Постанова : Про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
18.06.2014 р.

Справа N 800/119/14

Про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України
"Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду
України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Зайцева М. П., суддів - Веденяпіна О. А., Єрьоміна А. А., Шведа Е. Ю., Швеця В. В., секретаря судового засідання - Загороднього А. А. (за участю: позивача - ОСОБА_4, представника позивача - ОСОБА_5, представника відповідача - К. О. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_4, зобов'язання Верховної Ради України утримуватися від вчинення певних дій, встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати Постанову Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII (далі - Постанова N 775-VII) незаконною в частині дострокового припинення повноважень та звільнення його з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги, зобов'язати Верховну Раду України утримуватися від дій щодо призначення іншого судді Конституційного Суду України до вирішення питання по суті.

У позовній заяві зазначив, що Постанова N 775-VII прийнята за відсутності передбачених законодавством підстав та з порушенням визначеної Конституцією України процедури.

Позивач вказав, що процедура звільнення судді Конституційного Суду України за порушення присяги визначена § 63 Регламенту Конституційного Суду України, згідно з яким орган, який призначив суддю, ставить питання про порушення присяги. Постійна комісія з питань регламенту та етики приймає рішення про наявність підстав розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України або про відсутність таких підстав. Рішення про наявність або відсутність підстав для звільнення з посади судді Конституційного Суду України приймається, якщо за нього проголосувало не менш як дванадцять суддів. Інформація стосовно рішення Конституційного Суду України про наявність підстав для звільнення з посади судді направляється на розгляд органу, який призначив суддю Конституційного Суду України, у триденний строк з дня прийняття рішення (пункти 2, 3 § 63 Регламенту Конституційного Суду України).

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

У письмовому запереченні та в судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що звільнення суддів Конституційного Суду України за порушення присяги можливе не за процедурою, визначеною § 63 Регламенту Конституційного суду України, а за ініціативою органу, який призначив суддів, а саме Верховної Ради України.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази у справі, колегія суддів приходить до наступного.

Постановою Верховної Ради України від 4 серпня 2006 року N 83-V ОСОБА_4 призначено суддею Конституційного Суду України.

Постановою N 775-VII відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України достроково припинено повноваження та звільнено ОСОБА_4 з посади судді Конституційного Суду України у зв'язку з порушенням присяги судді.

Верховна Рада України вважала, що судді Конституційного Суду України, які ухвалювали рішення від 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010, від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012, від 29 травня 2013 року N 2-рп/2013, порушили приписи статей 3, 19, 147 - 153 Конституції України, тим самим допустили незабезпечення верховенства Конституції України, обов'язку захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина, що суперечить змісту присяги судді Конституційного Суду України чесному і сумлінному виконанню обов'язків судді.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй (стаття 1, 8 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 149 Конституції України визначає, що на суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги (частина перша, пункт 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України, пункт 5 частини першої статті 23 Закону України від 16 жовтня 1996 року N 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України").

Процедура звільнення суддів Конституційного Суду України визначається § 63 Регламенту Конституційного суду України, затвердженого Рішенням Конституційного Суду України від 5 березня 1997 року, відповідно до якого орган, який призначив суддю Конституційного Суду України, ставить питання про порушення цим суддею присяги, Конституційний Суд України проводить перевірку і за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України;

- про відсутність підстав для звільнення з посади судді Конституційного Суду України.

Рішення про наявність або відсутність підстав для звільнення з посади судді Конституційного Суду України приймається, якщо за нього проголосувало не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду України.

Інформація про рішення Конституційного Суду України про наявність підстав для звільнення з посади судді Конституційного Суду України направляється на розгляд органу, який призначив суддю Конституційного Суду України, у триденний строк з дня прийняття рішення.

Частина третя статті 28 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачає, що судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом України.

Відповідно до частини другої статті 84, статті 91 Конституції України Верховна Рада приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Рішення про персональні обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, надання згоди на звільнення з посади та звільнення з посади приймаються Верховною Радою шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених законом та Регламентом Верховної Ради України, коли рішення приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Рішення Верховної Ради щодо проектів законів, постанов, інших актів Верховної Ради приймаються лише з питань, включених до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради до початку пленарного засідання (частина перша, п'ята, шоста статті 47 Регламенту Верховної Ради України).

Відповідно до статті 50 Регламенту Верховної Ради України у разі необхідності Верховною Радою з додержанням обмежень, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, може бути прийняте рішення про одноразове відхилення (ad hoc) від процедур, передбачених цим Регламентом. Таке рішення приймається без обговорення шляхом голосування, яке проводиться після внесення відповідної пропозиції і заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.

