ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
13.03.2014 р. N К/800/58384/13

Про визнання протиправним та скасування рішення

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - Маслія В. І. (суддя-доповідач), суддів - Логвиненка А. О., Мороза В. Ф., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Мі-Бат" до Східної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, встановила:

ТОВ "Мі-Бат" звернулось до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, стягнення суми надміру сплачених митних платежів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Східної митниці про коригування митної вартості N 700000002/2013/000010/2 від 24.01.2013 р., N 700000002/2013/000054/2 від 24.04.2013 р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Мі-Бат" надмірно сплачений податок на додану вартість та мито в розмірі 224234,05 грн.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, Східна митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким у задовленні позовних вимог відмовити.

В свою чергу, ТОВ "Мі-Бат" в запереченнях на касаційну скаргу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що між ТОВ "Мі-Бат" як покупцем та компанією "Yigit Aku MAL.NAK.TUR.iNs.SAN.VE TiC.A.s" (Туреччина) як продавцем укладений контракт N 1 на поставку продукції в номенклатурі, об'ємах, за ціною, зазначених в специфікаціях. За умовами контракту ціни на товари встановлюються в доларах США, поставка здійснюється на умовах FOB м. Стамбул згідно з Інкотермс-2010.

На підставі вказаного контракту та специфікації N 2 від 02.09.2012 р. позивачем на митну територію України ввезений товар, зокрема, свинцево-кислотні акумуляторні батареї, марки "Yigit Aku": 12V 60 AH BATTERY MF R YIGIT - 216 шт., 12V 60 AH BATTERY MF L YIGIT - 576 шт., 12V 75 AH BATTERY MF R YIGIT - 128 шт., 12V 63 AH BATTERY MF R TAXI YIGIT - 64 шт., 12V 36 AH BATTERY JIS SMF R тон. клема YIGIT - 108 шт., 12V 225 AH BATTERY MF R YIGIT - 72 шт., 12V 62 AH BATTERY SMF R PRESTIGE YIGIT з індикатором зарядки - 216 шт., 12V 74 AH BATTERY SMF R PRESTIGE YIGIT з індикатором зарядки - 128 шт. (товар N 1)

Для здійснення митного оформлення зазначеного товару позивачем подано ВМД N 700130000/2013/000885.

Митна вартість товару визначена позивачем за першим методом (ціною договору) на рівні 2,5298 доларів США за 1 кг. з урахуванням вартості міжнародного перевезення (6187,50 грн.).

Оскарженим рішенням N 700000002/2013/000010/2 від 24.01.2013 року митницею скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів за шостим (резервним) методом, та зазначено рівень вартості товарів: 1-й товар - 4,20 дол. США за кг. Джерелом інформації визначено митну декларацію N 100250000/2012/596727 від 20.12.2012 р.

Згідно з митною декларацією N 700130000/2013/001097 від 25.01.2013 р. товар випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати такої різниці.

Також, на підставі вказаного контракту та специфікації N 4 позивачем на митну територію України ввезений наступний товар: товар N 1 - свинцево-кислотні акумуляторні батареї, марки "Yigit Aku": 12V 60 AH BATTERY MF R YIGIT - 144 шт., 12V 50 AH BATTERY SMF R YIGIT - 160 шт., 12V 50 AH BATTERY SMF L YIGIT - 239 шт., 12V 60 AH BATTERY SMF R YIGIT - 204 шт., 12V 60 AH BATTERY SMF L YIGIT - 142 шт., 12V 75 AH BATTERY SMF R YIGIT - 192 шт., 12V 75 AH BATTERY SMF L YIGIT - 64 шт., 12V 100 AH BATTERY SMF R YIGIT - 144 шт., 12V 100 AH BATTERY MF R YIGIT - 48 шт., 12V 190 AH BATTERY MF R YIGIT - 42 шт., 12V 45 AH BATTERY JIS SMF R YIGIT - 90 шт., 12V 60 AH BATTERY JIS SMF R YIGIT - 60 шт.; товар N 2 - корпус акумулятора з кришкою - 16 шт.; товар N 3 - рекламна продукція; товар N 4 - мобільний стенд з рекламним плакатом - 1 шт.

