ліквідації об'єкта ОЗ може бути отримано металобрухт чи інші відходи, які можна реалізувати, ліквідаційна вартість має бути визначена в сумі, яку планується отримати від їх реалізації за вирахуванням понесених витрат. Якщо ж сума від реалізації буде мізерною (50-100 грн), частину якої потрібно витратити ще й на транспортування чи інші витрати, ліквідаційну вартість краще визначити на рівні нуля.