ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань удосконалення діяльності прокуратури
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, N 37, ст.490)
(Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1698-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, N 47, ст.2051 -
набирає чинності з 25.01.2015 р.)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
1) у частині першій статті 15 слова "або протесту, припису чи подання прокурора" замінити словами "або подання прокурора";
2) у статті 185-6:
у назві слова "протесту, припису чи" виключити;
в абзаці другому частини першої та абзаці другому частини другої слова "від п’яти до восьми" замінити словами "від двадцяти до п’ятдесяти";
в абзаці першому частини другої слова "протесту, припису чи" та слова "протест чи припис" виключити;
3) у статті 185-8:
частину першу викласти в такій редакції:
"Невиконання посадовою особою законних вимог прокурора -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
"тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
4) у частині першій статті 250 слово "опротестовувати" замінити словами "вносити подання, оскаржувати", а слова "зупиняти виконання постанови" виключити;
5) у частині другій статті 267 слова "чи опротестування" виключити, а після слів "про адміністративні правопорушення" доповнити словами "або внесення подання прокурора";
6) у назві глави 24 слова "і опротестування" виключити, а після слів "про адміністративне правопорушення" доповнити словами "або внесення на неї подання прокурора";
7) частину першу статті 287 після слів "бути оскаржено" доповнити словом "прокурором";
8) у частині третій статті 288 слово "протестом" замінити словом "поданням", а слово "протесту" замінити словом "подання";
9) статтю 289 після слів "за заявою" доповнити словом "прокурора";
10) статтю 290 викласти в такій редакції:
"Стаття 290. Внесення подання прокурора на постанову
по справі про адміністративне правопорушення
На постанову по справі про адміністративне правопорушення прокурором може бути внесено подання упродовж десяти днів з дня винесення постанови";
11) у статті 291 слово "(опротестування)" замінити словами "(внесення подання прокурора)";
12) у назві та тексті статті 292 слова "і протесту" та "і протест" замінити словами "і подання прокурора";
13) у статті 293:
у назві слова "і протесту" замінити словами "і подання прокурора";
в абзаці першому та пункті 1 частини першої слова "або протесту" та "або протест" замінити словами "або подання прокурора";
14) у статті 294:
у частині першій слова "чи протесту прокурора" виключити;
у частині другій слова "або на неї може бути внесено протест прокурора" замінити словами "або прокурором", слова "протест прокурора, подані" замінити словом "подана", а слово "повертаються" замінити словом "повертається";
у частині третій слова "протест прокурора подаються" замінити словом "подається", а слова "протест прокурора" виключити;
у частині п’ятій слова "прокурора, який приніс протест" виключити;
у частині шостій слова "прокурора, який вніс протест" виключити;
в абзаці першому та пункті 1 частини восьмої слова "протесту прокурора" та "чи протест прокурора" виключити;
15) у статті 295:
у назві та частині першій слова "або протесту" виключити;
у частині другій слово "протесту" замінити словами "скарги, яка подана прокурором";
16) статтю 297 виключити;
17) у частині другій статті 299 слова "або опротестуванні" замінити словами "або внесенні на неї подання прокурора", а слова "або протесту" замінити словами "або подання";
18) у частині першій статті 303 слова "чи опротестування постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу" замінити словами "постанови або внесення на неї подання прокурора", а слова "або протесту" замінити словами "або подання прокурора";
19) у частині першій статті 307 слова "або опротестування" замінити словами "або внесення на неї подання прокурора", а слова "або протесту" замінити словами "або подання";
20) у частині третій статті 329 слова "або опротестування" та "або протесту" виключити.
2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):
1) у статті 2:
в абзаці четвертому частини першої слова "прокурорів та їх заступників" замінити словом "прокурорів";
частину другу доповнити реченням такого змісту: "У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві";
2) частину другу статті 29 доповнити реченнями такого змісту: "У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі";
3) у частині першій статті 54 слова "прокурором чи його заступником" замінити словом "прокурором";
4) у частині першій статті 56 слова "прокурор чи його заступник" замінити словом "прокурор";
5) у частині другій статті 62 слова "прокурору чи його заступнику" замінити словом "прокурору";
6) перше речення частини першої статті 66 викласти в такій редакції:
"Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову";
7) у частині першій статті 111-15 слова "Сторони у справі та Генеральний прокурор України" замінити словами "Сторони, треті особи, прокурор";
8) у статті 116:
друге речення частини першої викласти в такій редакції: "Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом";
перше речення частини другої виключити;
9) у частині першій статті 121 слова "прокурора чи його заступника" замінити словом "прокурора".
3. Пункти 2 і 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:
"2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп I-4, II-2, II-3, II-4, III-1, III-2, III-3, III-4, IV-1, IV-2, IV-3, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
3. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є:
1) Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники;
2) особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп I-1, I-2, I-3 та II-1;
3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування".
(Пункт 3 розділу I в редакції Закону N 1698-VII від 14.10.2014)
4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40-42, ст. 492):
1) у частині другій статті 45:
після слів "з позовною заявою" доповнити словом "(заявою)";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача";
2) частину четверту статті 46 замінити двома частинами такого змісту:
"4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
5. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі".
У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою;
3) перше речення частини другої статті 368 після слів "на користь яких воно ухвалено" доповнити словами "чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді".
5. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446):
1) у частині другій статті 60:
після слів "з адміністративним позовом" доповнити словом "(поданням)";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача";
2) частину четверту статті 61 замінити двома частинами такого змісту:
"4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від адміністративного позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
5. Органи та особи, визначені у статті 60 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (поданням) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі";
3) перше речення частини першої статті 258 після слів "на користь яких воно ухвалено" доповнити словами "чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді".
6. У Митному кодексі України:
1) у статті 467:
у частині першій слова "два місяці" замінити словами "шість місяців";
у частині другій слова "три місяці" замінити словами "шість місяців";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення";
2) у частині другій статті 486 слово "(опротестування)" замінити словами "(внесенням подання прокурора)";
3) у частині п’ятій статті 529:
після слів "представником такої особи" доповнити словом "прокурором";
друге речення виключити;
слова "та принесення прокурором протесту на постанову" виключити;
4) у частині першій статті 530 слова "принесенням протесту прокурором" замінити словами "внесенням подання прокурора";
5) у назві та частині першій статті 532 слова "протесту прокурора" та "протест прокурора" замінити словами "подання прокурора";
6) у назві та частині першій статті 533 слова "або принесення протесту" замінити словами "або внесення подання прокурора", а слова "чи протесту" замінити словами "або подання";
7) у частині першій статті 539 слова "або принесення на неї протесту прокурором" замінити словами "або внесення на неї подання прокурора", а слова "без задоволення або відхилення протесту" замінити словами "або подання без задоволення".
7. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., NN 9-13, ст. 88):
1) абзац перший частини дев’ятої статті 31 викласти в такій редакції:
"9. Кримінальне провадження стосовно Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів, народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Директора Національного антикорупційного бюро України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови Конституційного Суду України, його заступника чи судді Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, його першого заступника, заступника чи судді Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови Національного банку України, його першого заступника чи заступника, осіб, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп I-1, I-2, I-3, а також щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, здійснюється";
2) частину четверту статті 216 викласти в такій редакції:
"4. Слідчі органів державного бюро розслідувань, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених особами, зазначеними у пунктах 1, 2 та 3 частини другої статті 2 Закону України "Про державну службу", Головою Національного банку України, його першим заступником чи заступником, суддями та працівниками правоохоронних органів, службовими особами, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" віднесені до посад державної служби підгруп I-1, I-2, I-3, I-4, II-1, II-2, III-1, IV-1.
Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють також досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених абзацом першим частини п’ятої цієї статті, якщо вони були вчинені службовими особами Національного антикорупційного бюро України".
(Пункт 7 розділу I в редакції Закону N 1698-VII від 14.10.2014)
8. У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793 із наступними змінами):
1) у статті 8:
у частині першій слова "Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству" замінити словами "Законні вимоги прокурора";
частину третю викласти в такій редакції:
"Ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом";
2) у частині третій статті 9 слово "транспортні" виключити, а слова "заступники і помічники прокурорів" замінити словами "їх заступники";
3) статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Координаційні повноваження прокуратури
у сфері протидії злочинності та корупції
Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори з метою підвищення ефективності протидії злочинності та корупції координують діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції.
Координаційні повноваження прокуратури реалізуються шляхом проведення спільних нарад, створення міжвідомчих робочих груп, проведення узгоджених заходів, аналітичної діяльності тощо.
Основною формою координації діяльності правоохоронних органів є проведення координаційної наради її керівників під головуванням відповідного прокурора.