Для здійснення митного оформлення зазначеного товару позивачем подано ВМД N 700130000/2013/006561.

Митна вартість товару визначена позивачем за першим методом (ціною договору): по першому товару (код за УКТЗЕД 8507 10 92 90) - 2,4081 дол. США за кг., з врахуванням вартості міжнародного перевезення (6187,50 грн.), остаточно митна вартість визначена декларантом на рівні 2,4384 дол. США за кг.; по другому товару (код за УКТЗЕД 8507 90 90 00) - 0,005 дол. США за кг., з врахуванням вартості міжнародного перевезення (6187,50 грн.), остаточно митна вартість визначена декларантом на рівні 0,036 дол. США за кг.; по третьому товару (код за УКТЗЕД 4911 10 90 00) - 0,166 дол. США за кг., з врахуванням вартості міжнародного перевезення (6187,50 грн.), остаточно митна вартість визначена декларантом на рівні 0,197 дол. США за кг.; по четвертому товару (код за УКТЗЕД 8302 49 00 90) - 0,166 дол. США за кг., з врахуванням вартості міжнародного перевезення (6187,50 грн.), остаточно митна вартість визначена декларантом на рівні 0,197 дол. США за кг.

Оскаржуваним рішенням N 700000002/2013/000054/2 від 24.04.2013 року митницею скориговано заявлену митну вартість товару за шостим (резервним) методом на рівні 70,190 дол. США (561 грн., за курсом 7,993 станом на 24.04.2013 р.) за одиницю.

Згідно з митною декларацією N 700130000/2013/007058 від 24.04.2013 р. товар випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями митниці, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо обґрунтованості цього позову.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1766 від 20.12.2006.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України від 17.11.2002 р. митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Згідно зі ст. 86 МК України митна декларація (Наказ N 246) приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 264 МК визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 262 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

За пунктом 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації (Наказ N 246), оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

За приписами Порядку у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребувати, а позивач - надати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Судами встановлено, що для здійснення митного оформлення товару за ВМД N 700130000/2013/000885 позивачем надано, зокрема: CMR 5589130/1 від 17.01.2013 р., коносамент 13/01/300/00004-0000007 від 04.01.2013 р., рахунок транспортних витрат N 10 від 08.01.2013 р., довідка транспортних витрат N 10.01.2013 від 10.01.2013 р., інвойс 695540 від 02.01.2013 р., специфікація N 2 від 02.01.2013 р., контракт N 1 від 02.09.2012 р., договір перевезення N 15-10 від 15.10.2012 р., сертифікат про походження товару ф. А N В0183203 від 03.01.2013 р., лист виробника б/н від 08.01.2013 р., лист виробника б/н від 09.01.2013 р., лист імпортера N 21/01 від 21.01.2013 р.

Після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації митницею було встановлено наявність у них розбіжностей, а саме: специфікація N 2 від 02.01.2013 р., контракт N 1 від 02.09.2012 р., ціновий прайс підписані різними особами; у наданому прайсі відсутнє посилання на валюту; згідно з умовами пунктів 1.3 та 4.1.3 договору на транспортно-експедиційне обслуговування N 15-10 від 15.10.2012 р. передбачене надання письмової заявки для кожного окремого переміщення партії товару із зазначенням маршруту перевезення (заявка подається за 2 тижні до початку відвантаження та готовності вантажу до перевезення); згідно з пунктами 4.1.3 та 4.1.4 зазначеного договору у клієнта має бути платіжні документи, які підтверджують факт оплати та деталізований рахунок експедитора (зазначені документи у якості підтвердження транспортно-експедиційних витрат митному органу не надані). У зв'язку з цим, відповідачем було запропоновано протягом 10 днів надати додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи за бажанням декларанта.

22.01.2013 р. декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про проведення письмової консультації та перенесення продовження митного оформлення на 23.01.2013 р.

23.01.2013 р. на запит митного органу надані пояснення та додаткові документи, а саме: цінова інформація з сайтів мережі Інтернет, прайс-лист "ACCUMULATOR" м. Київ, копія наказу ТОВ "Мі-Бат" про встановлення націнок на підприємстві. Також надані пояснення про цінову інформацію щодо імпортованого ідентичного та подібного товару, який продається на митній території України у незмінному стані у той самий час, коли здійснюється ввезення оцінюваних товарів.

