КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент доходів і зборів з фізичних осіб

Про зміни до Податкового кодексу України та деяких
законів України щодо податкової реформи

Законом України від 28.12.2014 р. № 71 унесено зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, які розглянуті нижче.

Податок на доходи фізичних осіб

Збільшено розмір ставки податку для доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

У пункт 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) унесено зміни, згідно з якими ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платникові у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 p. - 12180 грн).

Якщо база оподаткування щодо таких доходів у календарному місяці перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%. До 1 січня 2015 р. до суми такого перевищення застосовувалася ставка 17%.

Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність), котрі подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно зі ст. 177 і 178 Кодексу, застосовують ставку 20% до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (у 2015 p. - 12180 грн). Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, поділена на кількість календарних місяців, упродовж яких платником податку було одержано такі доходи в податковому (звітному) році, за який провадиться декларування.

Скасовано пільгову ставку (10%) для оподаткування заробітної плати шахтарів.

Скасовано п. 167.4 ст. 167 Кодексу, яким було встановлено зменшену ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10% бази оподаткування щодо доходу у вигляді заробітної плати шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50% і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), утому числі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Збільшено ставку для пасивних доходів (проценти, дивіденди, роялті, інвестиційний прибуток та інші пасивні доходи) з 15 до 20%.

Змінами до п. 167.5 ст. 167 та ст. 170 Кодексу збільшено розмір ставки податку на доходи у вигляді пасивних доходів у таких розмірах:

- 20% - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування;

- 5% - для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Також установлено, що для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб до пасивних доходів належать такі доходи:

- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

- інші проценти (в тому числі дисконтні доходи);

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, одержаною від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (в тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їхньої вартості;

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- відсотки (дисконт), одержаний власником облігації від їхнього емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, одержаний платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

- роялті;

- дивіденди.

Знижено розмір оподатковуваної пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.

Змінами до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб суми пенсій (включаючи суму їхньої індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, одержуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якшо їхній розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. - 3654 грн). - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їхньої виплати.

До 1 січня 2015 р. такі доходи оподатковувалися, якщо їхня сума перевищувала 10 тис. грн на місяць.

Змінено порядок оподаткування суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Унесеними до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу змінами уточнено порядок оподаткування суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Так, оподаткуванню підлягає лише основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника, надіславши йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або уклавши відповідний договір, або надавши повідомлення боржникові під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в установленому порядку такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо таких доходів.

Таким чином, на відміну від попередніх норм оподаткуванню підлягає лише основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, а також установлено, що не підлягає оподаткуванню зазначена основна сума боргу (кредиту) в сумі, що не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 р. - 609 грн).

Уточнено порядок оподаткування виграшів та призів

Змінами до пп. 165.1.46 п. 165.1 ст. 165 та п. 170.6 ст. 170 Кодексу уточнено порядок оподаткування виграшів та призів. Так, зокрема скасовано норму щодо неоподаткування суми коштів, одержаних як виграш, приз у державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлюється законом.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерскому парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі в більярдному спорті, визначено особу, яка нараховує (виплачує) такі доходи.

Податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Податкові агенти - оператори лотереї в податковому розрахунку відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому в податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподатковують доходи у вигляді виграшів та призів інших, ніж виграш (приз) у лотерею, в загальному порядку.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв'язку з одержанням такого доходу.

Визначено перелік витрат, для фізичних осіб - підприємців

У зв'язку із наближенням бухгалтерського та податкового обліку, а також переглядом положень розділу III «Податок на прибуток» унесено зміни до п. 177.4 ст. 177 Кодексу, якими визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичною особою - підприємцем.

До таких витрат належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, пов'язані з веденням господарської діяльності, не зазначені вище, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Збережено на 2015 р. чинне обмеження стандартної податкової
соціальної пільги

Змінами до розділу XIX Кодексу збережено на 2015 р. чинне обмеження стандартної податкової соціальної пільги в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, у 2015 р. граничний розмір доходу, який дає право на застосування податкової соціальної пільги, становить 1710 грн.

Сума податкової соціальної пільги становить:

100% пільги - 609,00 грн;

150% пільги - 913,50 грн;

200% пільги - 1218,00 грн.

Податок на майно

Змінами до розділу XII Кодексу запроваджено місцевий податок на майно, який складається з транспортного податку; плати за землю; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Податок на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Уточнено перелік житлової та нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування:

об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їхній спільній власності);

об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їхні частки;

будівлі дитячих будинків сімейного типу;

гуртожитки;

житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі через аварійний стан, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їхні частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їхнього числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більш як один такий об'єкт на дитину;

об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;

будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових ідприємств;

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності;

об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їхніх підприємств.

Базою оподаткування е загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Зменшено порівняно з попереднім періодом розмір пільги з податку, що надається фізичним особам. Так, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

для квартири/квартир незалежно від їхньої кількості - на 60 м2;

для житлового будинку/будинків незалежно від їхньої кількості - на 120м2;

для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їхніх часток), - на 180 м2.

До внесених змін пільга надавалася в розмірі 120 м2 - для квартир, 250 м2 - для будинків, 370 м2 - для різних типів житлової нерухомості.

Водночас унесеними змінами надано право сільським, селищним, міським радам збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

Також сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані в установленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їхнього майнового стану та рівня доходів.

Крім цього, уточнено перелік випадків та об'єктів житлової нерухомості, щодо яких не може бути надано пільгу з податку, а саме: пільга не надається:

на об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

об'єкти оподаткування, що використовуються їхніми власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізини позичку, використовуються підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, установлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування.

Транспортний податок

Платниками транспортного податку визначено фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що використовувалися до п'яти років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 см .

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн за кожний легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Податок з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб обчислюють контролюючі органи за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платникові податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних упродовж року, податок сплачується фізичною особою - платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власникові після отримання інформації про перехід права власності.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних упродовж року, декларація юридичною особою - платником подається впродовж місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування:

фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Єдиний податок

Змінами, внесеними до Кодексу, оптимізовано кількість груп платників єдиного податку до чотирьох із збільшенням чинного максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, та переглянуто розмір ставок.

Так, фізичні особи - підприємці мають право обрати такі групи:

перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують праці найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню й обсяг доходу яких упродовж календарного року не перевищує 300000 грн; ставка - до 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

друга група - фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що впродовж календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують праці найманих осіб або число осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 грн, ставка - до 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Ставки єдиного податку для першої та другої груп установлюються сільськими, селищними та міськими радами, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць;

третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують праці найманих осіб або число осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких упродовж календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 грн; ставка: 2% доходу - в разі сплати податку на додану вартість; 4% доходу - в разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Платники єдиного податку третьої-шостої груп, які до 1 січня 2015 р. перебували на обліку в контролюючих органах, з 1 січня 2015 р. вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм глави 1 розділу XIV Кодексу.

Також змінами уточнено, що тільки платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп у разі провадження діяльності на ринках під час продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому Прикінцевими положеннями встановлено, що обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - підприємцями розпочинається: для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 p.; для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 р.

Також установлено, що платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці), крім тих, які провадять діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, які з 1 січня до 30 червня 2015 р. включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 р. звільняються від проведення відповідно до норм Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Військовий збір

Відповідно до внесених змін продовжено справляння військового збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України.

Об'єкти оподаткування визначені ст. 163 Кодексу.

Про єдиний внесок

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 28.12.2014 р. № 77 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» встановлено, що з 1 січня 2015 р. під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені ч. 5 ст. 8 і ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», для платників єдиного внеску застосовуються з коефіцієнтом 0,4, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, у 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 р.; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує у 2,5 раза, або більша за загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 р., то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується діленням загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 р. на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менш як 0,4);

середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30% порівняно із середньою заробітною платою за 2014 p.;

середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становить не менш як 700 грн;

середня заробітна плата по підприємству становить не менш як три мінімальні заробітні плати;

з 1 січня 2016 р. під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або нарахування винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Законом також унесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими зокрема передбачено:

1) для всіх страхувальників визначено: якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску встановленої для відповідної категорії платника.

Під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування;

2) змінено розмір штрафних санкцій:

- якщо за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладався штраф у розмірі 10% своєчасно несплачених сум, то у зв'язку зі змінами за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде накладатися штраф у розмірі 20% своєчасно несплачених сум;

- якщо за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску накладався штраф у розмірі 5% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховане таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску, то у зв'язку зі змінами за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску буде накладатися штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховане таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску;

- додано нову штрафну санкцію за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, відтепер фіскальний орган за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску накладає штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого впродовж року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Начальник відділу
Ігор ДАНІЛОВ

"Праця i зарплата" N 4 (920), 28 січня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214