ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
18.02.2014

Про визнання відмови протиправною та зобов'язання
провести перерахунок та виплату відповідних надбавок

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Коротких О. А., Кривенди О. В., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Тітова Ю. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання відмови протиправною та зобов'язання провести перерахунок та виплату відповідних надбавок, встановила:

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправною відмову ГУ ПФУ здійснити перерахунок його пенсії з 1 квітня 2006 року з урахуванням надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 % окладу грошового утримання згідно з підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року N 1592 "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби" (далі - постанова N 1592) та надбавки у розмірі 100 % грошового забезпечення, встановленої відповідно до Указу Президента України від 20 червня 2002 року N 575/2002 (далі - Указ N 575/2002) (постанова N 1592 і Указ N 575/2002 у редакціях, чинних на час звільнення позивача зі служби); зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії та виплату недоплачених надбавок до пенсії з 1 квітня 2006 року з урахуванням надбавок, які виплачувались під час проходження служби та зараховані ОСОБА_1 до пенсійного забезпечення, у тому числі премії не меншої, ніж у розмірі 30,1 %, а також здійснювати їх виплату в подальшому.

Указав, що проходив службу в органах податкової міліції, з якої 9 вересня 2005 року був звільнений у відставку за віком.

На день звільнення позивач отримував надбавку у розмірі 100 % грошового забезпечення відповідно до Указу N 575/2002, надбавку за особливі умови праці в розмірі 50 % окладу грошового утримання та премію у розмірі 30,1 % згідно з постановою N 1592.

Пізніше йому було проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі - постанова N 268). При цьому у розмір грошового забезпечення для обрахунку такої пенсії зазначені вище надбавки у розмірах 100 % та 50 % не ввійшли. Водночас пенсія позивача була перерахована з урахуванням премії у розмірі 20,69 % на підставі довідки про грошове забезпечення осіб на відповідній посаді на час здійснення перерахунку.

Рівненський міський суд Рівненської області постановою від 18 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, в позові відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач діяв з дотриманням положень частини третьої статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII), а вимоги позивача щодо включення до грошового забезпечення для такого перерахунку встановлених Указом N 575/2002 та постановою N 1592 надбавок та премії в розмірі 30,1 % не ґрунтуються на положеннях норм матеріального права.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 вересня 2013 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, позивач звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додав копії рішень Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2008 року (справа N К-957/07) (Ухвала N К-957/07), 7 липня 2009 року (справа N К-8053/09) (Ухвала N К-8053/09), 14 липня 2009 року (справа N К-2242/08) (Постанова N К-2242/08) та 26 жовтня 2010 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове правозастосування.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII та постанови N 1592 у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (чинного на час виникнення спірних відносин) форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою N 268 збільшено посадовий оклад працівників державної податкової служби за посадою, аналогічною займаній позивачем до виходу на пенсію, а також передбачено встановлення інших видів грошового забезпечення відповідної категорії службовців.

Разом із тим цією постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову N 1592, яка передбачала виплату отримуваної позивачем надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 % окладу грошового утримання.

З метою впорядкування умов оплати праці працівників органів державної влади Указом Президента України від 30 березня 2006 року N 272/2006 було визнано такими, що втратили чинність деякі Укази Президента України, й, зокрема, Указ N 575/2002.

У зв'язку із втратою чинності Указом N 575/2002 скасовано також і встановлену позивачу під час служби передбачену цим Указом надбавку.

За правилами пункту 15 постанови N 268 умови оплати праці, затверджені цією постановою, застосовуються з 1 січня 2006 року, а для працівників, окремі умови оплати праці яких визначені указами Президента України, - з 1 квітня після визнання такими, що втратили чинність, цих указів.

Таким чином, для відповідної категорії працівників податкових органів постановою N 268 встановлено нові умови праці, зокрема посадові оклади та інші види грошового забезпечення, при цьому виплата таким особам надбавок, врахованих до грошового забезпечення, з якого обчислювалась пенсія позивача, не передбачена.

Водночас відповідно до пункту 9 зазначеної постанови у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови та визнання такими, що втратили чинність, актів Кабінету Міністрів України та указів Президента України, розміру заробітної плати (без премії), грошового забезпечення (без премії) в окремих працівників державних та інших органів, умови оплати праці яких визначені цією постановою, та у працівників, прирівняних згідно з нормативно-правовими актами, що втрачають чинність, за умовами оплати праці до працівників державних органів, або яким передбачено збереження умов оплати праці за попередньою посадою, на час роботи на займаній посаді виплачується різниця між заробітною платою (без премії), грошовим забезпеченням (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Тому перерахунок пенсії на підставі частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII з урахуванням встановленого вищезгаданою постановою нового розміру посадового окладу зі збереженням раніше виплачуваних видів грошового забезпечення не допускається.

Суди попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, встановили, що перерахунок пенсії позивача здійснений виходячи з розміру грошового забезпечення, до якого включені встановлений постановою N 268 посадовий оклад, відсоткова надбавка за вислугу років, а також введені цією постановою для відповідної категорії працівників нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія у розмірі, встановленому відповідно до чинного на час проведення перерахунку законодавства працівнику за посадою, аналогічною займаній позивачем до виходу на пенсію.

У результаті такого перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням встановленої відповідно до вимог пункту 9 постанови N 268 доплати до попереднього розміру пенсії не зменшився.

З огляду на викладене висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про дотримання управлінням ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень частини третьої статті 63 Закону N 2262-XII та про безпідставність вимог позивача щодо включення до грошового забезпечення для такого перерахунку встановлених Указом N 575/2002 та постановою N 1592 надбавок та премії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В. В. Кривенко

Судді:

О. А. Коротких

О. В. Кривенда

П. В. Панталієнко

О. Б. Прокопенко

Ю. Г. Тітов