На координаційні наради запрошуються керівники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для заслуховування інформації щодо їхньої діяльності з питань попередження і протидії злочинності та корупції.
Рішення координаційної наради є обов’язковими для виконання, визначеними у ньому правоохоронними органами.
Організація роботи з координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю та корупцією визначається Положенням, яке розробляється і затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з керівниками правоохоронних органів";
4) у статті 10-1:
у частині першій слово "Правові" замінити словами "Нормативно-правові", а слова "можуть бути опротестовані" - словами "може бути внесене подання";
у частині другій слова "Протест" та "протесту" замінити словами "Подання" та "подання", а слова "до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим" - словами "до суду";
частину четверту виключити;
5) частину четверту статті 14 замінити двома частинами такого змісту:
"Генеральна прокуратура України створює Єдиний реєстр досудових розслідувань та забезпечує його ведення органами досудового розслідування. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з керівниками органів досудового розслідування.
Спільно з органами досудового розслідування та за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики Генеральною прокуратурою України розробляється система та методика обліку кримінальних правопорушень, осіб, які їх вчинили, та руху кримінальних проваджень";
6) статті 20 та 21 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Повноваження прокурора
При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено;
2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право:
1) вносити подання;
2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування;
3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Стаття 21. Перевірки та порядок їх проведення
Перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.
У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов’язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв’язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.
Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.
Оригінали витребуваних чи отриманих прокурором актів, документів та матеріалів мають бути повернуті відповідним особам після закінчення перевірки, крім випадків долучення їх до матеріалів кримінального провадження в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. У разі необхідності до закінчення перевірки можуть бути повернуті копії зазначених документів";
7) статтю 22 виключити;
8) статті 23 та 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 23. Подання
Подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:
1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;
2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;
3) відшкодування шкоди;
4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;
5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.
Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.
У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:
1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;
2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;
3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.
Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.
Стаття 24. Постанова прокурора
У разі виявлення в діянні посадової особи або громадянина ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушене та в чому полягає порушення";
9) статті 25, 27 та 33 виключити;
10) статтю 35 викласти в такій редакції:
"Стаття 35. Повноваження прокурора
Прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу.
Підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України";
11) частини другу - п’яту статті 36-1 замінити шістьма частинами такого змісту:
"Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.
За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:
1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);
2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;
3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
4) брати участь у розгляді справ.
Обираючи форму представництва, передбачену частиною п’ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
З метою вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі";
12) статті 37, 40 та 43 викласти в такій редакції:
"Стаття 37. Позовна заява (заява, подання), апеляційна, касаційна скарга,
заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України
Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим заступникам і заступникам.
Право подання позовної заяви у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.
Право внесення апеляційної чи касаційної скарги на судові рішення в цивільних, адміністративних, господарських справах надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі у розгляді справи Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим заступникам і заступникам.
Право внесення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в цивільних, адміністративних, господарських справах надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняним до них прокурорам.
Право внесення заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України на судові рішення в цивільних, адміністративних, господарських справах надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам.
Право внесення апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України на судові рішення у кримінальних справах надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від його участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх першим заступникам і заступникам";
"Стаття 40. Зміна процесуальних документів прокурора в суді
Змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України має право прокурор, який їх вніс, або прокурор вищого рівня, його перший заступник чи заступник";
"Стаття 43. Звернення Генерального прокурора України щодо
роз’яснень судам з питань застосування законів
Генеральний прокурор України має право звертатися до пленумів вищих спеціалізованих судів України щодо розгляду питання про необхідність надання роз’яснень судам з питань застосування законів при розгляді відповідних справ";
13) статтю 42 виключити;
14) пункт 2 частини другої статті 44 викласти в такій редакції:
"2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ та в разі їх невідповідності законодавству зупиняти виконання таких актів або скасовувати їх, вимагати від посадових чи службових осіб усунення порушень або надання пояснень з приводу допущених порушень";
15) в абзаці першому частини другої статті 46 слова "помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів" замінити словами "старших прокурорів та прокурорів прокуратур";
16) частину другу статті 51 замінити двома частинами такого змісту:
"Для наукового сприяння у виконанні завдань, покладених на органи прокуратури, розроблення та розгляду науково-методичних рекомендацій, інших документів і пропозицій щодо поліпшення організації роботи, впровадження найбільш досконалих та ефективних форм і методів, вдосконалення законодавства при Генеральній прокуратурі України утворюється науково-методична рада. З цією самою метою при прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокуратурах можуть створюватися методичні ради.
Положення про науково-методичну раду при Генеральній прокуратурі України та її персональний склад затверджує Генеральний прокурор України";
17) доповнити статтею 51-2 такого змісту:
"Стаття 51-2. Національна академія прокуратури України
Національна академія прокуратури України є державним вищим навчально-науковим закладом із спеціалізованої підготовки прокурорів та інших працівників прокуратури, підвищення їх кваліфікації, а також здійснення науково-дослідної діяльності.
Національна академія прокуратури України є юридичною особою, що діє на підставі законодавства України та статуту.
На науково-педагогічних працівників, аспірантів і докторантів Національної академії прокуратури України, які мають класні чини, поширюються положення статей 46, 46-2, 46-3, 46-4, 47, 48, 48-1, 49, 50, 50-1, 51, 52, 53, 54 та 55 цього Закону";
18) статтю 56 доповнити частиною другою такого змісту:
"Під поняттям "прокурор" у частині третій статті 20 та статтях 21, 23 та 24 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники".
9. У Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 22-23, ст. 194; 2005 р., N 3, ст. 76; із змінами, внесеними законами України від 13 квітня 2012 року N 4652-VI та від 17 травня 2012 року N 4711-VI):
1) у частині другій статті 24 слова "військового прокурора" замінити словами "відповідного прокурора";
2) в абзаці третьому статті 59 слова "військовому прокурору" замінити словами "відповідному прокурору";
3) в абзаці вісімнадцятому статті 67 слова "військового прокурора" замінити словами "відповідного прокурора".
10. У Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженому Законом України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 22-23, ст. 196; 2005 р., N 3, ст. 76; із змінами, внесеними Законом України від 13 квітня 2012 року N 4652-VI):
1) в абзаці двадцятому частини п’ятої статті 9 слова "відповідного військового прокурора" замінити словами "відповідного прокурора";
2) у частині другій статті 23:
в абзаці шостому слова "відповідних військових прокуратур" замінити словами "відповідних прокуратур";
в абзаці двадцять першому слова "військового прокурора" замінити словами "відповідного прокурора";
3) у частині четвертій статті 25 слова "відповідного військового прокурора" замінити словами "відповідного прокурора";
4) у пункті 46 та абзаці третьому пункту 48 додатка 12 до Статуту гарнізонної та вартової служб слова "військового прокурора" замінити словами "відповідного прокурора".
11. У частинах п’ятій та шостій статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 22-23, ст. 197; із змінами, внесеними Законом України від 17 травня 2012 року N 4711-VI), слова "військовому прокуророві" замінити словами "відповідному прокуророві".
12. У частині другій статті 23 Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 17, ст. 122) слова "підлеглими їй прокуратурами інших рівнів, військовою прокуратурою України" замінити словами "та підпорядкованими їй прокуратурами".
13. У пункті 19 статті 8 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 32, ст. 225) слова "військового прокурора" замінити словами "відповідного прокурора".
14. У статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 32, ст. 273):
у частині другій слова "чи протест" виключити;
у частині п’ятій слова "і опротестування" виключити.
15. У частині третій статті 5 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324; 2012 р., N 22, ст. 217; із змінами, внесеними Законом України від 17 травня 2012 року N 4711-VI) слова "військових прокуратур, підрозділів дізнання" виключити.
16. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41-45, ст. 529):
1) друге речення частини четвертої статті 122 виключити;
2) четверте речення частини другої статті 127 виключити.
17. У статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 19-20, ст. 142):
у пункті 1 частини першої слова "військові прокуратури регіонів та військова прокуратура Військово-Морських Сил України" замінити словами "спеціалізовані прокуратури на правах обласних";
у пункті 1 частини другої слова "військові прокуратури гарнізонів" виключити.
18. Пункт 11 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 14, ст. 87) викласти в такій редакції:
"11) органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень".
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 грудня 2012 року, крім пунктів 3 та 7 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 17 листопада 2011 року.
2. Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
3. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та вжити заходів організаційного характеру, пов’язаних з його прийняттям.
4. На території адміністративно-територіальних одиниць, на яких центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги не розпочали надання такого виду правової допомоги, органи прокуратури можуть здійснювати представництво у суді інтересів громадян з такої підстави, як неспроможність громадянина через свій матеріальний стан самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 18 вересня 2012 року
N 5288-VI