ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
23.04.2014 р.

Справа N 904/5819/13

Про стягнення коштів

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Корсак В. А., суддів - Данилової М. В., Данилової Т. Б. (доповідач), розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у справі господарського суду N 904/5819/13 Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ДП "Придніпровська залізниця" (за участю представників сторін: позивача - Л. Д. В., дов. N 52-16/47 від 23.01.2014, відповідача - П. М. І., дов. N 31 від 01.01.2014) про стягнення 92500,92 грн., встановив:

У липні 2013 року Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з державного підприємства "Придніпровська залізниця" збитків у сумі 92500,92 грн., які залізниця безпідставно списала як плату за користування вагонами у вересні 2012 року із попередньої оплати позивача в розрахунковому підрозділі Придніпровської залізниці.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2013 (суддя Колісник І. І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 (голова колегії Прудніков В. В., судді Чус О. В., Орєшкіна Е. В.,) за апеляційною скаргою ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2013 скасовано, позовні вимоги задоволені в повному обсязі: стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" збитків у сумі 92500,92 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 скасувати та залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2013 в силі.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, посилається на судову практику в аналогічних справах.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 06 листопада 2008 року між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений Договір N ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", відповідно до якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до пункту 16 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних копій станції Допоміжна ВАТ "Південний ГЗК".

Договір укладено терміном на 5 років - з 11.12.2008 до 10.12.2013 включно.

За наказом N 363 від 18.09.2012 були затримані на станції Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці 24 порожні приватні вагони, що перевозились у поїзді N 1132 під навантаження на адресу ВАТ "Південний ГЗК".

За наказом N 340 від 14.09.2012 були затримані на станції Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці 64 порожні приватні вагони, що перевозились у поїзді N 2110 під навантаження на адресу ВАТ "Південний ГЗК".

За наказом N 358 від 17.10.2012 були затримані на станції Новоблочна Придніпровської залізниці 56 порожніх приватних вагонів, що перевозились у поїзді N 3565 під навантаження на адресу ВАТ "Південний ГЗК".

За наказом N 388 від 23.09.2012 були затримані на станції Марганець Придніпровської залізниці 57 порожніх приватних вагонів, що перевозились у поїзді N 2701 під навантаження на адресу ВАТ "Південний ГЗК".

За наказом N 389 від 24.09.2012 були затримані на станції Марганець Придніпровської залізниці 57 порожніх приватних вагонів, що перевозились у поїзді N 2123 під навантаження на адресу ВАТ "Південний ГЗК".

За наказом N 368 від 18.09.2012 були затримані на станції Мудрьона Придніпровської залізниці 57 порожніх приватних вагонів, що перевозились у поїзді N 3562 під навантаження на адресу ВАТ "Південний ГЗК".

За наказом N 386 від 23.09.2012 були затримані на станції Марганець Придніпровської залізниці 57 порожніх приватних вагонів, що перевозились у поїзді N 3554 під навантаження на адресу ВАТ "Південний ГЗК".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі зазначених наказів за наведеними фактами станціями затримки Придніпровської залізниці складені відповідні Акти про затримку вагонів форми ГУ-23а.

Також щодо обставин початку та часу закінчення затримки вагонів станціями затримки Придніпровської залізниці складені Акти загальної форми ГУ-23.

Станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці отримані зі станцій затримки Повідомлення про затримку вагонів, які залізницею передані вантажоодержувачу та отримані ВАТ "Південний ГЗК".

Прийняті до перевезення вагони були затримані залізницею на підходах до станції призначення через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення попередніх вагонів на станції Кривий Ріг, що прибули на адресу ВАТ "Південний ГЗК" у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажоодержувачем - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій станції від вагонів, що прибули раніше на його адресу.

Судами встановлено, що на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про затримку вагонів на цій станції, період затримки яких охоплює час з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки і до закінчення часу затримки.

За затримку вагонів на станціях Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Марганець, Мудрьона, Чортомлик Придніпровської залізниці (станціях підходу до станції призначення) через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів одержувачем - Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасного вивільнення ним колій від вантажу, що прибув на його адресу, за час знаходження спірних вагонів на станціях затримки Кривий Ріг - Західний, Новоблочна, Марганець, Мудрьона, Чортомлик Придніпровською залізницею нарахована плата за користування вагонами у сумі 92500,92 грн. з ПДВ, яка включена до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ - 46: NN 19092958, 22092987, 22092989, 24093009, 24093012, 25093018, 25093020, 25093022, 26093034, 27093039, 26093032, 26093033.

Зазначені Відомості плати за користування вагонами працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не були підписані, за вказаними фактами непідписання відомостей плати за користування вагонами залізниця склала відповідні акти загальної форми ГУ-23.

За відсутності письмових заперечень зі сторони позивача у вигляді написання зауважень на відомості плати за користування вагонами залізницею була списана з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плата за користування вагонами у сумі 92500,92 грн. з ПДВ, що підтверджується виписками з особового рахунку та не заперечується сторонами.

Причиною виникнення спору є непогодження позивача із списанням плати за користування вагонами з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яку позивач просить стягнути як завдані збитки.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, включаються до складу збитків та підлягають відшкодуванню.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

Згідно статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24- години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні приватні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власний вагон (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт, тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.

При цьому порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити 50 % плати за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Також пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Державним підприємством "Придніпровська залізниця" відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва N 1) нарахована плата за користування вагонами, затриманими на станціях Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Марганець, Мудрьона, Чортомлик Придніпровської залізниці відповідно до зазначених Актів про затримку вагонів ГУ-23а, та списана з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плата за користування затриманими спірними вагонами у сумі 92500,92 грн. з ПДВ, розрахована за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46.

Щодо порядку списання грошових коштів з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в розрахунковому підрозділі залізниці, то суди підставно керувались статтею 62 Статуту, згідно з якою порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Правилами розрахунків за перевезення вантажів визначено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору. Згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

За пунктом 2.6 Правил розрахунків розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням ЕЦП).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, відомості за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Пунктом 2.7 Правил розрахунків передбачено, що на кожного платника розрахунковий підрозділ складає перелік документів, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів у двох примірниках. Перший примірник переліку після прийняття вантажу до перевезення (або видачі) надається платнику через залізничну станцію. Другий примірник переліку залишається в справах розрахункового підрозділу. Сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому самому порядку через розрахунковий підрозділ незалежно від терміну видачі вантажу станцією.

Сторони у справі свої відносини щодо проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги врегулювали договором N ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, умови якого відповідають Правила розрахунків.

За умовами статей 46, 47, 119 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.

Суди підставно виходили з того, що забезпечення вантажовідправників власними приватними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті, зважаючи на підстави, наведені позивачем у позовній заяві, не встановив в діях залізниці наявності протиправної поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, оскільки Придніпровською залізницею дотримано було порядок оформлення затримки вагонів на підходах до станції призначення, встановлений ст. 119 Статуту залізниць та Правилами користування вагонами і контейнерами, а відмова ВАТ "Південний ГЗК" від підписання Відомостей плати за користування вагонами оформлена Актами загальної форми, що і було дотримано залізницею.

Судом першої інстанції встановлено, що Придніпровською залізницею списання з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за Відомостями плати за користування вагонами і контейнерами форми ГУ-46 плати за користування вагонами у сумі 92500,92 грн. з ПДВ відбулося відповідно до чинного законодавства та умов договору N ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Скасовуючи рішення суду, апеляційний суд не спростував факти, встановлені судом першої інстанції, проте виходив з того, що акти загальної форми, складені на станції призначення, не підписані представником вантажоодержувача, а з положень про зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг вбачається, що мали місце непоодинокі випадки порушення залізницею нормативів обробки поїздів, і в зазначені інтервали часу залізниця мала можливість привезти на станцію призначення деякі із затриманих вагонів.

З цієї підстави колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання. Суд апеляційної інстанції не встановлював, чи надавав ВАТ "Південний ГЗК" Придніпровській залізниці заявку (вказівку) доставити на станцію призначення та видати одержувачу затримані вагони.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і приватних власних вагонів, маневрової роботи, обгону локомотивів, необхідності приймання навантажених маршрутів від ВАТ "Південний ГЗК", для чого необхідна наявність вільних колій на станції.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на те, що спірні вагони простояли на станціях затримки 7 діб, в той час як судом першої інстанції встановлено, що спірні вагони були затримані на підходах до станції призначення протягом 1-1-1-1-1-2-3-3-4-6 діб на підставі наказів про затримку вагонів на підходах через зайнятість колій на станції призначення через несвоєчасне забирання ВАТ "Південний ГЗК" вагонів, що прибули раніше на його адресу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відмічає, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено перебіг строку позовної давності, встановлений частиною четвертою ст. 315 Господарського кодексу України.

Статтею 111-7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявності підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця", оскільки судом першої інстанції було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а натомість суд апеляційної інстанції невірно застосував норми Статуту залізниць України та скасував обґрунтоване рішення суду.

Посилання ВАТ "Південний ГЗК" у відзиві на касаційну скаргу на судову практику в аналогічних справах колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляється, оскільки в господарському процесі не існує прецедентне право, а кожна справа має свої особливості і вирішується в залежності від встановлених обставин справи.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у справі N 904/5819/13 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2013 р. у справі N 904/5819/13 залишити в силі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 926 (дев'ятсот двадцять шість) грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ на виконання даної постанови.

Головуючий В. Корсак

Судді:

М. Данилова

Т. Данилова