ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
20.03.2014 р. N К/9991/480/11

Про стягнення штрафу

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Чалого С. Я., Гончар Л. Я., Конюшка К. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі за позовом прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" про стягнення штрафу, встановила:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року позов прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" на користь держбюджету штраф за порушення у сфері містобудування у розмірі 565730 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області була проведена перевірка ТОВ "Господарник" з питань додержання земельного та містобудівного законодавства.

За результатами вказаної перевірки позивачем були прийняті: припис від 10.07.2008 р., відповідно до якого пропонувалось призупинити самочинну експлуатацію торговельного комплексу "Фуршет" по вул. Червонозорівській,13 в місті Кіровограді; протокол про правопорушення у сфері містобудування N 450/2008 Кд від 10.07.2008 р., у відповідності до якого виявлені порушення відповідачем ст. ст. 24, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. N 273, а саме: відповідачем було проведено самочинну реконструкцію нежилої будівлі під торговельний центр без дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої згідно з чинним законодавством проектної документації; постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування N 450/2008 Кд від 10.07.2008 р., якою визначено штраф у розмірі 565730 грн., який підлягав сплаті до 25.07.2008 р.

ТОВ "Господарник" було оскаржено до господарського суду Кіровоградської області постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування N 450/2008 Кд від 10.07.2008 р., прийняту позивачем. За результатами оскарження господарським судом Кіровоградської області було прийнято постанову від 21.08.2009 р. по справі N 17/59, яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2010 р. За результатами розгляду справи у Господарському суді Кіровоградської області встановлено, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області правомірно притягнуто ТОВ "Господарник" до відповідальності за виконання будівельних робіт без відповідного дозволу.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що порушення позивачем законодавства у сфері містобудування та правомірність притягнення до відповідальності встановлено при розгляді господарської справи N 17/59, судове рішення в якій набрало законної сили. Однак, відповідач не виконав в добровільному порядку постанову про накладення штрафу у розмірі 565730 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на їх правомірність та обґрунтованість та вважає за доцільне зазначити про таке.

Положення, на підставі якого діє Державна архітектурно-будівельна інспекція, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. N 1434.

Відповідно до п. п. 1, 4, 5, 11-1 вказаного Положення Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується. Відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція проводить перевірку відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, розглядає питання про правопорушення у сфері містобудування з прийняттям відповідних рішень, тощо.

Держархбудінспекція має право зупиняти будівельні роботи, що проводяться без дозволу на їх виконання, складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування і накладати штрафи відповідно до законодавства, здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури, тощо.

Для виконання покладених на Держархбудінспекцію завдань у її складі утворюються за погодженням з Міністром регіонального розвитку та будівництва територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі у межах граничної чисельності працівників Міністерства, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Статтею 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР (далі - Закон N 208/94-ВР) встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудування розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

У відповідності до ст. 3 названого Закону підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.

Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.

Закон України "Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-III (далі - Закон N 1699-III) встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

Відповідно до ст. 23 вказаного Закону забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств.

Статтею 24 Закону N 1699-III визначено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає право на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

У відповідності до ст. 28 названого Закону проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Згідно зі ст. 29 Закону N 1699-III дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. N 273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 р. за N 945/5166, чинного на момент виявлення правопорушення у сфері містобудування, виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону N 208/94-ВР підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Вартість реконструкції торговельного комплексу "Фуршет" склала 1131460,00 грн., що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва N 1.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

За таких обставин, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" про стягнення штрафу.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст. ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: