КОНСУЛЬТУЄ КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Податкові соціальні пільги у 2015 році

Податкові соціальні пільги - це один з видів допомоги, яку через пільгове оподаткування заробітної плати надає держава малозабезпеченим людям.

Порядок надання податкових соціальних пільг (далі - ПСП) визначений ст. 169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, з у рахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 цієї статті будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержаного від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі 100% прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року. Це так звана «загальна» або «стовідсоткова» ПСП.

Звертаємо увагу, що до п. 1 розділу XIX Кодексу внесено зміни і відтепер згідно з нормами цього пункту до 31 грудня 2015 р. (а не до 31 грудня 2014 p., як було раніше) для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу ПСП надається в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Таким чином, ураховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2015 р. залишено, як і 2014 р., у розмірі 1218 грн (у розрахунку на місяць), то впродовж усього 2015 р. розмір ПСП, передбаченої пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (100% ПСП), становитиме 609 гри (1218 грн х 50%).

Нагадаємо, що відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. Ураховуючи, що прожитковий мінімум для працездатної особи на 2015 р. установлено в розмірі 1218 грн, то розмір заробітної плати, що дає право на ПСП у 2015 р., становить 1710 грн на місяць (1218 грн х 1,4).

Як виняток, граничний розмір місячного доходу (заробітної плати), який дає право на ПСП одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу (тобто для самотньої матері (батька), вдови (вдівця), опікуна (піклувальника), а також для батьків - платників податку, що утримують дитину-інваліда), визначається як добуток суми, визначеної пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та відповідного числа дітей. Наприклад, якщо самотня мати має двох дітей віком до 18 років, то розмір заробітної плати, що дає їй право на ПСП у 2015 p., дорівнює 3420 грн (1710 грн х 2).

Будь-який платник податку, чия заробітна плата на місяць не перевищує встановленого рівня та який утримує двох і більш дітей віком до 18 років, згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу має право на ПСП у розмірі загальної ПСП (609 грн на місяць) на кожну таку дитину. Наприклад, якщо в платника податків троє дітей віком до 18 років, то щомісячний розмір ПСП у 2015 р. для нього - 1827 грн (609 грн х 3 - число дітей).

Для працівників, визначених пп. 169.1.3 - 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, ПСП надається у підвищеному розмірі.

Так, ПСП у розмірі 150% загальної ПСП у 2015 р. становить 913,50 грн (пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу) і надається:

- самотній матері (батьку), вдові (вдівцю), опікуну (піклувальнику) - з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- платникові податку, що утримує дитину-інваліда - з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

Крім цих категорій платників, право на 150% загальної ПСП у 2015 р. також мають:

- особи, віднесені законом до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховуючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їхньою участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад'юнкти;

- інваліди І або II групи, в тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 цього пункту;

- особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянинові, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, в тому числі журналісти;

- учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених пп. «б» пп. 169.1.4 цього пункту.

ПСП у розмірі 200% суми загальної ПСП (пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу) у 2015 р. становить 1218 грн і надається:

- Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці або повним кавалерам ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особам, нагородженим чотирма і більше медалями «За відвагу»;

- учасникам бойових дій під час Другої світової війни або особам, які в той час працювали в тилу, та інвалідам І і II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- колишнім в'язням концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання під час Другої світової війни або особам, визнаним репресованими чи реабілітованими;

- особам, яких було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

- особам, які перебували на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) в період з 8 вересня 1941 до 27 січня 1944 р.

Якщо платник податку має підстави для застосування ПСП з двох і більше підстав, зазначених п. 169.1 ст. 169 Кодексу, до його заробітної плати застосовується одна ПСП з підстави, шо передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Винятком із цієї норми є платники податку, зазначені пп. «б» п. 169.1 ст. 169 Кодексу, ПСП яким додається до пільги, визначеної пп. 169.1.2 цього пункту, в разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). Тобто такий платник податку має право на 150%-ву ПСП на дитину-інваліда та 100%-ву ПСП на кожну дитину не інваліда віком до 18 років.

Платник податку, який має право на підвищену ПСП (150 або 200%), має зазначити про таке право в заяві роботодавцю про застосування пільги та подати відповідні підтвердні документи, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Слід пам'ятати, шо ПСП застосовується тільки до доходу у вигляді заробітної плати та інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій і винагород (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу) і тільки за одним місцем нарахування (виплати) таких доходів (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Кодексу). Тому, якщо в працівника кілька місць роботи, де йому виплачують заробітну плату, він має самостійно вибрати тільки одне з них для застосування ПСП.

Фактом обрання місця застосування ПСП є подання платником податку відповідної заяви роботодавцю.

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів та порядок їхнього подання визначено названою постановою № 1227.

ПСП, передбачена пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 та пп. «а», «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до досягнення цього віку - до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої ПСП утрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, в тому числі в заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання ПСП, передбаченої пп. «в» - «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зупиняється з податкового місяця, що настає за тим, у якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер, або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи.

ПСП не може бути застосована до таких доходів платника податку:

- інших, ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку впродовж звітного податкового місяця одержує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. У разі неотримання від працівника заяви про вибір місця застосування ПСП, її розміру та підтвердних документів роботодавець не має підстав зменшувати оподатковуваний дохід такого працівника на розмір ПСП.

Якщо платник податку порушує норми ст. 169 Кодексу та користується ПСП у кількох місцях роботи або ПСП застосовується також під час одержання ним інших доходів, то згідно з пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 Кодексу такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями одержання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування ПСП відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платникові податку, а якщо сума виплати недостатня - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за тим, у якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Органи фіскальної служби на місцях зобов'язані регулярно інформувати роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Кодексу. Одержавши таке повідомлення, роботодавець повинен позбавити порушника права на ПСП та на підставі пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу зробити перерахунок його доходів за весь період порушення й доутримати ПДФО з незаконно одержаних сум ПСП.

Головний консультант,
Тетяна ДОБРОДІЙ

"Праця i зарплата" N 3 (919), 21 січня 2015 р.
Передплатний iндекс: 30214