Документ втратив чиннiсть!

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
08.10.2007 N 718

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 жовтня 2007 р. за N 1238/14505

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Служби безпеки України
N 740 від 21.12.20
17)

Про затвердження Інструкції про порядок медичного
забезпечення в Службі безпеки України

(Із змінами, внесеними згідно з Наказами Служби безпеки
N 176 від 23.03.20
09
N 646 від 21.12.20
10
N 477 від 24.10.20
12
N 292 від 16.07.20
13
N 715 від 04.11.20
14)

Відповідно до статті 10 Закону України "Про Службу безпеки України", Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з метою впорядкування організації медичного забезпечення в Службі безпеки України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України, що додається.

2. Начальнику Військово-медичного управління Служби безпеки України забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

4. З цим наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України.

Т.в.о. Голови Служби В. Наливайченко

Погоджено:

Заступник Міністра охорони здоров'я України В. Бідний

Голова Об'єднаного комітету профспілок
підрозділів Служби безпеки України М. Лисцев

Затверджено
Наказ Служби безпеки України
08.10.2007 N 718

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 жовтня 2007 р. за N 1238/14505

Інструкція
про порядок медичного забезпечення
в Службі безпеки України

(У тексті Інструкції слова "медико-санітарна допомога"
у всіх відмінках замінено словами "медична допомога" у
відповідних відмінках; слово "хворий" у відповідному
відмінку та числі замінено словом "пацієнт" у відповідному
відмінку та числі; слова "лікувально-профілактична допомога"
у всіх відмінках замінено словами "медична допомога" у
відповідних відмінках; слова "медична книжка" у всіх відмінках
замінено словами "медична карта амбулаторного хворого"
у відповідних відмінках; слова "медичне обслуговування"
у всіх відмінках замінено словами "медичний облік" у
відповідних відмінках згідно з Наказом Служби безпеки
N 477 від 24.10.2012)

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України "Про Службу безпеки України".

Інструкція визначає основні правові, організаційні та соціальні засади медичного забезпечення в системі Служби безпеки України (далі - СБУ).

1.2. У цій Інструкції поняття і терміни вживаються у такому значенні:

ВВНЗ - вищий військовий навчальний заклад та вищий навчальний заклад, який має військові навчальні підрозділи СБУ з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу СБУ;

військовослужбовці - співробітники-військовослужбовці та курсанти ВВНЗ;

вироби медичного призначення (далі - ВМП) - вироби, що включені до Локального формуляра лікарських засобів та виробів медичного призначення, дозволених до використання у закладах охорони здоров'я СБУ, що формується з урахуванням медичної допомоги, яка надається в цих закладах (далі - Локальний формуляр), який щороку затверджується наказом начальника ВМУ СБУ, інші ВМП, що закуповуються закладами охорони здоров'я СБУ за кошти державного бюджету;

(Абзац четвертий пункту 1.2 розділу I в редакції Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

ВМС - військово-медичні служби в регіональних органах, підрозділах Центрального управління та закладах СБУ;

інші особи - особи, які не перебувають на медичному обліку у закладі охорони здоров'я СБУ;

курсанти ВВНЗ - курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів СБУ та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи СБУ з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу;

ЛКК - лікарсько-консультативна комісія;

медикаменти - лікарські засоби (далі - ЛЗ), сироватки і вакцини, лікарська рослинна сировина, лікарські мінеральні води, дезінфекційні засоби тощо;

(Абзац дев'ятий пункту 1.2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

медико-санітарний супровід - супровід, який полягає в наданні пацієнту консультативної допомоги фахівцями закладів охорони здоров'я СБУ, з'ясуванні першочергових потреб в ЛЗ та/або ВМП для вирішення питання щодо надання допомоги пацієнту;

(Пункт 1.2 розділу I доповнено абзацом десятим згідно з Наказом Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

медична карта амбулаторного пацієнта - форма первинної облікової документації N 025/о "Медична карта амбулаторного хворого N ___", затверджена наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року N 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974;

(Абзац пункту 1.2 розділу I в редакції Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

медична реабілітація - система лікувальних заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання;

(Абзац пункту 1.2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

медичний облік - облік категорій осіб, які мають право отримувати медичну допомогу у закладах охорони здоров'я СБУ, що здійснюється згідно з цією Інструкцією;

(Пункт 1.2 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

медичний огляд - огляд пацієнта лікарем з метою визначення стану його здоров'я.

(Абзац пункту 1.2 розділу I в редакції Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

(Абзац пункту 1.2 розділу I виключено на підставі Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

(Абзац пункту 1.2 розділу I виключено на підставі Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

Зміст інших понять та термінів, що вживаються у цій Інструкції, визначається Основами законодавства України про охорону здоров'я.

1.3. Медичне забезпечення в системі СБУ - це комплекс заходів, що проводяться закладами охорони здоров'я СБУ з метою відбору кандидатів на військову службу до СБУ за станом здоров'я, збереження та зміцнення здоров'я осіб, які перебувають на медичному обліку у лікувально-профілактичних закладах СБУ (далі - прикріплені контингенти), надання їм необхідної медичної допомоги для найшвидшого відновлення працездатності після захворювань і травм. До таких заходів належать лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні, забезпечення медичним майном, а також підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності медичної служби.

