ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
27.06.2014 р.

Справа N 800/134/14

(Постанову скасовано на підставі Постанови
Верховного суду України
02.12.2014)

Про визнання незаконною Постанови
Верховної Ради України від 24 лютого 2014 року N 775-VII
в частині дострокового припинення повноважень
та звільнення з посади судді

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Зайцева М. П., суддів - Веденяпіна О. А., Єрьоміна А. А., Шведа Е. Ю., Швеця В. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за його позовом до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_4, зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання Постанови Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII (далі - Постанова N 775-VII) незаконною в частині дострокового припинення повноважень та звільнення його з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги, зобов'язання розглянути заяву про відставку судді.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року позов ОСОБА_4 до Верховної Ради України задоволено повністю. Визнано незаконною Постанову Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_4. у зв'язку з порушенням присяги судді. Зобов'язано Верховну Раду України розглянути заяву ОСОБА_4 від 23 лютого 2014 року про відставку з посади судді Конституційного Суду України.

26 червня 2014 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про прийняття додаткового рішення у справі, в якій він зазначив, що суд, вирішуючи питання про поновлення його порушеного права, не визначив способу виконання судового рішення та визнаючи незаконною постанову суб'єкта владних повноважень, не зазначив про її скасування.

Ознайомившись з даною заявою, суд дійшов наступних висновків.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, КАС України визначає рішення суб'єкта владних повноважень як нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії.

Абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року у справі N 3/35-313 (справа про акти органів Верховної Ради України) передбачає, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи.

Таким чином, до адміністративного суду може бути оскаржене будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень, яке створює для особи юридичні наслідки, тобто правові акти як індивідуальної дії, так і нормативно-правові.

Стаття 162 КАС України визначає повноваження адміністративного суду при вирішенні справи. Правила цієї статті є загальними, а визначений у ній перелік способів захисту не є вичерпним. Так, дана стаття передбачає, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 171-1 КАС України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може застосовувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, враховуючи положення частини другої статті 11, статті 162 КАС України адміністративного судочинства України, на адміністративний суд покладається обов'язок повного захисту прав, свобод та інтересів особи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, суд повинен зробити висновок про протиправність рішення (окремих положень) суб'єкта владних повноважень і скасувати або визнати нечинним це рішення (окремі положення).

Враховуючи положення КАС України, зокрема, статей 171, 171-1, протиправність полягає у незаконності правового акта або невідповідності іншому акту, що має вищу юридичну силу.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 171-1 КАС України.

Стаття 171-1 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження як нормативно-правових актів, так і актів індивідуальної дії.

Пункт 1 частини п'ятої статті 171-1 КАС України встановлює, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині.

Тобто, враховуючи положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України, суд повинен зробити висновок про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень повністю або в окремій його частині.

Крім цього, з огляду на приписи статей 11, 162, пункту 3 частини п'ятої статті 171-1 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів особи, суд повинен скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Системний аналіз названих вище норм права дає підстави вважати, що, якщо спірний акт індивідуальної дії з моменту прийняття такого акта породжує правові наслідки для особи, то у разі його протиправності, він має бути визнаний судом незаконним і скасованим, оскільки у випадку нескасування такого акта він не втрачає чинності і продовжує створювати для особи негативні правові наслідки.

Згідно пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року N 7 передбачено, що за правилами пункту 1 частини п'ятої статті 171-1 КАС України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконними повністю або в окремій його частині. Отже, визнати неконституційними такі акти суд не може. Водночас з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

Відповідно до пункту 1, 2 частини першої, частини третьої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадку, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Враховуючи, що судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 про винесення додаткового судового рішення та скасування Постанови Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII в частині дострокового припинення повноважень та звільнення його з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги.

При цьому, оскільки незаконним звільненням право позивача порушено з 24 лютого 2014 року, для відновлення порушеного права він має бути поновлений на посаді з цієї дати - 24 лютого 2014 року і постанова в цій частині має бути звернена до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись статтею 11, 162, 168, 256 КАС України постановив:

Заяву ОСОБА_4 про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за його позовом до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_4 - скасувати.

Вчинити дії щодо поновлення ОСОБА_4 на посаді судді Конституційного Суду України з 24 лютого 2014 року.

Додаткова постанова в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді судді Конституційного Суду України з 24 лютого 2014 року підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: