Витрати на оплату праці:
плануємо потребу на наступний рік

Зазвичай видатки на заробітну плату становлять найбільшу частку кошторисних призначень бюджетних установ. Зовсім непросто забезпечити повну та своєчасну виплату заробітної плати працівникам таких установ. Адже видатки кожної бюджетної установи включаються до загальних видатків усіх установ відповідної відомчої класифікації. Крім того, у бюджетній системі діють досить специфічні порядки проходження документів від головних розпорядників бюджетних коштів до розпорядників нижчого рівня, ке оминаючи при цьому органи Держказначейства. Якщо в середині бюджетного періоду виявиться, що вам не вистачає коштів на заробітну плату, виділити додаткові асигнування на неї буде доволі важко. Отже, ще до початку бюджетного періоду працівники бухгалтери та планово-економічних відділів мають скласти максимально точні розрахунки потреби в коштах на заробітну плату. І допоможе вам у цьому наша стаття.

Загальний порядок планування
витрат на оплату праці

Бюджетні установи всіх рівнів складають розрахунки потреби в бюджетних асигнуваннях керуючись положеннями Порядку N 228. Чимало незручностей при цьому завдає значна кількість нормативних документів, вимоги яких потрібно врахувати при складанні проектів кошторисів. Адже для кожної галузі бюджетної сфери існують відомчі положення щодо штатних нормативів установ, установлення окладів та надбавок. Крім того, необхідно врахувати вимоги базових нормативно-правових актів (КЗпП, Закону про індексацію тощо).

Розраховуючи потребу в коштах за КЕКВ 2110 "Оплата праці", пам'ятайте про такі загальні правила:

- при розрахунку потреби в коштах на оплату праці орієнтуються, насамперед, на штатний розпис, затверджений головним розпорядником, та графіки роботи установи на наступний рік;

- важливо не тільки точно розрахувати потребу в коштах на оплату праці, але й розподілити асигнування за місяцями;

- розрахункова потреба в коштах не може перевищувати граничних розмірів асигнувань, доведених головним розпорядником бюджетних коштів;

- головний розпорядник, розглядаючи проекти кошторисів, може переглянути граничні асигнування. Як наслідок, розпорядники нижчого рівня мають привести розрахункові потреби у відповідність до цих нових розмірів.

Ми склали алгоритм розрахунку потреби в коштах на оплату праці на наступний бюджетний період, прийнятний для використання всіма бюджетними установами (див. Рисунок).

З рисунком можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Нюанси планування окремих витрат

Здається, зовсім нескладно дотримуватися вказаного порядку дій. Варто лише виконувати вимоги всіх нормативно-правових актів, які регулюють питання оплати праці. Адже в них чітко визначено розміри посадових окладів та граничні розміри всіх можливих надбавок та доплат для кожної галузі бюджетної сфери. Проте іноді при розрахунку фонду оплати праці у виконавців виникають запитання, на які немає прямої відповіді у нормативних актах. У цьому розділі ми відповіли на найбільш актуальні з них.

Запитання 1. Яким чином можна спланувати витрати на оплату праці на весь наступний рік?

Неможливо спланувати витрати на заробітну плату до копійчини. Але слід намагатися зробити це якомога точніше, розподіливши асигнування за місяцями. Для цього необхідна тісна співпраця працівників кадрових, планово-економічних та бухгалтерських підрозділів. За результатами такої співпраці необхідно визначити:

- кількість посад, що вводиться до штату або скорочується.

- працівників, які досягають пенсійного віку в наступному році;

- працівників, у яких змінюється розмір надбавки за вислугу років у цій установі;

- графіки відпусток та курсів підвищення кваліфікації працівників установи.

Цих даних цілком достатньо для достовірного визначення потреби у коштах на оплату праці та помісячного розподілу асигнувань.

Запитання 2. Як розрахувати фонд заробітної плати за вакантною посадою?

Безперечно, необхідно планувати посадовий оклад за вакантною посадою, яка може перестати бути вакантною в одну мить. На жаль, не існує порядку встановлення надбавок і доплат за вакантною посадою. Тому працівникам, відповідальним за розрахунок потреб, потрібно проявити творчий підхід і всебічно розглянути таку посаду та кваліфікаційні вимоги до неї. Наприклад, якщо вакантною є посада головного спеціаліста районної державної адміністрації, у кваліфікаційних вимогах до якої значиться стаж роботи на державній службі не менш ніж 3 роки, слід закласти до штатного розпису надбавку за вислугу років у розмірі 10 %, як це передбачено п. 2 Положення N 1049.

Якщо ж йдеться про розрахунок надбавки за роботу в нічний час за вакантною посадою медичної сестри, така надбавка планується на підставі графіка роботи лікувального відділення та індивідуального графіка роботи, встановленого для цієї штатної посади.

Запитання 3. Чи можна закласти до кошторису й кошти для виплати премій чи інших заохочувальних виплат?

Потребу в бюджетних коштах на заробітну плату визначають відповідно до штатного розпису, тарифікаційних списків та розрахункового обсягу премій, матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Видатки бюджету, що включаються до проекту кошторису, обов'язково підтверджуються обґрунтованими розрахунками за кожним КЕКВ (п. 22 Порядку N 228). Як ми сказали вище, нормативно-правові акти встановлюють розміри посадових окладів та граничні розміри всіх можливих надбавок та доплат для кожної галузі бюджетної сфери. Включити до планового фонду заробітної плати премію можливо, тільки якщо такий вид виплат передбачено галузевою інструкцією.

Так, наприклад, п.п. 2 п. 2 постанови N 268, що впорядковує умови оплати праці для працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, передбачає утворення фонду преміювання в розмірі не менш як 10 % посадових окладів.

Тоді як п. 5.11 Умов N 308/519 дозволяє здійснювати преміювання працівників лише в межах фонду заробітної плати. У такому випадку виплачувати премію можна лише за рахунок економії фонду заробітної плати. Економія може утворитися, як правило, з таких причин:

- наявні вакантні посади, за якими планувалися витрати на оплату праці;

- перебування працівників протягом тривалого часу на лікарняних, виплата за якими здійснювалася за рахунок коштів фондів соціального страхування;

- зменшення розмірів доплат та надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат, передбачених галузевими нормативними документами, у зв'язку з порушенням трудової дисципліни працівниками або з інших причин.

Плануємо нарахування на заробітну плату

Після розрахунку потреби в коштах на оплату праці здійснити розрахунок нарахувань на заробітну плату (КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці") буде нескладно. Адже розмір єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) для працівників установ, які фінансуються з бюджету, становить 36,3% заробітної плати (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону N 2464). Утім, є кілька важливих моментів, які потрібно мати на увазі при розрахунку потреби в коштах на оплату праці, а саме:

- при розрахунку помісячного розподілу асигнувань кошти, заплановані за КЕКВ 2120, повинні відповідати асигнуванням за КЕКВ 2110, інакше ви не зможете повністю та своєчасно сплатити внески до фонду соціального страхування;

- ураховуйте фонд оплати праці інвалідів, які працюють в установі. Розмір ЄСВ для них становить 8,41% заробітної плати (ч. 13 ст. 8 Закону N 2464). Отже, плануйте нарахування на заробітну плату інвалідів саме в такому розмірі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Як наголошено в листі Мінсоцполітики від 12.07.2013 р. N 3204/0/10-13/039, підставою для застосування ставки в розмірі 8,41 % є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Як наслідок роботодавець нараховує ЄСВ за ставкою 8,41 % на заробітну плату працівників-інвалідів з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання такої довідки.

Отже, логічно буде планувати ЄСВ у розмірі 8,41 % лише на фонд заробітної плати інвалідів, які працюють в установі станом на початок розрахункового періоду та підтвердили свій статус відповідними довідками. Не варто намагатися схитрувати при розрахунку розміру нарахувань на заробітну плату інвалідів, плануючи їх у повному розмірі. Навіть якщо вам це вдасться, ви не зможете скористатися "зекономленими" коштами, внісши зміни до кошторису щодо їх перерозподілу за іншими КЕКВ. Адже згідно зі ст. 55 БКУ нарахування на заробітну плату є захищеною статтею кошторису.

Обсяг захищених статей видатків не може змінюватися при скороченні затверджених бюджетних призначень.

Головні тези

- Бюджетні установи всіх рівнів складають розрахунки потреби в бюджетних асигнуваннях, керуючись положеннями Порядку N 228.

- При розрахунку потреби в коштах на оплату праці необхідно враховувати вимоги як базових нормативно-правових актів (КЗпП, Закон про індексацію тощо), так і галузевих документів щодо штатних нормативів установ, встановлення окладів та надбавок.

- При розрахунку загальної потреби у коштах на виплату заробітної плати також враховують планові підвищення окладів чи мінімальної заробітної плати у розмірах, доведених головним розпорядником бюджетних коштів, суми індексації заробітної плати (беручи за основу плановий розмір інфляції), обов'язкову матдопомогу.

- Розпорядники бюджетних коштів переглядають штатні розписи щодо відповідності доведеним головними розпорядниками показникам. За необхідності вносять зміни до штатного розпису установ, передбачивши на наступний рік зменшення кількості посад або введення додаткових посад.

- Головний розпорядник визначає розмір бюджетних асигнувань у розрізі КЕКВ та помісячного розпису видатків та доводить їх до розпорядників у вигляді лімітних довідок. Уразі невідповідностей між затвердженими розмірами асигнувань і розрахунковою потребою в коштах розпорядники приводять свої витрати у відповідність до бюджетних асигнувань, що доведені лімітними довідками.

- Розмір ЄСВ для працівників установ, які фінансуються з бюджету, становить 36,3 % заробітної плати. Плануйте також нарахування на зарплату інвалідів у розмірі 8,41 % (якщо такі працівники надали підтвердні довідки).

Використані документи

БКУ - Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. N 2456-VI.

КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 p. N 322-VIII.

Закон про індексацію - Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. N 1282-ХІІ.

Закон N 2464 - Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 p. N 2464-VI.

Постанова N 268 - постанова КМУ "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 р. N 268.

Порядок N 228 - Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджені постановою КМУ від 28.02.2002 р. N 228.

Наказ N 57 - наказ МФУ "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету" від 28.01.2002 р. N 57.

Умови N 308/519 - Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінсоцполітики і МОЗ від 05.10. 2005 р. N 308/519.

Положення N 1049 - Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затверджене постановою КМУ від 20.12.1993 р. N 1049.

Оксана Верхогляд,
експерт газети "Бухгалтерія: бюджет"