(Пункт 1.3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

1.4. Завдання закладів охорони здоров'я СБУ у мирний час визначаються:

умовами оперативно-службової діяльності підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, навчальних та інших закладів, науково-дослідних, науково-технічних та інших установ, організацій і підприємств, Штабу Антитерористичного центру при СБУ (далі - органи, підрозділи, заклади СБУ);

(Абзац другий пункту 1.4 розділу I в редакції Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

станом здоров'я, фізичним розвитком, рівнем та характером захворюваності особового складу СБУ;

санітарно-епідемічним станом місць дислокації органів, підрозділів, закладів СБУ.

1.5. Основними завданнями медичного забезпечення в мирний час є:

медичне забезпечення оперативно-службової підготовки органів, підрозділів, закладів СБУ;

забезпечення високої бойової і мобілізаційної готовності сил і засобів медичної служби;

відбір кандидатів на військову службу до СБУ за станом здоров'я, збереження та зміцнення здоров'я особового складу СБУ та інших осіб, надання їм необхідної медичної допомоги для найшвидшого відновлення працездатності після захворювань і травм;

забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя органів, підрозділів, закладів СБУ;

організація навчання та підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров'я СБУ;

забезпечення закладів охорони здоров'я СБУ медичним майном;

військово-медична підготовка, пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя.

II. Заклади охорони здоров'я у системі СБУ

2.1. Надання медичної допомоги у системі СБУ покладається на заклади охорони здоров'я СБУ.

2.2. Основним завданням закладів охорони здоров'я СБУ є організація та надання медичної допомоги особовому складу СБУ та іншим особам, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

2.3. Структура і штати закладів охорони здоров'я СБУ затверджуються Головою СБУ.

2.4. Заклад охорони здоров'я СБУ здійснює свою діяльність на підставі положення, яке затверджується в установленому порядку.

(Пункт 2.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Служби безпеки N 477 від 24.10.2012, N 292 від 16.07.2013)

2.5. Заклад охорони здоров'я СБУ у встановленому законодавством України порядку проходить державну реєстрацію та акредитацію, отримує ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності, основним з яких є медична практика.

2.6. Головними напрямами діяльності закладів охорони здоров'я СБУ є:

(Абзац перший пункту 2.6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

профілактика захворювань та надання кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам;

проведення медичного огляду кандидатів на військову службу до СБУ, співробітників-військовослужбовців та осіб, які бажають вступити до ВВНЗ СБУ, для визначення їх придатності до військової служби, а також осіб, які направляються для проходження військової служби (роботи) за кордон, та членів їх сімей;

(Абзац третій пункту 2.6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

здійснення контролю за виконанням санітарно-гігієнічних вимог в органах, підрозділах, закладах СБУ;

евакуація постраждалих з місць катастроф, надзвичайних ситуацій, виконання бойових завдань тощо.

(Абзац п'ятий пункту 2.6 розділу II в редакції Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

2.7. Функції по організації медичного забезпечення в системі СБУ, виконання актів законодавства, що стосуються питань охорони здоров'я, державних стандартів, вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища і санітарно-епідемічного благополуччя населення, дотримання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної Фармакопеї України, стандартів медичного обліку, медичних матеріалів і технологій, організації та контролю порядку надання медичної допомоги в закладах охорони здоров'я СБУ покладаються на Військово-медичне управління СБУ (далі - ВМУ СБУ).

2.8. Медичну допомогу надають госпіталь, поліклініка, лікарня відновного лікування, ВМС та інші військово-медичні підрозділи згідно з організаційно-штатною структурою ВМУ СБУ, яку затверджує Голова СБУ.

2.9. Функції, повноваження та порядок організації роботи структурних підрозділів ВМУ СБУ визначаються положеннями про ці підрозділи.

2.10. У сфері управління СБУ функціонують оздоровчі, санаторно-курортні та інші заклади охорони здоров'я СБУ.

(Пункт 2.10 розділу II в редакції Наказу Служби безпеки N 176 від 23.03.2009; із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

2.11. Заклади охорони здоров'я СБУ утримуються за рахунок Державного бюджету України в межах затверджених кошторисних призначень СБУ.

III. Порядок надання медичної допомоги
у закладах охорони здоров'я СБУ

3.1. Медична допомога надається у закладах охорони здоров'я СБУ відповідно до державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я в порядку, передбаченому законодавством України, в тому числі:

переліку та обсягу гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;

нормативів надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур;

показників якості надання медичної допомоги;

нормативів пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами;

нормативів забезпечення стаціонарною медичною допомогою;

нормативів забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я;

нормативів санаторно-курортного забезпечення;

нормативів забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

3.2. У закладах охорони здоров'я СБУ:

надається медична допомога: вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована) за окремими захворюваннями та медична реабілітація з використанням наявної матеріально-технічної бази;

(Абзац другий пункту 3.2 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

(Абзац третій пункту 3.2 розділу III виключено на підставі Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

здійснюються санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

організовується забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

3.3. До прикріплених контингентів належать такі категорії осіб:

(Абзац перший пункту 3.3 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

1) співробітники-військовослужбовці, в тому числі направлені (відряджені) в установленому законодавством порядку до органів виконавчої влади, підприємств і організацій;

2) ветерани військової служби;

3) пенсіонери з числа співробітників-військовослужбовців СБУ, а також колишніх КДБ СРСР-УРСР, 9 Управління КДБ СРСР-УРСР, Прикордонних військ КДБ СРСР-УРСР, звільнені з військової служби до моменту утворення Управління охорони вищих посадових осіб України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України відповідно (далі - пенсіонери СБУ);

(Підпункт 3 пункту 3.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

4) особи з числа співробітників-військовослужбовців, звільнені з військової служби за станом здоров'я через каліцтво, отримане у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також інвалідність, що настала у період проходження служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби та не пізніше трьох років з дня звільнення з військової служби;

(Підпункт 4 пункту 3.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

5) особи з числа співробітників-військовослужбовців, звільнені з військової служби за станом здоров'я, якщо отримані ними захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби;

6) особи з числа ветеранів війни, у тому числі при виході на пенсію або зміні місця роботи;

(Підпункт 6 пункту 3.3 в редакції Наказу Служби безпеки N 646 від 21.12.2010)

7) курсанти ВВНЗ;

8) члени сімей осіб, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 3.3 цієї Інструкції, а також члени сімей співробітників-військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років.

До членів сім'ї (при наданні безоплатної медичної допомоги) належать:

дружина (чоловік);

діти у віці від 3 до 18 років, а також ті, які є учнями, студентами, курсантами, слухачами (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів та закладів органів внутрішніх справ), стажистами очних навчальних закладів, - до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ними 23 - річного віку;

неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи;

особи, які перебувають під опікою або піклуванням співробітника-військовослужбовця на підставах, передбачених законодавством України, та проживають разом із ним;

вдова (вдівець) загиблого або померлого співробітника-військовослужбовця, а також дружина (чоловік) співробітника-військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - інваліди з дитинства, батьки співробітника-військовослужбовця, які перебували на його утриманні;

9) члени сімей осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.3 цієї Інструкції, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в тому числі при виході на пенсію чи зміні місця роботи);

10) працівники СБУ, які уклали трудовий договір із СБУ (у тому числі державні службовці), та їх діти у віці від 3 до 18 років;

11) ветерани праці - при виході на пенсію чи зміні місця роботи, в частині користування поліклініками, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

(Підпункт 11 пункту 3.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказами Служби безпеки N 646 від 21.12.2010, N 477 від 24.10.2012)

12) працівники СБУ, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (у тому числі після виходу на пенсію або зміні місця роботи), а також члени їх сім'ї (дружина (чоловік), у тому числі подружжя, що пережило, та неповнолітні діти);

13) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (з числа прикріплених контингентів);

14) особи з числа колишніх державних службовців, які проходили державну службу в СБУ, - після виходу на пенсію;

15) особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (з числа прикріплених контингентів);

16) вдова (вдівець) і неповнолітні діти померлих працівників СБУ, віднесених до категорії I осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і смерть яких пов'язана з ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

17) особи з числа учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а при виході на пенсію або зміні місця роботи - в частині користування поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи, та лікування на спеціалізованих ліжках центрального госпіталю;

(Пункт 3.3 доповнено підпунктом 17 згідно з Наказом Служби безпеки N 646 від 21.12.2010; із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

18) діти війни, які є інвалідами, в частині отримання стаціонарної медичної допомоги при відповідних показаннях та наявності вільних місць.

(Пункт 3.3 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

3.4. Військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, пенсіонери з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, члени їх сімей Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, а також інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів отримують медичну допомогу в закладах охорони здоров'я СБУ в порядку, передбаченому законодавством України та угодами, укладеними цими органами з відповідними закладами охорони здоров'я СБУ.

(Пункт 3.4 в редакції Наказу Служби безпеки N 646 від 21.12.2010)

3.5. На медичний облік у виняткових випадках беруться й інші громадяни за рішеннями відповідних комісій з розгляду питань щодо прикріплення осіб до лікувально-профілактичних закладів СБУ, які утворюються наказами СБУ та регіональних органів СБУ.

3.6. Прикріплені контингенти забезпечуються в закладах охорони здоров'я СБУ безоплатною медичною допомогою в межах затверджених кошторисних призначень СБУ.

Забезпечення прикріплених контингентів ЛЗ здійснюється згідно з Локальним формуляром.

(Абзац другий пункту 3.6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

ЛЗ, визначені в Локальному формулярі, а у разі необхідності за рішенням ЛКК й інші ЛЗ, зазначені в Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року N 1071, відпускаються безоплатно або на пільгових умовах:

(Абзац третій пункту 3.6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

при стаціонарному лікуванні - особам з числа прикріплених контингентів, крім категорії осіб, визначеної у підпункті 11 пункту 3.3 цього розділу;

при амбулаторному лікуванні - особам з числа прикріплених контингентів за рецептами лікарів закладів охорони здоров’я СБУ:

(Абзац п'ятий пункту 3.6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 3.3 цього розділу;

відповідно до Переліку груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах, та Переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року N 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань".

ВМП забезпечуються безоплатно особи, зазначені в підпунктах 1, 6 пункту 3.3 цього розділу, - при стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я СБУ згідно з Локальним формуляром.

(Абзац восьмий пункту 3.6 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

При стаціонарному лікуванні в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, що не належать до системи СБУ, ЛЗ та ВМП безоплатно забезпечуються в межах кошторисних призначень на зазначені цілі особи, визначені у підпункті 1 пункту 3.3 цього розділу, при направленні їх до цих закладів у порядку, визначеному цією Інструкцією.

(Абзац дев'ятий пункту 3.6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

(Пункт 3.6 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

3.7. Особи з числа прикріплених контингентів, які мають право на безоплатний або пільговий відпуск ЛЗ, отримують їх за рецептом лікаря закладу охорони здоров'я СБУ в аптеках, закріплених за цими закладами.

(Пункт 3.7 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

3.8. За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців закладів охорони здоров'я СБУ чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, у невідкладних випадках, а також у разі відсутності у закладі охорони здоров'я СБУ фахівців необхідного профілю, кваліфікації, при лікуванні складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування тощо, медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я, що не належать до системи СБУ, за рахунок та в межах кошторисних призначень СБУ.

Рішення про направлення військовослужбовця до державного або комунального закладу охорони здоров'я, що не належить до системи СБУ, для надання необхідної медичної допомоги приймається комісією лікарів закладу охорони здоров'я СБУ у складі не менше трьох осіб за участю профільних фахівців.

На підставі прийнятого комісією рішення оформлюється направлення, яке підписують лікуючий лікар та начальник закладу охорони здоров'я СБУ або особа, яка його заміщує.

(Пункт 3.8 розділу III в редакції Наказів Служби безпеки N 477 від 24.10.2012, N 292 від 16.07.2013)

3.9. У разі отримання екстреної (невідкладної) медичної допомоги у закладі охорони здоров'я, що не належить до системи СБУ, військовослужбовець зобов'язаний при першій можливості та в зручний спосіб повідомити про це безпосереднього начальника, який в установленому порядку доповідає про такий факт керівництву органу, підрозділу, закладу СБУ для надання інформації до відповідного закладу охорони здоров'я СБУ.

При надходженні до закладу охорони здоров'я СБУ інформації про факт отримання військовослужбовцем СБУ екстреної (невідкладної) медичної допомоги, цей заклад організовує проведення медико-санітарного супроводу.

(Пункт 3.9 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

3.10. Забезпечення за медичними показаннями технічними та іншими засобами реабілітації, ВМП інвалідів, а також компенсація їм витрат за придбання зазначених засобів за власні кошти здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні".

(Пункт 3.10 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

3.11. Закупівля ЛЗ та ВМП для військовослужбовця СБУ, який перебуває на стаціонарному лікуванні в державному або комунальному закладі охорони здоров'я, що не належить до системи СБУ, за направленням відповідно до пункту 3.8 цього розділу, проводиться в межах кошторисних призначень на зазначені цілі відповідно до законодавства України. Визначення предмета закупівлі здійснюється експертною радою закладу охорони здоров'я СБУ з урахуванням сучасних стандартизованих підходів, які ґрунтуються на засадах доказової медицини.

(Пункт 3.11 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012; в редакції Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

3.12. Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на лікування за кордон здійснюється на загальних підставах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення про направлення пацієнта для отримання медичної допомоги за кордон приймається керівництвом СБУ за рекомендацією комісії, до складу якої входять керівники ВМУ СБУ, Управління роботи з особовим складом, Фінансово-економічного управління, Управління правового забезпечення та підрозділу, органу, закладу СБУ, в якому проходить військову службу (працює) особа, яка потребує лікування за кордоном.

(Пункт 3.12 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

3.13. Вартість придбаних військовослужбовцем ЛЗ та ВМП під час перебування на стаціонарному лікуванні в державному або комунальному закладі охорони здоров'я, що не належить до системи СБУ, направленим до цього закладу відповідно до пункту 3.8 цього розділу, та отриманої в державних та комунальних закладах охорони здоров'я екстреної (невідкладної) медичної допомоги, про яку було повідомлено відповідно до пункту 3.9 цього розділу, відшкодовується за рахунок та в межах кошторисних призначень СБУ за рішенням керівництва СБУ на підставі підтвердженої відповідними документами обґрунтованої інформації ВМУ СБУ.

Відшкодування вартості придбаних військовослужбовцями ЛЗ та ВМП здійснюється за фактичними витратами, але не вище рівня задекларованих змін оптово-відпускних цін з урахуванням мита, податку на додану вартість та граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року N 955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення".

(Пункт 3.13 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

(Пункт 3.13 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012; в редакції Наказу Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

3.14. Інші особи обслуговуються у закладах охорони здоров'я СБУ на договірних засадах.