Прийняття рішення про одноразове відхилення (ad hoc) від процедур, передбачених цим Регламентом, не допускається, якщо така процедура, одноразове відхилення (ad hoc) від якої пропонується, зумовлена вимогами Конституції України або закону.

Враховуючи, що звільнення суддів Конституційного Суду України безпосередньо регулюється Конституцією України та законами України, прийняття Постанови N 775-VII Верховною Радою України з цього питання за скороченою процедурою неможливе.

В рішенні "Олександр Волков проти України" (Рішення) Європейським судом наведена доповідь Комісара з прав людини Ради Європи, в якій зазначено, що незалежність судової системи, що також передбачає незалежність кожного окремого судді, повинна бути захищена як на законодавчому, так і на практичному рівні. Судді не захищені від зовнішнього тиску, в тому числі й політичного. Для усунення тих чинників, які роблять суддів вразливими і послаблюють їхню незалежність, необхідні рішучі дії в кількох напрямках. Влада повинна уважно розглядати будь-які заяви про випадки неприпустимого політичного або іншого втручання в роботу судових органів і забезпечити ефективні засоби правового захисту. Комісар закликає українську владу повною мірою виконувати рекомендації Венеціанської комісії щодо необхідності впорядкувати та уточнити процедури і критерії, пов'язані з призначенням і звільненням суддів, а також застосуванням дисциплінарних заходів. Важливо встановити відповідні гарантії для забезпечення справедливості й виключення ризику політизації під час застосування дисциплінарних процедур. Що стосується процесу призначення кандидатів на суддівські посади, вирішальним має бути їхня кваліфікація та особисті якості.

Комісар підкреслює, що систему призначення суддів слід повністю захистити від неправомірного політичного та іншого впливу певних сторін. Рішення суддів не повинні бути предметом перегляду поза межами звичайної процедури оскарження. Заходи дисциплінарного впливу мають регулюватися чіткими нормами і процедурами, передбаченими в межах самої судової системи, і такими, що не підпадають під політичний або інший неправомірний вплив.

Пункти 18, 20 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначають, що судді можуть бути тимчасово усунуті від посад або звільнені тільки з причин їх нездатності виконувати свої обов'язки чи поведінки, невідповідної до посади, яку вони займають. Рішення про дисциплінарне покарання, усунення від посади чи звільнення повинні бути предметом незалежної перевірки. Цей принцип може не застосовуватися до рішень Верховного суду або до рішень законодавчих органів, прийнятих при розгляді справ у порядку імпічменту або при дотриманні аналогічної процедури.

У пункті 30 Розділу "Дисциплінарне покарання та звільнення суддів з посад" Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя (Перша світова конференція по незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 р.) йдеться, що суддя не може бути усунений з посади, за винятком випадків, коли існують доведені підстави, які свідчать про неспроможність виконувати свої обов'язки або невідповідну поведінку, що робить неможливим його подальше перебування на посаді.

Також, за висновками Комісії Міжнародної Асоціації Суддів на тему "Критерії оцінки роботи судів та суддів", всі члени поділяють думку про те, що, якщо таке оцінювання покласти на іншу гілку влади, на Уряд чи Парламент, то виникне небезпека непрямого впливу як на суддів в цілому, так і на кожного окремого суддю (Перша експертна комісія Міжнародної Асоціації Суддів, 1995 р.).

Встановлена Конституцією України та законами України процедура звільнення суддів Конституційного Суду України гарантує їх незалежність і недоторканість.

Передумовою такого звільнення є ретельна перевірка факту порушення присяги судді постійною комісією з питань регламенту та етики за висновком якої Конституційним Судом України приймається відповідне рішення.

Тільки з дотриманням такого порядку встановлення факту порушення присяги судді, Верховна Рада України після обговорення даного питання більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, може прийняти відповідне рішення.

Матеріали справи свідчать, що Верховна Рада України достроково припинила повноваження та звільнила ОСОБА_4 з посади судді Конституційного Суду України без додержання процедури, встановленої чинним законодавством України.

Сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів і системний аналіз чинного законодавства, що встановлює порядок та умови дострокового припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, дають суду підстави вважати про недотримання Верховною Радою України норм Конституції та законів України при достроковому припиненні повноважень та звільненні судді Конституційного Суду України ОСОБА_4, а тому позов і цій частині підлягає задоволенню.

Вимога позивача про зобов'язання Верховної Ради України утримуватися від дій щодо призначення іншого судді Конституційного Суду України до вирішення справи по суті є необґрунтованою, оскільки задоволення основної вимоги унеможливлює обрання іншого судді Конституційного Суду України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Позов ОСОБА_4 до Верховної Ради України задовольнити частково.

Визнати незаконною Постанову Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року N 775-VII в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_4 у зв'язку з порушенням присяги судді.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: