КОНСУЛЬТУЄ КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
Як податковому агенту провести річний перерахунок податку
на доходи фізичних осіб з доходів працівників за 2014 рік
Бухгалтери знають, що наприкінці кожного календарного року їх очікує напружена робота з підбиття підсумків податкового (звітного) року. Одним з обов'язкових етапів цієї роботи є проведення річного перерахунку доходів працівників та утриманих з них сум податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО). І хоча такий перерахунок згідно з податковим законодавством провадиться вже багато років, доречно буде нагадати, на підставі чого і яким чином його слід провести у 2014 р.
Отже, згідно з Податковим кодексом України (далі - Кодекс) роботодавець платника податку зобов'язаний провести перерахунок суми доходів, нарахованих такому платникові у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги (пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169).
Цим пунктом Кодексу визначено, в яких випадках та в які строки має провадитися перерахунок, а саме:
за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги в разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу;
під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Ураховуючи викладене, річний перерахунок заробітних плат працівників та утриманих з них сум ПДФО за 2014 р. слід провести не пізніше ніж під час нарахування заробітної плати за останній місяць цього року, тобто у грудні 2014 р.
Слід провадити річний перерахунок, обов'язково ураховуючи вимоги п. 167.1 ст. 167 Кодексу, згідно з якими, якщо база оподаткування, визначена за п. 164.6 ст.164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17%. Нагадаємо, що у 2014 р. ставка ПДФО - 17% застосовувалася до сум доходів, у тому числі заробітної плати, що перевищували 12180 грн (1218 грн х 10).
Крім зазначених пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 16 Кодексу, є ще деякі випадки, коли потрібно проводити річний перерахунок, зокрема:
- якщо у звітному 2014 р. працівникові провадилися донарахування і виплата сум за попередні податкові періоди (місяці). Такі суми донарахувань під час проведення перерахунків слід віднести до відповідних податкових періодів (місяців), за які йде донарахування;
- для вирішення питання правильності оподаткування «перехідних» сум (які переходять з одного звітного місяця на другий - суми за час відпусток, допомога по тимчасовій непрацездатності). Такі «перехідні» суми (їхні частини) з метою перерахунку відносяться до відповідних періодів їхнього нарахування (про це чітко зазначено в останньому абзаці пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);
- для виправлення арифметичних та інших помилок, допущених під час оподаткування й застосування податкової соціальної пільги та ставок 15 і 17% упродовж звітного року.
Отже, основною метою проведення річного перерахунку є перевірка правильності формування (нарахування) місячних оподатковуваних доходів v вигляді заробітної плати та виявлення доходів, які підлягають додатковому оподаткуванню за ставкою 17%. Бухгалтерам під час проведення річного перерахунку за 2014 р. слід перевірити ще раз правильність формування місячних оподатковуваних доходів (установити, правильно чи ні щомісяця нараховувалася заробітна плата), застосування до заробітної плати окремих працівників податкової соціальної пільги та правильність застосування ставок ПДФО (15 і 17%) з нарахованої заробітної плати.
Слід звернути увагу, що є випадки. в яких такі перерахунки завжди дають нульовий результат. Як і в попередні роки, у 2014 р. це буде, зокрема, в таких випадках:
якщо розмір бази оподаткування заробітної плати щомісяця не перевищував 12180 грНі тобто розміру доходу, який відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу підпадає під оподаткування за ставкою 15% (донарахувань за ставкою 17% тут взагалі бути не може);
якщо база оподаткування заробітної плати платника податку щомісяця перевищувала 12180 грн, але йому впродовж року не нараховувалися «перехідні» суми за час відпустки або допомоги по тимчасовій непрацездатності та не провадилися інші донарахування за попередні місяці;
під час застосування до заробітної плати працівника впродовж року податкової соціальної пільги, оскільки у п. 167.1 ст. 167 Кодексу йдеться про застосування ставки 17% до суми перевищення місячного оподатковуваного доходу понад десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (у 2014 р. - понад 12180 грн на місяць), а згідно з пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга може застосовуватися виключно у випадках, коли місячний дохід платника податку не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2014 р. - 1710 грн). Отже, заробітна плата користувачів податковою соціальною пільгою підпадає виключно під ставку оподаткування - 15%.
Винятком з цього може бути досить маловірогідна ситуація, коли на податкову соціальну пільгу буде претендувати платник податку, який має вісім і більше дітей віком до 18 років (1710 грн х 8 = 13680 грн). Тільки за таких умов на підставі норм пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу у 2014 р. платник податку мав можливість одержувати зарплату на місяць понад 12180 грн та при цьому користуватися податковою соціальною пільгою на цих дітей. Слід нагадати, що згідно з пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, зазначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідного числа дітей).
Отже, якщо у 2014 р. працівник одержував щомісяця менш як 12180 грн та/або користувався податковою соціальною пільгою і бухгалтер упевнений у правильності всіх зроблених упродовж року нарахувань, робити річний перерахунок такому працівникові непотрібно.
Крім наведених вище випадків проведення річних перерахунків, Кодекс (пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169) дає право роботодавцеві та будь-якому іншому податковому агенту проводити перерахунок нарахованих фізичній особі сум доходів та утриманого з них податку за будь-який період та у будь-яких випадках - для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Унаслідок проведення перерахунків може бути встановлено суми ПДФО як до доутримання з працівника, так і до повернення йому. Порядок доутримання чи повернення встановлено пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, а саме:
- якщо внаслідок перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців до повного погашення суми такої недоплати;
- якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати ПДФО, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.
Якщо з платника зайво утримано ПДФО, то така сума підлягає поверненню або може бути зарахованою в рахунок майбутніх утримань ПДФО за наступні податкові періоди.
Результати проведених перерахунків податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку за формою № 1ДФ. У разі доутримання ПДФО потрібно додати його суму до суми податку, утриманого у кварталі, в якому проведено перерахунок. Коли податок підлягає поверненню працівникові, то на суму податку потрібно зменшити утриманий у кварталі податок. Додатково слід зазначити, що в електронному вигляді програма сприймає дані зі знаком «мінус».
Потрібно звернути увагу, що за неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, податковому агенту загрожує штраф - 510 грн. Ті самі дії, вчинені податковим агентом, до якого впродовж року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (п. 119.2 ст. 119 Кодексу).
Головний консультант,
Тетяна ДОБРОДІЙ
"Праця i зарплата" N 46 (914), 10 грудня 2014 р.
Передплатний iндекс: 30214