3.15. Першочерговим медичним обстеженням забезпечуються:

(Абзац перший пункту 3.15 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

співробітники-військовослужбовці;

ветерани військової служби;

ветерани війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

інваліди I і II груп, діти-інваліди, інваліди з дитинства;

особи, на яких поширюється дія Закону України "Про жертви нацистських переслідувань";

особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

ветерани праці;

медичні та фармацевтичні працівники.

IV. Лікувально-профілактична робота

4.1. Лікувально-профілактична робота - це сукупність заходів, що проводяться закладами охорони здоров'я СБУ з метою збереження і зміцнення здоров'я прикріплених контингентів, забезпечення їх високої працездатності, попередження і зниження рівня захворюваності, працевтрат, своєчасного виявлення і лікування тих, хто захворів, найшвидшого відновлення їх здоров'я.

4.2. Лікувально-профілактичні заходи включають заходи, визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, а також:

постійне вивчення в органах, підрозділах, закладах СБУ умов оперативно-службової діяльності співробітників-військовослужбовців з метою виявлення факторів, що негативно впливають на їх здоров'я і є причиною виникнення захворювань і травм, а також розробка на цій основі комплексних профілактичних заходів;

пропаганду здорового способу життя та гігієнічних знань;

диспансеризацію та проведення динамічного нагляду прикріплених контингентів;

медичне забезпечення оперативно-службової діяльності особового складу;

здійснення санітарно-епідемічного нагляду;

своєчасне виявлення осіб, що захворіли, надання їм необхідної медичної допомоги;

(Абзац сьомий пункту 4.2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

реабілітаційне лікування в умовах лікарні відновного лікування та у відділенні реабілітації санаторно-курортного закладу СБУ;

санаторно-курортне лікування та відпочинок;

проведення військово-лікарської експертизи.

4.3. Лікувально-профілактичні заходи ґрунтуються на систематичному аналізі причин, рівня і структури поширеності захворювань, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності військовослужбовців та працівників СБУ, ефективності заходів з охорони здоров'я.

4.4. Основою лікувально-профілактичних заходів у СБУ є диспансеризація.

4.5. З метою своєчасного виявлення захворювань та збереження здоров'я прикріплені контингенти щорічно проходять профілактичні медичні огляди в порядку, передбаченому законодавством України.

4.6. На лікувально-профілактичні заклади СБУ покладається:

надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам вдома та в органах, підрозділах, закладах СБУ;

надання кваліфікованої медичної допомоги прикріпленим контингентам;

(Абзац третій пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

проведення медичних оглядів;

лікування пацієнтів вдома у випадках, коли вони за станом здоров'я потребують постільного режиму та лікування вдома;

відбір, підготовка та направлення пацієнтів на стаціонарне лікування;

направлення пацієнтів на реабілітаційне лікування;

(Абзац сьомий пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

медичний огляд кандидатів на військову службу (роботу) в СБУ за направленнями підрозділів кадрового забезпечення;

експертиза тимчасової непрацездатності пацієнтів з числа співробітників-військовослужбовців та цивільних осіб, які працюють у СБУ, видача і продовження їм листків непрацездатності, направлення вказаних осіб зі стійкою втратою працездатності на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК);

(Абзац дев'ятий пункту 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

направлення на санаторно-курортне лікування;

проведення разом із санітарно-епідеміологічними підрозділами протиепідемічних заходів серед прикріплених контингентів;

забезпечення військовослужбовців, а також інших осіб, які мають на це право, лікарськими засобами для амбулаторного лікування та лікування вдома;

проведення санітарно-просвітницької роботи, пропаганда здорового способу життя, гігієнічних знань безпосередньо в органах, підрозділах, закладах СБУ;

проведення наукової, винахідницької та раціоналізаторської роботи.

4.7. Організація невідкладної медичної допомоги в закладах охорони здоров'я СБУ має забезпечити:

можливість найскорішого надання медичної допомоги безпосередньо на місці виникнення захворювання, травми або отруєння;

швидку доставку пацієнта до найближчого закладу охорони здоров'я з наданням медичної допомоги під час транспортування;

термінову медичну евакуацію пацієнта до госпіталю ВМУ СБУ або до іншого закладу охорони здоров'я у випадках, коли йому необхідне надання спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги.

4.8. Робота лікарів-терапевтів у поліклініці організовується за дільничним принципом.

4.9. На стаціонарне обстеження і лікування приймаються пацієнти:

за направленнями лікарів;

при самостійному зверненні за медичною допомогою;

доставлені з приводу захворювань (отруєнь, травм) і які потребують невідкладної медичної допомоги та подальшого стаціонарного лікування.

4.10. Пацієнти приймаються до госпіталю через приймальне відділення.

4.11. При оформленні на лікування до госпіталю подаються такі документи:

співробітниками-військовослужбовцями - направлення лікаря, медична карта амбулаторного хворого з висновком лікаря, службове посвідчення;

курсантами ВВНЗ - направлення лікаря, медична карта амбулаторного хворого з висновком лікаря, продовольчий атестат, військовий квиток;

членами сім'ї військовослужбовця - направлення лікаря, медична карта амбулаторного хворого з висновком лікаря, паспорт;

працівниками СБУ - направлення лікаря, медична карта амбулаторного хворого з висновком лікаря, паспорт.

4.12. У разі приймання до госпіталю пацієнтів без вказаних документів (з гострим захворюванням або з травмою) про це робиться відмітка в історії хвороби, а необхідні документи подаються додатково.

4.13. Особи з інфекційними захворюваннями госпіталізуються в інфекційні лікарні (відділення) органів МОЗ України або у заклади охорони здоров'я Міністерства оборони України.

4.14. Пацієнти, які поступили до госпіталю, перед направленням до лікувально-діагностичного відділення проходять у приймальному відділенні повну санітарну обробку.

4.15. На кожного пацієнта, який поступив на лікування, у приймальному відділенні заводиться історія хвороби.

4.16. Пацієнт, який поступає до госпіталю, має бути ознайомлений у приймальному відділенні з правилами внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я СБУ, про що робиться відмітка в історії хвороби.

(Пункт 4.16 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

4.17. У разі прибуття до госпіталю військовослужбовця з інфекційним або паразитарним захворюванням, отруєнням або травмою начальник госпіталю (черговий лікар) зобов'язаний негайно усно та письмово повідомити про це начальника органу, підрозділу, закладу СБУ, з якого прибув пацієнт, а при виявленні інфекційного захворювання направити цю особу до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу і повідомити санітарно-епідеміологічний підрозділ (заклад), який обслуговує цей орган, підрозділ, заклад СБУ.

(Абзац перший пункту 4.17 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

У випадку вкрай тяжкого стану військовослужбовця або його смерті начальник госпіталю ВМУ СБУ (ВМС) зобов'язаний невідкладно повідомити про це начальника органу, підрозділу, закладу СБУ, в якому проходить службу військовослужбовець, а також його близьких родичів.

4.18. Лікування пацієнтів у госпіталі має бути комплексним з дотриманням лікувального режиму, раціональних схем медикаментозного лікування, фізіотерапії, лікувальної фізкультури, лікувального харчування та інших методів. Лікування супутніх захворювань проводиться одночасно з лікуванням основного захворювання.

4.19. Повне відновлення функцій організму пацієнтів та адаптація їх до звичайних умов життя і праці після амбулаторного та стаціонарного лікування здійснюється в лікарні відновного лікування та відділенні реабілітації санаторно-курортного закладу СБУ.

(Пункт 4.19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

V. Організація роботи лікарсько-консультативної комісії.
Експертиза тимчасової непрацездатності

5.1. ЛКК створюються у лікувально-профілактичних закладах СБУ у складі керівника закладу або його заступника, начальника відділення і лікуючого лікаря. ЛКК функціонує згідно із затвердженим положенням про ЛКК.

5.2. ЛКК виконує такі функції:

1) вирішує клініко-експертні питання після огляду пацієнта і вивчення даних медичного обстеження;

2) вирішує питання експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності, перевіряє правильність встановленого діагнозу, проведеного обстеження, призначеного лікування, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності;

3) здійснює відбір пацієнтів для направлення на МСЕК;

4) видає такі висновки (довідки):

про придатність до роботи в підрозділах, органах, закладах СБУ;

про необхідність за станом здоров'я тимчасового або постійного переведення на роботу з полегшеними умовами праці або на роботу з виключенням протипоказаних виробничих факторів;

про необхідність надання роботи, що відповідає стану працездатності, особам, які мають стійке обмеження працездатності, але не підлягають направленню на МСЕК або потребують звільнення від роботи за листком непрацездатності;

про необхідність за станом здоров'я надання академічних відпусток, звільнення від складання іспитів;

для вирішення питань працевлаштування, покращення житлових умов;

про направлення на медичну реабілітацію;

(Підпункт 4 пункту 5.2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

про направлення на лікування до санаторно-курортного закладу іншого державного органу;

(Підпункт 4 пункту 5.2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки N 715 від 04.11.2014)

5) розглядає скарги на дії лікарів з питань видачі і оформлення листків непрацездатності.

5.3. Експертиза тимчасової непрацездатності працівників СБУ та видача документів, що засвідчують їх тимчасову непрацездатність, здійснюється у лікувально-профілактичних закладах СБУ в порядку, визначеному законодавством України. При стаціонарному лікуванні пацієнту видається листок непрацездатності на період стаціонарного лікування. Право видачі листків непрацездатності надано лікуючим лікарям цих закладів.

5.4. Звільнення військовослужбовців від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою здійснюється в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Військовослужбовець отримує рекомендацію лікаря про необхідність звільнення його від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою, як правило, у закладі охорони здоров'я, в якому він перебуває на медичному обліку. Така рекомендація записується до медичної карти амбулаторного пацієнта. Лікар видає військовослужбовцю довідку про тимчасову непрацездатність, яку останній зобов'язаний передати до органу, підрозділу, закладу, в якому він проходить військову службу. Рекомендації лікаря про повне або часткове звільнення військовослужбовця від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою підлягають виконанню посадовими особами органів, підрозділів, закладів СБУ.

VI. Порядок прикріплення осіб на медичний облік.
Організація медичного обліку

6.1. Прикріплення особи на медичний облік до лікувально-профілактичного закладу СБУ проводиться за місцем проходження військової служби (роботи) або проживання.

Військовослужбовець протягом місячного строку з дня його призначення на посаду зобов'язаний подати необхідні документи для прикріплення на медичне обслуговування.

(Пункт 6.1 розділу VI доповнено абзацом згідно з Наказом Служби безпеки N 292 від 16.07.2013)

6.2. Облік осіб, які перебувають на медичному обліку, ведеться у реєстраційно-обліковому підрозділі поліклініки або в порядку, визначеному керівником закладу охорони здоров'я СБУ. Рішення про прикріплення особи на медичний облік приймається начальником лікувально-профілактичного закладу СБУ (його заступником з лікувальної частини) за заявкою про прикріплення на медичний облік (додаток 1) керівника підрозділу кадрового забезпечення, в якому проходить військову службу (працює) ця особа.

(Абзац перший пункту 6.2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

До цієї заявки додається документ, що підтверджує право особи на медичний облік у закладі охорони здоров'я СБУ (довідка підрозділу кадрового забезпечення про родинну належність особи до члена сім'ї співробітника-військовослужбовця або працівника СБУ, посвідчення ветерана війни, ветерана військової служби, ветерана праці, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідка МСЕК про інвалідність, свідоцтво про смерть військовослужбовця тощо).

(Абзац другий пункту 6.2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

6.3. У закладах охорони здоров'я СБУ використовується облікова статистична документація, яка затверджена наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року N 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974.

(Пункт 6.3 розділу VI в редакції Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

6.4. Основним обліковим медичним документом особи є медична карта амбулаторного пацієнта.

(Пункт 6.4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

6.5. Медичні картки амбулаторного хворого зберігаються у реєстратурі поліклініки за номерним принципом. У випадку, коли пацієнти не відвідували поліклініку п'ять років і більше, вони передаються до архіву закладу охорони здоров'я СБУ. Медичні картки амбулаторного хворого знищуються в установленому порядку після п'ятирічного зберігання в архіві ВМУ СБУ або ВМС. У випадку смерті пацієнта медична карта амбулаторного хворого передається до архіву, де зберігається протягом п'яти років.

(Пункт 6.5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

6.6. Особа з числа прикріплених контингентів, яка втратила право перебування на медичному обліку у лікувально-профілактичному закладі СБУ, знімається з обліку. Їй особисто передаються медична карта амбулаторного пацієнта та інші медичні документи, а перепустка на прохід до закладу охорони здоров'я СБУ вилучається обліково-реєстраційним підрозділом цього закладу і знищується в установленому порядку.

(Пункт 6.6 розділу VI в редакції Наказу Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

6.7. Вхід на територію (у приміщення) закладу охорони здоров'я СБУ здійснюється за службовим посвідченням або перепустками, форми яких наведено у додатку 2, пенсійним посвідченням (для пенсіонерів СБУ), свідоцтвом про народження (для малолітніх та неповнолітніх дітей) або разовою перепусткою.

6.8. Перепустки оформлюються в обліково-реєстраційному відділенні (реєстратурі) закладу охорони здоров'я СБУ.

VII. Загальні права і обов'язки пацієнта,
медичних та фармацевтичних працівників

7.1. Пацієнт має право на:

кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, в тому числі лікуючого, методів лікування відповідно до рекомендацій лікуючого лікаря, а також закладу охорони здоров'я;

обстеження, проведення консультацій спеціалістів, лікування і утримання у закладі охорони здоров'я СБУ відповідно до державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я СБУ та санітарно-гігієнічних стандартів;

(Абзац третій пункту 7.1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, діагноз та інші відомості, отримані при його обстеженні та лікуванні, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь, ознайомлення із медичною документацією щодо стану свого здоров'я;

збереження таємниці медичної інформації про стан свого здоров'я;

інформацію про можливий ризик застосування нових лікарських засобів та методів лікування;

дачу добровільної згоди на медичне втручання;

відмову від медичного втручання;

відмову від лікування, крім випадків, коли його хвороба становить соціальну небезпеку;

отримання направлення на консультацію або лікування до іншого закладу охорони здоров'я та за межі України відповідно до вимог законодавства України;

полегшення болю, пов'язаного із захворюванням та/або медичним втручанням;

гуманне ставлення з боку медичного персоналу;

відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю неналежним лікуванням;

правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;

допуск до пацієнта адвоката або іншого законного представника для захисту його прав;

можливість проведення незалежної медичної експертизи у випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути обмежені загальновизнані права людини і громадянина;

допуск до пацієнта священнослужителя для відправлення релігійного обряду;

звернення зі скаргою на неправомірні рішення і дії медичного персоналу до керівника закладу охорони здоров'я СБУ, медичної асоціації, у тому числі міжнародної, або до суду для захисту своїх прав.

7.2. Обов'язки щодо забезпечення прав пацієнта несуть лікуючий лікар, інші медичні та фармацевтичні працівники, керівник закладу охорони здоров'я СБУ.

7.3. Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для пацієнта, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

7.4. Пацієнт зобов'язаний:

дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я СБУ;

виконувати вказівки та рекомендації лікуючого лікаря;

активно співпрацювати з лікарем у питаннях власного одужання і сприяти цьому;

не завдавати шкоди власному здоров'ю та здоров'ю оточуючих людей;

поважати права медичних та фармацевтичних працівників, а також права інших пацієнтів.

У певних випадках, пов'язаних з хворобою, що має інфекційний та суспільно небезпечний характер, а також у випадках, встановлених законодавством України, пацієнт зобов'язаний проходити медичний огляд, лікування, перебувати під медичним наглядом тощо.

7.5. Відповідальність пацієнта за порушення законодавства про охорону здоров'я виникає у випадках, коли він заподіє шкоду здоров'ю інших пацієнтів, медичним та фармацевтичним працівникам, майну закладу охорони здоров'я або вчиняє інші правопорушення.

7.6. Медичні та фармацевтичні працівники мають право на:

забезпечення робочим місцем і заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

забезпечення необхідними умовами для здійснення професійної діяльності із дотриманням правил і технологій надання медичної допомоги;

підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п'ять років у відповідних закладах та установах;

вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;

отримання заробітної плати відповідно до займаної посади, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, а також результатів проведеної роботи;

безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов'язків;

скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством України;

обов'язкове страхування за рахунок держави у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю у зв'язку з виконанням професійних обов'язків у випадках, передбачених законодавством;

соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв'язку з виконанням професійних обов'язків;

пільгові умови пенсійного забезпечення;

першочергове одержання медичної допомоги і забезпечення лікарськими та протезними засобами;

судовий захист професійної честі та гідності;

захист від втручання окремих осіб або органів при здійсненні професійної діяльності, за винятком випадків некомпетентності та професійної помилки;

надання неповної інформації про стан здоров'я пацієнта в тих випадках, коли інформація про хворобу може погіршити стан здоров'я пацієнта, батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а також зашкодити процесові лікування;

створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій;

обізнаність щодо своїх прав і службових обов'язків;

користування іншими правами відповідно до законодавства України.

7.7. Лікар має право відмовитися від подальшого лікування пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я СБУ і за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров'ю населення. Лікар не несе відповідальності за здоров'я пацієнта у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення встановленого для нього режиму лікування.

(Пункт 7.7 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

7.8. Медичні та фармацевтичні працівники зобов'язані:

сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу;

(Абзац другий пункту 7.8 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

завжди стверджувати найвищі стандарти професійної діяльності;

самовіддано надавати компетентну медичну допомогу, зі співчуттям та повагою до людської гідності;

не порушувати прав і законних інтересів пацієнта;

постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності;

забезпечити лікування пацієнта до його видужання або передачі іншому лікарю;

не допускати захворювань пацієнта, обумовлених застосуванням лікарських засобів;

зберігати таємницю інформації особистого характеру, отриманої при здійсненні лікарської діяльності, за винятком випадків, передбачених законодавством України;

призначати лікування після проведеного медичного обстеження пацієнта;

безоплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях незалежно від часу, місця та інших обставин;

отримувати згоду пацієнта на будь-яке медичне втручання відповідно до законодавства України;

знати та суворо виконувати свої службові обов'язки;

реєструвати відмову пацієнта від будь-якої медичної допомоги;

повідомляти пацієнту безпосередньо або через його законних представників або близьких родичів про стан його здоров'я;

інформувати пацієнта або його законних представників про можливий ризик при медичному втручанні, а також при відмові від медичного втручання;

дотримуватись вимог професійної етики і деонтології;

подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров'я;

поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя;

виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України.

7.9. Відносини медичного і фармацевтичного працівника та пацієнта мають ґрунтуватися на взаємній повазі та довірі.

7.10. При виконанні своїх професійних обов'язків медичні та фармацевтичні працівники не мають права піддавати пацієнта необґрунтованому ризику, навіть за його згодою.

7.11. Забороняється задовольняти прохання пацієнта про переривання життя (евтаназія).

Начальник Військово-медичного управління М.П. Захараш

Додаток 1
до пункту 6.2 Інструкції
про порядок медичного
забезпечення в Службі
безпеки України

Заявка
про прикріплення на медичний облік

Заявка про прикріплення на медичний облік (Додаток 1) (зі змінами від 24.10.2012 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Начальник Військово-медичного управління М.П. Захараш

(Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки N 477 від 24.10.2012)

Додаток 2
до пункту 6.7 Інструкції
про порядок медичного
забезпечення в Службі
безпеки України

Форми
перепусток для проходу до закладу
охорони здоров'я СБУ

Форми перепусток для проходу до закладу охорони здоров'я СБУ (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Начальник Військово-медичного управління М.П. Захараш