24.01.2013 р. відповідач повідомив декларанта про те, що митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 21.01.2013 р. N 700130000/2013/000885 не може бути визначена за методом визначення митної вартості на основі віднімання вартості згідно за ст. 62 Митного кодексу України у зв'язку з неможливістю перевірити та співставити з вимогами даної статті інформацію, зазначену у листі ТОВ "Мі-Бат", без зазначення конкретних причин, які унеможливлюють перевірку отриманих відомостей, та було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів N 700000002/2013/000010/2, яким визначено рівень вартості товарів: 1-й товар - 4,20 дол. США за кг.

З гідно з митною декларацією N 700130000/2013/001097 від 25.01.2013 р. товар випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

В строк дії гарантій декларант звернувся до митного органу із запитом щодо надання пояснень коригування митної вартості в порядку п. 7 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України.

Заявою від 12.03.2013 р. декларантом подано додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме: лист контрагента від 04.04.2013 р. про підтвердження повноважень посадової особи підприємства на підписання специфікації; копія прайс-листа компанії "Yigitaku", що знаходиться у додатках до експертного висновку про вартісні характеристики товару та який надійшов електронною поштою на адресу експерта-оцінщика; звіт N 009 про незалежну оцінку товару - свінцово-кислотні акумуляторні батареї марки "Yigit Atu" від 24.01.2013 р., який підтверджує рівень ринкових цін на оцінюванні товари; копію заявки N 2 від 24.12.2012 р. на ім'я директора ТОВ "СіГейт Ейдженсі" про здійснення перевозки та транспортного-експедиційного обслуговування; копію платіжних доручень N 63 від 11.01.2013 р. на суму 13613,75 грн., N 73 від 28.01.2013 р. на суму 13613,75 грн.

Незважаючи на це, листом від 15.03.2013 р. відповідач повідомив позивача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Для здійснення митного оформлення товару за ВМД N 700130000/2013/006561 позивачем надано: CMR 6060130/1 від 08.04.2013 р., коносамент 13/03/300/00734-0001296 від 29.03.2013 р., рахунок транспортних витрати N 100 від 08.04.2013 р., довідка транспортних витрат від 05.04.2013 р., інвойс 425755 від 28.03.2013 р., специфікація N 4, контракт N 1 від 02.09.2012 р., договір перевезення від 15.03.2013 р., дистриб'юторський договір.

18.04.2013 р. інспектором митного органу здійснено напис на декларації митної вартості про обов'язок подання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності); інші документи за власним бажанням декларанта.

23.04.2013 року на запит митного органу надані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, та відповідні пояснення, а саме: виписку з прайс-листа від 04.04.2013 року; прайс-лист виробника; щодо ліцензійного та авторського договору надано пояснення, що декларант не сплачує жодних ліцензійних платежів за вказаним договором, про що зазначалося у раніше наданому листі N 18/04-1 від 18.04.2013 року; щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів надано пояснення, що при попередньому митному оформленні декларант надавав звіт N 009 від 24.01.2013 року і що істотні умови контракту, якісні та вартісні характеристики товару з того часу не змінилися. Декларантом також надані документи на підтвердження митної вартості, які не надавались з митною декларацією (Наказ N 246): дистриб'юторський договір б/н від 03.09.2012 року; специфікація N 4 від 02.09.2012 року до контракту N 1 від 02.09.2013 року; договір на ТЕО N 5-03-13 від 05.03.2013 року; рахунок на сплату транспортних витрат N 100 від 08.04.2013 року; довідка про транспортні витрати від 05.04.2013 року; лист імпортера N 18/04-14 від 18.04.2013 року; експортна митна декларація країни продавця/відправлення N CG13EX2590 від 29.03.2013 року; лист виробника від 28.03.2013 року та 29.03.2013 року щодо технічних показників товару; платіжне доручення N 142 від 22.04.2013 року.

