КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА
Відділ комунікацій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
Податок на доходи фізичних осіб
Виплата заробітної плати за рішенням суду:
хто сплачує податок з доходів фізичної особи
в разі перерахування коштів на рахунки
виконавчої служби
За підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу.
Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.
Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, мають подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).
Водночас відповідно до п. 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.2014 р. № 49, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) упродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Отже, перерахувати (сплатити) податок на доходи фізичних осіб із суми заробітної плати, перерахованої юридичною особою за рішенням суду на рахунок виконавчої служби для виплати фізичній особі, має юридична особа, яка є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб.
Податкова соціальна пільга
для працюючих інвалідів І та II групи
Надання податкових соціальних пільг (далі - ПСП) передбачено ст. 169 розділу IV Кодексу.
Так, згідно з пп. «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п.169.1 (100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом І або II групи, в тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1.
Відповідно до пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму ПСП у розмірі 200% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1, який є, зокрема, інвалідом І і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Розділом XIX Кодексу встановлено, що до 31 грудня 2015 р. для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу ПСП надається в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує місячного Прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
Отже, інвалід І або II групи має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі 150% суми пільги, якщо розмір одержаного впродовж місяця доходу не перевищує граничного розміру доходу для застосування ПСП. Інвалід І або II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на ПСП у розмірі 200% суми пільги, якщо розмір одержаного доходу не перевищує граничного розміру доходу для застосування ПСП.
Зовнішні сумісники в розрахунку
за формою № 1ДФ
Згідно з п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 р. № 49, реквізити податкового розрахунку заповнюються так:
«Працювало у штаті» - проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова чисельність штатних працівників облікового складу юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи. Облікова чисельність штатних працівників облікового складу юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.11.2005 р. за № 1442/11722;
«Працювало за цивільно-правовими договорами» - чисельність працівників за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
Відповідно до п. 2.1 цієї Інструкції до облікової чисельності штатних працівників включаються всі наймані працівники, які письмово уклали трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони одержували заробітну плату на цьому підприємстві, в тому числі перебувають у відпустках для догляду за дитиною (пп. 2.5.9 п. 2.5 ст. 2 Інструкції).
Не включаються до облікової чисельності штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (пп. 2.6.1 п. 2.6 ст. 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.
Ураховуючи викладене, оскільки в розрахунку за формою № 1ДФ не передбачено окремої графи «Зовнішні сумісники», то чисельність зовнішніх сумісників може включатися до числа працівників за цивільно-правовими договорами та відображатися у графі «За цивільно-правовими договорами». Сплата військового збору за наявності відокремлених підрозділів
Законом України від 31.07.2014р. № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», який набрав чинності з 3 серпня 2014 p., уведено військовий збір у розмірі 1,5% до доходів у вигляді, зокрема, заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платникові у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Статтею 29 Бюджетного кодексу України (із змінами та доповненнями, далі - БКУ) визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України, це зокрема доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі ст. 64, 66, 69 і 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (п. 29.1 ст. 29 БКУ).
Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України(п. 29.2 ст. 29 БКУ).
Водночас відповідно до пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету провадиться в порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Згідно з пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з БКУ.
Так, за статтею 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи зараховується до відповідного бюджету за їхнім місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Відповідно до абзацу першого пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Водночас за абзацом другим пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок на доходи фізичних осіб, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого, бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу.
Ця норма регулює порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена абзацом другим пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу норма не може бути застосована для військового збору.
Отже, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням.
Суми військового збору, нараховані уповноваженим відокремленим підрозділом, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Начальник відділу,
Ольга ЗАСІМОВА
"Праця i зарплата" N 15 (931), 15 квітня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214