Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Затверджено
Наказ Міністерства
фінансів України
24.11.2014 N 11
62

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 грудня 2014 р. за N 1554/26331

Положення
про реєстр страхувальників

І. Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до статей 16, 19 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) та інших нормативно-правових актів.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в значеннях, наведених у Законі N 2464 та Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

3. Це Положення визначає організацію ведення реєстру страхувальників з метою забезпечення ведення обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у фіскальних органах (далі - платники єдиного внеску), їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про платників єдиного внеску, порядок надання інформації з реєстру страхувальників суб’єктам інформаційних відносин.

4. Суб'єктами інформаційних відносин є:

Державна фіскальна служба України, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.

5. Створення реєстру страхувальників забезпечує:

облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 Закону N 2464;

взаємодію з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

6. Державна фіскальна служба України формує та веде реєстр страхувальників.

II. Формування даних реєстру страхувальників

1. Джерела формування реєстру страхувальників визначено статтею 18 Закону N 2464.

2. Облік платників єдиного внеску в реєстрі страхувальників здійснюється у порядку, визначеному статтею 5 Закону N 2464.

3. Фіскальні органи та державні реєстратори здійснюють взаємодію щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), підтвердження відомостей про юридичну особу (відокремлений підрозділ) та фізичну особу - підприємця.

Відомості з Єдиного державного реєстру, отримані фіскальними органами, проходять контроль щодо коректності використання реєстраційних номерів облікових карток платників та відповідності наданих кодів класифікаційних ознак класифікаторам та довідникам.

Відомості з Єдиного державного реєстру, що пройшли перевірки, вносяться до реєстру страхувальників.

4. До реєстру страхувальників вносяться відомості, необхідні для обліку платників єдиного внеску, їх зобов'язань та сплати єдиного внеску:

найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичної особи);

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснення платежів за серією та номером паспорта);

місцезнаходження (для юридичної особи) та місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізичної особи);

основний вид економічної діяльності;

клас професійного ризику виробництва;

код та назва категорії страхувальника;

реєстраційний номер платника єдиного внеску;

дата взяття на облік платника єдиного внеску;

дані про реєстрацію трудового договору з найманим працівником;

дані договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

дата зняття з обліку;

підстава зняття з обліку;

інша інформація, необхідна для обліку платників єдиного внеску, їх зобов'язань та сплати єдиного внеску.

5. Державна фіскальна служба України оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік платника єдиного внеску та його клас професійного ризику виробництва.

6. Внесення даних про смерть платника єдиного внеску до реєстру страхувальників здійснюється фіскальними органами на підставі відповідних відомостей державного органу реєстрації актів цивільного стану, що подаються протягом десяти робочих днів після реєстрації смерті платника єдиного внеску відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за N 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року N 3307/5). Процедура надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про смерть платника єдиного внеску визначається відповідними спільними рішеннями суб'єктів інформаційних відносин, які оформлюються окремими протоколами обміну інформацією.

III. Зберігання та використання інформації
з реєстру страхувальників

1. Відомості про платника єдиного внеску зберігаються в реєстрі страхувальників протягом п'яти років з дати зняття його з обліку.

2. Інформація з реєстру страхувальників використовується з додержанням вимог Закону України "Про інформацію" виключно для потреб, визначених статтею 17 Закону N 2464.

3. Обмін інформацією між Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється на безоплатній основі за відповідними спільними рішеннями цих органів, які оформлюються окремими протоколами обміну інформацією.

4. Державна фіскальна служба України забезпечує захист інформації з реєстру страхувальників відповідно до статті 21 Закону N 2464.

Директор Департаменту податкової, митної політики та
методології бухгалтерського обліку М.О. Чмерук