На запит відповідача про наявність у декларанта інформації про вартість ідентичних, аналогічних товарів або інформації для визначення ціни за 4-5 методами митної оцінки, декларантом листом від 24.04.2013 р. в рамках проведення консультації надано додаткову інформацію та документи, а саме: цінова інформація з сайтів мережі Інтернет, прайс-лист (діючий на 23.04.2013 р.) "ACCUMULATOR" м. Київ; копія наказу ТОВ "Мі-Бат" про встановлення націнок на підприємстві. В цій інформації декларант зазначив про наявність у нього цінової інформації щодо імпортованого ідентичного та подібного товару, який продається на митній території України у незмінному стані у той самий час, коли здійснюється ввезення оцінюваних товарів, та надав таку інформацію.

Після перевірки наданих документів митницею було встановлено наявність у них розбіжностей, а саме: контракт N 1, укладений 02.09.2012 р., інвойс від 28.03.2013 р. N 425755, специфікація N 4 від 02.09.2012 р., в той же час, як прайс-лист б/н виданий 04.04.2013 р., тому виникло питання, як пропозиція на поставку товару може надаватися після того, як вже прийнято рішення про поставку цього товару; юридичні адреси ТОВ "Сі Гейт ЛТД", зазначені у довідці про транспортні витрати від 05.04.2013 р., рахунку про сплату від 08.04.2013 р. N 100, договорі на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.03.2013 р. відмінні; offer-list не містить відомостей щодо умов постачання товару, що унеможливлює здійснення перевірки усіх додаткових витрат, які повинні включатись до митної вартості товарів згідно за ст. 58 Митного кодексу України. Також інформація offer-list надана у вигляді, яку неможливо співставити з інвойсом та листом від 04.04.2013 р. б/н, в частині ідентифікації комерційної назви, артикулів та технічних характеристик. Крім того, зазначено, що декларантом станом на 23.04.2013 р. не надано каталоги, специфікації, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, при цьому умовами п. 3 дистриб'юторського договору від 03.09.2012 р. б/н передбачена можливість зміни ціни на продукцію за середньою ціною на Лондонській біржі.

24.04.2013 р. відповідач повідомив декларанта про те, що митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 18.04.2013 р. N 700130000/2013/006561, не може бути визначена за методом визначення митної вартості на основі віднімання вартості згідно за ст. 62 Митного кодексу України у зв'язку з неможливістю перевірити та співставити з вимогами даної статті інформацію, зазначену у листі ТОВ "Мі-Бат". Додатково зазначено, що митному органу не надана інформація, яка передбачена ст. 62 Митного кодексу України. На підставі цього відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів N 700000002/2013/000054/2, яким визначено митну вартість за шостим (резервним) методом на рівні 70,190 дол. США (561 грн., за курсом 7,993 станом на 24.04.2013 р.) за одиницю.

Відповідно до митної декларації N 700130000/2013/007058 від 24.04.2013 р. товар випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

В строк дії гарантій декларант звернувся до митного органу із запитом з приводу пояснень коригування митної вартості в порядку п. 7 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України, крім того, декларантом заявою від 27.05.2013 р. подано додаткові документи та пояснення для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України встановлено, що заявлена митна вартість товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією (Наказ N 246) декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно із частиною 1 статті 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Враховуючи той факт, що під час митного оформлення позивач надав всі необхідні документи, належні та допустимі докази в підтвердження вартості товару, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що Східна митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, чому неможливо застосувати інші (попередні) методи визначення вартості товарів, ніж шостого (резервного) методу. Тому митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Разом з тим, щодо стягнення сум надмірно сплачених митних платежів, колегія суддів зазначає, що суди прийшли до помилкових висновків про задоволення позову в цій частині, оскільки вказані позовні вимоги заявлені передчасно.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за N 1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації (Наказ N 246), подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Щодо надання Висновку про повернення, то він регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за N 1095/14362. (далі - Порядок N 611/147). Згідно п. 7 наведеного Порядку відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Виходячи з наведеного нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем не дотриманий.

Таким чином, доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу та підтверджуються вище переліченими нормами права і встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Східної митниці - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Мі-Бат" надмірно сплачений податок на додану вартість та мито в розмірі 224234,05 грн., в задоволенні позову в цій частині - відмовити. В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: